Справа № 583/550/14-ц

2/583/351/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Олійник О.В.

за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Охтирської міської ради Сумської області, виконавчого комітету Охтирської міської ради, ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Сумського обласного управління, Охтирська міська державна нотаріальна контора, про визнання незаконною приватизації квартири,

встановив:

17.02.2014 року позивачі звернулися до суду з вищевказаною позовною заявою, яку мотивують тим, що їх батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за час їх життя 09.10.2008 року приватизували на себе двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, по ? частині на кожного.

На даний час у процесі спадкування даної квартири виявили порушення процесу приватизації квартири. На час приватизації у квартирі була зареєстрована і проживала сім`я в кількості чотирьох осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітня ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.

На момент приватизації квартири позивачі не мали відмітки в свідоцтві про народження та паспорті про використання в повному обсязі права на безоплатну приватизацію житла, тому їх безпідставно не включили в процес приватизації квартири. Крім того, в заяві адресованої до міського голови від 27.08.2008 року, про приватизацію квартири вони не ставили своїх підписів, а ОСОБА_2 взагалі була неповнолітньою. На момент приватизації квартири ОСОБА_5 була такою, що вже використала свій майновий чек, однак повторно взяла участь в приватизації.

В зв'язку з тим, що позивачі не були обізнані у підставах набуття права власності їх батьків на квартиру, збільшивши та частково змінивши свої позовні вимоги до розгляду справи по суті, остаточно просили суд поновити строк звернення до суду з позовом про захист права власності на квартиру шляхом визнання незаконною приватизації квартири, в тому числі щодо визнання незаконним та скасування рішення Охтирської міської ради від 17.09.2008 р., визнання недійсним свідоцтва про право власності від 09.10.2008 р., з дня виявлення копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 05.09.2013 р.; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17.09.2008 р. № 248 «Про приватизацію квартир державного житлового фонду» в частині передачі у спільну часткову власність в рівних частках квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_5, без врахування прав та інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 09.10.2008 р., видане виконавчим комітетом Охтирської міської ради Сумської області на квартиру АДРЕСА_3; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.12.2013 р., виготовлене та видане ОСОБА_7, реєстровий № 2403, на ? частину квартири АДРЕСА_3 з припиненням за ОСОБА_7 права власності на ? частину вищезазначеної квартири.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з вищевикладених підстав, просили їх задовольнити.

Представник виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області у судовому засіданні заперечувала проти позову, мотивуючи свої вимоги тим, що на час приватизації спірної квартири приватизаційні цінні папери (житлові чеки) на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були використані останніми у повному обсязі. Права та інтереси позивачів їхніми батьками не були порушені в момент здійснення приватизації квартири в 2008 році, оскільки батьки правильно сформували та подали до органу приватизації всі документи, зокрема довідки про склад сім'ї наймача квартири, внісши до складу своєї сім'ї своїх дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зібрали довідки про використання позивачами власних приватизаційних паперів житлових чеків. Органами приватизації розглядалося право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на участь у приватизації квартири, як членів сім'ї наймача, але оскільки вони виявилися такими, що вже використали свої власні приватизаційні папери - житлові та майнові чеки, то право власності на квартиру в порядку приватизації було надано їхнім батькам, які на той час ще не використали свої власні житлові чеки. Тому приватизація квартири проведена органом приватизації житла Охтирської міської ради у відповідності з чинним законодавством України, у зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, хоча повідомлена належним чином про дату і місце судового засідання, її представники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачами застосовано неналежний спосіб захисту у справі. Просили застосувати строк позовної давності та відмовити у позові.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» у судовому засіданні послалася на розсуд суду при вирішенні справи, однак пояснила, що за даними АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 значаться в списку за адресою АДРЕСА_7 як такі, що використали свої приватизаційні цінні папери - житлові та майнові чеки, ОСОБА_1 використав 21.03.1995 р. а ОСОБА_2 використала 25.04.1995 року, про що органу приватизації були видані відповідні довідки. Довідки від 28.04.2014 року про невикористання житлових чеків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були видані керуючим ТВБВ №10018/0145 ОСОБА_11 помилково, просила їх при вирішенні справи не враховувати.

Від Охтирської міської державної нотаріальної контори в матеріалах справи мається заява, якою просять справу розглянути без участі їхнього представника.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що працює в Сумському обласному управлінні Ощадного банку. Степанівська сільська рада подала списки громадян селища Степанівка Сумського району, які мають право на отримання приватизаційних паперів у Сумському районному відділені Ощадного банку, серед них були позивачі. Позивачам у 1995 році були відкриті депозитні позабалансові рахунки в Ощадбанку, з них були списані кошти згідно платіжного доручення, що видав приватизаційний центр. Куди саме були списані кошти, невідомо, так як документи не збереглися. Це могла бути приватизація частки майна державних підприємств. Платіжне доручення могли принести батьки за своїх неповнолітніх дітей, в той час чинним законодавством дозволялося батькам розпоряджатися приватизаційними паперами дітей. Оригінал платіжного доручення після списання коштів з відміткою банку видавали на руки особі, що його подала. Якщо списувалися кошти з депозитного рахунку дитини, то в свідоцтві про народження робили відмітку про відкриття рахунку.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що у 2008 році займалася приватизацією спірної квартири. Відповідно до інформації Ощадбанку, який веде облік житлових чеків громадян України, житлові чеки позивачів були використані в 1995 році в повному обсязі. Тому у органу приватизації не було підстав включати позивачів в процес приватизації квартири, а квартиру приватизували їх батьки, як такі, що свої житлові чеки не використали.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, допитані як свідки в порядку ст.184 ЦПК України, у судовому засіданні пояснили, що заяву про приватизацію квартири від 27.08.2008 року не підписували. В свідоцтвах про народження мають відмітки про відкриття депозитних рахунків, але право на безоплатну приватизацію житла не використали. Як саме використала їх житлові та майнові чеки їх матір ОСОБА_5, не знають. ОСОБА_2 від тітки стало відомо, що ОСОБА_5 використала в 1995 році свій майновий чек для придбання майнового сертифікату.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується відповідними записами у свідоцтвах про народження (а.с. 8-9 т.1).

Як вбачається з довідки про склад сім'ї наймача ізольованої квартири, виданої підприємством по обслуговуванню житлового фонду 08 серпня 2008 року (а.с. 32), у квартирі за адресою АДРЕСА_1 у м. Охтирка зареєстровані та мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» наймач - ОСОБА_4, його дружина - ОСОБА_5, повнолітній син ОСОБА_1, неповнолітня дочка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до змісту Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року №56 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.08.1994 року №72, яке було чинним на момент існування спірних правовідносин, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру, звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданою до неї довідкою про склад сім`ї та займані приміщення подаються громадянином до органу приватизації, де вони реєструються. В подальшому орган приватизації уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім`ї і розміру загальної площі квартири (будинку), оформляє розрахунки і видає розпорядження.

Відповідно до п.12 вказаного Положення, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним державне житло на умовах, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», один раз.

27.08.2008 року мешканці даної квартири звернулися до міського голови із заявою про приватизацію квартири на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по ? частки квартири за кожним (а.с.31 т.1).

В приватизаційній справі також маються довідки з ВАТ «Ощадбанку» від 08 серпня 2008 року про те, що ОСОБА_1 використав свій житловий чек 21.03.1995 року на суму 4 грн.20 коп., а ОСОБА_2 використала свій житловий чек 25.04.1995 року на суму 4 грн.20 коп. (а.с.34 т.1).

За інформацією ВАТ «Ощадбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 свої житлові чеки не використали (а.с.35-36 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17.09.2008 року «Про приватизацію квартир державного житлового фонду» передано ОСОБА_4, ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_4 у спільну часткову власність, в рівних частинах (а.с. 58 т.1).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано 15.06.2010 року (а.с. 10 т.1).

Мати позивачів - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.09.2010 р. (а.с. 11 т.1), а їх батько - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно 09.10.2013 р. (а.с. 12 т.1).

Власником ? частки квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_7 (відповідачка у даній справі) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.12.2013 року, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.59-60 т.1).

В іншій цивільній справі №583/296/14-ц, в якій ОСОБА_7 зверталася до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5, на момент її смерті були зареєстровані та постійно проживали зі своєю матір'ю ОСОБА_5, тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину у вигляді ? частки квартири за адресою АДРЕСА_6, яка належала ОСОБА_5 за життя (а.с.71 т.2).

Подаючи позов про визнання незаконною приватизації спірної квартири, позивачі підставою позову вказували порушення їх прав при приватизації житла, оскільки фактично житлові чеки ними не використані, будь-яке житло ними на території України не приватизовувалося.

Відповідно до ст.5 п.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до п. 1 ст. 4 вищевказаного закону, житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна, з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизаційні папери», приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Видача громадянам приватизаційних паперів організується відділеннями Ощадного банку України за списками, які складаються місцевими Радами народних депутатів або представництвами України в інших державах, на підставі заяви одержувача та пред'явлення паспорта громадянина України або документа, що його замінює (ст.3).

Ст.4 вказаного Закону встановлює, що до випуску в готівковий обіг приватизаційних паперів платежі за придбані об'єкти приватизації можуть здійснюватися з приватизаційних депозитних рахунків, на які зарахована повна номінальна вартість приватизаційних паперів тих громадян, які мають на них право відповідно до законодавства. Порядок відкриття означених рахунків та здійснення з них платежів визначається Національним банком України.

Порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів регулювалося станом на 1995 рік Положенням Національного банку України від 04.01.1993 року (а.с.199 т.1).

Згідно з цим Положенням, випуск приватизаційних паперів здійснюється у формі безготівкових депозитів, які відкриваються громадянам України за місцем прописки установами Ощадбанку України. Депозитні рахунки відкриваються на суму номінальної вартості приватизаційного майнового сертифіката, майнового чека, земельного бона, - при наявності приватизаційного платіжного доручення.

Платіжне доручення підтверджує доручення громадянина України або особи, яка має на це необхідні повноваження (надалі - клієнт) відділенню банка здійснити переказ належної суми з свого рахунку на рахунок відповідного позабюджетного фонду приватизації або фінансового посередника.

Платіжне доручення виписується відповідним органом приватизації або уповноваженим ним органом, який веде їх облік.

Кошти з депозитних рахунків можуть використовуватися лише на приватизаційні цілі. При цьому кошти, виділені на приватизацію майна, можна використовувати на приватизацію житла, і навпаки, з коефіцієнтом перерахунку (взаємного конвертування) 1:1.

Інтереси неповнолітніх при здійсненні операцій по депозитних рахунках представляють їх батьки або законні представники згідно діючого законодавства України і порядку, встановленого для виконання вкладних операцій з проставленням їх підписів або згоди у платіжних дорученнях і банківських регістрах.

Відкриття депозитного рахунку здійснюється у присутності громадянина України, який має право на одержання майнових сертифікатів та житлових чеків, або особи, яка має на це необхідні повноваження. Для відкриття депозитного рахунку клієнт повинен пред'явити паспорт або документ, що його замінює (надалі паспорт), та платіжне доручення, оформлене належним чином.

Після проведення операції відкриття депозитного рахунку та списання з нього коштів згідно приватизаційного платіжного доручення робиться позначка на 27 сторінці паспорта або документу, що його замінює, з проставленням запису «депозитний рахунок на суму майнового сертифіката відкритий» або «депозитний рахунок на суму житлового чека відкритий».

Судом встановлено, що в списках громадян селища Степанівка Сумського району Сумської області, які мають право на отримання приватизаційних паперів у Сумському районному відділенні Ощадного банку, числяться позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2.(а.с.195 - 196 т.1).

Відповідно до довідок Ощадбанку від 06.06.2014 року (а.с.193 - 194 т.1), ОСОБА_1 використав свій житловий чек 21.03.1995 р. на суму 4 грн. 20 коп., а ОСОБА_2 використала житловий чек 25.04.1995 року на суму 4 грн. 20 коп.

В зв'язку з тим, що представник Ощадбанку в судовому засіданні просила суд не враховувати довідку Ощадбанку від 28.04.2014 року як видану керуючим ТВБВ №10018/0145 помилково (а.с.126 т.1), суд не бере її до уваги.

В 2009 році ОСОБА_2 змінила ім'я з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» та повторно отримала свідоцтво про народження (а.с.161 т.2).

Відповідно до відмітки у свідоцтві про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 25.04.1995 року відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_1 на суму 1050000 крб. (майновий сертифікат № НОМЕР_2) та 420000 крб. (житловий сертифікат № НОМЕР_3) - а.с. 160, 198 т. 1

Відповідно до відмітки у свідоцтві про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, 21.03.1995 року відкрито депозитний рахунок на суму 1050000 крб.(майновий сертифікат НОМЕР_4) та 420000 крб. (житловий сертифікат НОМЕР_5) - а.с.167, 196 т.1

З даних документів вбачається, що житлові та майнові сертифікати (приватизаційні папери) неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використані їх батьками у 1995 році.

В матеріалах справи відсутні документи про те, на які цілі були використані дані приватизаційні цінні папери.

Як пояснила представник Ощадбанку в судовому засіданні, відносно позивачів є в наявності лише списки громадян на приватизацію по селищу Степанівка Сумського району, інші документи Сумського районного відділення Ощадбанку (банківські журнали, приватизаційні платіжні доручення) за давністю не збереглися.

Приватизація є правочином щодо передачі у власність громадянина майна держави за визначеними законом умовами та за визначеною законодавством процедурою, отже, на неї поширюються положення Цивільного кодексу України щодо підстав визнання правочинів недійсними.

Підстави для визнання правочину недійсним - недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.203 ЦК України в редакції, яка була чинною на момент існування спірних правовідносин, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно ч.1 до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачі не довели суду, що приватизація квартири у 2008 році була проведена з порушеннями вимог чинного законодавства.

Позивачі у суді також не спростували факт використання у 1995 році їх приватизаційних паперів, що надають право на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, який засвідчив Ощадбанк своєю довідкою.

Доводи представника позивачів про те, що у паспортах або свідоцтвах про народження позивачів немає відмітки відповідно до п.30 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року №56 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.08.1994 року №72, не приймаються судом, оскільки відповідно до чинного на момент використання позивачами житлових та майнових чеків в 1995 році законодавства, зокрема, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів Національного банку України від 04.01.1993 року, кошти, виділені на приватизацію житла, можна було використовувати на приватизацію майна, і навпаки, з коефіцієнтом перерахунку (взаємного конвертування) 1:1.

При цьому відмітка про використання права на безоплатну приватизацію житла згідно з п. 30 Положення № 56 робилася тільки при видачі свідоцтва про право власності на житло.

Доводи представника позивачів про те, що в заяві від 27.08.2008 року про приватизацію спірної квартири позивачі не ставили своїх підписів, не підтверджені належними доказами. Крім того, суд вважає дані обставини такими, що не мають значення для вирішення даної цивільної справи.

Доводи представника позивачів про те, що приватизація квартири була проведена з порушеннями, оскільки ОСОБА_5 в 1995 році отримала майновий сертифікат і повторно взяла участь в приватизації державного житла, спростовуються довідкою Ощадбанку та поясненнями свідка ОСОБА_12 про те, що в 1995 році ОСОБА_5 використала лише свій майновий чек, а житловий чек не використовувала.

Отже, виходячи з презумпції правомірності правочину згідно ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, позивачі вважаються такими, що приватизували державне майно, використавши в повному обсязі свої житлові та майнові чеки в 1995 році.

Тому при передачі в процесі приватизації спірної квартири у 2008 році у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 орган приватизації правильно керувався тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю використали свої приватизаційні папери, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не використали свої житлові чеки, тому мають право брати участь у приватизації квартири.

Відповідно, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Охтирської міської ради Сумської області, виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, ОСОБА_3, треті особи Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Сумського обласного управління, Охтирська міська державна нотаріальна контора, про визнання незаконною приватизації квартири, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : О.В. Олійник

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2014 року.