КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5640/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Київської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пежо Сітроен Україна» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 12 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Пежо Сітроен Україна» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Міністерства доходів і зборів України про відмову у митному оформленні автомобілів з дизельними двигунами марки «Peugeot 408» на умовах вільної торгівлі, оформлене карткою відмови у митному оформленні від 12 лютого 2014 року №125110003/2014/00012.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що вимоги Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце, який є невід'ємною частиною Правил визначення країни походження товарів, щодо виконання виробничої операції «установлення котушки запалювання» при визначенні країни походження товару згідно товарних позицій 8702-8704 ТН ЗЕД не дозволяє застосовувати до даної категорії товарів режим вільної торгівлі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Пежо Сітроен Україна» (покупець), як суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, та «Пежо Сітроен Рус» (продавець) (Росія) 13 вересня 2012 року укладено контракт №13/09/12-01, відповідно до якого «Пежо Сітроен Рус» здійснює поставку товарів на користь ТОВ «Пежо Сітроен Україна», що приймає товар, нові автомобілі марки Peugeot/Citroen виключно для дистрибуції на українському ринку. До автомобілів за даним договором віднесено: «Автомобіль Т73» - всі моделі пасажирських автомобілів марки Peugeot під назвою «408», сконструйовані і розроблені компанією «Автомобілі Пежо» і вироблені «ПСМА Рус»; «Автомобіль В73» - всі моделі пасажирських автомобілів марки Citroen під назвою «С4», сконструйовані і розроблені компанією «Автомобілі Сітроен» і вироблені «ПСМА Рус».

Відповідно до вищезазначеного договору позивачем 11 лютого 2014 року ввезено на територію України обумовлений договором товар та подано до посту Київської митниці Міндоходів митні декларації форми МД-2 та МД-3 №125110003/2014/138401 від 11 лютого 2014 року зі звільненням від сплати ввізного мита на підставі поданих сертифікатів СТ-1 разом з товаросупровідними документами.

12 лютого 2014 року Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110003/2014/00012.

Підставою для прийняття вищевказаного рішення була невідповідність наданих позивачем сертифікатів походження товару СТ-1 вимогам п.5.1 Правил визначення країни походження товарів країн СНД, та зазначено, що митне оформлення товарів є можливим виключно за умови подання нової митної декларації без застосування будь-яких преференцій зі сплати ввізного мита, передбачених законодавством України або обов'язковими для неї міжнародними договорами.

Позивач, не погоджуючись з рішенням про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, подав скарги до Київської митниці Міндоходів та Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду яких, рішенням Київської митниці Міндоходів №06-1-47/2/15.9-1391 від 24 лютого 2014 року та рішенням Міністерства доходів і зборів України №5178/6/99-99-24-02-08-17 від 24 березня 2014 року відмовлено у задоволення скарг позивача.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів прийняте відповідачем з порушення норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; відомості про найменування країн відправлення та призначення; відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: ставки митних платежів; застосування пільг зі сплати митних платежів; суми митних платежів; офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3¹ цього Кодексу; спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу (ст.257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно ст.2 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, що ратифікований Законом України «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі» від 30 липня 2012 року, сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.4 вищевказаного Договору, для визначення країни походження товарів, що походять із сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.

Відповідно до п.2.1 Розділу 2 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, що ратифіковані Законом України «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» від 06 липня 2011 року, країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.

В силу п.5.1 Розділу 5 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар, зокрема, вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару.

Відповідно до п.6.1 Розділу 6 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у поданій митній декларації №125110003/2014/138401 заявлено пільгу зі сплати ввізного мита при імпорті автомобілів, з урахуванням країни походження (РФ), на підтвердження чого надано Сертифікати про походження товарів форми СТ-1: №RUUA №3043001894 3075281 від 22 жовтня 2013 року; №RUUA 3043001908 3075290 від 24 жовтня 2013 року; №RUUA 3043001909 3075289 від 24 жовтня 2013 року; №RUUA 3043001911 3075287 від 24 жовтня 2013 року; №RUUA 3043001912 3075288 від 24 жовтня 2013 року; №RUUA 3043001980 3075627 від 01 листопада 2013 року, які були надані та засвідчені уповноваженим органом Російської Федерації - Калузькою торгівельно-промисловою палатою РФ.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у вільному випуску товарів стало неналежне оформлення сертифікатів про походження товару СТ-1, оскільки в них зазначено, що виробництво автомобілів «Peugeot 408» здійснювалось з використанням котушки запалювання, у зв'язку з чим неможливо визначити походження товару та застосувати пільговий режим.

З метою підтвердження інформації, викладеної у сертифікатах, відповідач 23 серпня 2013 року та 09 грудня 2013 року звертався із запитами до Калузької торгівельно-промислової палати РФ з проханням надати документи, на підставі яких видавалися сертифікати, та з питанням, чи встановлювалися на автомобілі «Peugeot 408» котушки запалювання під час їх виготовлення в Росії.

28 грудня 2013 року Калузькою торгівельно-промисловою палатою РФ надано відповідачу на його запити відповідь, в якій повідомляється, що в актах експертизи було помилково зазначено в описі технологічного процесу про виконання операції зі встановлення котушки запалювання при виробництві, оскільки така операція фактично не проводиться в дизельних автомобілях. При цьому, Калузька торгівельно-промислова палата РФ підтверджує факт видачі та достовірність сертифікатів походження товарів форми СТ-1, а виробництво автомобілів з дизельним двигуном задовольняє всім умовам для надання товару статусу російського походження, Правила визначення країни походження дотримано.

12 лютого 2014 року Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110003/2014/00012, оскільки сертифікати походження товару СТ-1 є неналежно оформлені, внаслідок чого неможливо застосувати пільговий режим.

Відповідно до ч.1 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.11 ст.264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не зазначено жодної з підстав, визначених МК України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем митному органу надано сертифікати про походження товару форми СТ-1.

Відповідно до п.9.3 Розділу 9 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо: протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару; у митних органів країни ввезення є підтверджені відомості від компетентних органів країни вивезення про те, що сертифікат не видавався (фальсифікований) або виданий на підставі недійсних документів та (або) недостовірних відомостей; за результатами досліджень, здійснених митними органами країни ввезення, і на основі інформації, отриманої за запитами, надісланими до компетентних органів країни вивезення або країни походження товару, митними органами країни ввезення виявлено, що сертифікат форми СТ-1 видано з порушеннями вимог, установлених цими Правилами.

Разом з тим, відповідачем отримана відповідь на його запити та компетентним органом країни походження (Калузькою торгівельно-промисловою палатою РФ) підтверджено факт видачі та достовірність сертифікатів походження товарів форми СТ-1, а також дотримання Правил визначення країни походження.

В силу п.2.1 примітки до додатку 1 до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, умови й операції, зазначені в графі третій цього Переліку (зокрема, для автомобілів легкових - установлення коліс і регулювання затягування підшипників передньої маточини, установлення котушки запалювання), повинні здійснюватися лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження. Обмеження, визначені умовами й операціями в графі третій, також поширюються лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження.

Пунктом 2.6 примітки до додатку 1 до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав визначено, що якщо в рамках однієї умови чи операції є яке-небудь обмеження, установлене стосовно одного матеріалу, й одночасно із цим є інші обмеження, установлені стосовно інших матеріалів, то ці обмеження застосовуються лише стосовно тих матеріалів, які реально були використані під час виготовлення продукту.

Як вбачається з матеріалів справи, котушки запалювання не використовуються при виготовленні автомобілів з дизельним двигуном, в технологічному процесі не виконується операція зі встановлення котушки запалювання, однак інші операції єдиного циклу, зазначені в графі третій Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце, були виконані, зокрема, проведено установлення коліс і регулювання затягування підшипників передньої маточини, що свідчить про виконання виробником усіх технологічних операцій, передбачених вищезазначеним Переліком, що підтверджується листом виробника імпортованих автомобілів - ТОВ «ПСМА Рус» №Т-1224/3 від 24 грудня 2013 року та актом експертизи №828/13 від 24 жовтня 2013 року, складеним Калузькою торгнівельно-промисловою палатою РФ. Крім того, відповідно до декларації країни відправлення №10009180/281013/0005675 від 28 жовтня 2013 року, на підставі якого Федеральна митна служба Росії дозволила випуск на експорт частини спірної партії автомобілів, у графі 16 «Країна походження» зазначається Росія.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що невстановлення котушки запалювання, яке взагалі не передбачається для автомобіля із дизельним двигуном, не повинно сприйматися відповідачем як порушення Додатку 1 (Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце), оскільки відсутність такої операції не позбавляє можливості визначити країну походження автомобілів «Peugeot 408» з дизельним двигуном згідно Правил та не порушує єдності технологічної операції, передбаченої позицією 8702-8704 Додатку 1 до Правил.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не наведено жодних доказів наявності підстав, передбачених ст.264 МК України, Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, необхідних для прийняття рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, натомість, компетентний орган країни походження автомобілів підтвердив усі відомості, викладені у поданих позивачем сертифікатах про походження товару за формою СТ-1, а також додержання Правил визначення країни походження, а тому рішення Київської митниці Міндоходів про відмову у митному оформленні автомобілів з дизельними двигунами марки «Peugeot 408» на умовах вільної торгівлі, оформлене карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110003/2014/00012 від 12 лютого 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.