Справа № 1505/2308/2012

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

26 червня 2014 року м. Білгород-Дністровський

Білгород -Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.

при секретарі Мамончик К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про відшкодування шкоди здоров'ю, матеріальної та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до відповідачів, третьої особи про відшкодування шкоди здоров'ю, матеріальної та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки, вказуючи, що 17.06.2011 року у результаті ДТП, яке сталося з вини відповідача ОСОБА_4, який керував автомобілем «MITSUBISHI LANCER», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, був пошкоджений автомобіль «MERSEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, яким на момент здійснення ДТП керував ОСОБА_2 Відповідальність відповідача ОСОБА_4 на момент здійснення ним ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

У ході розгляду справи позивачі уточнили свої позовні вимоги та згідно уточненої позовної заяви просили стягнути на користь ОСОБА_1 :

з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суму страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних у розмірі 54500,00 гривень за механічні пошкодження автомобіля;

стягнути з ОСОБА_4 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 8252, 53 гривні; стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень, а також стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення експертизи у сумі 1369, 20 гривень, суму сплаченого судового збору 214, 62 гривен.

На користь ОСОБА_2 просили стягнути :

з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень та судові витрати у розмірі 214,60 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її присутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив. Згідно раніше наданих на адресу суду заперечень просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. (а.с. 15-17).

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні з позовними вимогами погодився частково, та пояснив, що він не заперечує проти стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суми страхового відшкодування, та пояснив, що усі позовні вимоги, заявлені до нього, він не визнає, оскільки вважає, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована на момент вчинення ним ДТП, і усі суми усіх витрат, заявлених позивачами, повинна відшкодовувати страхова компанія. Додатково пояснив, що не визнає позовні вимоги позивача ОСОБА_2 щодо стягнення з нього моральної шкоди, оскільки па після ДТП він перебував у нормальному стані, і карета «Швидкої допомоги», яка прибула на місце, його до лікарні не забирала.

Третя особа - ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги позивачів він не підтримує у повному обсязі, оскільки також вважає, що усі суми, заявлені позивачами, повинна сплачувати страхова компанія.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_4, третю особу ОСОБА_5, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2011 року о 23 годині 10 хвилин по вулиці Буніна у м. Одеса, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «MITSUBISHI LANCER», державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки руху не зупинився, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «MERSEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2 та автомобілем «ВАЗ 2106», державний номер НОМЕР_3, від зіткнення транспортні засоби отримали механічні ушкодження, громадянин ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження.

Власником автомобілю «MERSEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.5). Під час здійснення ДТП вищевказаним автомобілем керував ОСОБА_2

Власником автомобілю «MITSUBISHI LANCER», державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_5, на момент вчинення цим автомобілем керував ОСОБА_4, що не оспорювалось сторонами у справі.

За результатами розгляду матеріалів дорожньо-транспортної пригоди була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.10.2011 року у зв'язку з відсутністю в діях водіїв ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, а матеріли направлені для застосування адміністративних заходів (а.с.7).

Згідно Постанови Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2011 року, вказано, що у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав, у скоєному правопорушенні розкаявся. Адміністративна справа у відношенні ОСОБА_4 була закрита у зв'язку із спливом строку притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1. отримав численні механічні ушкодження, що підтверджується довідкою про отримані механічні ушкодження (а.с. 8). .

Згідно висновку експерта №110 від 13.11.2012 року, виконаного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області, вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складників автомобіля «MERSEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2 складає 58 252,00 гривень.

26.03.2011 року між ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АА № 0549280 від 26 березня 2011 року (а.с. 18). Згідно цього полісу страхувальник - ОСОБА_5, забезпечений транспортний засіб - «MITSUBISHI LANCER», державний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності за шкоду завдану життю і здоров'ю потерпілого - 100 000,00 гривень, за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 50 000,00 гривень.

Термін дії вищевказаного договору, укладеного між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» з 26.03.2011 року по 25.03.2012 року.

Однак, до моменту розгляду справи у суді сума страхового відшкодування Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виплачена не була.

Згідно п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про страхування», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому пункті ліміти.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів страховика відшкодовує у встановленому вищевказаним Законом порядку спричинену шкоду, яка заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої (п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про страхування»).

Згідно узагальнень Верховного Суду України судової практики з розгляду цивільних справ, що виникають із договорів страхування від 11.11.2011 року, різницю між сумою відшкодування, визначеною Законом України «Про страхування» та фактичним розміром збитків, які підтверджуються належними та допустимими доказами по справі, суди постановляють стягнути з особи, винної у заподіянні збитків, яка і притягується до участі у розгляді справи як співвідповідач. У випадках, коли позивачем пред'явлені позовні вимоги лише до страховика, і в суді не порушувалося питання про залученні справи особи, винної в заподіянні збитків, суди робили правильні висновки про відмову у задоволенні позовних вимог, розмір яких перевищував ліміти відповідальності страховика.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ також вказує на правильність висновку апеляційних судів в тому, якщо доведений розмір матеріальної шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика, суди першої інстанції необґрунтовано стягують з винної особи суму на відшкодування відновлювального ремонту.

Згідно статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 28 Закону Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана в тому числі й з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно статті 29 Закону Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 30.1 статті 30 Закону Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим.

Згідно висновку експерта №110 від 13.11.2012 року, виконаного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Одеській області, автомобіль можливо відновити шляхом проведення відповідних ремонтно- відновлювальних робіт, вартість відновлюваного ремонту з врахуванням фізичного зносу автомобіля становить 58252 грн. 53 копійок, ринкову вартість автомобіля на час пригоди встановити неможливо.

На час здійснення ДТП, тобто 17 червня 2011 року автомобіль «MITSUBISHI LANCER», державний номер НОМЕР_1, був застрахований Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується дійсним на момент завдання шкоди полісом №АА №0549280. Відповідно до п. 2 цього полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50 000,00 гривень. Таким чином, за позовними вимогами по відшкодуванню майнової шкоди, розмір якої не перевищує ліміту відповідальності страховика, відповідати має страховик - Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Ліміт відповідальності страхової компанії згідно страхового полісу АА №0549280 за заподіяну майну шкоду становить 50000 грн.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на її користь суми матеріальної шкоди у розмірі 50 000,00 гривні та стягнення з відповідача ОСОБА_4 різниці між сумою відновлювального ремонту та страховою виплатою у сумі 8 252, 53 гривні, доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» індексу інфляції та 3% річних, судом встановлено наступне.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно статті 992 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі несплати ним страхової виплати сплатити неустойку.

Згідно Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам рекомендовано наступне. Положення статті 625 Кодексу не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика, врегульована статтею 992 Кодексу. При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, ч. 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, приймаючи до уваги несплату Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» позивачу ОСОБА_1 суми страхового відшкодування, вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення зі страхувальника суми страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми суд вважає обґрунтованими та доведеними, і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 62-97 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», розрахунок суми інфляції є наступним (при здійсненні розрахунку розміри інфляції взяті з офіційного видання «Урядовий кур'єр») :

Розміри індексів інфляції за 2011 -2014 роки

січень

лютий

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

за рік

2011

-

-

100,4

98,7

99,6

100,1

100

100,1

100,2

99,2

2012

-

-

-

-

-

-

-

-

-

99,8

2013

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100,5

2014

100,2

100,6

-

-

-

-

-

-

-

100,8

Таким чином, розрахунок загального індексу за 2011-2014 роки становить :

100,4х98,7:100=99,09 - за червень-липень 2011

99,09х99,6:100=98,69 за червень-серпень 2011

98,69х 100,1:100=98,79 за червень-вересень 2011

98,79х 100:100=98,79 за червень-жовтень 2011

98,79х100,1:100=99 за червень-листопад 2011

99х100,2:100=99,2 за червень - грудень 2011

99,2х99,8:100=99 за червень-грудень 2011,2012

99х100,5:100=99,5 за червень-грудень 2011, 2012 та 2013

99,5х100,8:100=100,3 за червень-грудень 2011, 2012, 2013 та січень-лютий 2014.

Таким чином, розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції становить : 50 000,00х100,3:100=50 150,00 грн.

Розрахунок 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, складає :

При 3% річних відсоток за один місяць буде складати 0,25 (3:12).

За 7 місяців 2011 року відсотки складатимуть 850 грн. (7х0,25%х50000:100).

За 2012 рік відсотки складатимуть 1500 грн. (3х50000:100).

За 2013 рік відсотки складатимуть 1500 грн.(3х50000:100).

За 2 місяці 2014 року відсотки складатимуть 500 грн. (4х0,25х50000:100).

Всього за період з червня 2011 року по квітень 2014 року сума відсотків складатиме 4350 грн. (850+1500+1500+500).

Таким чином сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних становить 54500 грн. (50150,00 + 4350,00).

Стосовно позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо стягнення на їх користь з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень на користь ОСОБА_1 та 10 000,00 гривень на користь ОСОБА_2, судом встановлені наступні факти.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає відповідно до:

пункту 1 частини 2 статті у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,

пункту 2 частини 2 статті у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів,

пункту 3 частини 2 статті у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна.

Згідно статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено,в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює

заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перенесли тяжкий стрес, перенесли психологічні та моральні страждання. Вони постійно відчували психологічний дискомфорт, страх, порушилась душевна рівновага, став поганим сон. На дайни час, навіть після спливу тривалого часу, позивачі й досі не можуть відновити ці втрати та досягнути психологічної рівноваги. Крім цього вони змушені звертатися за правовою допомогою, до страхової компанії та позбавлені можливості на протязі трьох років користуватися автомобілем, який й досі ще не відремонтований. Таким чином в їхньому житті сталися вимушені зміни, вони позбавлені можливості в реалізації власних звичок та бажань, в тому числі користуватися автомобілем, що вимагає додаткових зусиль для відновлення попереднього стану і підтверджує тривалість страждань та їх наслідки, що має суттєве значення.

Таким чином, судом встановлено факт спричинення позивачам шкоди, протиправність дій відповідача ОСОБА_4, та наявність причинного зв'язку між шкодою, яка була завдана позивачам протиправними діями відповідача ОСОБА_4 та самим протиправним діянням ОСОБА_4

Суд приймає до уваги той факт, що неправомірність дій відповідача ОСОБА_4 не оспорюється, обсяг та характер психологічних страждань позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від наслідків ДТП суд визначає з урахуванням усіх істотних обставин справи в їх сукупності, також, приймає до уваги факт того, що позивач ОСОБА_2, окрім вищевказаного, в результаті вищевказаного ДТП отримав легкі тілесні ушкодження, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.10.2011 року (а.с.7) а також медичною картою №5470 від 21.06.2011 року, згідно якої ОСОБА_2 був госпіталізований з діагнозом гостра закрита черепно-мозгова травма, струс головного мозку, ушиб шийного відділу позвоночника, ситуаційний невроз, та знаходився на стаціонарному лікуванні у період з 21.06.2011 року по 04.07.2011 року, та, у відповідності до загальних засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачів в цій частині задовольнити частково, та стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 2000,00 гривень, на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 3000,00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані із викликом свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз.

Згідно довідки про витрати на проведення експертизи, яка міститься у висновку експерта, вартість проведеної експертизи складає 1369, 20 гривень.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги позивачів задоволені судом частково - з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було стягнуто страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 54 500,00 гривень, а з відповідача ОСОБА_4 було стягнуто різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 8252,53 гривні, та моральна шкода на користь позивачі на загальну суму 5000,00 гривень (3000,00 +2000,00), керуючись положеннями ч.1 статті 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів судові витрати на проведення експертизи пропорційно сумам, які були стягнуті з них судом.

Так, суд стягує з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертизи у сумі 1101, 38 гривень, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертизи у сумі 267, 82 гривні.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 при подачі цього позову був сплачений судовий збір у розмірі 214, 60 гривень, а розмір судового збору, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» та заявлених нею уточнених позовних вимог (загальна сума 65 752, 53 гривні) становить 657, 52 гривень, суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави суму недоплаченого нею судового збору у розмірі 442,92 гривень.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги позивачів задоволені судом частково - з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було стягнуто страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 54 500,00 гривень, а з відповідача ОСОБА_4 було стягнуто різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 8252,53 гривні, та моральна шкода на користь позивачі на загальну суму 5000,00 гривень (3000,00 +2000,00), керуючись положеннями ч.1 статті 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів судовий збір пропорційно сумам, які були стягнуті з них судом.

Так, суд стягує з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у сумі 545, 00 гривень, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у сумі 112, 52 гривні.

Так, суд стягує з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір у сумі 177, 87 гривень, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір у сумі 36, 72 гривні.

Згідно статті 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий , неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 10,11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч.ч. 1,2,3 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно статті 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст..ст. 23, 526, 625, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст..ст. 1,10,11, 60, 61, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про відшкодування шкоди здоров'ю, матеріальної та моральної шкоди, завданих джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, суму матеріальної шкоди у розмірі 50 000,00 гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, суму у розмірі 4500,00 гривень - суму індексу інфляції та три відсотки річних за час прострочення виплати страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, різницю між фактичним розміром шкоди та лімітом страхової виплати у розмірі 8252, 53 гривні.

Стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, моральну шкоду у розмірі 2000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, моральну шкоду у розмірі 3000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, яка проживає за адресою : АДРЕСА_2, на користь держави суму недоплаченого судового збору у сумі 442,92 гривні.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, та ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, витрати на проведення експертизи у розмірах, пропорційно до стягнутих з них сум матеріальної та моральної шкоди, - стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2 суму у розмірі 1101, 38 гривень; стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : АДРЕСА_2, суму у розмірі 267, 82 гривні.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 010332, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, та ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, суму судового збору у розмірах, пропорційно до стягнутих з них сум матеріальної та моральної шкоди - стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2 суму у розмірі 545,00 гривень; стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, суму у розмірі 112, 52 гривні.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 010332, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, та ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, суму судового збору у розмірах, пропорційно до стягнутих з них сум матеріальної та моральної шкоди - стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», юридична адреса : 01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2 суму у розмірі 177,87 гривень; стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою : 67700, АДРЕСА_2, суму у розмірі 36,72 гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ :