-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
06 липня 2006 р. |
№ 32/89 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Добролюбової Т.В. |
|
суддів |
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
|
за участю представників сторін котрі позивача відповідача касатора розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу у справі |
Ліпинський Я.В. -дов. від 27.02.2006 року Каукалова І.А. -дов. від 24.01.2006 року Вовчук О.Ю. дов.від 16.10.2003 року ОСОБА_1 № 32/89 |
|
на рішення |
господарського суду Дніпропетровської області |
|
від |
21.03.2006 року |
|
за позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю “Плайф” |
|
до |
Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр” |
|
про |
визнання недійсним рішення загальних зборів |
Товариство з обмеженою відповідальністю “Плайф” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр”, оформлених протоколами № 09 від 01.04.2003 року та НОМЕР_1 від 11.04.2003 року.
Доповідач Гоголь Т.Г.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 21.03.2006 року ( суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задовольнив, визнав недійсними рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр”, оформлені протоколами № 09 від 01.04.2003 року та НОМЕР_1 від 11.04.2003 року, з посиланням на недотримання товариством вимог законодавства про господарські товариства та статутних документів щодо порядку проведення загальних зборів учасників, в результаті чого були порушені охоронювані законом інтереси позивача .
З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернувся громадянин ОСОБА_1, який не є учасником судового процесу, проте стверджує, що даним рішенням зачіпаються його права і наполягає на касаційному перегляді рішення з підстав неправильного застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник просить рішення скасувати, провадження у справі припинити, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр” не є належним відповідачем у справі, натомість належними відповідачами у справі є фізичні особи, у зв'язку з чим суд, на думку скаржника, повинен був припинити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Плайф” надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, проти доводів якої заперечує і просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр” також надіслало заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на відсутність підстав для розгляду касаційної скарги фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 Вищим господарським судом України, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення господарським судом у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.
Господарський суд Дніпропетровської області в ході розгляду справи встановив, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр”, оформленим протоколом № 09 від 01.04.2003 року було вирішене питання про продаж будівлі комплексної СТО по вул. Набережна заводська, 21-А за ціною 151 300 ,00 грн.; доручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр" - ОСОБА_1, підписувати всі документи , пов'язані із продажем майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр" .
В протоколі № 09 від 01.04.2003 року зазначено, що на зборах були присутні всі учасники Товариства ( в тому числі і директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Плайф" - Джигирь Л.Н. ) ,
11.04.2003 року загальні збори вдруге прийняли рішення про реалізацію ( поміж-іншим майном ) і будівлі комплексної СТО по вул. Набережна заводська, 21-А, доручивши директору Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр" - ОСОБА_1, самостійно приймати рішення відносно ціни, умов продажу майна та підписувати всі документи, пов'язані із продажем майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр”. Рішення загальних зборів учасників від 11.04.2003 року, оформлене протоколом НОМЕР_1, із змісту якого вбачається, що на зборах були присутні всі учасники Товариства ( в тому числі і директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Плайф" - Джигирь Л.Н. ) .
В ході розгляду справи господарський суд дослідив та встановив, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Плайф" - Джигирь Л.Н. 01.04.2003 року та 11.04.2003 року участі у цих зборах не приймав. Повідомлення у письмовій формі про час і місце проведення зборів та порядок денний, як того вимагає пункт 8.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр", на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Плайф" не надходило .
Крім того господарським судом встановлено, що відповідно до Установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр", який зареєстрований Виконкомом Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська 20.12.2000 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Плайф" є одним із трьох його засновників та володіє часткою 99,617 % у статутному фонді .
Відповідно до пункту 8.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський виставочний центр" вищим органом Товариства є збори учасників. Право брати участь у зборах мають безпосередньо учасники або призначені ними представники що, добре поінформовані з питань діяльності Товариства та повноваження яких підтверджені у письмовій формі. До виключної компетенції зборів (поміж-іншим) віднесено і вирішення таких питань, як затвердження договорів (угод ) , укладених на суму , що перевищує 1 000,00 грн.
Збори учасників є правомочні за умови присутності представників, що мають не менше 60 % голосів. Розгляд питань, рішення відносно яких приймаються одностайно, потребує присутності усіх учасників або їх представників. Відповідно до пункту 8.6. Статуту засідання зборів учасників скликаються Головою Товариства . Згідно з пунктом 9.5. Статуту Дирекція вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції зборів учасників.
За приписами статті 58 Закону України „Про господарські товариства” збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників, є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до статті 60 наведеного Закону збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники.
Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів ( стаття 61 Закону України „Про господарські товариства”).
Оскільки господарським судом в ході розгляду справи встановлено, що позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства та не брав в них участь і, відповідно, кворум під час проведення загальних зборів був відсутній ( оскільки позивач володіє 99,617% у статутному фонді Товариства ), господарський суд дійшов правомірного висновку що рішення, прийняті на них , не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам установчих документів товариства та Закону України „Про господарські товариства" .
В касаційній скарзі громадянин ОСОБА_1 посилається на те, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки відповідачами у справі повинні бути фізичні особи.
Таке твердження відповідача є помилковим, оскільки господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер. Оскільки відповідний орган не є юридичною особою, стороною у спорі може бути підприємство чи організація, яка здійснює свої права і бере на себе обов'язки через цей орган.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів, в результаті чого були порушені охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Плайф”, яке володіє 99,617 % у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр”. Отже відповідачем у спорі про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр” повинно бути це товариство.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Виходячи із змісту глави 2 Цивільного Кодексу України особами є громадяни і юридичні особи.
З огляду на викладене, громадяни можуть звертатись з касаційними скаргами на рішення господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Оскільки скаржником не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок винесення господарським судом Дніпропетровської області рішення від 21.03.2006 року, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2006 року у справі № 32/89 залишити без змін, касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення .
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т .Гоголь
Л.Продаєвич
скопійовано
-
скопійовано
-
