Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

^{========================================================================================================================================================================}

.ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?07? серпня 2014 року справа № 927/331/14

Позивач : Приватне підприємство «Лідер»,

14037, Чернігівська область, м. Чернігів, 2-й пров. Пархоменка, буд. 4

Відповідач : Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

14029, Чернігівська область, м. Чернігів, просп. Миру, буд. 207 а, кв. 56

Предмет спору: про повернення коштів у сумі 7072,00 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача : Кравчинський В.А. довіреність № 1 від 08.01.2014 р. представник

Раскін Л.О. довіреність № 25 від 31.03.2014 р. представник

від відповідача : ОСОБА_1 паспорт серія НОМЕР_2, особисто

ОСОБА_4 договір № б/н від 31.03.2014 року, адвокат

Суть спору:

Суд виносить рішення після оголошеної перерви у судовому засіданні 30.07.2014 року відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.08.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним підприємством «Лідер» подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 7299,42 грн., що отримані відповідачем без достатніх правових підстав. Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 207, 208, 628, 638, 1212 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 179, 180, 181 Господарського кодексу України.

Від позивача надійшла заява від 15.04.2014 року про зменшення розміру позовних вимог, оскільки позивачем при визначені ціни позову було допущено арифметичну помилку, у зв'язку з чим останній просить стягнути з відповідача 7072,00 грн. коштів, як таких що отриманні відповідачем без достатніх правових підстав (а.с. 61).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї небудь права і охоронювані законом інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд заяву позивача прийняв, справа розглядається з урахуванням поданої заяви.

Ухвалою суду від 29.04.2014 року було задоволено клопотання позивача про призначення судової технічної експертизи документів (а.с. 93-94), провадження по справі було зупинено, справу направлено Київському науково дослідному інституту судових експертиз (а.с.111-113).

26.05.2014 року на адресу господарського суду Чернігівської області від Київського НДІСЕ надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення призначеної судової технічної експертизи документів (а.с. 115-116). 30.05.2014 року на адресу господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла письмова заява про відмову від проведення судової експертизи у зв'язку з тим, що з клопотання експерта вбачається фактична неможливість проведення експертизи за наявними документами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 118).

У зв'язку з вищевикладеним, листом від 02.06.2014 р. господарським судом Чернігівської області було витребувано матеріали справи № 927/331/14, та ухвалою суду від 24.07.2014 року - поновлено провадження по справі (а.с. 123).

У судовому засіданні 30.07.2014 року позивач позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача 7072,00 грн. коштів, отриманих останнім без достатніх правових підстав.

Крім того, позивачем були надані письмові пояснення по справі від 07.08.2014 року, згідно яких позивач зазначив про те, що між сторонами не була досягнута домовленість щодо передачі програмного забезпечення за договором № 1 від 01.09.2011 року, та фактично таке програмне забезпечення переданим позивачу не було. ОСОБА_5 як заступник директора ПП «Лідер» по економіці не була уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі укладати договори. Відсутність відтиску печатки ПП «Лідер» в спірному договорі та актах надання послуг ставить під сумнів, що вказані документи були підписані ОСОБА_5 як посадовою особою позивача. ПП «Лідер» не укладало із відповідачем жодного договору, за яким могло б передаватися програмне забезпечення (у т. ч. договору № 1 від 01.09.2011 р.) та не підписувало з відповідачем жодних актів про передачу програмного забезпечення (у т. ч. актів про надання послуг від 12.09.2011 р. та 21.09.2011 р.), фактично позивач ніяких послуг чи програмного забезпечення від ФОП ОСОБА_1 не отримував. Позивач наголосив на тому, що між сторонами не існували договірні відносини, підтверджені належними та допустимими доказами, які могли б бути достатньою правовою підставою для одержання відповідачем спірних грошових сум.

Відповідач відзивом на позов, письмовими поясненнями по справі від 30.03.2014 року, та представник відповідача у судових засіданнях, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначивши проте, що заявлені вимоги є безпідставними та необгрутованими, оскільки кошти в сумі 7072,00 грн. отриманні відповідачем на підставі договору послуг № 1 від 01 вересня 2011 року, укладеного між Приватним підприємством "Лідер" та Фізичною особою - підприємців ОСОБА_1. На виконання умов якого відповідачем були надані послуги в сфері інформатизації, що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами надання послуг № ОУ-0000042 від 12.09.2011 р. та № ОУ-0000045 від 21.09.2011 р. (а.с.31-34, 42-43).

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд , -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків ( ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається з наданих документів, 01.09.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що діє від свого імені і у власних інтересах, на підставі свідоцтва про реєстрацію суб'єкта номер запису про державну реєстрацію 2 064 017 0000 020512 від 21.09.1995 р., далі виконавець, з однієї сторони, та Приватним підприємством «Лідер», в особі заступника директора з економіки ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, надалі замовник, з іншої сторони, укладено договір послуг № 1, за умовами якого замовник доручає, приймає та оплачує, а виконавець зобов'язується надавати послуги в сфері інформатизації на умовах, викладених в договорі. Сума договору розраховується відповідно до актів наданих послуг, укладених на виконання даного договору (п.п. 1.1-1.2 договору) (а.с. 89-90).

Однак, згідно наданої позивачем до матеріалів справи копії статуту, затвердженого 01.11.2006 року власником підприємства ОСОБА_6, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 13.03.2009р. номер запису 10641050005003232, 12 лютого 2013 року, номер запису 10641050005003232, діяти без довіреності від імені підприємства, репрезентувати його в усіх установах, підприємствах і організаціях в Україні та за її межами має право директор підприємства (п. 6.6 статуту) (зміни до редакції статуту в частині п. 6.6 внесеними не були) (а.с. 70-73,145-148).

Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо державної реєстрації ПП «Лідер» № 19107155 станом на 01.09.2011 р. (на день укладення спірного договору), №19107591 станом на 12.09.2011 р. (на день підписання акта № ОУ-0000042), № 19107541 станом на 21.09.2011 р. (на день підписання акта № ОУ-0000045) передбачено, що уповноваженими представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особи, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_3 - підписант, ОСОБА_7, 22.08.2011 (повноваження згідно статуту) - керівник (а.с. 139-144).

Наказом від 06.05.2009 року № 10 прийнято на Приватне підприємство «Лідер» на посаду заступника директора по економіки ОСОБА_5 з правом підпису податкової та фінансової звітності (а.с. 69). Посадова інструкція заступника директора по економіці редакцією станом на 06.05.2009 року, що діяла на момент укладення спірного договору послуг та складання актів № ОУ-0000042, № ОУ-0000045, передбачає, що заступник директора має право діяти від імені підприємства, представляти інтереси підприємства по довіреності у взаєминах з іншими організаціями з господарсько-фінансових та інших питань (а.с.26-27).

Таким чином, договір послуг № 1 від 01 вересня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Лідер» був дійсно укладений неуповноваженою особою зі сторони позивача. Посилання в договорі на те, що ОСОБА_5 як повноважний представник діє від імені позивача згідно статуту підприємства, спростовується матеріалами справи. Відсутність відтиску печатки ПП «Лідер» на спірному договорі та актах надання послуг, що є прямим порушенням вимог ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, ставить під сумнів, що дії ОСОБА_5 були вчинені як посадовою особою позивача.

Частиною 2 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги. Однак, всупереч вимогам ст. 527 ЦКУ відповідачем дії спрямовані на перевірку повноважень ОСОБА_5 діяти від імені ПП «Лідер» вчиненими не були.

В наданому відповідачем спірному договорі зазначено, що виконавцем в рамках даного договору можуть надаватись наступні послуги: послуги з роботи з базами даних, послуги з оброблення даних, послуги зі створення програмного забезпечення, ремонт та обслуговування офісної та комп'ютерної техніки, консультації з питань інформатизації, бухгалтерського та податкового обліку. Сторони складають акт наданих послуг, де має бути вказано перелік послуг, що був наданий за відповідний період, ціна та вартість послуг (п.п. 2.1, 2.5 договору). При цьому, Замовник оплачує послуги виконавця в об'ємі згідно з актом наданих послуг не пізніше 3-х банківських днів з моменту його підписання обома сторонами. (п. 3.1 договору).

Відповідачем також надані до матеріалів справи акти, складені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, з однієї сторони, та замовником ПП «Лідер» в особі заступника директора з економіки ОСОБА_5, з іншої сторони: № ОУ-0000042 від 12.09.2011 року надання послуг на суму 1637,00 грн. та № ОУ-0000045 від 21.09.2011 року надання послуг на суму 5435,00 грн. Згідно вказаних актів відповідачем були надані, а позивачем прийняті послуги з інформаційно - консультаційного обслуговування програм підприємства: послуги з роботи з базами даних та оброблення даних; консультації з питань інформатизації; консультації по бухгалтерському обліку; консультації по складанню первинної документації, оптимізація документообороту; консультації по податковому обліку (а.с. 91-92).

Відповідач у відзиві на позов, в письмовому пояснені від 31.03.2014 року та в судових засіданнях неодноразово зазначала, що вказані кошти були нею отримані на підставі договору послуг № 1 від 01.09.2011 року та актів надання послуг № ОУ-0000045 від 21.09.2011 р. та № ОУ-0000042 від 12.09.2011 р. за інформаційні та консультаційні послуги, а саме послуги з обробки даних, робота з базами даних та інші послуги по відновленню програми 1С Бухгалтерія 7.7 (а.с.31-34, 42-43).

В той же час, згідно платіжних доручень № 823 від 21.09.2011 року на суму 5435,00 грн. та № 804 від 11.09.2011 року на суму 1637,00 грн. (що датоване раніше складення акту надання послуг № ОУ-0000042) вбачається, що кошти в сумі 7072,00 грн. були перераховані позивачем саме за програмне забезпечення згідно договору № 1 від 01.09.2011 року (а.с. 62).

Перерахування грошових коштів здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п. 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/8976, безготівкові розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді.

У п. 3.8 згаданої Інструкції встановлено, зокрема, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Таким чином, позивачем сплачено відповідачу кошти в сумі 7072,00 грн. саме за послуги з програмного забезпечення. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в судових засіданнях 15.04.2014 р, 30.07.2014 року зазначила, що послуги саме з програмного забезпечення згідно договору послуг № 1 від 01.09.2011 р. нею наданими позивачу не були.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно ( ч.1). Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи настанням події (ч.2).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, відповідач отримав кошти в сумі 7072,00 грн. за послуги саме з програмного забезпечення згідно договору послуг № 1 від 01.09.2011 року, однак із актів наданих послуг № ОУ-0000042 від 12.09.2011 року та № ОУ-0000045 від 21.09.2011 р., що складені на виконання спірного договору, та з пояснень сторін, судом встановлено, що послуги із програмного забезпечення відповідачем згідно договору послуг № 1 від 01.09.2011 р. позивачу не були надані.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З посиланням на зазначену норму ЦК України, 14.12.2013 р. позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку було направлено на адресу державної реєстрації відповідача вимогу від 10.12.2013 р. вих. № 32 про повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 7299,42 грн., що була отримана відповідачем 17.12.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 14029 00584150 (а.с. 13). Крім того, позивачем додатково було направлено вимогу від 10.07.2014 р. про повернення грошових коштів в сумі 7072,00 грн., отриманих відповідачем без достатньої правової підставі, що була отримана останнім 14.07.2014 р., що підтверджується матеріалами справи (а.с.125-126).

На момент винесення рішення по справі відповідач не надав доказів повернення безпідставно перерахованих коштів позивачем.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про повернення коштів в сумі 7072,00 грн., безпідставно отриманих відповідачем за надання позивачу послуг з програмного забезпечення, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р. НОМЕР_3 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Лідер» (14037, Чернігівська область, м. Чернігів, 2-й пров. Пархоменка, буд. 4, р. 2600301761071 в Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 14219587) - 7072,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 1827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12.08.2014р.

Суддя І.Г.Мурашко