Cправа № 2-а-17\08р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 грудня 2008 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючої судді ЧЕРНЯКОВОЇ Н.В.

з участю секретаря КОЗАЧЕНКО Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Єланець адміністративну справу за позовомОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районні Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

05.11.2008 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління ПФУ в Єланецькому районні Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і згідно ст.6 вказаного Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Всупереч Конституції та Законам України таке підвищення в 2006 - 2007 роках відповідачем їй не виплачувалось, оскільки ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена.

Незважаючи на рішення Конституційного суду № 6-рп\2007 від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме п.п.3,12 ст.71 вказаного закону, яким зупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відповідач не виплатив їй вищевказане підвищення за 2006-2007 роки. Вважає, що розмір невиплаченого щомісячного підвищення за 2006 - 2007 роки складає 2733 грн. 30 коп.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила суд відновити їй пропущений строк для звернення до суду, визнати бездіяльність незаконною та зобов'язати Управління ПФУ в Єланецькому районі Миколаївської області нарахувати та виплатити їй недоплачене, як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.

Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що в період часу 2006-2007 років був відсутній механізм для нарахування дітям війни підвищення до пенсії, а саме дотепер не визначено розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення до пенсії дітям війни. Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень даного закону, не може застосовуватись для обчислення підвищення пенсій особам, які мають статус «діти війни», крім того, виплата підвищення до пенсії дітям війни повинна проводитись за рахунок державного бюджету. В 2007 році до Пенсійного фонду надходили кошти для виплати підвищення до пенсії дітям війни, які є інвалідами. Оскільки позивачка не відноситься до цієї категорії то їй такі виплати не проводились. Посилаючись на викладене, просила відмовити в задоволені позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час слухання справи позивачка є пенсіонеркою за віком, а також їй встановлено статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідчені НОМЕР_1, ксерокопія якого знаходиться в матеріалах справи, та має право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». закон набрав чинності з 01.01.2006 року, але, за період 2006-2007 років позивачка не отримувала передбачене ст.6 вищевказаного закону підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч.1 ст.62 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 -V, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено в наступних розмірах: з 1 квітня - 406 грн.; з 1 жовтня - 411 грн.

Згідно ч.3 ст.62 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» в редакції від 15.03.2007 року № 749 - V встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 вказаної статті, збільшений на 1 відсоток.

Виходячи з цього мінімальний розмір пенсії за віком становить:

-з 1 квітня 2007 року - 410, 06 грн. (406 Ч 1.01)

-з 1 жовтня 2007 року - 415,11 грн. (411 Ч 1.01)

Відповідно до п.12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст.111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою було обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлено інші його розміри.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп\2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.12 ст.71 та ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Отже, вищевказані положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть застосовуватися, так як вони суперечать ч.3 ст.22 Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Втрачають чинність вони з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

За викладених обставин суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» є неправомірною, а тому вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають частковому задоволення, а саме за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Таким чином фактичний розмір підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни за 2007 рік повинен становити:

за липень 2007 року - 91,27 грн. (410,06 грн. ч 31 Ч 23 Ч 30%)

з 1 серпня по 31 вересня 2007 року- 246,04 грн. ( 410,06 грн. Ч 30% Ч 2 міс.)

з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року - 373,60 грн. (415,11 грн. Ч 30% Ч 3 міс.)

всього позивачці недонараховано та не виплачено у 2007 році 710,91 грн.

Вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача нарахувати їй недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідач в цей період часу виплачував дітям війни підвищення до пенсії у розмірах встановлених ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і діяв відповідно до передбачених чинними на той час законами України.

Що стосується вимог позивачки про поновлення пропущеного строку для звернення до суду то вони підлягають задоволенню, оскільки судом під час розгляду даної справи встановлено, що він пропущений з поважної причини.

Що ж стосується тверджень представника відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову в зв'язку з тим, що законодавством України невизначено розмір мінімальної пенсії за віком, який можливо застосувати для обчислення підвищення до пенсії дітям війни, то суд не може взяти їх до уваги, оскільки на даний час єдиним нормативно-правовим актом, яким встановлено розмір мінімальної пенсії за віком є ЗУ «Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно ч.7 ст.9 КАСУ встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Слід також зазначити, що відсутність коштів державного бюджету для виплати вказаного підвищення не являються поважною підставою для звільнення органів виконавчої влади від виконання своїх зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 17, 158-163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ПозовОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду в Єланецькому районі Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Єланецькому районі незаконною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1недоплачене їй як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії в сумі 710 (сімсот десять) грн. 91 коп.

Заява про апеляційне оскарження подається через Єланецький районний суд до Одеського окружного апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Н.В.Чернякова