ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа № 809/1695/14

м. Івано-Франківськ

Івано -Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача: Смолінського А.В.

представника відповідача: Йосипенка С.І., Мирович І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом позовом Приватного акціонерного товариства "Рембудкомплект" до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 2 та № 3 від 19.03.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Рембудкомплект" (надалі - позивач, ПАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ Міндоходів в області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 2 та № 3 від 19.03.2014 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ГУ Міндоходів в області протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 122290,27 грн., штрафних санкцій на суму 61145,14 грн., та ввізного мита на суму 55586,49 грн., штрафних санкцій на суму 27793,25 грн., оскільки вони ґрунтується на безпідставних висновках цього контролюючого органу, викладених в акті невиїзної документальної перевірки № 3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014 року, про порушення вимог Митного та Податкових кодексів України при здійсненні митного оформлення товару «шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів», а саме декларування недостовірних відомостей про вартість товару, що вплинуло на заниження митної вартості цього товару на суму 555864,87 грн., і, як наслідок, призвело до ухилення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Позивач зазначає про те, що для митного оформлення товару ним в 2012 році подано належним чином оформлені митні декларації, до яких додано всі необхідні товаросупровідні документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу б/н від 20.10.2011 року з додатками на кожну партію товару, рахунки-фактури, пакувальні листи, міжнародні автомобільні накладні, які оформлені продавцем - фірмою «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH та передані представнику позивача по акту приймання-передачі на кордоні Польщі та України, на підставі яких Івано-Франківська митниця провела митне оформлення товару за ціною договору без зауважень. Проте, вважає позивач, податковий орган на підставі інформації митного органу Німеччини про підробку поданих позивачем до митного оформлення рахунків, з яким товариство не було ознайомлено, без з'ясування вини позивача в розходженні у вартісних показниках первинних документів, які оформлялися продавцем - фірмою «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, та містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки продавця, дійшов необґрунтованого висновку про заниження позивачем митної вартості цього товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю. Також додатково зазначив про те, що відповідачем не враховано, що всі товаросупровідні документи оформлялися продавцем - фірмою «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки продавця, були передані позивачу на кордоні представником згаданої німецької компанії. При цьому, представник позивача вказав на те, що показники зазначені в рахунках-фактурах, які відповідач вважає підробленими, по номенклатурі, кількості та вартості товару, відповідають показникам, вказаним в додатках до контракту, які оформлялися на кожну партію придбаного товару, актами звірки взаєморозрахунків, які підписані продавцем та скріплені його печаткою. Вважає заперечення представників відповідача про не взяття до уваги як доказу акту звірки взаєморозрахунків станом на 10.03.2014 року з підстав того, що він не містить як обов'язкового реквізиту дати його складання, та акту звіряння від 16.06.2014 року з підстав того, що в рядку, оформленому фірмою «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, є арифетичні помилки, такими, що носять формальний характер і не спростовують факту підтвердження вартісних показників, зазначених позивачем при митному оформленні товару. Також вказує на те, що у відповідача на час проведення перевірки та прийняття оскаржених податкових-повідомлень-рішень не було допустимих доказів факту підробки рахунків-фактур саме позивачем, та відповідно, умислу позивача на порушення митних правил при оформленні товару. За наведеного, представник позивача вважає, що відповідач дійшов безпідставних висновків про заниження позивачем митної вартості товару.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому запереченні до позову (вх. 6445 від 24.06.2014 року). Зокрема, відповідач зазначав про те, що підставою для проведення перевірки відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 351, п. 5 ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України 4495-VІ стала інформація та копії документів, що надійшли від митних органів Німеччини згідно листа від 20.06.2013 року. На підставі цих документів та відомостей про товар перевіркою виявлено відмінності між вартістю в рахунках-фактурах, що надавалися позивачем для митного оформлення товару, та вартістю, яка зазначена в рахунках-фактурах, експортних документах та повідомленнях про вивезення, копії яких надані митним органом Німеччини. Відповідач вважає, що подання позивачем недостовірних даних щодо вартості товару призвело до заниження митної вартості товару, бази оподаткування та, як наслідок, до ухилення ним від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, що є порушенням вимог статтей 49-53, 58, 257, 278, 289, 334 Митного кодексу України, статтей 188, 190 Податкового кодексу України. За наведеного, продовжує відповідач, у нього як контролюючого органу згідно норм ст.ст. 52, ч. 5 ст. 54, п. 2 ч. 2 ст. 351, п. 5 ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України № 4495-VІ, п. 54.4 ст. 54 Податкового кодексу України були правові підстави збільшити ПАТ "Рембудкомплект" податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 122290,27 грн., штрафних санкцій на суму 61145,14 грн., та ввізного мита на суму 55586,49 грн., штрафних санкцій на суму 27793,25 грн.

Представники відповідача в судовому засідання також додатково пояснили, що подані позивачем для митного оформлення товару документи: додатки до договору, рахунки-фактури, пакувальні листи, акти звіряння розрахунків, оригінали яких надані суду для огляду, та оглянуті представниками відповідача в судовому засідання, містять ознаки підробки, а тому вказані в них вартісні показники не можуть вважатися достовірними. Також вказали на те, що акти звіряння не містять передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всіх обов'язкових реквізитів, містять помилки в розрахунку. Також з недотриманням вимог законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність складено додатки до контракту б/н від 20.10.2011 року. Вважають, що відповідачем доведено умисел позивачем на заниження митної вартості товару, що призвело до заниження бази оподаткування ввізного мита та податку на додану вартість. За наведеного, представники відповідача просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство "Рембудкомплект" зареєстроване 14.09.1994 року як юридична особа, ідентифікаційний код 13657546, місце знаходження: 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. І.Макухи, будинок 41А, керівник - Смолінський А.В., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.05.2014 року. Окрім цього, згідно виписки з вказаного Реєстру від 03.08.2012 року, керівник Тацуняк Б.Я. Згідно витягу з протоколу загальних зборів акціонерів ПАТ "Рембудкомплект" від 18.04.2014 року, рішенням загальних зборів вказаного товариства Смолінського А.В. обрано його директором.

Судом встановлено, що Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області проведено з 15.01.2014 року по 27.01.2014 року невиїзну документальну перевірку ПАТ "Рембудкомплект" стану дотримання вказаним товариством законодавства України з питань державної митної справи під час митного оформлення товару «шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів» за кодом 4012120000 згідно УКТЗЕД, оформлених митними деклараціями №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014 року, згідно висновків якого встановлено такі порушення "Рембудкомплект" вимог законодавства:

1. Статтей 49, 50, 51, 52, 53, 257, 334 Митного кодексу України при здійсненні митного оформлення товару: «шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів» за митними деклараціями №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року, в частині заявлення недостовірних відомостей про вартість товару, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що призвели до заниження митної вартості товару на суму 555864,87 грн.;

2. вимог статтей 58, 278, пункту 1 статті 289 Митного кодексу України, статтей 188, 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, пункту 2 статті 64 МКУ, в частині визначення бази оподаткування товару, що призвело до ухилення від сплати ввізного мита на суму 55586,49 грн. та податку на додану вартість на суму 122290,27 грн.

ПАТ "Рембудкомплект" подано відповідачу заперечення на акт перевірки № 3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014 року, однак згідно Висновку Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області № 350/10/09-19-22-01-12/6/156 від 17.03.2014 року, вказаний акт перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014 року, відповідачем 19.03.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 2, яким визначено позивачу грошові зобов'язання з ввізного мита на суму 83379,74 грн. (55586,49 грн. за основним платежем та 27793,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами);

№ 3, яким визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України на суму 183435,41 грн. (122290,27 грн. за основним платежем та 61145,14 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами).

ПАТ "Рембудкомплект" в порядку адміністративного оскарження подало до Міністерства доходів і зборів України скаргу № 9 від 27.03.2014 року на податкові повідомлення-рішення №№ 2 та 3 від 19.03.2014 року, яку рішенням вказаного Міністерства від 20.05.2014 року № 8899/6/99-99-10-01-0615 залишено без задоволення.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та норми чинного законодавства.

Судом встановлено, що до 01.06.2012 року правове регулювання порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, їх митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, здійснювалося Митним Кодексом України № 92-IV від 11.07.2002 року, а з вказаної дати - Митним кодексом України № 4495-VI від 13.03.2012 року.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ст. 50 цього ж Кодексу № 4495-VI відомості про митну вартість товару використовуються для нарахування митних платежів, розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно частини 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України № 4495-VI заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено судом ПАТ "Рембудкомплект" для митного оформлення товару: «шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів» подало митні декларації №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року, та передбачені Митними кодексами України № 92-IV від 11.07.2002 року, № 4495-VI від 13.03.2012 року документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу б/н від 20.10.2011 року, укладений з фірмою «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, з додатками до нього на кожну партію товару: від 10.02.2012 року на суму 2121 EUR, від 30.03.2012 року на суму 2665 EUR, від 27.04.2012 року на суму 2851 EUR, від 24.05.2012 року на суму 2878 EUR, від 31.05.2012 року на суму 2946 EUR, від 18.06.2012 року на суму 2786 EUR, від 09.07.2012 року на суму 2972 EUR,від 30.07.2012 року на суму 2906 EUR; рахунки-фактури: від 10.02.2012 року на суму 2121 EUR, від 30.03.2012 року на суму 2665 EUR, від 27.04.2012 року на суму 2851 EUR, від 24.05.2012 року на суму 2878 EUR, від 31.05.2012 року на суму 2946 EUR, від 18.06.2012 року на суму 2786 EUR, від 09.07.2012 року на суму 2972 EUR,від 30.07.2012 року на суму 2906 EUR та пакувальні листи від 10.02.2012 року, від 30.03.2012 року, від 27.04.2012 року, від 24.05.2012 року, від 31.05.2012 року, від 18.06.2012 року, від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року, виписані продавцем - «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH; міжнародні автомобільні накладні (CMR) №№ 008728, 008752, 008776, 008742, 008751,008749, 008754, 008735.

Як вбачається з акта перевірки позивача від 08.02.2014 року, рішень про коригування митної вартості товару від 17.04.2012 року № 206050000/2012/001295/2 та від 22.06.2012 року № 206050000/2012/001911/2, Івано-Франківською митницею було здійснено митне оформлення товару згідно вищевказаних митних декларацій №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року за задекларованими позивачем вартісними показниками - за ціною договору, та 22.06.2012 року за ціною щодо ідентичних товарів по декларації № 206050000/2012/003693.

В акті перевірки від 08.02.2014 року відповідач на підставі інформації, отриманої від митних органів Німеччини на запит Міністерства доходів і зборів України від 07.09.2012 року № 20/2-11/010068, а саме копії листа-відповіді від 26.08.2013 року митної кримінальної поліції, м.Кельн, в якому зазначено, що рахунки, які були надані в Україні при оформленні імпорту, підроблені, доданого до нього рапорту про встановлення обставин справи S 0720 В-63/13-F 24, та копій рахунків № 00000062816 від 10.02.2012 року на суму 7360 EUR, № 00000063345 від 30.03.2012 року на суму 8755 EUR, № 00000063658 від 27.04.2012 року на суму 9427 EUR, № 00000063943 від 24.05.2012 року на суму 8982 EUR, № 00000064029 від 31.05.2012 року на суму 10670 EUR, № 00000064205 від 18.06.2012 року на суму 9463 EUR, № 00000064501 від 09.07.2012 року на суму 10366 суму 10670 EUR, № 00000064812 від 30.07.2012 року на суму 8915 EUR, накладних № 00000073198 від 10.02.2012 року, № 00000073850 від 28.03.2012 року, № 00000074307 від 27.04.2012 року, № 00000074689 від 24.05.2012 року, № 00000074798 від 31.05.2012 року, № 00000075048 від 18.06.2012 року, № 00000075486 від 09.07.2012 року, № 0000075852 від 30.07.2012 року, експортних супровідних документів та повідомлень про вивезення, - дійшов висновку на підставі вартісних показників, вказаних в копіях накладних та рахунків-фактур, які надійшли від митних органів Німеччини, про те, що позивачем занижено митну вартість товару на суму 555864,87 грн.

Однак суд, не заперечуючи права контролюючого органу на проведення позапланової документальної перевірки на підставі інформації, що надійшла від уповноважених органів іноземних держав щодо автентичності та достовірності відомостей, які містяться в поданих для митного оформлення документах, які впливають на вартісні показники, що мають значення для цілей оподаткування, та права на визначення бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість по імпортних операціях згідно п. 5 ст. 54, п. 2 ч. 2 ст. 351, п. 5 ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України № 4495-VI, п. 54.4 ст. 54 Податкового кодексу України, в той же час вважає висновки Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про заниження позивачем митної вартості товару на суму 555864,87 грн., та як наслідок, бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість, передчасними та необґрунтованими, оскільки вони зроблені без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, та без врахування необхідності дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів платника - позивача у справі, і інтересами Держави та законними цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Зокрема, суд зазначає про те, що на час прийняття оскаржених рішень не було встановлено у передбаченому законом порядку порушення позивачем митних правил при ввезенні та митному оформленні товару: «шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів» згідно поданих митних декларацій №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року та долучених до них товаросупровідних документів.

Судом було оглянуто в судовому засіданні оригінали зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу б/н від 20.10.2011 року, укладеного між позивачем та фірмою «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, додатки б/н до нього на кожну партію товару: від 10.02.2012 року, від 30.03.2012 року, від 27.04.2012 року, від 24.05.2012 року, від 31.05.2012 року, від 18.06.2012 року, від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року, які підписані та скріплені печатками обох сторін контракту; рахунки-фактури та пакувальні листи: № 2012-002 від 10.02.2012 року, № 2012-004 від 30.03.2012 року, № 2012-006 від 27.04.2012 року, № 2012-008 від 24.05.2012 року, № 2012-009 від 31.05.2012 року, № 2012-010 від 18.06.2012 року, № 2012-012 від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року, які виписані продавцем - «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH та містять підписи та печатки згаданого продавця; міжнародні автомобільні накладні (CMR) №№ 008728, 008752, 008776, 008742, 008751,008749, 008754, 008735.

Також зі змісту поданих позивачем актів приймання-передачі товарів за кількістю, з підписами як зазначено в них: представників - «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, ПАТ "Рембудкомплект" та перевізника, вказано про передачу в Медика (Польща), товару згідно таких рахунків-фактур постачальника: № 2012-002 від 10.02.2012 року, № 2012-004 від 30.03.2012 року, № 2012-006 від 27.04.2012 року, № 2012-008 від 24.05.2012 року, № 2012-009 від 31.05.2012 року, № 2012-010 від 18.06.2012 року, № 2012-012 від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року та транспортних накладних №№ 008728, 008752, 008776, 008742, 008751,008749, 008754, 008735.

Як вбачається зі змісту рахунків-фактур, поданих позивачем, номенклатура товару, кількість та його вартість збігається з такими ж даними, які зазначені в додатках б/н до контракту: від 20.10.2011 року: від 10.02.2012 року, від 30.03.2012 року, від 27.04.2012 року, від 24.05.2012 року, від 31.05.2012 року, від 18.06.2012 року, від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року.

Окрім цього, позивачем подано суду акт звірки взаєморозрахунків та вартості шин станом на 10.03.2014 року та акт звіряння взаємних розрахунків між ПАТ "Рембудкомплект" та «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH станом на 28.04.2014 року, підписані та скріплені печатками обох сторін, в яких зазначено про те, що розбіжностей у вартості шин не виявлено, плату проведено і сторони не має претензій одна до одної по рахунках № 2012-002 від 10.02.2012 року, № 2012-004 від 30.03.2012 року, № 2012-006 від 27.04.2012 року, № 2012-008 від 24.05.2012 року, № 2012-009 від 31.05.2012 року, № 2012-010 від 18.06.2012 року, № 2012-012 від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року. В підтвердження направлення продавцю для підпису та отримання акту звірки взаємних розрахунків між ПАТ "Рембудкомплект" та «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH станом на 28.04.2014 року копії фіскального чека від 02.06.2014 року та конверта зі штампом відправника «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, а також їх оригінали для огляду в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні як свідок Тацуняк Б.Я. підтвердив факт підписання ним особисто вищевказаних актів звірки. Окрім цього, зазначив про те, що акт звірки взаємних розрахунків між ПАТ "Рембудкомплект" та «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH станом на 28.04.2014 року був ним особисто наданий для підпису директору «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH за місцезнаходженням продавця в Німеччині. Також вказаний свідок підтвердив факт того, що він особисто підписував зовнішньоекономічний контракт б/н від 20.10.2011 року з «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH в Німеччині, а додатки до нього б/н до від 10.02.2012 року, від 30.03.2012 року, від 27.04.2012 року, від 24.05.2012 року, від 31.05.2012 року, від 18.06.2012 року, від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року - в Україні, оскільки вони передавалися продавцем разом з іншими товаросупровідними документами на кожну партію товару. Щодо причин розходження в вартісних показниках рахунків-фактур, наданих позивачем та митними органами Німеччини, Тацуняк Б.Я. зазначив, що на вказане питання має відповідати продавець, оскільки вказані інвойси виписувалися «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, а ПАТ "Рембудкомплект" до митного оформлення товару подані документи, які виписані та передані йому зазначеним продавцем.

Щодо заперечень представників відповідача про те, що вказані акти звіряння не можуть бути взяті судом до уваги в підтвердження достовірності вартісних показників спірних імпортних декларацій оскільки вони не містить як обов'язкового реквізиту згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дати складання, а акт звіряння станом на 28.04.2014 року в рядку, оформленому «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, містить арифметичні помилки, то на думку суду вони носять формальний характер і не спростовують факту підтвердження продавцем товару - «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, вартісних показників, зазначених позивачем при митному оформленні товару.

Щодо заперечень представників відповідача про те, що надані суду для огляду документи: додатки до контракту, пакувальні листи, акти звірки взаєморозрахунків містять ознаки «підробки» підписів, печаток «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH, то суду не подано відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України належних та допустимих доказів згідно законодавства України в підтвердження вказаних обставин. В той же час, суд виходячи з принципу офіційного з'ясування фактичних обставин справ, не має правових підстав для з'ясування вказаних обставин згідно ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, та зареєстрованих 03.11.1998 року за № 705/3145, передбачено, що для призначення судових почеркознавчої експертиз та технічної експертизи документів необхідним є відібрання вільних та експериментальних зразків підписів та відбитків печаток, які засвідчуються органом, який призначає експертизу. В даному випадку є необхідним відібрання таких зразків в іншій державі - в Федеративній Республіці Німеччина за місцем реєстрації «Berliner Runderneuerungs Werk» GmbH. В той же час, суд змушений констатувати про те, що між Україною та Федеративною Республікою Німеччина відсутній міжнародний договір про взаємну правову допомогу при розгляді адміністративних справ, а механізми, передбачені Угодою про партнерство та співробітництво між Європейським співтовариством та його членами з одного боку та Україною з іншого від 14.06.1994 року, не поширюють свою дію на вказану правову сферу. Проте на переконання суду згідно Протоколу про надання взаємної адміністративної допомоги в митних справах до вказаної Угоди, такі необхідні дані для призначення вищезазначених криміналістичних експертиз можуть бути отримані за запитом митних органів України від митних органів Федеративної Республіки Німеччина при розгляді справи про порушення позивачем митних правил, порушених кримінальних проваджень за ст.ст. 201, 212, 358 Кримінального кодексу України.

При цьому суд також вважає, що без встановлення, в порядку передбаченому законодавством України, фактів підробки поданих позивачем для розмитнення документів, ким ці дії вчинені, прямої участі позивача в таких діях, висновок контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару, і, як наслідок, бази оподаткування ввізним митом, є передчасним та необґрунтованим, і, на переконання суду, в разі визнання судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів оскаржених податкових повідомлень-рішень правомірними, встановлені судом обставини та зроблені висновки можуть вплинути об'єктивність розгляду митними та правоохоронними органами справ про порушення митних правил, кримінальних проваджень тощо.

Вищевказане також узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року, є джерелом права.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що:

"…суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності…".

Окрім цього, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Вказані рішення Європейського суду хоча і стосується обставин щодо безпідставності покладення на покупця обов'язку щодо повторної сплати податку на додану вартість в разі невиконання продавцем, яких знаходиться поза контролем покупця, своїх зобов'язань по декларуванню вказаного податку за умови повного виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, однак вони встановлюють загальне правило, відповідно до якого платник податку - покупець по операціях поставки товарів не повинен відповідати за зловживання продавця за відсутності будь-яких вказівок на його пряму участь у таких зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку по цих операціях, або будь-яких вказівок на його обізнаність про порушення вчинені його контрагентом, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає про те, що на час розгляду справи відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем умисних дій, спрямованих на заниження митної вартості товару, і, відповідно, на ухилення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення товару згідно митних декларацій №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено правовий порядок для суб'єктів владних повноважень, згідно якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно встановлених в частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв правомірності рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, їх посадових осіб - рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 2 № 3 та від 19.03.2014 року є протиправними, а тому їх належить скасувати, а позов задовольнити.

Керуючись нормою ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати в сумі 487,20 грн. шляхом їх стягнення з Державного бюджету України.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 2 та від 19.03.2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 3 та від 19.03.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Рембудкомплект" (ідентифікаційний код 13657546, місце знаходження: 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця І.Макухи, будинок 41А) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя : Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 24.07.2014 року.