open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/537/14

01.10.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар"

до Приватного підприємства "ПРО-ПРЕ"

та Державної служби інтелектуальної власності України

про визнання патенту на промисловий зразок недійсним повністю

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Сопільняк В.Ю. (за дов. від 12.10.2012)

Від відповідача-1: Качуєвський М.О. (дов. № 01/01144 від 02.01.2014)

Від відповідача:-2 Постоялкіна О.В. (дов. № 1-8/4813 від 27.06.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

16.01.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" до Приватного підприємства "ПРО-ПРЕ" та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання патенту на промисловий зразок недійсним повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/537/14, розгляд справи призначено на 03.02.2014.

В судове засідання, призначене на 03.02.2014, представники позивача та відповідача-2 з'явились.

В судове засідання , призначене на 03.02.2014, представник відповідача-1 не з'явився , однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представники позивача та відповідача-2 підтримали вказане клопотання. Суд задовольнив його.

Ухвалою суду від 03.02.2014 розгляд справи відкладався на 17.02.2014

14.02.2014 через канцелярію суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 12.09.2013, представники сторін з'явились.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні, призначеному на 12.09.2013, надав письмові пояснення та документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2013 надав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, а також заявив клопотання про призначення судової експертизи.

Клопотання про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі є патент України № 25952 на промисловий зразок "Кришка "SС 5004" для закупорювання пляшок", яка на думку позивача не відповідає умовам патентоспроможності.

Позивач зазначав, що форма виробу "Кришка "SC 5004" для закупорювання пляшок", права на який охороняються патентом України на промисловий зразок № 25952 є тотожною формі кришки, що використовується Позивачем з 2006 року.

У судовому засіданні 25.02.2014 відповідач-1 заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності та зупинено провадження у справі №910/537/14 до закінчення проведення судової експертизи.

05.09.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/537/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" до Приватного підприємства "ПРО-ПРЕ" та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання патенту на промисловий зразок недійсним повністю із висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №955 від 02.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 поновлено провадження у справі №910/537/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2014, зобов'язано сторони надати письмові пояснення з приводу обставин викладених у висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №955 від 02.09.2014.

16.09.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

25.09.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

29.09.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача на виконання вимог ухвали суду подані письмові пояснення з приводу обставин викладених у висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №955 від 02.09.2014.

У судове засідання, призначене на 01.10.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав повністю.

У судове засідання, призначене на 01.10.2014, з'явився представник відповідча-1, надав пояснення по суті справи, проти задоволення позову заперечив.

У судове засідання, призначене на 01.10.2014, представник відповідча-2 з'явився, надав пояснення по суті справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.10.2014 року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ПРО-ПРЕ" (відповідач-1), Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-2) про визнання патенту України №25952 на промисловий зразок «КРИШКА «SС 5004» ДЛЯ ЗАКУПОРЮВАННЯ ПЛЯШОК» недійсним повністю та зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності внести запис до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно визнання недійсним повністю патенту України №25952 на промисловий зразок «КРИШКА « 8С 5004» ДЛЯ ЗАКУПОРЮВАННЯ ПЛЯШОК» та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 25 листопада 2013 року в Офіційному бюлетені «Промислова власність» № 22 від 25 листопада 2013 року опубліковано відомості про державну реєстрацію промислового зразка «КРИШКА «SС 5004» ДЛЯ ЗАКУПОРЮВАННЯ ПЛЯШОК» за патентом України 25952. Заявка №s201302769 на реєстрацію патенту України на промисловий зразок була подана 19 вересня 2013 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема промислові зразки.

Об'єктом промислового зразка, відповідно до ч. 2 ст. 461 Цивільного кодексу України, можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Пунктом 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" також встановлено, що об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом (ч. 1 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 156 Господарського кодексу України та п. 5 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" також встановлено, що право інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка (ч. 2 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру (Державний реєстр патентів України на промислові зразки відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки") і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

Суб'єктами права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 421 Цивільного кодексу України, є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.

Суб'єктами права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок, є автор промислового зразка та інші особи, які набули прав на промисловий зразок за договором чи законом (ч. 1 ст. 463 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3)виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 464 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, на промисловий зразок є право на його використання, виключне право дозволяти використання промислового зразка (видавати ліцензії), виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визнаються Цивільним кодексом України та іншим законом (ч. 1 ст. 426 Цивільного кодексу України).

Використанням, зокрема, промислового зразка у сфері господарювання є, в тому числі виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону (ч. 3 ст. 156 Господарського кодексу України).

Пунктом 2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлено, що використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

В той же час, відповідно до ст. 461 ЦК України та ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону є новим. Промисловий зразок є новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки.

Судом також враховано, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, на підставі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом не лише своїх порушених або оспорюваних прав, а і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Під поняттям "охоронюваний законом інтерес", відповідно до рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004р., необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як вбачається з матеріалів справи, охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що, на думку позивача, оспорюваний патент України №25952 не є новим, оскільки сукупність суттєвих ознак вказаного промислового зразка стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки № s201302769.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність у позивача охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що промисловий зразок за патентом України №25952, який належить відповідачу-1, не є новим, не відповідає умовам патентоспроможності та не відповідає умовам надання правової охорони.

За твердженням позивача, форма виробу «КРИШКА «SС 5004» ДЛЯ ЗАКУПОРЮВАННЯ ПЛЯШОК», права на який охороняються патентом України на промисловий зразок №25952 є тотожною формі кришки, що використовується Позивачем з 2006 року.

Позивач стверджує, що сукупність суттєвих ознак зареєстрованого промислового зразка за патентом України №25952 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно встановити, чи являвся промисловий зразок за патентом України №25952 на момент подачі відповідачем-1 заявки на отримання даного патенту патентоспроможним за критерієм "новизна".

З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 910/537/14, оскільки вказані питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення суттєвих ознак промислового зразка необхідні спеціальні знання, судом відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено експерту Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПН України (м. Київ, вул. Боженка, 11), атестованим за спеціальністю " 13.4 Дослідження, пов'язані з промисловими зразками".

При цьому судом були враховані роз'яснення, надані у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 5 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності", зокрема, стосовно експертизи у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності.

Зокрема, у п. 5 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ зазначено, що опис промислового зразка є документом, що складається заявником та не публікується. Правилами розгляду заявки на промисловий зразок не передбачено при проведенні експертизи заявки обов'язкового приведення переліку суттєвих ознак, зазначених заявником у такому описі, у відповідність із зображенням виробу, яке міститься в матеріалах заявки. Отже, сам лише опис промислового зразка не може вважатися джерелом визначення суттєвих ознак такого зразка та обсягу правової охорони промислового зразка, на який видано патент. Таким чином, на час подання позову, пов'язаного із захистом права власності на промисловий зразок, не існує правовстановлювального документа, що містив би в словесній формі перелік суттєвих ознак промислового зразка, на який видано патент. Відтак вирішення питань, пов'язаних з визначенням сукупності суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, внесеному до Реєстру, потребує спеціальних знань, а отже, призначення судової експертизи.

На вирішення експертизи було поставлене наступне питання:

- Чи відповідає промисловий зразок за патентом України № 25952 умові патентоздатності "новизна" відповідно до матеріалів справи?

Здійснивши експертне дослідження, судовий експерт прийшов до висновку, що промисловий зразок «КРИШКА «SС 5004» ДЛЯ ЗАКУПОРЮВАННЯ ПЛЯШОК», що охороняється патентом України № 25952, не відповідає умові патентоспроможності "новизна" відповідно до матеріалів справи, тобто сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом № 25952 була загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s201302769 до Установи, а саме: до 19.09.2013 року.

Суд вважає, що Висновок експерта № 955 від 02.09.2014 р. складений кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, доводи відповідача 1 про недоведеність факту загальнодоступності сукупності суттєвих ознак спірного патенту є необґрунтованими.

Права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами п. 1 ст. 25 Закону патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом;

б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці;

в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Таким чином, на підставі досліджених матеріалів справи, результатів судової експертизи і пояснень сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним повністю патенту України № 25952 промисловий зразок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" Установа (Служба) забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на корисні моделі і промислові зразки, для чого, зокрема забезпечує опублікування офіційних відомостей про названі об'єкти права інтелектуальної власності.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені; патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту (пункти 3 і 4 статті 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 № 290 (зі змінами і доповненнями), Державний реєстр патентів України на промислові зразки - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації патентів України на промислові зразки, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях.

Пунктами 2.2 статті 2 названих Положень передбачено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема щодо визнання патенту недійсним повністю або частково.

Підставою для внесення відомостей до реєстру відповідно до пунктів 2.3 статті 2 названих Положень є, зокрема, рішення судових органів.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 436/2011, Служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти на об'єкти права інтелектуальної власності, веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності, видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

За таких обставин, зважаючи, що позовні вимоги до Служби є похідними від вимог про визнання недійсними патентів України на корисні моделі та промислові зразки, то вони підлягають задоволенню повністю.

За змістом статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1., понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати патент України №25952 на промисловий зразок «КРИШКА «SС 5004» ДЛЯ ЗАКУПОРЮВАННЯ ПЛЯШОК, володільцем якого є Приватне підприємство "ПРО-ПРЕ" (03124, м. Київ, ВУЛИЦЯ РАДІЩЕВА, будинок 3; ідентифікаційний код 30679531), недійсним.

2. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно визнання недійсним повністю патенту України № 25952 на промисловий зразок «КРИШКА «SС 5004» ДЛЯ ЗАКУПОРЮВАННЯ ПЛЯШОК» та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути Приватного підприємства "ПРО-ПРЕ" (03124, м. Київ, ВУЛИЦЯ РАДІЩЕВА, будинок 3; ідентифікаційний код 30679531) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "МОРШИНСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД "ОСКАР" (82482, Львівська обл., місто Моршин, ВУЛИЦЯ ГЕОЛОГІВ, будинок 12 А; ідентифікаційний код 22415322) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. судового збору і 8 004 (вісім тисяч чотири) грн. - витрат за проведення судової експертизи.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 06.10.2014

Суддя М.О. Лиськов

Джерело: ЄДРСР 40769069
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку