КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року місто Київ № 810/5195/14

16.44

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів, головуючий - суддя Шевченко А.В., судді: Панова Г.В., Спиридонова В.О., за участю секретаря судового засідання Гузіка М.І., представників

позивача:

- Покровської О.Ю.,

відповідача:

- Саакян Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Сяйво»

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про

визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Сяйво» (далі - позивач, ТДВ «Сяйво», товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач, Нацкомфінпослуг) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 10.07.2014 № 2100 про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності (далі - рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення прийнято всупереч норм діючого законодавства в сфері страхової діяльності. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не визначає конкретних підстав для застосування такого виду заходу впливу як тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності.

Позивач також вказує, що Акт перевірки та оскаржуване розпорядження свідчать про фактичне проведення позапланової перевірки, а за неподання інформації до учасників ринку фінансових послуг застосовуються штрафні санкції відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а не такий вид заходу впливу як тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Також зазначив, що такий захід впливу як тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності застосований у зв'язку з відсутністю страховика за місцезнаходженням, про що складено Акт від 28.05.2014, та ненадання в повному обсязі на запит інспекційної групи у визначений нею строк документів та інформації, що стосуються предмета перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

На підставі доручення на проведення позапланової виїзної перевірки ТДВ «Сяйво» від 23.05.2014 № 70/13-14, виданого з метою проведення перевірки питань, викладених у листі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 09.04.2014 № 8/1/4-4387, за період з 01.01.2013 по 30.04.2014, було розпочато позапланову виїзну перевірку.

28.05.2014 інспекційною групою Нацкомфінпослуг при виході на перевірку встановлено факт відсутності товариства за місцезнаходженням відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, за адресою 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, 153-А, офіс 5.

Факт відсутності ТДВ «Сяйво» за місцезнаходженням підтверджується Актом про відсутність ТДВ «Сяйво» за місцезнаходженням від 28.05.2014 (далі - Акт від 28.05.2014).

В Акті від 28.05.2014 зазначено, що за адресою: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, 153-А, офіс 5 знаходяться офіси різних суб'єктів господарювання. На другому поверсі на дверях офісу № 5 була присутня вивіска з назвою товариства та телефоном, зазначеним в Державному реєстрі фінансових установ: 228-09-30. Також на вивісці був зазначений номер телефону для доставки кореспонденції: (067) 400-15-48, зателефонувавши по якому інспекційній групі надали мобільний телефон представника товариства: (050) 416-96-54.

Інспекційна група телефонувала по телефону, зазначеному в Державному реєстрі фінансових установ, та по телефону (050) 416-96-54, але ніхто не відповідав.

Інспекційною групою було опитано працівників інших фірм та організацій, які знаходяться в приміщеннях за цією адресою, які пояснили, що в офісі № 5 за останні декілька місяців працівників товариства не бачили. Письмові пояснення щодо відсутності товариства за адресою: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, 153-А, офіс 5 надати відмовились.

Враховуючи те, що інформації про зміну місцезнаходження, що міститься про товариство в Державному реєстрі фінансових установ до Нацкомфінпослуг не надходило, інспекційна група дійшла висновку, що ТДВ «Сяйво» за адресою: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, 153-А, офіс 5 не знаходиться.

Листом від 29.05.2014 Нацкомфінпослуг скеровано до товариства доручення на проведення виїзної перевірки від 23.05.2014 № 70/13-14, запит про надання інформації та документів від 28.05.2014 № 70/13-14/1 та Акт про відсутність ТДВ «Сяйво» за місцезнаходженням від 28.05.2014. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист було отримано 06.06.2014 уповноваженою особою товариства.

16.06.2016 відповідачем складено Акт позапланової виїзної перевірки ТДВ «Сяйво» № 141/13-8 ФП і встановлено порушення пункту 5.2 розділу V Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27.11.2012 № 2422, відповідно до якого керівник та посадові особи об'єкта нагляду при проведенні перевірки зобов'язані, зокрема своєчасно надавати інспекційній групі документи для проведення перевірки, повну та достовірну інформацію щодо діяльності об'єкта нагляду у сфері надання ним фінансових послуг та надати копії необхідних документів, засвідчені підписом керівника об'єкта нагляду або особи, що виконує його обов'язки, та скріплені печаткою об'єкта нагляду.

17.06.2014 відповідачем складено Акт про правопорушення ТДВ «Сяйво» законодавства про фінансові послуги № 782/13-15/13/8 і встановлено систематичне порушення ТДВ «Сяйво» законодавства про фінансові послуги у разі застосування до нього не менше ніж двох заходів впливу протягом календарного року, а також установлено перевіркою факт відсутності ТДВ «Сяйво» за місцезнаходженням.

До Нацкомфінпослуг листом від 16.06.2014 № 1606 (вх. № 6959/СК від 18.06.2014) товариством було частково надано інформацію та документи на запит.

23.06.2014 листом № 5201/13-8 Нацкомфінпослуг повідомила ТДВ «Сяйво» про розгляд справи про правопорушення, який призначено на 10.07.2014 об 11 годині 00 хвилин.

Станом на 09.07.2014 товариством на запит не надано:

- копії звіту (звітів) товариства за всі квартали періоду, що перевірявся;

- копії Правил страхування;

- картки рахунку операцій з перестрахування (засвідченої бухгалтерської довідки) у розрізі контрагентів за період з 01.01.2013 по 30.04.2014;

- письмові пояснення щодо облікової політики компанії у розрізі віднесення до простроченої кредиторської заборгованості в цілому та по страхових виплатах зокрема (по добровільних видах, по обов'язкових видах), у тому числі по судовим рішенням (з пояснень повинно бути вичерпно зрозуміло у який момент часу кожен вид заборгованості вважається компанією простроченою).

10.07.2014 Нацкомфінпослуг було розглянуто справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато Актом про правопорушення ТДВ «Сяйво» законодавства про фінансові послуги від 17.06.2014 № 782/13-15/13/8 і винесено розпорядження від 10.07.2014 № 2100, яким тимчасово зупинено (обмежено) дію ліцензій ТДВ «Сяйво» на провадження страхової діяльності у формах, згідно з переліком.

Позивач, не погодившись з вищевказаним розпорядженням, звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ (далі - Закон № 2664-ІІІ), Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319 (далі - Положення № 2319), Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27.11.2012 № 2422 (далі - Правила № 2422), Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28.08.2003 № 40 (далі - Ліцензійні умови № 40) та іншими нормативно-правовими актами у сфері страхової діяльності.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Закону № 2664-ІІІ у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Статтею 40 Закону № 2664-ІІІ передбачені види заходів впливу, в тому числі і такий захід як тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

У разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не застосовує заходи впливу за таке порушення.

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з нормами Правил № 2422 встановлено єдиний порядок здійснення Нацкомфінпослуг нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням чинного законодавства у відповідній сфері шляхом проведення її уповноваженими особами виїзних та безвиїзних перевірок (інспекцій) учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб, які проводяться самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами державної влади.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Правил № 2422 Нацкомфінпослуг може проводити такі перевірки: залежно від місця проведення перевірки - виїзна, безвиїзна; залежно від підстави проведення перевірки - планова, позапланова; залежно від переліку питань, які перевіряються, - комплексна, тематична.

Згідно з пунктом 2.5 розділу 2 Правил № 2422 Нацкомфінпослуг може проводити позапланові перевірки з підстав, в тому числі: б) судових рішень, рішень органів досудового розслідування про проведення перевірки об'єктів нагляду.

Пунктом 3.6 розділу 3 Порядку № 2422 встановлено, що перевірка вважається розпочатою з дати отримання другого примірника доручення на проведення перевірки керівником об'єкта нагляду або особою, що виконує його обов'язки. Про отримання другого примірника доручення на проведення виїзної перевірки керівник об'єкта нагляду або особа, що виконує його обов'язки, власноруч робить відмітку на першому примірнику доручення.

У разі неможливості вручити другий примірник доручення на проведення виїзної перевірки керівнику об'єкта нагляду цей примірник доручення протягом двох робочих днів надсилається об'єкту нагляду поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У такому випадку виїзна перевірка об'єкта нагляду вважається розпочатою з дати отримання Нацкомфінпослуг повідомлення про отримання об'єктом нагляду доручення на проведення перевірки, надісланого рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як було встановлено, судом примірник доручення та запит на надання документів було отримано позивачем 06.06.2014.

Згідно з пунктом 5.2 розділу 5 Порядку № 2422 керівник та посадові особи об'єкта нагляду при проведенні перевірки зобов'язані, в тому числі:

своєчасно надавати інспекційній групі документи для проведення перевірки, повну та достовірну інформацію щодо діяльності об'єкта нагляду у сфері надання ним фінансових послуг;

надати копії необхідних документів, засвідчені підписом керівника об'єкта нагляду або особи, що виконує його обов'язки, та скріплені печаткою об'єкта нагляду.

Згідно з пунктом 6.2 розділу 6 Порядку № 2422 за результатами перевірки інспекційна група складає акт перевірки.

Пунктом 6.10 розділу 6 Порядку № 2422 передбачено, що керівник та члени інспекційної групи складають також окремі акти, в тому числі, у разі: а) відсутності об'єкта нагляду за заявленим місцезнаходженням відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, інших реєстрах (переліках).

Положенням № 2319 визначено порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Так, пунктом 1.6 розділу 1 Положення № 2319 встановлено, що Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

Згідно з пунктом 1.11 розділу 1 Положення № 2319 посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як тимчасове зупинення (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг (пункт 2.4 розділу 2 Положення № 2319).

Рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг оформляється у вигляді письмового розпорядження Нацкомфінпослуг, яким особі забороняється укладати договори зі споживачами фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг із можливістю подальшого поновлення дії ліцензії (пункт 2.5 розділу 2 Положення № 2319).

З метою удосконалення державного регулювання діяльності з надання страхових послуг розроблені Ліцензійні умови провадження страхової діяльності.

Згідно з абзацами 2 та 3 пункту 7.2 розділу 7 Ліцензійних умов № 40 підставами для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії є:

установлений перевіркою факт відсутності страховика за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або Реєстрі, та/або неповідомлення страховиком про зміну свого місцезнаходження Нацкомфінпослуг у строки, визначені законодавством;

недопуск інспекційної групи до проведення перевірки (інспекції) страховика та/або ненадання на запит інспекційної групи у визначений нею строк документів та інформації, що стосуються предмета перевірки та необхідних для проведення перевірки (інспекції).

Проаналізувавши норми чинних нормативно-правових актів у сфері нагляду за додержанням об'єктами нагляду у сфері надання фінансових послуг норм законодавства, суд дійшов висновків, що встановлений факт відсутності страховика за місцезнаходженням є окремою підставою для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії.

У судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт відсутності уповноважених осіб позивача за місцем реєстрації товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або Державному реєстрі фінансових установ.

Суд вважає необґрунтованими та надуманими посилання позивача на ту обставину, що Законом № 2664-ІІІ не визначеного конкретного переліку підстав для застосування до суб'єкта нагляду такого виду заходу впливу як тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії, оскільки і нормами Положення № 2319 і Ліцензійними умовами № 40, якими у своїй діяльності керується відповідач, встановлені підстави для застосування такого заходу впливу. Нормами ж Закону № 2664-ІІІ чітко передбачено такий вид заходу впливу як тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії.

Щодо ненадання документів на запит інспекційної групи у визначений нею строк документів та інформації, що стосуються предмета перевірки та необхідних для проведення перевірки (інспекції), слід відмітити наступне.

Як було встановлено, судом запит про надання документів було отримано позивачем 06.06.2014, водночас, станом на 09.07.2014 документи були надані не в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що копії звіту (звітів) товариства за всі квартали періоду, що перевірявся та копії Правил страхування знаходяться у відповідача, тому підстав для їх повторного подання, враховуючи великий обсяг документів, позивач не вбачав.

Суд звертає увагу, що нормами Закону № 2664-ІІІ, Положення № 2319, Порядку № 2422 передбачено обов'язок страховика надавати всі документи, які були витребувані під час проведення перевірки. Також суд звертає увагу, що призначена була саме позапланова виїзна перевірка, а тому доводи, що у відповідача ці документи були в наявності є безпідставними.

З приводу ненадання картки рахунку операцій з перестрахування (засвідченої бухгалтерської довідки) у розрізі контрагентів за період з 01.01.2013 по 30.04.2014 та письмових пояснень щодо облікової політики компанії у розрізі віднесення до простроченої кредиторської заборгованості в цілому та по страхових виплатах зокрема (по добровільних видах, по обов'язкових видах), у тому числі по судовим рішенням (з пояснень повинно бути вичерпно зрозуміло у який момент часу кожен вид заборгованості вважається компанією простроченою), суд зазначає наступне.

Як вбачається з пакету документів, поданих позивачем, останнім складено довідку про те, що за перевіряємий період з 01.01.2013 по 30.04.2014 договори страхування та перестрахування не укладались, водночас з наданого документу неможливо встановити надходження платежів як вхідних так і вихідних по договорам та різним додатковим угодам за вказаний період.

На виконання вимоги надати письмові пояснення щодо облікової політики компанії, позивачем складено довідку наступного змісту: «У разі виникнення простроченої кредиторської заборгованості в цілому та по страховим виплатам зокрема, в тому числі і по судовим рішенням, віднесення до простроченої заборгованості відбувається згідно облікової політики компанії».

У зв'язку з цим суд вважає, що позивачем не виконано вимоги запиту, документи і пояснення до перевірки надано не в повному обсязі.

Суд також не погоджується з твердженнями позивача, що за ненадання документів повинні бути застосовані штрафні санкції, як це передбачено у пункті 2 частини першої статті 41 Закону № 2664-ІІІ, оскільки в даному випадку відбулось ненадання документів на запит саме інспекційної групи під час проведення перевірки, що є окремою підставою для застосування такого заходу випливу як тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії.

У судовому засіданні представник позивача посилався також на рішення суду у справі № 826/1419/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Сяйво» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на провадження страхової діяльності № 4722 від 26.12.2013.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2014 і позовні вимоги ТДВ «Сяйво» задоволено повністю.

Ознайомившись зі змістом вказаних рішень, судом встановлено, що підставами для прийняття розпорядження № 4744 від 26.12.2013 були інші обставини, а саме невиконання розпорядження № 3909 від 29.10.2013, яким було зобов'язано надати до перевірки витребувані документи.

Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2014 у справі № 826/1419/14, апеляційний суд також обґрунтовував це ненабранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 826/18480/13-а, предметом розгляду якої і було розпорядження № 3909 від 29.10.2013.

Суд звертає увагу, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 826/18480/13-а, якою у задоволенні позовних вимог ТДВ «Сяйво» про скасування розпорядження № 3909 від 29.10.2013 залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, а є лише свідченням довільного трактування норм діючого законодавства.

Судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, вказана норма не означає, що будь-яке рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Згідно з вищевикладеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішення, дію чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Суд звертає увагу, що позивач жодним чином не довів неправомірність прийнятого рішення суб'єктом владних повноважень та не надав суду жодних доказів, які б свідчили про його протиправність. Водночас, судом встановлено, що відповідач діяв у порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів понесення таких витрат суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Шевченко А.В.

Судді: Панова Г.В.

Спиридонова В.О.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 30 вересня 2014 р.