УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2014 року
Справа № 876/7254/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій протиправними,-
В С Т А Н О В И В :
11 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Волинської обласної ради від 26 лютого 2013 року за № 17/81 ,,Про припинення права користування на частині мисливських угідь деяких користувачів області" , № 17/82 ,,Про надання мисливських угідь у користування", № 17/85 ,,Про спрямування коштів від оренди приміщення у м.Луцьку на проспекті перемоги,14, що знаходиться на балансі департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації".
Також позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо не прийняття 10 квітня 2013 року рішень про скасування рішень від 26 лютого 2013 року № 17/81, № 17/82, № 17/85 та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо визнання нечинними рішень від 26 лютого 2013 року № 17/81, № 17/82, № 17/85.
Постановою від 25 квітня 2013 року Волинський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції ухвалена без повного і всебічного з'ясування обставин справи та не відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Позивач вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що оскарженими рішеннями облради не порушено його права. Він є депутатом обласної ради, а тому вправі оскаржити будь-яке рішення ради, якщо вважає його незаконним.
Суд першої інстанції не взяв до уваги також ті обставини, що під час прийняття оскаржених рішень обласною радою були допущені порушення ст. ст. 8, 140 Конституції України, ст. ст. 20, 22, 23 Закону України ,,Про мисливське господарство та полювання", ст. ст. 7, 9, 9-1, 12, 16 Закону України ,,Про природно-заповідний фонд України" та інших нормативно-правових актів.
З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що розпорядженням голови Волинської обласної ради від 25 лютого 2013 року № 57-р на 26 лютого 2013 року було скликане третє пленарне засідання сімнадцятої сесії обласної ради шостого скликання (а.с.37).
26 лютого 2013 року на пленарному засіданні Волинська обласна рада прийняла рішення: за № 17/81 ,,Про припинення права користування на частині мисливських угідь деяких користувачів області" (а.с.83-84), № 17/82 ,,Про надання мисливських угідь у користування" (а.с.109-110), № 17/85 ,,Про спрямування коштів від оренди приміщення у м. Луцьку на АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації" (а.с.161).
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що вказані рішення обласна рада прийняла у відповідності до Регламенту обласної ради шостого скликання, затвердженого рішенням Волинської обласної ради від 22 грудня 2010 року № 2/2. Попередньо зазначені питання розглядалися профільними постійними комісіями обласної ради, якими було рекомендовано прийняти запропоновані проекти рішень.
Відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні", статті 2.8.2 Регламенту Волинської обласної ради рішення обласної ради приймається на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради після попереднього обговорення.
Згідно витягів із стенограми третього пленарного засідання сімнадцятої сесії обласної ради шостого скликання від 26 лютого 2013 року зазначені питання обговорювалися та за результатами голосування прийняті оскаржені рішення більш як 40 депутатами із 58 присутніх. Загальний склад ради становить 80 депутатів.
Рішення від 26 лютого 2013 року № 17/81 ,,Про припинення права користування на частині мисливських угідь деяких користувачів області" та № 17/82 ,,Про надання мисливських угідь у користування" обласна рада прийняла за наслідками розгляду подань Державного агентства лісових ресурсів України від 28 січня 2013 року № 03-05/423-13 та № 03-05/425-13, враховуючи рішення постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів від 29 січня 2013 року № 15/2 та № 15/3
Рішенням № 17/81 припинено право користування частиною мисливських угідь на підставі добровільної відмови та вилучено частину мисливських угідь таких підприємств: Державне підприємство (ДП) ,,Мисливське господарство ,,Звірівське" на площі 8318 га; ДП ,,Володимир-Волинське лісомисливське господарство" на площі 18 736 га; ДП ,,Горохівське лісомисливське господарство" на площі 4 295 га; ДП ,,Любишівське лісомисливське господарство" на площі 1101 га; ДП ,,Камінь-Каширське лісомисливське господарство" на площі 3066 га; ДП ,,Ковельське лісомисливське господарство" на площі 8611 га; ДП ,,Маневицьке лісомисливське господарство" на площі 12 116 га; ДП ,,Цуманське лісомисливське господарство" на площі 8591 га; ДП ,,Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство ,,Камінь-Каширськагроліс" на площі 10 895 га; Іваничівської районної організації УТМР на площі 857 га (додаток до рішення на а.с.86-87).
Рішенням № 17/82 Волинська обласна рада вирішила надати у користування терміном на 25 років вилучені рішенням Волинської обласної ради від 26 лютого 2013 року № 17/81 мисливські угіддя. Зокрема, угіддя надано: ДП ,,Мисливське господарство ,,Звірівське" площею 8591 га; громадській організації ,,Мисливсько-рибальський клуб ,,Стохід-Козацький" площею 4863 га; приватному підприємству ,,Садівська Дача" 4295 га; малому приватному підприємству ,,Вероніка" 9505 га; товариству з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,ВЕСТА М" площею 3536 га; ТзОВ ,,ВУЛФ-К" площею 13217 га; ТзОВ ,,ДОФ Арбо" площею 3066 га; ТзОВ ,,Ішів" площею 14253 га; ТзОВ ,,Майдан Мисливський" площею 8318 га; ТзОВ ,,Павлівське мисливське господарство" площею 7021 га; ТзОВ ,,Станово" площею 10895 га (перелік мисливських угідь, що надаються для ведення мисливського господарства на а.с.111-112).
Відповідно до приписів ст.1 Закону України від 22.02.2000 року № 1478-III ,,Про мисливське господарство та полювання" (далі-Закон № 1478-III) користувачі мисливських угідь - спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;
мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;
мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва.
Стаття 9 Закону України від 22.02.2000 року № 1478-III,,Про мисливське господарство та полювання" передбачає, що до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Згідно з ст.22 Закону № 1478-III мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років. Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя.
Відповідно до ст. 23 Закону № 1478-III право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються:у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь.
За змістом ст. 15 Закону України від 13.12.2001 року № 2894-III ,,Про тваринний світ" до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить: організація розроблення і затвердження республіканських та інших територіальних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів; організація та здійснення заходів щодо охорони тваринного світу та поліпшення середовища його існування; здійснення інших повноважень, передбачених законом.
На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про правомірність оскаржених рішень, оскільки при їх прийнятті обласна рада діяла на підставі, у межах своєї компетенції та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, вказані рішення прийнятті у відповідності до Регламенту обласної ради, на підставі подань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з обласною державною адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок, після обговорення та прийняття відповідних рішень постійними комісіями обласної ради.
Посилання позивача на порушенням вимог ст. 20 Закону України ,,Про мисливське господарство та полювання", ст. ст. 7, 9, 9-1, 12, 16 Закону України ,,Про природно-заповідний фонд України" апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки зазначені нормативно-правові акти не містять прямої заборони обласним радам надавати мисливські угіддя на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.
Рішенням від 26 лютого 2013 року № 17/85 ,,Про спрямування коштів від оренди приміщення у м. Луцьку на пр. Перемоги, 14, що знаходиться на балансі департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації" Волинська обласна рада вирішила встановити, що кошти від оренди приміщення, яке знаходиться на балансі департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації у 2013 році зараховуються 100 відсотків балансоутримувачу.
Зазначене рішення прийняте за поданням голови обласної державної адміністрації. Проект рішення підтриманий на засіданнях двох постійних комісій обласної ради - з питань бюджету, фінансів та цінової політики та з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
За змістом ч.5 ст. 60 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Таким чином, обласна рада наділена повноваженнями щодо розпорядження майном комунальної власності, а тому вправі вирішувати питання зарахування коштів від оренди такого майна певним суб'єктам.
Доводи позивача про те, що оскаржене рішення суперечить рішенню обласної ради від 26 грудня 2012 року № 15/2 ,,Про обласний бюджет на 2013 рік", згідно якого надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, у сумі 800 000 грн. включені до доходів загального фонду місцевого бюджету, апеляційний суд відхиляє як безпідставні з огляду на такі обставини.
У Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7- рп/2009 зазначено, що орган місцевого самоврядування не позбавлений права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
За таких обставин апеляційний суд вважає, що обласна рада вправі змінити своє рішення в частині спрямування коштів від орендної плати за комунальне майно.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржених рішень Волинської обласної ради.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що проекти рішень позивача про скасування дії рішень обласної ради від 26 лютого 2013 року № 17/81, № 17/82 та № 17/85 не набрали більшості голосів від загального складу ради, що підтверджується результатами відкритого голосування 10 квітня 2013 року на черговому пленарному засіданні обласної ради.
Таким чином, подані позивачем проекти радою розглянуті та по них прийняті відповідні рішення, а тому відсутні будь-які законні підстави для перегляду цих рішень у судовому порядку, оскільки до компетенції адміністративних судів відноситься аналіз законності прийнятих рішень, безпідставне затягування чи не розгляд певних питань, не прийняття рішень у строки, визначенні законодавством. При цьому суди не уповноваженні підмінювати органи місцевого самоврядування в питаннях прийняття конкретних рішень з конкретних питань, зокрема, суди не вправі вказувати які саме рішення слід прийняти раді, оскільки дані питання відносяться до виключної компетенції відповідної ради.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Х В А Л И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі № 803/847/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов
