open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року № 2а-3595/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представників: позивача Кецко В.Я., відповідача Чижевського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» (далі - ДП «Угерський спиртовий завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області з вимогою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.02.2011 року, про скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 19 травня 2009 року № 0000812303/3, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за акцизним збором на загальну суму 12 220 578,70 грн, та від 19 травня 2009 року № 0000962303/3, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість на загальну суму 2 444 116,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 02.10.2008 р. № 1571/23-3/00374733 та протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень. З посиланням на Технологічний регламент на виробництво технічних рідин у потоці (ТР-30219014-0032004) та Технологічну інструкцією на виробництво технічних рідин в потоці вказує на те, що в частині виробництва технічних рідин не передбачено виробництво спирту етилового, а отримуваний на виході із брагоректифікаційної установки флегмовий компонент ректифікації денатурований є проміжним продуктом (напівфабрикатом), який в технологічній лінії подається для виготовлення кінцевих продуктів і не входить в перелік підакцизних, визначений Законом України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої». Зазначає, що експертними висновками та актами перевірки Держстандарту встановлено, що до складу технічних рідин, які виробляє ДП «Угерський спиртовий завод», спирт етиловий не входить. Крім того, згідно з ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» сертифікат відповідності є документом, який підтверджує, що продукція відповідає встановленим вимогам. Статтею 1 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що документом, яким встановлюються технічні вимоги до продукції, є технічні умови. Таким чином, відповідність певним технічним умовам, засвідчена сертифікатом відповідності, є класифікуючою ознакою для конкретної продукції. Вважає неправомірним донарахуваннями сум акцизного збору, оскільки засіб для тонування деревини «Колір» та розріджувач для лаків та фарб «Ролф» не є будь-яким із різновидів спирту чи спиртовмісними речовинами і, крім того, не є кінцевим продуктом виробництва, тому не є підакцизною продукцією в розумінні Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» і відповідно обороти з їх реалізації не являються об'єктом оподаткування згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір». Оскільки відсутність нарахування акцизного збору та пов'язаного з ним податку на додану вартість зумовлені наявністю законних підстав, податкові повідомлення-рішення відповідача від 19 травня 2009 року № 0000812303/3 та № 0000962303/3 підлягають скасуванню.

Представник позивача Кецко В.Я. в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) в порядку процесуального правонаступництва Державну податкову інспекцію у Стрийському районі Львівської області замінено на Стрийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Стрийську ОДПІ).

Представник відповідача Чижевський М.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень полягає в наступному. За результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. на ДП «Угерський спиртовий завод» ДПІ у Стрийському районі складено акт № 1571/23-3/00374733 від 02.10.2008 року. Перевіркою правильності обчислення і повноти сплати акцизного збору встановлено, що у періоді, що перевірявся, підприємством при реалізації технічних рідин, які містять спирт етиловий (засіб для тонування деревини «Колір» та розріджувач для лаків та фарб «Ролф), не здійснено нарахування та не сплачено акцизний збір, чим порушено пункт «а» статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №18-92 «Про акцизний збір» (із внесеними змінами та доповненнями). В результаті цього ДП «Угерський спиртовий завод» занижено нарахування та сплату акцизного збору за період, що перевірявся, на загальну суму 6110289,35 грн. Порушення правил нарахування та сплати акцизного збору зумовило порушення п.4.1 ст.4, п.7.1. ст.7, пп.7.3,1 п.7.3 ст.7 п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 222 158,00 грн. Вважає, що податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000812303/3 та № 0000962303/3 є законними. Просив відмовити в задоволені позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ДП «Угерський спиртовий завод», зареєстрований 03.03.2003 року за кодом ЄДРПОУ 00374733 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Стрийському районі.

ДП «Угерський спиртовий завод» є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Стрийському районі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18296399 від 14.03.2003 року.

ДПІ у Стрийському районі проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Угерський спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року.

Результати перевірки оформлено актом від 02.10.2008 р. № 1571/23-3/00374733.

Як слідує з акту, перевіркою встановлено такі порушення:

- пункту «а» статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №18-92

«Про акцизний збір» (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого ДП «Угерський спиртовий завод» занижено нарахування та сплату акцизного збору за період, що перевірявся, на загальну суму 6110289,35 грн;

- пункту 4.1 ст.4, п.7.1. ст.7, пп.7.3,1 п.7.3 ст.7 п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону

України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 222 158,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за акцизним збором на загальну суму 12 220 578,70 грн, та за податком на додану вартість на загальну суму 2 444 116,00 грн, які позивач оскаржив в адміністративному порядку.

Рішеннями ДПІ у Стрийському районі Львівської області № 23914/10/25-007/6 від 10.12.2008 року, Державної податкової адміністрації у Львівській області № 3530/10/25-005/137 від 20.02.2009 року та Державної податкової адміністрації України № 9499/7/25-0515 від 07.05.2009 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

19.05.2009 р. відповідачем за наслідками адміністративного оскарження прийнято два податкових повідомлення-рішення:

- 0000812303/3 про визначення суми податкового зобов'язання за акцизним збором на загальну суму 12 220 578,70 грн, в т.ч. 6110289,35 грн - за основним платежем, 6110289,35 - за штрафними (фінансовими)санкціями;

- 0000962303/3 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 444 116,00 грн, в т.ч. 1 222 058,00 грн- за основним платежем, 1 222 058,00 грн - за штрафними (фінансовими)санкціями.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність ненарахування та відповідно несплати акцизного збору та зумовлене цим заниження податку на додану вартість під час виробництва спиртовмісної продукції у безперервному потоці та її реалізації споживачам, а саме: засіб для тонування деревини «Колір» та розріджувач для лаків та фарб «Ролф».

Позивач не здійснив нарахування та сплату акцизного збору, чим порушив вимоги п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» та п. 4.1 ст.4, п.7.1. ст.7, пп.7.3,1 п.7.3 ст.7 п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями).

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що в період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. ДП «Угерський спиртовий завод» здійснювалось виробництво спиртовмісної продукції у безперервному потоці та реалізацію споживачам засобу для тонування деревини «Колір» та розріджувач для лаків та фарб «Ролф» на підставі:

- окремого доручення Кабінету Міністрів України від 26.03.2004р. №13957/0/1-04 щодо розроблення нормативно-технічної документації та впровадження на спиртових заводах технологічних схем виробництва окремих видів спиртовмісної продукції у безперервному потоці;

- технологічного регламенту на виробництво технічних рідин у потоці ТР- 302190014-003-2004 (розроблено Українським науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих товарів, узгоджено із ДААК ДПА України 28.05.2004р., Управлінням технічної та інвестиційної політики, якості продукції та екології Державного департаменту продовольства від 27.05.2004р., Державним концерном «Укрспирт» 17.05.2004р., затверджено TOB НВТ «Інтермаш» 27.05.2004р.);

- технологічної інструкції на виробництво технічних рідин у потоці в умовах ДП «Угерський спиртовий завод» ТІ-30219014-10-2004-ТРП (розроблено Українським науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих товарів із ДААК ДПА України 15.12.2004р., Державним концерном «Укрспирт» 19.11.2004р., ТОВ НВТ «Інтермаш» 28.11.2004р.);

- технічних умов на продукцію, що виробляється ТУ У 24.1-00374733.002-2004, ТУ У 24.1-00374733.005-2004, ТУ У 36.6-0037 4 733.001-2004, ТУ У 24.5- 00374733.004-2004;

- сертифікатів відповідності, виданих СЦ "Галсерт" (м.Львів) ,№UA1.046.89037-04 , №UA1. 046.89036-04, №UA1.046.89038-04, №UA1.046.89039- 04, №UA1.04 6.96887-04.

Як слідує з Технологічного регламенту, сировиною для виробництва технічних рідин у потоці є головна фракція етилового спирту та флегмовий компонент ректифікації, які отримують при переробці крохмалевмісної продукції (зерна). Для виготовлення технічних рідин використовують діючу на заводі браго-ректифікаційну установку яка доповнюється комплексом обладнання, а саме: гомогенізатором флегмового компоненту ректифікації з денатуруючими добавками та барвниками; уловлювачем парів флегмового компоненту ректифікації з гомогенізатора; збірниками та витратомірами денатуруючи добавок та барвників; витратомірами флегмового компоненту ректифікації та фракції головної етилового спирту; холодильником, спиртовимірювальним апаратом та збірниками напівфабрикату технічних рідин; насосами та мірниками напівфабрикату технічних рідин; вагами, мірниками-збірниками складових частин технічних рідин та реакторами для перемішування; обладнанням для касування технічних рідин в роздрібну тару.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Висновки контролюючого органу про порушення ДП «Угерський спиртовий завод» п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» та п. 4.1 ст.4, п.7.1. ст.7, пп.7.3,1 п.7.3 ст.7 п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та правомірність прийняття у зв'язку з цим податкових повідомлень-рішень про донарахування акцизного збору та податку на додану вартість вже були предметом судового розгляду.

Зокрема, у справах № 19/116А, № 19/127А та № 5/996-28/152А за позовами ДП «Угерський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Провадження у даній справі зупинялось до набрання законної сили судовими рішеннями у вказаних справах.

Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року, 22 серпня 2013 року та 21 травня 2014 року залишено без змін постанови Господарського суду Львівської області у справах №19/127А від 26.11.2009 року, № 19/116А від 26.11.2009 року та № 5/996-28/152А від 26.11.2009 року відповідно, якими ДП «Угерський спиртовий завод» відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень. Отже постанови у справах № 19/116А, № 19/127А та № 5/996-28/152А набрали законної сили.

Дана справа взаємопов'язана із справами № 19/116А, № 19/127А та № 5/996-28/152А, оскільки предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення про донарахування акцизного збору та податку на додану вартість, прийняті на підставі висновків контролюючого органу про реалізацію ДП «Угерський спиртовий завод» споживачам такої спиртовмісної продукції у безперервному потоці як засіб для тонування деревини «Колір» та розріджувач для лаків та фарб «Ролф» без сплати акцизного збору.

Викладені у акті перевірки 02.10.2008 р. № 1571/23-3/00374733 такі висновки стосуються іншого періоду.

Обставини, якими кожна із сторін обґрунтовувала свої доводи і заперечення, у даній справі та у справах № 19/116А, № 19/127А та № 5/996-28/152А, вже були предметом оцінки судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вказану норму КАС України, суд зазначає, що судовими рішеннями у справах № 19/116А, № 19/127А та № 5/996-28/152А встановлено правильність висновків податкового органу про порушення ДП «Угерський спиртзавод» вимог п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» та п. 4.1 ст.4, п.7.1. ст.7, пп.7.3,1 п.7.3 ст.7 п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та правомірність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень про донарахування акцизного збору та податку на додану вартість.

При цьому суди виходили із такого.

На момент виникнення спірних правовідносин був чинним Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» 26 грудня 1992 року № 18-92 ( далі - Декрет).

Відповідно до наданого у статті 1 Декрету визначення, акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Пунктом «а» статті 2 Декрету встановлено, що платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Згідно до пункту «а» статті 3 Декрету, об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі, з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Пунктом «б» статті 4 Декрету передбачено, що акцизний збір обчислюється у твердих ставках з одиниці реалізованого товару (продукції).

Згідно статті 6 Декрету суми акцизного збору, що підлягають сплаті визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Статтею 1 Закону України від 07.05.1996 №178/96-ВР «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» на спирт етиловий за кодом УКТ ЗЕД 2207 затверджено ставку акцизного збору, до 31.12.200 6р. становила 17 грн за літр 100% спирту, до 01.07.2007р. становила 18 грн за літр 100% спирту, з 01.07.2007 р. - становила 19 грн за літр 100% спирту.

Розрахунки акцизного збору складаються за формою, затвердженою наказом ДПА України від 19.03.2001 р. №111 «Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін наказів ДПА України» (із внесеними змінами та доповненнями) та в терміни, визначені даним наказом.

Статтею 7 Декрету передбачено, що платники акцизного збору несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства.

Як встановлено перевіркою та відображено у акті перевірки 02.10.2008 р. № 1571/23-3/00374733, підприємством у періоді з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року не задекларовано та сплачено до бюджету акцизного збору на загальну суму 6110289,35 грн та податку на додану вартість на загальну суму 1 222 158,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» підакцизною продукцією є спирт етиловий, що згідно УКТ ЗЕД має код 2207 та 2208.

Відповідно до наданих на замовлення ДП «Угерський спиртовий завод» висновків Київської торгово-промислової палати від 14.10.2005 № К-4659/1 та № К-4659/3, продукція заводу під назвою «засіб для тонування деревини Колір» є розчином органічних барвників у денатурованому (етиленгліколем) етиловому спирті, продукція під назвою «розріджувач для лаків та фарб РОЛФ» є сумішшю денатурованого етилового спирту алкілацетатами, що в свою чергу і підтверджується висновками Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України від 14.09.2006 та 20.09.2006 за №2893/2894, №2998 та державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.09.2006, №10-54.

У вказаних висновках зазначено, що надані на дослідження рідини містять спирт етиловий ректифікований. Вміст етилового спирту (об'ємна концентрація) по «засіб для тонування деревини Колір» становить 94,71 - 94,98%, а по «розріджувач для лаків та фарб РОЛФ» становить 95,87 - 95,94% об'ємних і відповідають вимогам ТУ У 18.511-99 «Спирт етиловий денатурований».

Відповідно до додатку №1 «Переліку денатуруючих добавок до спирту етилового денатурованого та барвників, що додаються у суміші з добавками», затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2005 № 1147 «Про внесення змін у додатки до Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом», денатуранти, зазначені у технологічній інструкції на виробництво технічних рідин у потоці в умовах ДП «Угерський спиртовий завод» ТІ-30219014-010-2004-ТРП, виключені з зазначеного переліку.

Відповідно до статті 312 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) здійснює виключно спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи є Державна митна служба України (згідно із статтею 1 Указу Президента України від 29.11.1996р. №1145/96 «Про Державну митну службу України», чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. №1863 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до якого повноваженнями щодо віднесення певного товару (продукції) до певного коду УКТ ЗЕД наділені виключно органи Державної митної служби України, а не будь-які інші органи виконавчої влади.

Статтею 11 Закону України від 02.12.1997р. №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено права торгово-промислових палат, згідно з абзацом 5 частини 1 якої торгово-промислова палата має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Правом віднесення товару до певного коду УКТ ЗЕД торгово-промислова палата відповідно до згаданого Закону не наділена.

Системний аналіз чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України і встановлені судом фактичні обставини спростовують доводи позивача про наявність законних підстав для ненарахування акцизного збору.

Тому висновок податкового органу про заниження позивачем нарахування та сплату акцизного збору при реалізації технічних рідин які містять спирт етиловий,у період, що перевірявся, на загальну суму 6110289,35 грн, є правильним.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні піни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ш товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок ватника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР базою оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів (послуг) з урахуванням акцизного збору.

Таким чином, заниження податкових зобов'язань з акцизного збору на суму 6 110 289,35 грн зумовили заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1 222 058 грн.

За правилами, встановленими статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При вирішенні даної справи судом було враховано норми частини першої статті 72 КАС України та взято до уваги обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 19/116А, № 19/127А та № 5/996-28/152А щодо правильності висновків податкового органу про порушення ДП «Угерський спиртзавод» вимог п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» та п. 4.1 ст.4, п.7.1. ст.7, пп.7.3,1 п.7.3 ст.7 п.п.7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та правомірність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень про донарахування акцизного збору та податку на додану вартість.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення ДПІ у Стрийському районі від 19 травня 2009 року № 0000812303/3 та № 0000962303/3, суд дійшов висновку, що вони прийняті відповідачем з урахуванням вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та Закону України «Про податок на додану вартість» і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкові повідомлення - рішення від 19 травня 2009 року № 0000812303/3 та № 0000962303/3 винесено правомірно, тому позов є безпідставним.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 08 вересня 2014 року.

Джерело: ЄДРСР 40378443
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку