ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

справа № к-33874/06

УХВАЛА

3 березня 2008 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Мироненко О.В., перевіривши матеріали справи №2-5177/03 за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7.. ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13до Львівської міської Ради, Управління ресурсів Львівської міської Ради, Львівської обласної колегії адвокатів про визнання частково недійсним ухвали сесії Львівської міської Ради та договору оренди на нежитлове приміщення та заяву прокурора м. Льва про визнання незаконним п.п. 2.4 Додатку, -

в с т а н о в и в:

Голова Львівської міської ради звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 5 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2004 року.

Верховний Суд України ухвалою від 25 вересня 2006 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до ст. ст. 20, 210, 211 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, що переглядає в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

Відповідно до положень ч.1 ст.38 Закону України «Про судоустрій України» Вищий адміністративний суду України є вищим судовим органом спеціалізованих, тобто адміністративних судів, і відповідно до інстаційної підсудності, визначеної у ч.3 ст.20 КАС України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

До створення системи адміністративних судів Вищий адміністративний суд України відповідно до правил ст.210 КАС України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства.

Згідно матеріалів справи позивачі в позовних вимогах просили суд визнати частково недійсними Ухвали сесії Львівської міської ради № 98 від 31 жовтня 2002 року та договору оренди на нежитлове приміщення.

Справа була розглянута Галицьким районним судом м. Львова 5 грудня 2003 року та переглянута в апеляційному порядку апеляційним судом Львівської області від 22 березня 2004 року, в порядку позовного провадження за правилами ЦК України і ЦПК України відповідно та Закону України «Про адвокатуру».

Справа не розглядалася в порядку Глави 31-А ЦПК України.

Оскільки компетенція Вищого адміністративного суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень по справах, розглянутих за правилами цивільного судочинства, тому у відповідності до положень п.1 ч.4 ст.214 КАС України це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 20, 210, 211, п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у порядку адміністративного судочинства за касаційною скаргою Голови Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 5 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2004 року у справі №2-5177/03 за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6ОСОБА_7.. ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13до Львівської міської Ради, Управління ресурсів Львівської міської Ради, Львівської обласної колегії адвокатів про визнання частково недійсним ухвали сесії Львівської міської Ради та договору оренди на нежитлове приміщення та заяву прокурора м. Льва про визнання незаконним п.п. 2.4 Додатку.

Справу повернути за належністю до Верховного Суду України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мироненко О.В.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

справа № к-33874/06

УХВАЛА

3 березня 2008 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Мироненко О.В., перевіривши матеріали справи №2-5177/03 за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6ОСОБА_7.. ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13до Львівської міської Ради, Управління ресурсів Львівської міської Ради, Львівської обласної колегії адвокатів про визнання частково недійсним ухвали сесії Львівської міської Ради та договору оренди на нежитлове приміщення та заяву прокурора м. Льва про визнання незаконним п.п. 2.4 Додатку, -

в с т а н о в и в:

Голова Львівської міської ради звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 5 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2004 року.

Верховний Суд України ухвалою від 25 вересня 2006 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до ст. ст. 20, 210, 211 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, що переглядає в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

Відповідно до положень ч.1 ст.38 Закону України «Про судоустрій України» Вищий адміністративний суду України є вищим судовим органом спеціалізованих, тобто адміністративних судів, і відповідно до інстаційної підсудності, визначеної у ч.3 ст.20 КАС України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

До створення системи адміністративних судів Вищий адміністративний суд України відповідно до правил ст.210 КАС України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства.

Згідно матеріалів справи позивачі в позовних вимогах просили суд визнати частково недійсними Ухвали сесії Львівської міської ради № 98 від 31 жовтня 2002 року та договору оренди на нежитлове приміщення.

Справа була розглянута Галицьким районним судом м. Львова 5 грудня 2003 року та переглянута в апеляційному порядку апеляційним судом Львівської області від 22 березня 2004 року, в порядку позовного провадження за правилами ЦК України і ЦПК України відповідно та Закону України «Про адвокатуру».

Справа не розглядалася в порядку Глави 31-А ЦПК України.

Оскільки компетенція Вищого адміністративного суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень по справах, розглянутих за правилами цивільного судочинства, тому у відповідності до положень п.1 ч.4 ст.214 КАС України це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 20, 210, 211, п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у порядку адміністративного судочинства за касаційною скаргою Голови Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 5 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2004 року у справі №2-5177/03 за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7.. ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13до Львівської міської Ради, Управління ресурсів Львівської міської Ради, Львівської обласної колегії адвокатів про визнання частково недійсним ухвали сесії Львівської міської Ради та договору оренди на нежитлове приміщення та заяву прокурора м. Льва про визнання незаконним п.п. 2.4 Додатку.

Справу повернути за належністю до Верховного Суду України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис Мироненко О.В.

Згідно з оригіналом

Відповідальний секретар