ун. № 759/12488/13-к

пр. № 1-кп/759/23/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року року Святошинський районний суд м. Києва

в колегіальному складі суддів:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарях: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

сторони кримінального провадження: прокурори: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисник ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_11 , потерпілий ОСОБА_12 ; розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42013000000000034 по обвинуваченню ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина 2009 року народження, не судимого, військовослужбовця Центрального управління Служби безпеки України, з 17.12.2012 р. по теперішній час перебуває у розпорядженні начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України на посаді старшого оперуповноваженим в особливо важливих справах Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 190, ч. 2. ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008

№ 270-VІ), суд -

ВСТАНОВИВ:

Наказом першого заступника Голови Служби безпеки України № 915-ОС від 09.07.2010 р. ОСОБА_11 призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектору 1 відділу 1 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, тобто він являвся працівником спеціального правоохоронного органу.

Відповідно до ст.ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 24 Закону України «Про Службу безпеки України» та своїх службових обов`язків він повинен був свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити українському народу, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати свої обов`язки і додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, поважати честь і гідність кожної людини, про все, що з ним сталося доповідати своєму безпосередньому начальникові, виконувати завдання Служби безпеки України щодо попередження, виявлення, припинення злочинів, корупції та інших противоправних дій, в своїй діяльності ґрунтуватися на засадах законності, поваги до прав і гідності людини, виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено до компетенції Служби безпеки України, припиняти прояви корупції, виявляти, попереджувати та припиняти противоправні дії, виявляти та знешкоджувати противоправну діяльність державних службовців, готувати подання по питаннях попередження злочинів, усунення причин та умов, що їм сприяють.

Однак, ОСОБА_11 в порушення вищезазначених обов`язків, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем працівника Служби безпеки України, з корисливих мотивів вчинив злочини при наступних обставинах.

На початку жовтня 2010 року ОСОБА_11 через свого знайомого ОСОБА_13 познайомився з ОСОБА_12 , відрекомендувавшись останньому співробітником Служби безпеки України, який може вирішувати питання із суддями в м. Києві.

Після цього ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_11 з проханням посприяти йому у прийнятті Апеляційним судом м. Києва позитивного рішення про залишення в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2008 про визнання за ним ( ОСОБА_12 ) права власності на два нежитлових об`єкта нерухомості, які розташовані у АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_4 .

ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що особисто у нього відсутні будь-які повноваження щодо впливу на суддів Апеляційного суду м. Києва з приводу прийняття ними рішень, самі судді які розглядають апеляцію йому не відомі і він не в змозі будь-яким чином примусити їх прийняти рішення в інтересах ОСОБА_12 , вирішив незаконно збагатитись та заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 в особливо великому розмірі, шляхом обману та зловживання довірою. З цією метою він, зловживаючи своїм службовим становищем співробітника Служби безпеки України, повідомив ОСОБА_12 , що може вирішити його питання, запевнивши, що відповідно до покладених на нього службових обов`язків він контролює та курує судову систему України та має відповідні знайомства і вплив на суддів різних інстанцій, що не відповідало дійсності.

Для вирішення цього питання ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_12 передати не пізніше 12 жовтня 2010 року через нього суддям в якості хабара

35 000 доларів США, для забезпечення винесення Апеляційним судом м. Києва рішення в інтересах ОСОБА_12 , тобто шляхом обману схилив ОСОБА_12 до закінченого замаху на дачу хабара суддям.

Неодноразово повідомляючи ОСОБА_12 під час зустрічей та по телефону про свої можливості, ОСОБА_11 створив у ОСОБА_12 хибну уяву про можливість передачі хабара суддям Апеляційного суду м. Києва для постановлення ними судового рішення на його користь.

Внаслідок цих протиправних дій ОСОБА_11 Опря ОСОБА_14 добровільно погодився передати ОСОБА_11 в якості хабара для передачі суддям Апеляційного суду м. Києва 35 000 доларів США за вирішення питання щодо прийняття Апеляційним судом м. Києва 13 жовтня 2010 року судового рішення у цивільній справі на його ( ОСОБА_12 ) користь.

Не маючи намірів виконувати прохання ОСОБА_12 та вчиняти з цього приводу будь-яких дій у майбутньому, діючи умисно з метою заволодіння належними ОСОБА_12 грошовими коштами, ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем співробітника Служби безпеки України, 12.10.2010 приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи неподалік від будинку АДРЕСА_5 , отримав від ОСОБА_12 нібито для передачі суддям Апеляційного суду м. Києва в якості хабара грошові кошти в сумі 35 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 12.10.2010 року становило 276 840 грн. 50 коп. та більше ніж у 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України. При цьому ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_12 , що ця сума коштів буде ним передана в якості хабара суддям для прийняття ними рішення про залишення в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2008 року.

Між тим, у подальшому ОСОБА_11 отримані від ОСОБА_12

35 000 доларів США суддям Апеляційного суду м. Києва не передавав, а ними заволодів та використав на власний розсуд.

13.10.2010 Апеляційний суд м. Києва рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2008 в частині задоволення позову ОСОБА_12 про визнання права власності та зобов`язання КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомості» зареєструвати право власності скасував та ухвалив нове рішення про відмову ОСОБА_12 в задоволенні позову.

Після проголошення Апеляційним судом м. Києва рішення не на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_11 продовжував запевняти ОСОБА_12 в тому, що він вирішить питання щодо скасування цього рішення через суддів Верховного Суду України, де він також має відповідні знайомства та вплив на суддів у зв`язку із своїм службовим становищем. Для цього ОСОБА_11 порекомендував ОСОБА_12 звернутися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року.

12 листопада 2010 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відкритті касаційного провадження за позовом ОСОБА_12 було відмовлено.

Навіть після цього ОСОБА_11 переконував ОСОБА_12 , що він вирішить питання, а в подальшому перестав відповідати на телефонні дзвінки ОСОБА_12 та ухилятися від спілкування з ним.

Внаслідок зловживання своїм службовим становищем із корисливих інтересів ОСОБА_11 заподіяв істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету працівників Служби безпеки України, як чесних та непідкупних військовослужбовців, та самої Служби безпеки України, як спеціального правоохоронного органу, який повинен припиняти прояви корупції та злочинності, а також спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом майновим правам ОСОБА_12 , заподіявши йому майнову шкоду на суму 276 840 грн. 50 коп., що більше ніж у 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України станом на 12 жовтня 2010 року.

Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що займав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 сектору, 1 відділу, 1 управління головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України з 15.06.2010 р.

Влітку 2010 р. в ході розмови із своїм знайомим ОСОБА_15 останній повідомив йому, що в ОСОБА_16 є проблеми з бізнесом.

Він запропонував ОСОБА_13 допомогти ОСОБА_12 та зустрітись з останнім, щоб він пояснив обставини проблеми, яка в нього виникла.

В першій половині вересня 2010 р. він зустрівся з ОСОБА_17 поблизу адмінбудівлі СБ України за адресою: м. Київ, провулок Липський, 16-д, за місцем знаходження робочого місця. В ході зустрічі ОСОБА_18 пояснив йому та надав копії підтверджуючих документів про наявність спору щодо розподілу належного майна з колишнім компаньйоном-громадянином України ОСОБА_19 , який начебто вступив у злочинну змову з депутатом Київської Міської Ради VI скликання ОСОБА_20 та спільно вимагають у нього або переоформити право власності на один із належних ОСОБА_12 закладів громадського харчування чи сплатити 50 тис. доларів США, в іншому ОСОБА_12 буде позбавлено права власності на вказані заклади громадського харчування.

Проаналізувавши надану ОСОБА_12 інформацію та документи він вирішив, що може використати в своїй професійній діяльності випадок ОСОБА_12 , оскільки вбачав реальну можливість задокументувати злочинну діяльність депутата Київської міської ради, так як корупційні порушення входили в його компетенцію, і запропонував ОСОБА_12 надати інші докази окрім наявної інформації про порушення прав ОСОБА_12 Куриличем ОСОБА_21 , на що ОСОБА_12 згодом не надав інших доказів, відповідно розслідування діяльності щодо можливих порушень ОСОБА_20 прав ОСОБА_12 ним не проводилось.

Після цього ОСОБА_12 звернувся до нього з проханням знайти осіб, які б могли допомогти йому у розгляді цивільної справи за його позовом, що буде розглядатись в Апеляційному суді м. Києва приблизно в середині жовтня 2010 р.

Вислухавши його прохання, він повідомив, що має знайомого ОСОБА_22 , з яким знайомий з 2008 р. по його зверненню в у ГВ KP УСБ України у м. Києві, останній кілька разів на його прохання надавав послуги з цивільно-правових питань ОСОБА_23 , в чому конкретно виражалась ця допомога він не знає, але про те, що це давало позитивний результат, ОСОБА_24 йому вказував. ОСОБА_12 погодився передати йому всі документи за своїм позовом та інші документи на підтвердження своїх майнових прав. Він повідомив ОСОБА_12 , що він тільки передасть документи ОСОБА_22 , і останній повідомить про перспективу розгляду позову ОСОБА_12 та варіанти можливих дій. Після чого з його слів ОСОБА_22 зазначив йому, що є судова перспектива щодо розгляду питання ОСОБА_12 в Апеляційному суді м. Києва та він готовий за оплату надати свої юридичні послуги. Через певний час ОСОБА_12 сказав йому, що його допомога не потрібна, він не вдавався в причини відмови.

За кілька днів до розгляду справи за позовом ОСОБА_12 в Апеляційному суді м. Києва той зателефонував йому та попросив зустрітись. При зустрічі ОСОБА_12 був стурбованим та ствердно повідомив що рішення суду апеляційної інстанції буде не на його користь, і він вважає що є необхідність в послугах ОСОБА_22 , який при розмові по телефону був готовий надати свої юридичні консультативні послуги за 35 000 доларів США, в чому саме заключались послуги ОСОБА_22 . ОСОБА_12 йому невідомо, цим він не цікавився.

Наступного дня при зустрічі з ОСОБА_12 на якій була присутня його донька ОСОБА_25 він повідомив про те, що ОСОБА_22 погодився надати свої послуги юридичного характеру за 35 000 доларів США в якості гонорару, на що вони погодились, і він надав їм номер телефону ОСОБА_22 .

Ввечері того ж дня ОСОБА_12 разом зі своєю дружиною передав йому 35 000 доларів США, при цьму потерпілий ОСОБА_12 просив його не передавати гроші ОСОБА_22 до винесення судом рішення, і після погодження вказаного питання з ОСОБА_22 зазначені грошові кошти знаходились у нього за місцем проживання.

Після цього наступного дня, ОСОБА_12 зателефонував йому та повідомив, що він був присутній на судовому засіданні в Апеляційному суді м. Києва та задоволений результатом розгляду та оголошеним рішенням, після чого через декілька днів з його слів він зустрівся з ОСОБА_22 в офісі його підприємства ТОВ «Сафір-тур» та передав йому зазначену суму коштів, підтвердження цьому не надав суду.

Після цього ОСОБА_12 зустрічався з ним кілька разів і просив повернути грошові кошти, так як рішення Апеляційного суду м. Києва було винесено не на його користь, на що він погодився, і з його слів домовився з ОСОБА_22 про повернення останнім грошових коштів.

Він не заперечує факт передавання йому грошових коштів ОСОБА_12 в сумі 35 000 доларів США. 1 тисячу доларів ним повернуто дружині потерпілого ОСОБА_12 . Решта коштів знаходиться у ОСОБА_22 .

Цивільний позов ОСОБА_12 не визнає повністю.

Незважаючи на невизнання вини у вчиненні злочинів ОСОБА_11 , його вина в судовому засіданні повністю доведена показаннями потерпілого, свідків та іншими дослідженими доказами в кримінальному провадженні.

Так, потерпілий ОСОБА_12 показав, що працює приватним підприємцем. З 1998 р. він разом з компаньйоном збудували два приміщення з метою обладнати кафе. Один об`єкт знаходиться на АДРЕСА_3 , другий - на АДРЕСА_4 .

В червні 2010 р. отримав судову повістку з Апеляційного суду м. Києва, де його викликали в судове засідання за заявою Київської міської ради про скасування права власності на два зазначених об`єкти.

Перед засіданням суду апеляційної інстанції по вказаній справі він звернувся до доньки ОСОБА_26 , яка працює в оздоровчому комплексі, і зустрів там знайомого ОСОБА_13 , якому повідомив про обставини зазначеної справи, на що останній повідомив, що спілкується із знайомим, який відрекомендував себе як особу, яка керує суддями і зможе «вирішити» позитивно його питання. Вказана особа зі слів його знайомого працює в Службі безпеки України. Після чого його знайомий ОСОБА_13 зателефонував вказаній особі, як потім виявлось ОСОБА_11 , який зустрівся з ним в той же день, і запевнив його, що він допоможе, оскільки він має вплив на суддів.

До судового засідання в апеляційній інстанції по вказаній справі він декілька разів розмовляв по телефону з ОСОБА_11 , який відповідав, що в нього «все під контролем».

11 жовтня 2010 р. до нього зателефонував ОСОБА_11 , і запропонував зустрітися того ж дня близько 12 год. В той же день при зустрічі з ОСОБА_11 , останній повідомив, що зранку був в Апеляційному суді м. Києва, і домовився з суддями про вирішення справи в його користь, для чого необхідно йому надати 35 000 доларів США для подальшого передання суддям апеляційної інстанції в якості хабаря. Він запропонував ОСОБА_11 надати половину від зазначеної суми грошових коштів, а після того як судді приймуть рішення надати іншу половину зазначеної суми грошових коштів, на що ОСОБА_11 відповів, що прийняття рішення в його користь необхідно надати всю суму грошових коштів.

Він звертався до своїх знайомих, родичів, і зібрав необхідну суму грошових коштів 35 000 доларів США. Приїхавши на зустріч з ОСОБА_11 приблизно о 22 год., разом з ним перебували його дружина і приятель ОСОБА_27 . Він вийшов з автомобіля, на якому разом дістався місця зустрічі, його дружина та ОСОБА_27 залишились в автомобілі, взяв з собою грошові кошти в сумі 35 000 доларів США, які були в конверті в кульку, які передав ОСОБА_11 , останній запевнив його, що немає причин для занепокоєння, а грошові кошти необхідні суддям з їхніх слів до початку засідання. Після чого ОСОБА_11 поїхав на автомобілі в іншому напрямку, а він повернувся до автомобіля, в якому знаходились його дружина і ОСОБА_27

13 жовтня 2010 р. у зазначеній справі апеляційною інстанцією було прийнято рішення не на його користь.

В судовому засіданні була присутня його донька ОСОБА_26 . Результатом справи було скасування права власності на вказані об`єкти нерухомого майна. Після засідання зателефонувавши до ОСОБА_11 той порадив взяти вказане рішення Апеляційного суду м. Києва і диск із записом засідання. Після розмови він отримав вказані диск і рішення суду апеляційної інстанції. В подальшій телефонній розмові ОСОБА_11 порадив йому не хвилюватись і писати касаційну скаргу в Верховний суд України для оскарження вказаного рішення. Ним особисто було подано касаційну скаргу на вказане рішення у Вищий спеціалізований суд України до канцелярії, після чого ОСОБА_11 обіцяв вирішити його питання щодо вказаного судового спору на його користь. Не отримавши обіцяного результату, він попросив ОСОБА_11 повернути вказані грошові кошти, розмова з його інціативи записувалась на диктофон. ОСОБА_11 повернув йому 1 000 доларів США, і пообіцяв повернути решту 34 000 доларів США, із розстроченням по 1 000 доларів США кожного місяця, на що він попросив ОСОБА_11 написати розписку, однак ОСОБА_11 відмовився від її написання.

Після цього, не отримавши грошових коштів, переданих ОСОБА_11 , він звернувся в СБ України, подавши відповідну заяву. Згодом його було викликано до Генеральної прокуратури для дачі показань.

Про передання грошових коштів знають його дружина, донька ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , сваха. Повідомив, що із наданих ОСОБА_11 грошових коштів 15 000 доларів США були особистими заощадженнями, 8 000 доларів США позичено у доньки ОСОБА_26 , 7 000 доларів США надала сваха Ольга, 5 000 доларів США позичив йому ОСОБА_27 .

Просить задовольнити його цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 276840 грн. 50 коп.

Свідок ОСОБА_28 показала суду, що ОСОБА_12 являється їй чоловіком. Їй відомо, що в жовтні 2010 р. відбувався розгляд справи Апеляційним судом м. Києва в справі, в якій стороною була Київська міська адміністрація, спір про скасування права власності ОСОБА_12 на об`єкти нерухомості, рішення суду першої інстанції було на користь ОСОБА_12 .

Їй стало відомо, що 11 жовтня 2010 р. відбулось перше засідання суду апеляційної інстанції по вказаній справі. ОСОБА_12 був засмучений, оскільки вважав, що рішення суду апеляційної інстанції може бути не на його користь, і з його слів в той же день йому було відрекомендовано особу-майора, який працює в СБ України, який може вирішити його питання позитивно.

Зі слів чоловіка ОСОБА_12 їй стало відомо, що 12 жовтня 2010 р. ОСОБА_11 призначив зустріч ОСОБА_12 приблизно о 16 год., під час якої сказав ОСОБА_12 пнадати дати 35000 доларів США і в такому випадку рішення буде на його користь.

Зазначену суму грошових коштів ОСОБА_12 повинен надати в той же день, тобто до судового засідання 13 жовтня 2010 р.

ОСОБА_12 мав власних заощаджень в сумі 15 000 доларів США, і з її допомогою позичив грошові кошти в сумі 7 000 доларів США у свахи, 8 000 доларів США у доньки, 5 000 доларів США у ОСОБА_27 .

Того ж дня по АДРЕСА_5 , приблизно о 22 год. 30 хв. відбулася зустріч ОСОБА_11 з ОСОБА_12 , під час якої була присутня вона та ОСОБА_27 . Сидячи на передньому пасажирському сидінні автомобіля, на якому вони приїхали на зустріч, їй було видно як ОСОБА_12 вийняв конверт із грошовими коштами в сумі 35 000 доларів США, при цьому ОСОБА_11 спитав його чи в конверті знаходиться повна сума грошових коштів, на що ОСОБА_12 відповів ствердно. Також ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_12 про те, що зможе змінити склад коллегії суддів, які розглядають справу в Апеляційному суді м. Києва, і результат справи буде на користь ОСОБА_12 .

Після цього, в день засідання Апеляційного суду м. Києва від її чоловіка ОСОБА_12 стало відомо, що склад колегії суддів Апеляційного суду м. Києва не змінився і рішення вказаним судом було винесено не на користь ОСОБА_12 .

Після повідомлення ОСОБА_12 про результат розгляду справи ОСОБА_11 порадив оскаржити рішення Апеляційного суду м. Києва, що і було зроблено.

До моменту і в момент передавання грошей не спілкувалась з ОСОБА_11 особисто.

Неодноразові звернення ОСОБА_12 щодо повернення вказаних грошових коштів не дали результату, після чого було вирішено провести запис розмови з ОСОБА_11 , щоб підтвердити його шахрайські дії.

Взимку 2012 р., ОСОБА_11 призначив ОСОБА_12 зустріч, під час якої віддав їй особисто грошові кошти в 1 000 доларів США.

Гавіпанжек ОСОБА_29 допитаний в судовому засіданні в якості свідка, показав, що знайомий з громадянином ОСОБА_30 , ОСОБА_11 він не знає. Працював спільно з ОСОБА_31 , який є громадянином України, починаючи з 2002 р. Останній допоміг йому отримати ліцензію туристичній фірмі «Сафіртур», в якій вони працювали. З 2010 р. не спілкується з ОСОБА_32 . Також показав, що йому нічого не відомо про передачу ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_33 .

Свідок ОСОБА_26 пояснила суду, що ОСОБА_12 приходиться їй батьком, і їй відомо, що в певний період часу він побудував два кафе, одне з яких знаходиться на АДРЕСА_4 , а друге по АДРЕСА_3 , на яких було оформлено право власності рішенням суду приблизно в 2008 р. Восени 2010 р. ОСОБА_12 повідомив їй, що отримав судову повістку з викликом до Апеляційного суду міста Києва у зв`язку з переглядом судових рішень по визнанню за ним права власності на вказані приміщення. Вона була присутня разом з ним в судовому засіданні Апеляційного суду м. Києва по розгляду вказаної справи, брала участь в якості представника по довіреності, готувала заперечення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції було 2 судових засідання. Після першого судового засідання по справі вона обговорювала з ОСОБА_12 можливі результати розгляду справи, повідомила йому що можливо, що рішення на право власності за ним буде скасовано, назвавши можливі підстави. Їй стало відомо що останній перебуваючи в приміщенні сауни, познайомився з ОСОБА_11 , який зі слів її батька має вплив на суддів Апеляційного суду м. Києва і запропонував допомогу у позитивному вирішенні вказаної справи, оголосивши суму в розмірі 35 000 доларів США. Вказана сума грошових коштів була передана ОСОБА_11 батьком, при цьому вона не була очевидцем їх передачі.

Свідок ОСОБА_27 пояснив суду, що потерпілий ОСОБА_12 є його приятелем. Приблизно в жовтні 2010 р., до нього звернувся ОСОБА_12 , і попросив позичити йому 5 000 доларів США, на що він погодився і передав ОСОБА_12 вказану суму грошових коштів.

Також на прохання ОСОБА_12 він був присутній при передачі ним грошових коштів ОСОБА_11 , якого він до цього часу не знав.

Зі слів ОСОБА_12 йому відомо, що зазначені грошові кошти передавались ОСОБА_11 для того, щоб за ОСОБА_12 залишилося право власності на два його кафе.

Свідок ОСОБА_13 показав суду, що він підтримує дружні відносини з ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 . В ході розмови з ОСОБА_12 йому стало відомо про те, що якийсь депутат хоче відібрати в нього кафе. ОСОБА_12 попросив його порадити особу, яка б могла перешкодити такій ситуації, на що він порадив звернутися до свого приятеля ОСОБА_11 , якого відрекомендував як особу, яка має справу із розслідування корупційних діянь, і надав номер телефону ОСОБА_11 .

Повідомив, що йому відомий ОСОБА_22 , з яким мав розмови, не пов`язані з обставинами даного провадження.

Йому відомо, що питанням ОСОБА_12 щодо розгляду справи в Апеляційному суді м.Києва займався як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_22 , про що йому стало відомо зі слів ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_34 повідомила суду, що ОСОБА_12 приходиться їй батьком. Особа ОСОБА_11 їй невідома. Зі слів ОСОБА_12 їй стало відомо про те, що відбулось судове засідання в Апеляційному суді м. Києва в справі щодо скасування права власності на певні об`єкти нерухомості ОСОБА_12 .

Знайомий батька на імя ОСОБА_35 познайомив його з ОСОБА_36 , який запевнив, що вирішить позитивно питання ОСОБА_12 і ціна його послуг становить 35 000 доларів США.

Пізніше вона передала ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 8 000 доларів США.

Вона не була очевидцем передавання коштів ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_34 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_38 повідомив, що працюючи в 2010 р. заступником начальника відділу в СБ України, ОСОБА_11 був його підлеглим. Надав позитивну характеристику щодо кваліфікації та служби ОСОБА_11 в СБ України, а також показав, що очевидцем подій, за вчинення яких ОСОБА_11 притягується до кримінальної відповідальності він не являється.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_39 повідомив суду, що ОСОБА_11 знає як колегу по роботі, охарактеризував його як «середньостатистичного» працівника.

Також повідомив, що в коло його обов`язків входило виявлення корупції в лише в центральних органах виконавчої влади.

Крім показань потерпілого, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 190, ч. 2. ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008 № 270-VІ), доведена в повному обсязі, та підтверджується також іншими доказами, ретельно дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

протокол огляду флеш-накопичувача «Trancsend» об`ємом 4 Гб в пластиковому корпусі чорного кольору з вставкою зеленого кольору, серійний номер 6271563194 від 19.02.2013 р., з якого вбачається, що на ньому містяться аудіофайли записів розмови чоловіків під іменами ОСОБА_40 (чоловік 1) ОСОБА_12 та ОСОБА_41 (чоловік 2) ОСОБА_11 . В ході розмови зазначених осіб мова велась про те, що ОСОБА_11 підтвердив, що передав грошові кошти певним особам, які обіцяють повернути йому грошові кошти, але так і не повернули, призначили останньому зустріч і такі особи обговорюють з ним механізм повернення грошових коштів. В іншій розмові ОСОБА_11 (а/с 50) повідомляє, що в нього гроші були протягом ночі, потім він їх віддав повністю певним особам аісля того як ОСОБА_12 сказав йому, що рішення є таким, яке влаштовує його, і пообіцяв йому повернути грошові кошти. В ході даних розмов прізвище ОСОБА_22 не фігурувало, а також немає посилань на нього. ( т.1, а/с 46-52 );

протокол огляду документів від 21.03.2013 р., з якого вбачається що було оглянуто копії рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2008 р. в справі за позовом СПД ОСОБА_12 до ОСОБА_37 , Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» про визнання права вланості, розірвання договору оренди нежилих приміщень та стягнення заборгованості, яким визано 2 нежилих приміщення за ОСОБА_12 за адресами: АДРЕСА_6 та по АДРЕСА_4 , також оглянуто копію рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 13.10.2010 р., яким вказане рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2008 р. скасовано. (Т.1, а/с 60-62).

протокол огляду документів від 06.02.2013 р., з якого вбачається, що було оглянуто копію ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_42 від 12.11.2010 р. в справі за позовом СПД ОСОБА_12 до ОСОБА_37 , Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» про визнання права вланості, розірвання договору оренди нежилих приміщень та стягнення заборгованості, якою ОСОБА_12 відмовлено у відкритті касаційного провадження. (т.2 а/с 39-41);

протокол огляду речей від 18.02.2013 р., з якого вбачається, що було оглянуто флеш-накопичувач «Transcend», інтерфейс підключення USB 2.0, об`ємом 4 Гб, в пластиковому корпусі білого кольору з вставкою зеленого кольору, серійний номер 5624476433, на ньому містяться аудіофайли записів розмови двох чоловіків та жінки під іменами ОСОБА_40 (чоловік 1) ОСОБА_12 , ОСОБА_41 (чоловік 2) ОСОБА_11 , ОСОБА_43 (жінка 1) ОСОБА_28 ( т.2. а/с 149-150);

відповідь з Апеляційного суду м. Києва № 22-ц від 27.03.2013 р. з додатком, з якої вбачається, що Апеляційним судом винесено рішення (ухвала) 13.10.2010 р., яким скасовано рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2008 р. в справі за позовом СПД ОСОБА_12 до ОСОБА_37 , Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» про визнання права вланості, розірвання договору оренди нежилих приміщень та стягнення заборгованості, і відомості про те, що вказаною ухвалою зазначене рішення Подільського районного суду м. Києва залишено без змін, внесені до автоматизованої системи документообігу помилково та не відповідають дійсності, і проводиться перевірка обставин помилкового внесення невірної інформації про результати розгляду вказаної цивільної справи та вирішується питання про внесення виправлень у відомості щодо результатів розгляду даної справи. ( т.3 а/с 18-20).

висновок ескперта № 1884/13-35 від 27.03.2013 р. з додатками;

у вказаному висновку експерта у висновках міститься інформація про те, що диктофоном диктофон «Olympus Digital Voice Recorder VN-711 PC», серійний номер НОМЕР_1 міг бути здійснений запис (від 13.05.2010 р.) розмови у виді аудіофайлів, які зберігаються на флеш-накопичувачі «Transcend», інтерфейс підключення USB 2.0, об`ємом 4 Гб, в пластиковому корпусі білого кольору з вставкою зеленого кольору, серійний номер 5624476433, а також із розмов, які містяться в записах на вказаному флеш-накопичувачі ідентифіковано співрозмовників як ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 (файл «Аудиоклип 08», файл «Голос016», файл « 711_0023»). Зміст розмов наведений в додатку, і містить розмови між вказаними особами про те, що ОСОБА_11 повідомляє ОСОБА_12 про те, що він давав грошові кошти певним особам, певні особи обіцяють ОСОБА_11 повернути грошові кошти, і він повідомляє, що він може на них «надавити», але вони йому не повертають грошові кошти з певних обставин, в загальному (файл «711_0023») ОСОБА_11 пообіцяв ОСОБА_28 , ОСОБА_12 повернути грошові кошти якщо він «забере» ці грошові кошти. (т. 3, а/с 46-59).

висновок експерта № 2934/2935/13-35 від 16.04.2013 р. з додатками. у вказаному висновку експерта у висновках міститься інформація про те, що ймовірно ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 брали участь у розмові. (т. 3, а/с 68-81).

Витяги з наказів про призначення ОСОБА_11 на посади в органах СБУ, довідку про проходження ним військової служби, його функціональні обов`язки та службову характеристику, які знаходяться в т.6. а/с 156 витяг з наказу № 45-ОС СБ України від 20.02.2013 р., а/с 157 витяг з наказу № 915-ОС СБ України від 20.02.2013 р.; а/с 158 витяг з наказу № 1588-ОС СБ України від 20.02.2013 р.; а/с 161 характеристика на ОСОБА_11 ;

позовна заява ОСОБА_12 від 29.05.2013 р. ( т.7, а.с.206-207).

Інші документи документи зібрані в ході досудового розслідування та долучені до матеріалів кримінального провадження судом не беруться до уваги, оскільки вона не мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_11 потерпілого, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадженні, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_11 вчинив злочини передбачені ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008 № 270-VІ), а тому суд кваліфікує злочинні дії ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001) як підбурювання до закінченого замаху на дачу хабара, за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, за ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008 № 270-VІ) як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.

Суд вважає, що потерпілому ОСОБА_12 слід відмовити в задоволенні цивільного позову до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 276 840 грн. 50 коп., оскільки вказані гроші використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_11 злочинів, з яких злочин за ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001) є згідно зі ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості, злочин за ч. 4 ст. 190 КК України є згідно зі ст. 12 КК України особливо тяжким злочином, злочин за ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008 № 270-VІ) є згідно зі ст. 12 КК України тяжким злочином, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, дані про особу обвинуваченого, який за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, на утриманні має малолітню доньку.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_11 в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі з випробовування встановивши йому іспитовий строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів з позбавленням права обіймати посади державного службовця.

Речові докази та судові витрати по справі вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 190, ч. 2. ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008 № 270-VІ) та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001) у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_11 звільнити від призначеного судом покарання за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001), в зв`язку з закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України.

-за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

-ч. 2. ст. 364 КК України (в редакції Закону України від 15.04.2008 № 270-VІ) у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади державного службовця на строк 2 (два) роки.

Згідно ст. 70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_11 у виді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади посади державного службовця на строк 2 ( два) роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_11 покласти обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_11 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - особисте зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави - 3 680 (три тисячі шістсот вісімдесят) гривень на проведення експертизи звукозапису (висновок експерта №1884/13-35 від 27.03.2013) та 7 360 (сім тисяч триста шістдесят) гривень на проведення експертизи звукозапису (висновок експерта №2934/2935/13-35 від 16.04.2013).

Речові докази в провадженні: - флеш-накопичувач «Transcend», інтерфейс підключення USB 2.0, об`ємом 4 Гб, в пластиковому корпусі чорного кольору з вставкою зеленого кольору, серійний номер 6271563194;

- флеш-накопичувач «Transcend», інтерфейс підключення USB 2.0, об`ємом 4 Гб, в пластиковому корпусі білого кольору з вставкою зеленого кольору, серійний номер 5624476433;

- цифровий диктофон «Olympus Digital Voice Recorder VN-711 PC», серійний номер 200166517, зі шнуром підключення USB;

- документи, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження;

залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДЯ:

СУДДЯ: