КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/19011/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будпостач" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Приватне підприємство "Будпостач" звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправним та скасування протоколу про притягнення до відповідальності № 000093 від 23 жовтня 2013 року, постанови про накладення штрафних санкцій № 000086 від 28 жовтня 2013 року та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 000053 від 28 жовтня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Приватне підприємство "Будпостач" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання Приватним підприємством "Будпостач" законодавства про державний ринковий нагляд.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції від 23 жовтня 2013 року №000165 та протокол про виявлені порушення від 23 жовтня 2013 року №000093.

Згідно направлення на проведення перевірки та в строк, який встановлений у направленні, ПП «Будпостач» повинен був надати всі документи, передбачені ч. 7 ст. 23 Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та документи на відповідність вимогам Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на зазначену продукцію (мотоблок Forte HSD1G-81) на мові діловодства та документації органів державної влади, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

В період проведення перевірки, ПП «Будпостач» надано відповідачу такі документи: сертифікат відповідності № UA1.177.0129834-13 від 18 червня 2013 року; декларація про відповідність № UA.TR.061.D.03941-13 від 18 червня 2013 року; контракт №306 від 08 квітня 2013 року; протокол випробування від 18 червня 2013 року № 61/36-13; вантажно-митна декларація № 100270000/2013/204123; примірник маркувальної таблички; інвойс з відміткою про перетин державного кордону; видаткова накладна № 046023 від 10 квітня 2013 року.

Також, під час перевірки ПП «Будпостач» не надано Інструкції з користування щодо мотоблоку FORTE HSD1G-81, повного складу технічної документації, яка повинна надавати можливість оцінити відповідність зазначеного обладнання вимогам Технічного регламенту та включати процес проектування, виробництво та функціонування обладнання, а саме відсутні: - загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; перелік стандартів, які повністю або частково застосовано, та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти не було застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо; загальні креслення машини разом із схемами кіл керування, а також відповідні описи і пояснення, необхідні для розуміння роботи машини; загальні конструкторські та виробничі креслення; електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; перелік стандартів, які повністю або частково застосовано, та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти не було застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо; загальні креслення машини разом із схемами кіл керування, а також відповідні описи і пояснення, необхідні для розуміння роботи машини; застосовані національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, та інші нормативні документи із визначенням основних вимог щодо безпеки і охорони здоров'я людей, охоплених такими стандартами, наявність яких, передбачена Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, Технічним регламентом безпеки машин.

Крім цього, ПП «Будпостач» не було надано Декларацію про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 28 жовтня 2013 року №000086 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28 жовтня 2013 року №000053.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не надано документів, передбачених Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання та Технічним регламентом безпеки машин.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.7 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2736-VI, порядок проведення перевірок характеристик продукції на відповідність вимогам щодо безпечності на підставі звернень споживачів (користувачів) визначається Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

У відповідності до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI, суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію або будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки ПП «Будпостач» надано відповідачу такі документи: сертифікат відповідності № UA1.177.0129834-13 від 18 червня 2013 року; декларація про відповідність № UA.TR.061.D.03941-13 від 18 червня 2013 року; контракт №306 від 08 квітня 2013 року; протокол випробування від 18 червня 2013 року № 61/36-13; вантажно-митна декларація № 100270000/2013/204123; примірник маркувальної таблички; інвойс з відміткою про перетин державного кордону; видаткова накладна № 046023 від 10 квітня 2013 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у декларації про відповідність продукції вказано, що перерахована вище продукція відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування ДСТУ EN 709-2002 (а.с. 35).

Також, згідно сертифікату відповідності № UA1.177.0129834-13, термін дії з 18 червня 2013 року по 10 червня 2014 року, продукція Дизельні мотоблоки т.м. Forte HSD1G-81 відповідає вимогам ДСТУ EN 709-2002 (а.с. 36).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01 грудня 2005 року № 3164-IV, оцінка відповідності - процес, який демонструє, що встановлені вимоги щодо продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу були виконані; підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.

В силу ст. 32 вищевказаного Закону, виробник продукції складає декларацію про відповідність щодо всіх уведених в обіг товарів, які є об'єктами технічних регламентів, якщо інше не передбачено технічним регламентом. Виробник зобов'язаний отримати в органі з оцінки відповідності сертифікат відповідності згідно з вимогами закону, якщо така процедура передбачена технічним регламентом, для підтвердження відповідності.

Згідно ст. 34 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», введення в обіг об'єктів технічних регламентів супроводжується декларацією про відповідність та/або сертифікатом відповідності, а також маркуванням продукції Національним знаком відповідності, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.

Таким чином, після проведення відповідних процедур оцінки відповідності, які довели виконання встановлених чинних законодавством вимог, позивачем отримано сертифікат відповідності та декларацію про відповідність продукції Дизельні мотоблоки т.м. Forte HSD1G-81 вимогам ДСТУ EN 709-2002.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано документів на підтвердження відповідності продукції Технічному регламенту безпеки машин.

Так, в Акті перевірки зазначено, що позивачем не надано повного складу технічної документації, яка повинна надавати можливість оцінити відповідність обладнання вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, а також не надано Декларацію про відповідність продукції вимогам даного регламенту.

В суді апеляційної інстанції представником ПП "Будпостач" було подано рішення Органу з сертифікації продукції та послуг в державній системі сертифікації УкртСЕПРО Товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» № 173з-01/555/5 від 15 травня 2014 року.

Як вбачається з вищевказаного рішення, товар: культиватор мотоблок Forte HSD1G-81 не належить до контрольованих товарів.

Крім того, у вищевказаному рішенні зазначено, що на продукцію мотоблок Forte HSD1G-81 не розповсюджуються вимоги Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 39 липня 2009 року № 785.

Таким чином, ПП "Будпостач" не повинно було оформляти декларацію про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо обов'язку позивача надавати декларацію про відповідність та інші документи, передбачені Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції України», обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); тимчасової заборони надання продукції на ринку. Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів). Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 44 вищевказаного Закону, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Законом визначено види порушень, за наявності яких можуть вживатись обмежувальні заходи у вигляді приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку та застосовуватись штрафні санкції.

Зокрема, до таких порушень віднесено введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик.

Так, позивачем було надано: документи щодо походження товару зазначеного в Акті перевірки - контракт, протокол випробування, вантажно-митну декларацію; примірник маркувальної таблички; інвойс з відміткою про перетин державного кордону; видаткову накладну, сертифікат відповідності, декларацію про відповідність вимогам технічного регламенту, які свідчать про відсутність порушень в діяльності ПП "Будпостач".

Крім того, матеріали справи містять керівництво з експлуатації стосовно товару, зазначеного в Акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують відповідність продукції вимогам Технічного регламенту, дія якого поширюється на неї, а відповідачем у свою чергу не доведено підстав для вжиття обмежувальних заходів щодо ПП "Будпостач" та накладення на позивача штрафних санкцій.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки постанова Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будпостач" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення штрафних санкцій № 000086 від 28 жовтня 2013 року та рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 000053 від 28 жовтня 2013 року та прийняти в цій частині нове рішення.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Будпостач" в зазначеній частині задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення штрафних санкцій № 000086 від 28 жовтня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 000053 від 28 жовтня 2013 року.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді : Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст постанови виготовлено 30.05.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.