Справа № 1-146 / 2008 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 року
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді: Охременка В.А.
при секретарі Сеник О.Л.
з участю прокурора Нагірної С.С.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новоукраїнка справу про обвинувачення ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, гр.України, українця, освіта середня, не одруженого, працюючого водієм Оникіївського лісництва, уроженця та жителя с.Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ст.115 ч.1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний скоїв умисне вбивство потерпілої ОСОБА_3, без наслідків вказаних в ч.П ст.115 КК України.
Злочин було вчинено при слідуючих обставинах.
В ніч на 07 липня 2002 року близько двух годин підсудний знаходився в домоволодінні потерпілої ОСОБА_3, проживаючої в с.Тишківка Добровеличківського району. На грунті особистих неприязнених стосунків, які виникли раптово, з метою вбивства підсудний наніс удар потерпілій по голові електричною праскою в ліву верхню частину лобної ділянки голови. В результаті удару потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забійної рани лобної ділянки голови зліва, лінійного перелому лобної кістки зліва, лінійного перелому лобної кістки зліва з переходом на основу черепа, субарахноїдального крововиливу. Від даних тілесних ушкоджень настала смерть потерпілої на місці скоєного злочину.
Підсудний свою вину в скоєні злочину передбаченого ст.115 ч.І КК України не визнав пояснивши, що 06 липня 2002 року він разом зі своїм знайомим близько чотирьох годин приїхали в Новоархангельський район. Після цього він залишився в домоволодінні свого знайомого ОСОБА_4, допомагав по господарству так як вони товаришують. Близько 24 годин він пішов додому. Коли він прийшов додому, виявив в домі немає світла. Зустрівши свідка по справі ОСОБА_5,розмовляв з ним. Потім пішов додому. Потерпілу ОСОБА_3. в той вечір взагалі не бачив. На другий день близько 17 годин ОСОБА_6 розбудивши його повідомив, що вбито його сестру ОСОБА_3. Вони разом приїхали до неї додому. Він дійсно зустрічався з потерпілою близько трьох років але її не вбивав. На досудовому слідстві написав явку з повинною та визнавав вину. До цього його примусили працівники міліції. Він писав те, що йому казали працівники міліції, в міліції його били.
Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 08 липня 2008 року близько 17 годин вона разом з своїм чоловіком приїхали до своєї доньки. Вдома нікого не було. Чоловік через вікно заліз в дім та побачив дочку мертвою, яка лежала на дивані. Там же в кімнаті був виявлений уламок від праски. Працівники міліції яких викликали, прибули через хвилин п”ятнадцять, та почали проводити огляд домоволодіння. Так як їй в результаті злочину спричинені матеріальна та моральна шкода, просить суд стягнути з підсудного 5200 грн.- розмір матеріальної та п”ятдесят тисяч гривень- розмір моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_8.дав аналогічні пояснення.
Свідок ОСОБА_9.пояснив, що є рідним братом загиблої. 8 липня 2002 року йому його знайомий ОСОБА_10 повідомив, що сестру знайшли в хаті вбитою. Вони приїхали туди. Там вже були батьки, згодом приїхали працівники міліції. Його брат ОСОБА_6 привіз ОСОБА_2. Коли вони приїхали, то працівники міліції свою роботу в домі закінчили та знаходилися на подвір”ї.
Свідок ОСОБА_11.пояснив, що стосовно вбивства нічого пояснити не може. ОСОБА_2 бачив за день до вбивства,просив його прийти на роботу. На місці злочину також не був.
Свідок ОСОБА_4пояснив, що про вбивство ОСОБА_3дізнався від сусіда. 06 липня 2002 року він з ОСОБА_2.весь час були в нього дома. Від нього він пішов близько 23 годин.
Свідок ОСОБА_12пояснив, що товаришував як з підсудним так і потерпілою ОСОБА_3 ОСОБА_2зустрічався з потерпілою, звонили один до одного з його хати. Потерпіла призначала йому побачення через нього. Він передав підсудному фотокартку потерпілої, яка проти цього не заперечувала. Після одруження потерпілої вони також зустрічалися але не так часто. Були випадки коли вони з підсудним приїзджали до потерпілої і він залишав їх на одинці. Знає, що підсудний з потерпілою планували виїхати з села. Потерпіла погоджувалася на це.
Свідок ОСОБА_13пояснила, що в жовтні 2002 року, близько 17 годин вона поверталася з роботи додому. Коли підійшла до криниці то знайшла там фотокартку потерпілої яка була в купальнику. Фотокартка була пом”ята.
Свідок ОСОБА_14.пояснив, що працював в 2002 році оперуповноваженим Добровеличківського РВ УМВС Кіровоградської області. В липні 2002 року дату не пам”ятає в вечірній час він знаходився в оперативній групі Добровеличківського РВ УМВС. До нього привели підсудного та сказали, що підсудний бажає написати явку з повиною. Підсудний в його присутності близько п”яти годин писав явку з повиною. Ні фізичного ні психічного впливу він на підсудного не здійснював. Підсудний його запитував як сформулювати ту чи іншу думку. Слідів побоїв у підсудного не було, на стан здоров”я не скаржився. Єдине, що він був схвильований та запитував, що йому буде за скоєний злочин.
Після написання явки з повинною він був присутній при відтворенні обстановки та обставин події з застосуванням відеозапису. Підсудний добровільно розповідав та показував про всі обставини скоєного злочину. На стан здоров”я не скаржився.
Свідок ОСОБА_15пояснила, що працює слідчим прокуратури Добровеличківського району, в жовтні 2003 року прийняла дану кримінальну справу до свого провадження та проводила ряд слідчих дій. Були вилучені та прилучені як речові докази замки з домоволодіння потерпілої, проведена трасологічна експертиза, судово-біологічна експертиза. Крім того були виявлені ключі які кинув в ставок підсудний. Оглядався та був прилучений як речовий доказ уламок від праски, допитані ряд свідків. Кого конкретно не пам”ятає так як пройшов довгий проміжок часу. Все що пояснювали свідки є в матеріалах кримінальної спрви.
Свідок ОСОБА_16пояснив, що під час досудового слідства в 2002 році працював начальником карного розшуку Добровеличківського РВ УМВС. В липні 2002 року був присутній при тому як підсудний писав явку з повинною. Писав підсудний її добровільно. Слідів побоїв чи інших пошкоджень не було. Скарг не заявляв.
Свідок ОСОБА_17пояснив, що в березні 2004 року він був присутній при тому як в ставку с.Тишківка Добровеличківського району були виявлені ключі на відстані близько 15 метрів. Дані ключі були вилучені працівниками міліції.
Свідок ОСОБА_18пояснив, що на той час працював начальником слідчого відділення Добровеличківського РВ УМВС. В його кабінеті зберігалися речові докази по даній кримінальній справі. Дані речові докази передавалися в прокуратуру. Потім в його кабінеті працював дільничний інспектор,при ньому був виявлений речовий доказ, уламок від праски, який був вилучений працівниками прокуратури. Даний уламок був знайдений в кабінеті за сейфом.
Свідок ОСОБА_19пояснив, що працює заступником начальника Добровеличківського РВ УМВС. На той час працював дільничним інспектором, виїздив на місце пригоди де в домоволодінні був виявлений труп потерпілої. Після чого була викликана оперативна група. Крім того, він був в конвої при відтворенні обстановки та обставин події з участю підсудного. При цьому дана слідча дія фіксувалася на відеозапис. Підсудний розповідав та показував про всі обставини скоєного злочину. Пояснення підсудний давав добровільно.
Свідок ОСОБА_20пояснив, що на той час працював першим заступником начальника Добровеличківського РВ УМВС. Коли був виявлений труп потерпілої, в числі підозрюваних був і підсудній, який написав явку з повиною. Але хто її відбирав не пам”ятає. Підсудний сам виявив бажання дану явку написати.
Підсудний свою вину в скоєні злочину передбаченого ст.115 ч.1 КК України не визнав, пояснивши, що в нього з потерпілою були відносини, вони зустрічалися, думали одружитися. Але коли вона вийшла заміж стосунки між ними майже припинилися. В ніч з 6 на 7 липня 2002 року, коли було вбито потерпілу він її взагалі не бачив, так як знаходився вдома.
При проведенні досудового слідства він дійсно писав явку з повиною, зізнався в скоєні вбивства. При допиті в якості підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин також визнавав вину. Але його примусили це робити працівники міліції, здійснюючи психічний та фізичний вплив.
Але суд не може взяти до уваги пояснення підсудного в цій частині. Так як вони спростовуються як матеріалами справи так і поясненнями свідків як міститься в матеріалах справи та допитаних в судовому засіданні.
Підсудний 17 липня 2002 року (т.1., а.с.112-118) написав явку з повиною в якій розповів про всі обставини скоєного злочину, його мотиви. Також розповів детально про всі взаємини між ним та потерпілою, сам механізм скоєного злочину. При допиті в якості підозрюваного та відтворені обстановки та обставин події з його участю (т.1, а.с.122-132) які проводилися з застосуванням відеозапису пітвердив написану явку з повиною. При допиті в якості обвинуваченого (т.1, а.с.138), також визнавав свою вину. Лише 19 серпня 2002 року (т.1, а.с.167), тобто через майже півтора місяці свою вину не визнав. В своїх поясненнях в явкі з повиною та допитах підсудний поясняв такі подробиці його стосунків з потерпілою, що працівники міліції їх знати не могли. Ці обставини також спростовують пояснення підсудного, що явку з повиною писав під диктовку працівників міліції.
Допитані в якості свідків ОСОБА_14. та ОСОБА_20які на той час працювали в міліції підтвердили, що підсудний виявив бажання написати явку з повиною. Ніхто його не примушував. Свідок ОСОБА_14.був присутній при цьому. Крім цього у підсудного і даного свідка були нормальні відносини. Сам підсудний цього факту не заперечував, підтвердивши, що явку з повиною писав сам.
Підсудний в своїх допитах та в явкі з повиною пояснив, що після скоєння вбивства потерпілої в нього була в кармані її фотокартка, яку він пом”яв. Коли йшов додому від домоволодіння потерпілої, загубив її.
Свідок ОСОБА_13пояснила, що знайшла дану фотокартку біля криниці, де зі слів підсудного він присів відпочити. Дана фотокартка була зім”ята. Аналогічні пояснення свідок давала при провадженні досудового слідства (т.П а.с.177).
Підсудний визнаючи свою вину також пояснив, що після того як наніс удар праскою по голові потерпілій ручка від неї розлетілася. Виходячи з дому виявив, що в його взутті знаходився уламок від ручки праски. В домоволодінні потерпілої при огляді місця події (т.1, а.с.6) були виявлені уламки від ручки праски. Згідно висновків судово-криміналістичної експертизи виявлені пластмасові уламки (т.ІІ а.с.139-141) складали одне ціле з праскою, яка була в домоволодінні потерпілої. Один з таких уламків з слідами схожими на кров (т.П а.с.93) було виявлено в кабінеті дільничного інспектора та залучено в якості речових доказів, які судом оглядалися в судовому засіданні.
Згідно висновків судово-медичної експертизи (т.1 а.с.65-68), ушкодження в області голови потерпілої могли виникнути при ударі даною праскою. Згідно висновків судово-медичної-імунологічної експертизи (т.П а.с.131-134), кров виявлено на уламку від ручки праски могла належати потерпілій. Згідно висновків судово-медичної експертизи (т.Ш а.с.14), тілесні ушкодження які виявлені на трупі потерпілої могли виникнути при обставинах на які вказав підсудний при відтворенні обстановки та обставин події з його участю з застосуванням відеозапису. Крім того допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14.та ОСОБА_19які на той час працювали працівниками міліції були присутні при цьому. Підсудний з усіма подробицями розповідав про обставини скоєного злочину.
Також при відтворенні обстановки та обставин події підсудний розповідав та показував куди він викинув ключі від домоволодіння потерпілої, які після скоєння злочину знаходилися в нього.
Дані ключі були виявлені та вилучені працівниками міліції в ставку с.Тишківка Добровеличківського району (т.П а.с.65). Дані ключі також залучені в якості речових доказів та оглядалися судом. Згідно висновку трасологічної експертизи (т.П 77-79), три замка вилучені в домоволодінні потерпілої легко відкриваються ключами які вилучені в ставку с.Тишківка Добровеличківського району 23 березня 2004 року.
Крім того, згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи (т.1, а.с.85-95) на дерев”яній планці з дверей в домоволодінні потерпілої виявлені відбитки пальців, що належать підсудному.
Також по даній кримінальній справі були проведні судово-медичні імунологічні експертизи т.1 (а.с.103-104,т.П (а.с.57-58). З даних експертиз вбачається, що кров на футболці яка була вилучена у підсудного могла належати як потерпілій так і самому підсудному.
Тому суд вважає, що зібрані по справі сукупність доказів, пояснення свідків повністю підтверджують пояснення підсудного в тій частині його показів де він визнавав свою вину та написання ним явки з повиною. Так як в деталях повністю співпадають з даними поясненнями підсуднього щодо мотиву та механізму скоєня ним убивства потерпілої.
Підсудній, змінюючи свої пояснення, не визнаючи вину, мотивував це тим, що працівниками міліції при провадженні досудового слідства вчиняли стосовно нього фізичний та психічний тиск.
По скарзі матері та самого підсуднього ( т.І а.с. 248-254 ) проводилася відповідна перевірка прокуратурою Добровеличківського району. Згідно довідки про проведену перевірку ( т.І а.с. 249 ) , під час перебування в Добровеличківському РВ УМВС скарг від підсуднього не надходило. При проведенні повторної перевірки ( т.І а.с. 259 ) тілесних ушкоджень у підсуднього не виявлено, скарг від нього не надходило.
По результатам даних перевірок 9 жовтня 2002 року ( т.І а.с. 271 ) була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників Добровеличківського РВ УМВС. Дана постанова підсудним не оскаржувалась, хоча з цього приводу підсудному прокурором Добровеличківського району було направлено відповідне повідомлення та роз”яснено його право на оскарження даної постанови ( т.І а.с. 272 ).
Стосовно цих обставин підсудній нічого не зміг пояснити в судовому засіданні.
Тому суд вважає, що обставини на які підсудній посилається стосовно причин зміни показів є надуманими, які нічим не підтверджуються. Змінюючи свої покази та не визнаючи вини підсудній бажає уникнути відповідальності.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України так як підсудній скоїв умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій, навмисне вбивство. Оскільки наносячи удари праскою потерпілій в область голови із значною силою, так як від удару розбилася ручка праски, частина якої була долучена до матеріалів справи, в життєво важливий орган, бажав настання смерті потерпілої.
Обираючи міру покарання підсудньому суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, злочин є особливо тяжким, тяжкі наслідки - смерть людини, всі обставини справи, особу підсуднього : характеризується позитивно, обставин, що обтяжують та пом”якшують відповідальність, суд не вбачає. Але з врахуванням скоєного злочину суд приходить до висновку, що виправлення підсудного неможливе без ізолювання від суспільства.
По справі заявлено цивільний позов ( т.І а.с. 176 ) . Суд важає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 2712 гривень що об”єктивно підтверджується матеріалами справи ( т.І а.с. 296-300 ). Стосовно стягнення моральної шкоди суд вважає що позов в цій частині також обгрунтований, так як в результаті злочину було убито дочку потерпілої, що негативно вплинуло на її фізичний та психічний стан. Але суд вважає, що розмір шкоди слід зменшити до 30000 гривень.
Тому з підсуднього на користь потерпілої слід стягнути 2712 гривень матеріальної та 30000 гривень моральної шкоди. Всього підлягає стягненню 32712 гривень.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним по ст. 115 ч.1 КК України та призначити покарання - вісім років позбавлення волі.
Взяти під варту із зали судових засідань негайно.
Зарахувати в строк відбуття покарання знаходження засудженого під вартою з 18 липня 2002 року до 02 квітня 2003 року та з 17 березня 2004 року до 09 червня 2005 року, всього : один рік одинадцять місяців шість днів.
Стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_7 2712 гривень розмір матеріальної шкоди та 30000 гривень розмір моральної шкоди, всього підлягає стягненню 32 712 гривень.
Речові докази по справі згідно протоколу огляду та долучення : футболку ( т.І а.с. 100 ) - знищити, фотографії ( т.І а.с. 190-191 т.ІІ а.с. 216) - повернути потерпілій ОСОБА_7, замки та залізний пристрій ( т.ІІ а.с. 18-19 ), пластмасовий уламок чорного кольору ( т.ІІ а.с. 96, 110 ), дві бірки від речових доказів ( т.ІІ а.с. 128 ), побутову електричну праску ( т.ІІ а.с. 214 ), три ключі на металевому кільці, два навісних та врізний замок, відеокасету із записом слідчих дій, дві аудіокасети, фрагмент планки ( т.ІІ а.с. 35 ) - знищити; заяву ОСОБА_2 ( т.ІІ а.с. 150 ) - залишити при справі.
Вирок може бути оскаржений до Кіровоградського апеляційного суду через Новоукраїнський рай онний суд протягом п”ятнадцяти діб з часу проголошення, засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.
Головуючий : Охременко В.А.