-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 2-а-1/12
Провадження №2-а/726/1/14
Категорія 39
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2014 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. при секретарі - Руснак Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради, СВК «ДРУЖБА»; третя особа виконком Чернівецької міської ради про скасування рішень Чернівецької міської ради та визнання їх протиправними та визнання недійсним протоколу загальних зборів, суд,-
ВСТАНОВИВ :
Позивачі звернулись до суду з доповненим та уточненим адміністративним позовом до Чернівецької міської ради, СВК «ДРУЖБА», де третя особа виконком Чернівецької міської ради про скасування рішень Чернівецької міської ради, визнання їх протиправними та визнання недійсним протоколу загальних зборів в якому вказують, що вони та їхні батьки до 1948 року володіли земельними ділянками, які в подальшому були націоналізовані та закріплені за ними у вигляді присадибних ділянок на території колгоспних дворів. Спірні земельні ділянки спочатку належали до колгоспу «Червоний прапор» Новоселицького району Чернівецької області, пізніше, внаслідок об'єднання колгоспів, стали належати колгоспу «Дружба». Після розпаду Радянського союзу, ділянки у визначених розмірах, якими користувались і користуються нині позивачі, від них не вилучались.
В подальшому, на підставі загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Дружба» від 21.03.1994 року землі колгоспу в розмірі 163 га, які знаходились в адміністративних межах міста Чернівці були передані Чернівецькому виконавчому комітету. 18.03.1994 року, рішенням 9 сесії 11 скликання Чернівецької міської ради № 509 було припинено право землекористування колгоспу «Дружба» на землі у вищевказаному розмірі. Позивачі вважають, що такі дії були незаконними, оскільки загальних зборів працівників колгоспу взагалі не проводилось, згоду власників на вилучення та передачу земельних ділянок ніхто не надавав, зміна меж міста Чернівці проведена з порушенням чинного законодавства, а тому і рішення Чернівецької міської ради є недійсним.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_4, то він вказує, що на підставі свідоцтва про праву на спадщину, він є власником будинковолодіння та земельної ділянки у АДРЕСА_1. Також у його користуванні перебуває земельна ділянка розміром 0.6412 га. З метою приватизації вказаної землі, він звернувся до Чернівецької міської ради із заявою про безоплатну передачу у його власність земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, ведення особистого селянського господарства та ведення садівництва. ОСОБА_4 було дозволено приватизувати тільки 0,10 га для обслуговування житлового будинку, в безоплатній приватизації інших земельних ділянок було відмовлено, оскільки генеральним планом м. Чернівці, вказані землі віднесені до земель житлової та громадської забудови та не можуть змінити свого цільового призначення.
Аналогічна ситуація склалась і у всіх інших позивачів, яким було відмовлено у безоплатній приватизації земельних ділянок за їхніми потребами, а дозволено приватизацію лише по 0,10 га для обслуговування житлового будинку.
На підставі викладеного, позивачі просять суд ухвалити постанову, якою визнати протиправними та скасувати:
- рішення XIX сесії XXI скликання Чернівецької міської ради за № 509 від 18.03.1994 року в частині припинення права землекористування колгоспу «Дружба» Новоселицького району Чернівецької області в розмірі 163 га ( в тому числі ріллі - 139 га, сіножатей - 16 га, пасовища - 2 га, інших угідь - 6 га).
- рішення XXVI сесії IV скликання Чернівецької міської ради за № 562 від 04.11.2004 року в частині затвердження відкоригованого генерального плану міста Чернівці.
- рішення 12 сесії IV скликання Чернівецької міської ради від 26.06.2003р. № 250 «Про висновки та пропозиціїдірийняті на громадських слуханнях на тему «Коригування генерального плану міста» в частині що стосується села Стара Жучка
- рішення сесії міської ради від 25.08.2005р_№ 817, яке затверджує схему забудови житлового району площею 82,0 га на АДРЕСА_2.
- рішення сесії Чернівецької міської ради № 80 від 27.07.2006р. щодо відмови ОСОБА_4 в дозволі на приватизацію земельної ділянки площею 0,3648 га по АДРЕСА_1
- рішення сесії Чернівецької міської ради № 522 від 28.02.2008р. щодо відмови ОСОБА_4 в дозволі на приватизацію земельної ділянки площею 1,0 га по АДРЕСА_2.
- рішення сесії Чернівецької міської ради № 615 від 26.06.2008р. щодо відмови ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_2, в дозволі на приватизацію земельної ділянки площею 0,3876га по АДРЕСА_4
- рішення сесії Чернівецької міської ради № 545 від 27.03.2008р. щодо відмови ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_2, в дозволі на приватизацію земельної ділянки площею 1.0га по АДРЕСА_2.
- рішення сесії Чернівецької міської ради № 1301 від 29.04.2010р. щодо відмови ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_1, в дозволі на приватизацію земельної ділянки площею 1.47 га по АДРЕСА_2.
- рішення Чернівецької міської ради 45 сесії 5 скликання від 29.10.2009 року № 1086 в частині відмови ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_1, в дозволі на безоплатну передачу у власність земельних ділянок площею 0,1200 га для ведення садівництва та 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3.
- рішення Чернівецької міської ради 46 сесії 5 скликання від 26.11.2009 року № 1125 в частині відмови передачі ОСОБА_8 безоплатно у власність земельних ділянок площею 0,1200 га для ведення садівництва та 0,0748 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_5
- рішення сесії Чернівецької міської ради № 522 від 28.02.2008р. щодо відмови ОСОБА_3 в дозволі на приватизацію земельної ділянки площею 1,0 га по АДРЕСА_2
Визнати недійсним: протокол №2 загальних зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Дружба» села Магала Новоселицького району Чернівецької області від 21.03.1994р.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 ОСОБА_4 свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд скасувати вказані рішення Чернівецької міської ради.
Представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що рішенням загальних зборів членів колгоспу «Дружба» була надана згода на передачу Чернівецькому виконавчому комітету земель колгоспу «Дружба», які знаходились в адміністративних кордонах міста Чернівці, всього 163 га
В подальшому, рішенням загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Дружба» від 12.04.1993 року, із нього на баланс Чернівецької міської ради народних депутатів було передано лісонасадження площею 55,9 га.
Вказує, що вищенаведені рішення є законними, а тому на підставі них було виготовлено генеральний план м. Чернівці, який в подальшому було кориговано, в якому визначено що спірні земельні ділянки віднесені до земель житлової та громадської забудови. Зазначає також, що в генеральному плані такого виду користування спірними земельними ділянками, як для ведення селянського господарства, не передбачено. Позовні вимоги позивачів просив залишити без задоволення.
У судовому засіданні представник Чернівецької міської ради підтримав подані заперечення, позовні вимоги позивачів не визнав та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Представник СВК «Дружба» в судове засідання не з'явився та не повідомив суду про причини своєї неявки.
Представник третьої особи виконавчого комітету Чернівецької міської ради підтримав позицію відповідача, заявлений позов вважає безпідставним.
Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 працював в колгоспі «Червоний прапор», який пізніше реорганізовано в совхоз «Дружба». Вказує, що після розпаду Радянського союзу колгоспникам не виділили паїв і землі, вказавши на їхню відсутність. Зазначає, що їх ніхто не запитував про передачу земель Чернівецькій міській раді та її виконавчому комітету.
Свідок ОСОБА_10, який працював трактористом у вищевказаному колгоспі, у судовому засіданні вказав, що ніхто із колгоспників не отримав паї та земельні ділянки із бувшого господарства. Зазначає, що ніколи не був присутній на зборах, на яких ставилось питання про приєднання частини земель колгоспу до м. Чернівці.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказав, що їхній колгосп був розкрадений - частина відійшла до села Магали, а частина до міста Чернівці, а тому під час розпаювання їм нічого не залишилось. Зазначає, що не ходив ні на які збори та взагалі їх не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що працюючи в колгоспі, люди були обдурені, а саме тим, що ніхто не отримав у власність паї та земельні ділянки, оскільки їх забрала у власність Чернівецька міська рада. Свідок переконаний, що зборів стосовно передачі колгоспних земель Чернівецькій міській раді та її виконавчому комітету не було.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі надані суду допустимі та належні докази, які мають значення для ухвалення рішення у справі, пояснення сторін та свідків, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та необхідності відмовити у його задоволенні з наступних підстав.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, позивачі обґрунтовано звернулись до суду для захисту своїх прав. Оскільки вважають їх неправомірно порушеними.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні земельні ділянки перебували з 1948 року на території колгоспу «Червоний прапор» та в подальшому, на підставі п. 3 рішення виконкому Чернівецької обласної ради народних депутатів від 31.03.1986 року «про укрупнення та розукрупнення господарств» та рішення зборів колгоспу «Червоний прапор», на базі радгоспу «Дружба» Новоселицького району, шляхом об'єднання зазначеного господарства і колгоспу «Червоний прапор», було утворено одне сільгосппідприємство - колгосп «Дружба» з центральною садибою в с. Магала цього району, загальною площею 4339 га.
Як встановлено із листа прокуратури Чернівецької області № 07ю/1-1519-07 від 12.12.2007 року, матеріалами проведеної перевірки, зокрема наданої інформації відділу земельних ресурсів у Новоселицькому районі, за адміністративно-територіальним поділом землі колгоспу «Червоний прапор», а в подальшому колгоспу «Дружба», в розмірі 163 га, знаходились за межами Новоселицького району і перебували в адміністративних межах міста Чернівці.
Позивачі, їх батьки та правонаступники проживали на землях колгоспу «Дружба», які були закріплені за ними у вигляді присадибних ділянок на території колгоспних дворів. Дані факти ніким не оспорюються та доведенню не підлягають.
За ситуації, коли в територіальних межах міста Чернівці перебувала земельна ділянка розміром 163 га та належала колгоспу «Дружба», Чернівецька обласна державна адміністрація своїм листом № 07-29/57-344 від 05.03.1994 року рекомендувала керівникам зазначеного господарства та виконкому Чернівецької міської ради розглянути питання про передачу 163-х га землі цього колгоспу до складу земель міської ради, з метою їх подальшого розподілу населенню за цільовим призначенням.
На виконання пропозиції листа Чернівецької облдержадміністрації від 05.03.1994 та аналогічного звернення Чернівецького міського виконавчого комітету від 10.03.1994 року № 22/41-46, 21.03.1994 року було проведено загальні збори уповноважених членів колгоспу «Дружба», на яких було постановлено дати згоду на передачу Чернівецькому міськвиконкому земель колгоспу в адміністративних кордонах міста Чернівці (163 га), в тому числі 139 га пашні, 16 га сінокоси, 8 га вигін та інші угіддя та зняти ці землі з балансу колгоспу. В підтримання такої позиції, на зборах виступив головний агроном ОСОБА_13 Дані події були зафіксовані протоколом № 2 від 21.03.1992 року, який позивачі вважають протиправним, оскільки переконані, що вищим органом управління колгоспу, який може приймати таке рішення, є загальні збори працівників, а не збори уповноважених членів. В спростування позиції позивачів суд вказує наступне.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 30 ЗУ «Про власність» колективний власник самостійно володіє, користується та розпоряджається об'єктами власності, які йому належать, вищим органом управління власника (загальними зборами).
Відповідно до ст. 31 ЗК України (в редакції 1992 року) визначено, що для вилучення земельних ділянок з метою передачі їх у власність, або надання користуванням громадянам, підприємствам, установам і організаціям, проводиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішень місцевих рад.
Суд, дослідивши статут колективного колгоспу «Дружба» (далі «статут») від 1992 року встановив, що відповідно до п. 3.2. прийняття в члени колгоспу проводиться правлінням колгоспу в присутності особи, яка подала заяву з послідуючим затвердженням на загальних зборах членів колгоспу / зборах уповноважених / надалі «загальних зборах членів колгоспу»/. Таким чином, поняття загальні збори членів колгоспу та збори уповноважених прирівнюються та визнаються тотожними, оскільки в подальшому, в тексті статуту ці терміни вживаються під спільним поняттям «загальні збори членів колгоспу».
Пунктом 10.3 статуту передбачено, що загальні збори членів колгоспу приймають рішення про ліквідацію, реорганізацію/злиття, поділ, приєднання, виділення, перетворення колгоспу.
Таким чином, як встановлено судом, згода землекористувачів та землевласників на передачу земель колгоспу Чернівецькому виконкому в розмірі 163 га, з підстав, які не мають значення для прийняття такого рішення, якщо воно прийнято у законному порядку, мала місце, а тому твердження позивачів про зворотнє не знаходить свого відображення у матеріалах справи.
На підставі прийнятого рішення, на 9 сесії Чернівецької міської ради 11 скликання від 18.03.1994 року № 509 було вирішено припинити право землекористування колгоспу «Дружба» всіма землями на території міста Чернівці в розмірі 163 га.
У копії рішення Чернівецької міської ради, яка наявна в матеріалах справи внесене виправлення в дату його прийняття, а саме дописано 30.03.1994 року. У відповідності до матеріалів справи встановлено, що вищенаведене рішення Чернівецької міської ради щодо припинення права землекористування колгоспу «Дружба» прийняте 18.03.1994, тоді як волю на її відчуження землекористувач виявив лише 21.03.1994. Проте, разом з тим, враховуючи, що така згода уповноваженим органом була надана, документи прокурорського реагування за вказаним фактом не виносились, а тому судом вказане рішення також визнається таким, яке прийняте належним чином.
Далі, у відповідно до статті 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно- господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Статтею 1 Закону України «Про планування і забудову», генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Розділом IV Закону визначається планування територій на місцевому рівні. Так, зокрема, статтею 10 Закону визначено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами відповідно до їх повноважень, визначених Законом і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
З метою врахування громадських і приватних інтересів під час підготовки до затвердження Генерального плану м.Чернівці, 18.03.2003р. було проведено, громадські слухання на тему «Коригування Генерального плану м.Чернівці», на яких було вирішено схвалити проектні матеріали на тему «Коригування генерального плану м. Чернівці». Також, з метою детальної підготовки генерального плану відбулось засідання містобудівної ради
На виконання вимог законодавства Чернівецькою міською радою рішенням від 04.11.2004р. №562 було затверджено відкоригований Генеральний план м.Чернівці. Пізніше, а саме 25.08.2005 року рішеннями № 816, 817 Чернівецької міської ради було затверджено схеми житлової забудови з громадським центром на АДРЕСА_2 (масив №1 та №2) та вирішено організувати розробку проектів забудови цих територій. Генеральним планом цільове призначення спірних земельних ділянок, як і всіх 163 га землі, яка була раніше передана на баланс виконкому м. Чернівці було змінено із земель сільськогосподарського призначення на землі громадської забудови.
Частиною 3 статті 20 ЗК України визначено, що міна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.
Враховуючи викладене вище, будь-яких порушень в процедурі затвердження генерального плану чи схем житлової забудови щодо інтересів позивачів судом встановлено не було.
Судом також встановлено, що позивачі в різний час звертались із заявами до Чернівецької міської ради про безоплатну передачу у їх власність земельних ділянок в межах міста Чернівці для обслуговування житлового будинку, ведення особистого селянського господарства та ведення садівництва.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Так позивач ОСОБА_4 звертався до Чернівецької міської ради з заявою про безоплатну передачу у його власність земельних ділянок для обслуговування житлового будинку та ведення садівництва 0,3648 по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 розміром 1,0 га.
Покійний чоловік позивача ОСОБА_2, яка являється його правонаступником, звертався до Чернівецької міської ради з заявою про безоплатну передачу у його власність земельних ділянок для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_4, та ведення садівництва в розмірі 0,3876га та 1,0 га розташованих по АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства.
Позивач ОСОБА_3 також звертався до Чернівецької міської ради з заявою про безоплатну передачу у його власність земельних ділянок для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_5, в розмірі 0,10 га, для ведення садівництва в розмірі 0,1200 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Покійний ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_1 звертався з аналогічним проханням до Чернівецької міської ради з заявою про безоплатну передачу у його власність земельних ділянок для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3, в розмірі 0,10 га, земельних ділянок площею 0,1200 га для ведення садівництва та 0,2500 га та 1.47 га по АДРЕСА_2, для ведення особистого селянського господарства.
Згідно ст.. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями Чернівецької міської ради№ 80 від 27.07.2006р, № 522 від 28.02.2008р, № 615 від 26.06.2008р, № 545 від 27.03.2008р, № 1301 від 29.04.2010р, № 1086 від 29.10.2009 року, № 1125 від 26.11.2009 року, № 522 від 28.02.2008р. прохання позивачів були частково задоволені. Так, позивачам були задоволені їхні заяви, щодо безоплатної приватизації земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в розмірі 0,10 га, як це встановлено для міста, в межах якого і перебувають вказані земельні ділянки.
Що стосується інших прохань, щодо виділення позивачам безоплатно у власність земельних ділянок для ведення садівництва та особистого сільського господарства, рішеннями Чернівецької міської ради було відмовлено у задоволенні таких заяв. Відповідач мотивував це тим, що ці земельні ділянки згідно з генеральним планом м. Чернівців входять до території житлової садибної забудови, тобто мають інше цільове призначення, а тому не можуть бути безоплатно передані позивачам для ведення садівництва та селянського господарства. Суд погоджується із думкою відповідача мотивуючи це наступним.
Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про планування і забудову територій» Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
Статтею 38, 39 ЗК України встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Таким чином, оскільки цільове використання спірних земельних ділянок визначене як землі житлової та громадської забудови, то вони не можуть бути безоплатно передані позивачам для використання їх в інших цілях, а тільки під будівництво та обслуговування житлових будинків. Як вбачається із матеріалів справи позивачам вже надані земельні ділянки розміром 0,10 га, на яких розташовуються їхні житлові будинки та господарські будівлі. Прохання про виділення позивачам земель для використання їх не за цільовим призначенням були правомірно відхилені відповідачем.
Суд вказує і на те, що відповідачем в ході розгляду справи надано належне обґрунтування його правової позиції та правомірності прийняття спірних рішень. Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач діяв з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
За таких умов, суд, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив, що спірні земельні ділянки, які знаходились в територіальних межах міста Чернівці, були законним чином відчужені колгоспом «Дружба» на користь виконавчого комітету Чернівецької міської ради та в подальшому занесені до генерального плану, де визначено їх цільове призначення як земелі житлової та громадської забудови. Позивачам були правомірно надані земельні ділянки в приватну власність для обслуговування їхніх житлових будинків, що не суперечить ціловому призначенню цих земель. Рішення ж про відмову у наданні позивачам земельних ділянок з земель громадської забудови для використання їх у інший, не передбачений генеральним планом спосіб, є логічними, законними та обґрунтованими. За таких умов права позивачів ніяким чином порушені не були, а їхні твердження про зворотнє не відповідає дійсним обставинам справи. За таких умов, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачам у задоволенні їхніх позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
В позовних вимогах відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя
С. В. Мілінчук
скопійовано
-
скопійовано
-
