Єдиний унікальний № 500/5366/13-к

Провадження № 1-кп/500/20/14

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

27 червня 2014 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_4 ,

прокурораОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

представників потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11

розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 кримінальне провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_7 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, росіянина, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України в редакції 2001 р., ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_8 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, фізичної особипідприємця, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 р.,

встановив:

В травні 2007 року, більш точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_8 , працюючи на посаді директора ПП «Холод», будучи службовою особою, що здійснює організаційно-розпорядчі функції, у службовому кабінеті, розташованому в АДРЕСА_3 , умисно, використовуючи своє службове становище, склав неправдиві офіційні документи, а саме: довідку про заробітну плату за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року на ім`я ОСОБА_7 , та виписку з наказу ПП «Холод» № 8 від 08.11.2004 року про те, що ОСОБА_7 працює в ПП «Холод» на посаді експедитора, в той час як ОСОБА_7 у вказаний період часу на даному підприємстві фактично не працював.

Після цього ОСОБА_8 завірив своїм підписом і печаткою ПП «Холод» вищевказані підроблені довідку про заробітну плату та виписку з наказу і передав їх ОСОБА_7 для подальшого використання за призначенням, який, завідомо знаючи про недостовірність внесених даних до довідки про заробітну плату та виписки з наказу про займану посаду, з метою отримання кредиту в Ізмаїльському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 35 350 доларів США умисно надав вказані підроблені довідку про заробітну плату і виписку з наказу про займану посаду до відділення ВАТ «Райффазен Банк Аваль», розташованого в м. Ізмаїлі по просп. Леніна, 20.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнали себе винними в обсязі зазначених обвинувачень: ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції 2001 р., а ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 р.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 працював у нього приблизно півмісяця неофіційно і звернувся з проханням надати довідку про доходи за пів року, і він виписав та підписав тому довідку про доходи, в якій вказав суми, які просив ОСОБА_7 за півроку, хоча на момент видачі довідки ОСОБА_7 ніде не працював і данні, що були ним внесені в документи, не відповідали дійсності.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що йому потрібні були кредитні кошти для купівлі житла, у зв`язку з чим звернувся в ВАТ «Райффазен Банк Аваль», де йому пояснили, що він має надати довідку про доходи та надали йому зразок довідки. Оскільки він працював за кордоном, а в Україні офіційно ніде не працював, то з метою отримання кредиту він звернувся з проханням до ОСОБА_8 про видачу йому необхідної довідки про доходи, хоча насправді в той час він у ОСОБА_8 стільки не працював. Після цього він надав цю довідку в банк та оформив іпотечний кредит з метою придбання квартири АДРЕСА_4 . Вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України визнає повністю та не заперечує, що подав банку недостовірну довідку про доходи.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вина ОСОБА_8 у службовому підробленні та вина ОСОБА_7 у використанні завідомо підробленого документу в повному обсязі також підтверджується наступними доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Так, представник потерпілого ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 29.05.2007 р. ОСОБА_7 отримав кредит в Ізмаїльському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», між банком та ОСОБА_7 був укладений іпотечний договір, та ОСОБА_7 був ознайомлений з умовами договору. Також ОСОБА_7 був повідомлений співробітниками банку про кримінальну відповідальність за ст. 190 КК України, проте надав підроблену довідку про доходи з метою отримання коштів.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що в 2007 році вона продала квартиру ОСОБА_7 за 35 тис. доларів США з умовою, що вона залишиться проживати у флігелі.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він перебував у дружніх стосунках з родиною ОСОБА_14 . В 2007 році ОСОБА_7 попросив допомогти взяти кредит, і він виступив поручителем. Про те, що довідка про доходи ОСОБА_7 подана до банку підроблена на момент укладення договору він не знав. Вже в грудні 2012 року він звертався до прокуратури з приводу надання ОСОБА_7 підроблених документів, оскільки, коли звернувся до архіву, то з`ясував, що ОСОБА_7 ніде не працював.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона являється працівником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». В травні 2007 року ОСОБА_7 звернувся до банку з метою отримання кредиту, і йому був виданий кредит. Серед інших документів ОСОБА_7 подав довідку про доходи, видану ПП «Холод».

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона являється колишньою дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 . В кінці травня 2007 року ОСОБА_7 уклав з ВАТ «Райффайзен банк Аваль» кредитний договір на придбання квартири. В якості забезпечення кредитного зобов`язання був укладений іпотечний договір та два договори поручительства один з нею, а інший з ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що являється приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу. Вона як нотаріус посвідчувала договір купівлі-продажу та іпотечний договір ОСОБА_7 . До неї, як до нотаріуса звернулися ОСОБА_12 та ОСОБА_7 з питанням про можливість отримання кредиту та передачі в іпотеку житла, належного ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що являється співробітником АТ «Райффайзен Банк Аваль». ОСОБА_7 звернувся до банку з метою отримання кредиту для придбання житла. ОСОБА_7 були надані бланк довідки про заробітну платню, список документів, які необхідні для отримання кредиту. Усі зібрані документи вона відправила в Одеську дирекцію банку, де було прийнято рішення про видачу кредиту. Вона готувала проекти кредитних договорів, підписувала договори. Із наданих ОСОБА_7 документів вона формувала кредитну справу відповідно до переліку документів.

Із заяви на ім`я керуючого ОД «Райффайзен Банк Аваль» № 165 від 14.05.2007 р. вбачається, що ОСОБА_7 звернувся з проханням видати йому кредит в сумі 35 000 доларів США строком на 180 місяців під 13,25 % річних. Метою кредиту є придбання житла на вторинному ринку, у заставу пропонує житло, яке він придбає кв. АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 159).

Згідно заяви-анкети позичальника ОСОБА_7 , в п. 1 Розділу 3 «Соціальний стан» місцем його роботи зазначене ПП «Холод», посада водій експедитор, стаж на даному підприємстві 36 місяців, в п. 1 розділу 4 «Фінансово-майновий стан» зазначене, що його дохід за основним місцем роботи (заробітна платня) складає 3 250 грн. (т. 1 а.с. 160 162).

Відповідно до висновку відділу продаж управління активних операції щодо видачі споживчого кредиту за стандартом продукту «Житло в кредит на вторинному ринку» в розділі «Соціальний стан» значиться, що ОСОБА_7 працює за наймом в ПП «Холод» водієм-експедитором, стаж роботи на даному підприємстві 11 місяців. Підтверджений дохід позичальника 520,73 доларів США (2 629,71 грн.). Висновок: надання кредиту на запитуваних умовах за умови укладення договору поруки з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 (т. 1 а.с. 164).

Відповідно до копії протоколу № 1576 засідання кредитного комітету по кредитуванню фізичних осіб Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», кредитним комітетом прийняте рішення надати кредит ОСОБА_7 у сумі 35 350 доларів США строком на 180 місяців, відсоток в розмірі 13,25%, забезпечення застава 2-кімнатної квартири загальною площею 45,5 кв. за адресою: АДРЕСА_1 , за умови укладення договору поруки з ОСОБА_13 та ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 163).

Згідно висновку кредитного працівника ОСОБА_19 щодо надання кредиту ОСОБА_7 , який працює водієм-експедитором в ПП «Холод» та має середньомісячну заробітну платню в розмірі 2 629,71 грн., кредитування можливе на суму 35 350 доларів США строком на 180 місяців під 13,25 % (т. 1 а.с. 167).

Як вбачається з кредитного договору № 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р., укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі Кредитор) з однієї сторони та ОСОБА_7 (далі Позичальник), з іншої, Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 35 350 доларів США (далі Кредит), а Позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Договору та Тарифів Банку та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором. Кредит надається на строк по 29.05.2022 р. (включно), згідно Графіку надання кредиту (т. 1 а.с. 169 174).

Відповідно до платіжного доручення, ОСОБА_7 отримав 35 000 доларів США згідно кредитному договору 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р. (т. 1 а.с. 218).

В ході виїмки, проведеної згідно даних протоколу від 13.11.2012 р., на підставі постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.08.2012 р. (т. 1 а.с. 205, 207), були вилучені виписка з наказу № 8 від 08.11.2004 р. про прийняття на роботу ОСОБА_7 на посаду водія в ПП «Холод» та довідка про доходи ОСОБА_7 в ПП «Холод» № 11 від 14.05.2007 р. (т. 1 а.с. 208).

Згідно вказаного витягу з наказу № 8 від 08.11.2004 р., ОСОБА_7 прийнятий на роботу в ПП «Холод» на посаду водія експедитора. Витяг виданий 14.05.2007 р. за № 12, містить підпис директора ПП «Холод» ОСОБА_8 та скріплений печаткою ПП «Холод». (т.1 а.с. 209).

Як вбачається з довідки, виданої на ім`я ОСОБА_7 , останній працює в ПП «Холод» з 07 лютого 2006 року. В таблиці міститься рукописний текст із зазначенням заробітної платні за останні шість місяців, а саме: листопад 3 100, грудень 3 660, січень 2 800, лютий 3 100, березень 3 100, квітень 3 250, всього 19 010. Дана довідка містить підпис керівника ОСОБА_8 , а також скріплена печаткою ПП «Холод» (т. 1 а.с. 210).

Відповідно до архівної довідки від 23.03.2012 р. в документах по особовому складу приватного підприємства «Холод» за 2004 2006 роки відомості про роботу ОСОБА_7 відсутні, надати відомості про нарахування заробітної платні та підтвердити звільнення ОСОБА_7 в 2007 році не надається можливим (т. 1 а.с. 212).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особипідприємця Серії В02 №430512, 27.09.2007 р. проведена державна реєстрація ФО-П ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 213).

З свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 2271680 вбачається, що 25.07.1991 р. проведена державна реєстрація ПП «Холод» (т. 2 а.с. 53).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців № 167002363 від 21.06.2013 р. засновником ПП «Холод» є ОСОБА_8 , який також значиться в графі про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (т. 2 а.с. 54 56).

Згідно статуту ПП «Холод», затверджений засновником ОСОБА_8 , зареєстрованого рішенням виконкому Ради народних депутатів м. Ізмаїла № 927 від 25.07.1991 р., засновником підприємства є ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 57 60).

Із листа Ізмаїльської ОДПІ від 14.05.2013 р. вбачається, що ПП «Холод» знято з обліку в податковій інспекції 09.12.2011 р. (т. 2 а.с. 61).

Таким чином, суд вважає, що зазначені докази по епізодам службового підроблення та використання завідомо підробленого документу є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні ними злочинів по вказаним епізодам, та кваліфікує дії:

ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції 2001 р. за ознаками використання завідомо підробленого документу;

ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 р., як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

Окрім вчинення вищенаведених злочинних дій, ОСОБА_7 органами досудового розслідування також обвинувачується у вчиненні іншого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах.

У відповідності до обвинувального акту дії, що інкримінуються ОСОБА_7 , вчинені за наступних обставин.

Так, продовжуючи свою злочинну діяльність, завчасно не маючи наміру повернення Ізмаїльському відділенню ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредиту, який мав намір отримати шляхом надання підроблених документів, з метою створення умов за неможливістю його повернення банком шляхом накладення стягнення на заставлене майно квартиру АДРЕСА_4 , при укладенні іпотечного договору від 29.05.2007 р., ОСОБА_7 умисно скрив від нотаріуса факт про наявність на утриманні у нього малолітньої доньки ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була прописана та мешкала у кв. АДРЕСА_4 , чим порушив п.п. h, i ст. 5.1 іпотечного договору, а саме: Іпотекодавець стверджує, що за адресою місцезнаходження Предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні діти, яких за законом повинен утримувати Іпотекодавець і що мають право користування Предметом іпотеки. В іншому випадку, інформація, що не відповідає дійсності, вважається недостовірною.

Крім того, 29 травня 2007 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , в приміщенні Ізмаїльського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташованого в м. Ізмаїлі Одеської області по просп. Леніна, 20, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману, яке виразилось у наданні підроблених документів, а саме: довідки про заробітну плату за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року на ім`я ОСОБА_7 та виписки з наказу ПП «Холод» № 8 від 08.11.2004 р. про те, що ОСОБА_7 працює в ПП «Холод» на посаді експедитора, в той час як ОСОБА_7 в указаний період часу на даному підприємстві фактично не працював, маючи реальну можливість на повернення кредиту та не маючи намір на його погашення у майбутньому, надав у банк договір іпотеки із завідомо неправдивими відомостями які перешкоджають банку мати можливість накласти стягнення на заставлене майно кв. АДРЕСА_4 , уклав кредитний договір № 014/0056/74/75553 та отримав від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит на суму 35 350 доларів США, що в еквіваленті по відношенню до курсу гривні станом на 29.05.2007 р. становить 178 517,50 грн., що більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (178 517,50 / 200 грн. = 893), чим спричинив ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, після чого розпорядився викраденим на свій розсуд.

Допитавши обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_10 , свідків обвинувачення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , свідка захисну ОСОБА_15 , дослідивши надані сторонами матеріали кримінального провадження по епізоду заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого в особливо великих розмірах, суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 190 КК не визнав та пояснив, що він взяв іпотечний кредит з метою придбання квартири АДРЕСА_4 . Вказана квартира належала його тещі ОСОБА_12 , якій він і передав гроші, отримані в якості кредиту. Вони виріши оформити купівлю-продаж вказаної квартири, оскільки він витрачав власні кошти на її утримання та ремонт. Він був прописаний в даній квартирі, робив ремонт і відчував себе власником. З липня 2007 року, тобто відразу після отримання кредиту, він почав щомісячно сплачувати кредит, проте з 2008 року, коли почалися судові тяжби щодо вказаної квартири, а також коли курс долара зріс, він перестав сплачувати кредит, оскільки банк, не зважаючи на його прохання, не брав участі в судових засіданнях, і в результаті він втратив частину майна, зокрема, господарські споруди. Всього він сплатив банку близько 10 тис. доларів США. На момент купівлі квартири остання не була спірною. Суди з приводу даної квартири почалися вже після отримання кредиту. Борг ОСОБА_8 він віддавав з грошей, отриманих з продажу належних йому квартир в м. Керч, за продаж яких він отримав приблизно 40 тис. доларів США. Гроші, які він отримав від продажу вказаних квартир він витратив на власні потреби, у зв`язку з особистими проблемами та на судові процеси. Під час укладення договору іпотеки він надавав нотаріусу всі необхідні документи. Також обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що вину свою у вчиненні шахрайства він не визнає, оскільки брав гроші для придбання житла, кредит був застрахований, було два поручителя, а також кредит був забезпечений іпотекою, а неправдиві документи він видав лише з метою отримати кредит, наміру не повертати його у нього не було. Цивільний позов визнає на суму 25 350 доларів США, оскільки не погоджується з сумою заборгованості, крім того, справа за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за цим кредитним договором вже перебуває в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області в порядку цивільного судочинства.

Крім даних, що містяться у вищенаведених доказах за фактами службового підроблення та використання завідомо підробленого документу, стороною обвинувачення в обґрунтування вини ОСОБА_7 у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) покладені наступні докази, що були досліджені в судовому засіданні.

показання обвинуваченого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні також пояснив, що ОСОБА_7 працював у нього приблизно півмісяця неофіційно і звернувся з проханням надати довідку про доходи за пів року, і він виписав та підписав тому довідку про доходи, в якій вказав суми, які просив ОСОБА_7 , за півроку. Приблизно через місяць після видачі довідки та після оформлення ОСОБА_7 кредиту, він позичив останньому гроші, ОСОБА_7 ще приблизно через місяць віддав більшу частину боргу, і залишився винним йому п`ять тисяч доларів США. На момент видачі довідки ОСОБА_7 ніде не працював. Судячи з матеріального становища ОСОБА_7 був забезпеченим, до цього працював за кордоном, і тому він, даючи довідку та позичаючи гроші ОСОБА_7 , був впевнений, що той розрахується.

показання представника потерпілого ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 29.05.2007 р. ОСОБА_7 отримав кредит в Ізмаїльському відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», між банком та ОСОБА_7 був укладений іпотечний договір, та той був ознайомлений з умовами договору. Також ОСОБА_7 був повідомлений співробітниками банку про кримінальну відповідальність за ст. 190 КК України, проте надав підроблену довідку про доходи з метою отримання коштів. Частина кредиту дійсно була сплачена ОСОБА_7 , проте, на думку банку, ОСОБА_7 зробив це, щоб ввести банк в оману. Іпотечний договір був укладений у нотаріуса і згідно його умов у випадку неповернення кредиту предмет іпотеки передається в управління іпотекодержателя з метою подальшої реалізації для погашення заборгованості. На момент укладення договору, інформацію про зареєстрованих осіб та осіб, у яких знаходиться в користуванні квартира, банк отримує зі слів покупця, а в подальшому ця інформація перевіряється нотаріусом безпосередню під час укладення договору. На теперішній час квартира належить боржнику, проте він не може розпоряджатися нею без дозволу банку. Банк може звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто забрати квартиру, але до суду з даним питанням не зверталися, оскільки на практиці банк спочатку звертається в суд з позовом про стягнення заборгованості. З метою повернення несплаченого кредиту банк звернувся до суду з позовом до поручителів за вказаним кредитом. Висновок про мету ОСОБА_7 не погашати кредит вони зробили з того, що ОСОБА_7 подав неправдиві відомості про доходи в момент звернення за кредитом. Подача неправдивої довідки не звільняла ОСОБА_7 від зобов`язання повернути кредит.

показання свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що до 2007 року її донька з зятем ОСОБА_7 проживали в Криму, а вона проживала в квартирі АДРЕСА_4 , яку вона приватизувала у 1997 році. Квартира потребувала ремонту, і вона не могла її утримувати, у зв`язку з чим в 2007 році ОСОБА_7 запропонував продати йому вказану квартиру, і вона продала квартиру ОСОБА_7 за 35 тис. доларів США з умовою, що вона залишиться проживати у флігелі. На момент продажу в 2007 році, з приводу права власності на дану квартиру судових спорів не було. Після укладення договору ОСОБА_7 відразу віддав їй гроші, які вона вклала в підприємницьку діяльність. На скільки їй відомо, ОСОБА_7 погашав кредит і сплатив приблизно 10 тис. доларів США. На момент продажу в квартирі була зареєстрована тільки вона, а вже після купівліпродажу, за даною адресою зареєструвалися ОСОБА_7 , її донька та їхні діти.

показання свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що він перебував у дружніх стосунках з родиною ОСОБА_14 . В 2007 році ОСОБА_7 попросив допомогти йому взяти кредит, і він виступив поручителем, надавши довідку про свої доходи ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_7 брав кредит, зі слів ОСОБА_15 він дізнався, що з цих грошей вони віддали борг ОСОБА_8 . Йому відомо, що в банку вони взяли гроші в сумі 35 тис. доларів США, і ОСОБА_7 нібито купив у ОСОБА_12 квартиру. Згодом він звертався до суду з позовом про визнання договору поручительства недійсним, оскільки його дружина не давала згоди на його укладення, але у задоволенні позову було відмовлено. Про те, що довідка про доходи була підробленою на момент укладення договору він не знав. Він виступив поручителем формально, оскільки віддати цей борг він би не зміг. Також в грудні 2012 року він звертався до прокуратури з приводу надання ОСОБА_7 підроблених документів, оскільки коли звернувся до архіву, то з`ясував, що ОСОБА_7 ніде не працював.

показання свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона являється працівником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». В травні 2007 року ОСОБА_7 звернувся до банку з метою отримання кредиту, і йому був виданий кредит. Однієї довідки про доходи, виданої ПП «Холод», було недостатньо для отримання кредиту, у зв`язку з чим були залучені поручителі. Вона підписувала кредитний договір у нотаріуса. Коли ОСОБА_7 перестав сплачувати кредит, до нього неодноразово зверталися співробітники банку, але той пояснював невиплату кредиту фінансовими труднощами. На теперішній час на розгляді в суді знаходиться позов про стягнення з ОСОБА_7 та поручителів боргу за вказаним кредитом. На момент укладення кредитного договору в них не було даних про наявність у ОСОБА_7 дитини. Укладення договору купівлі-продажу, іпотечного договору, а також нотаріальне посвідчення вказаних договорів були здійснені в один день, оскільки це звичайна практика банку та цього вимагає інструкція, якою вони керуються.

показання свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні пояснила, що являється приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу. Вона як нотаріус посвідчувала договір купівлі-продажу та іпотечний договір ОСОБА_7 . До неї, як до нотаріуса звернулися ОСОБА_12 та ОСОБА_7 з питанням про можливість отримання кредиту та передачі в іпотеку житла, належного ОСОБА_12 . Коли їй показали документи, виявилося, що ця квартира була частиною житлового будинку, тобто не була виділена в окремий об`єкт нерухомості, і вона пояснила їм, що ця квартира не може бути передана в іпотеку, оскільки відповідно до ЗУ «Про іпотеку» та положень ЦК України майно може бути передано в забезпечення тільки у випадку виділу його в натурі і реєстрації як окремий об`єкт нерухомості. Також вона давала консультацію з питання написання цивільного позову з цього приводу. Після цього ОСОБА_12 в судовому порядку здійснила виділ цієї квартири в окремий об`єкт нерухомості. Далі ОСОБА_7 та ОСОБА_12 звернулися до неї для здійснення цивільно-правових правочинів купівлі-продажу та іпотеки квартири. При посвідченні договорів сторони не заявляли про те, що в даній квартирі проживають та зареєстровані діти, це з`ясувалося на теперішній час. Якби на той момент було відомо, що в даній квартирі проживають діти, передача даної квартири в іпотеку була б можливою виключно з дозволу органу опіки та піклування за умови забезпечення дитини іншим житлом. Для оформлення договору купівлі-продажу, нею був оглянутий технічний паспорт квартири, відсутність прав користування квартирою малолітніх та неповнолітніх осіб було перевірено за домовою книгою, в якій були відсутні дані про реєстрацію малолітніх та неповнолітніх осіб. Паспорт ОСОБА_15 також не міг бути використаний для з`ясування наявності реєстрації малолітніх дітей за даною адресою, оскільки ОСОБА_15 не була учасником укладення іпотечного договору. В самому договорі купівлі-продажу однією з умов є те, що сторони не приховують обставин, які мають суттєве значення, внаслідок укладення договору не порушуються права та інтереси інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних. Укладаючи договір купівлі-продажу ОСОБА_7 не порушував права своєї дитини, однак відповідно до договору іпотеки сторони також стверджують, що обтяження предмета іпотеки не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, в тому числі неповнолітніх та малолітніх дітей та інших осіб, яких іпотекодавець зобов`язаний утримувати. Іпотекодавець стверджує що за місцезнаходженням предмету іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні або неповнолітні діти, а також інші особи, яких за законом повинен утримувати іпотекодавець, а також відсутні малолітні та неповнолітні діти, які мають право користуватися предметом іпотеки. В паспорті, який ОСОБА_7 надавав під час укладення договору відомості про наявність у нього дітей були відсутні. І договір купівлі-продажу, і договір іпотеки були посвідчені в один день. Договір іпотеки та договір поручительства давали можливість банку повернути свої кошти. При укладенні договорів зі сторони банку були присутніми ОСОБА_17 та ОСОБА_11 . Банк мав би надати нотаріусу інформацію про наявність у іпотекодавця дітей, якби банку така інформація була відома. Підстав для відмови у вчиненні вказаних нотаріальних дій у неї не було.

показання свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що являється співробітником АТ «Райффайзен банк Аваль». ОСОБА_7 звернувся до банку з метою отримання кредиту для придбання житла. ОСОБА_7 були надані бланк довідки про заробітну платню, список документів, які необхідні для отримання кредиту. Усі зібрані документи вона відправила в Одеську дирекцію банку, де було прийнято рішення про видачу кредиту. Вона готувала проекти кредитних договорів, підписувала договори. Із наданих ОСОБА_7 документів вона формувала кредитну справу відповідно до переліку документів, згідно якого потрібна була довідка ЖКГ. Наявність дітей встановлювалася за довідкою ЖКГ. Спочатку кредит сплачувався. Зазвичай гроші приносила дружина ОСОБА_7 . Спочатку погашаються проценти за користування кредитом, а потім сам кредит. Графік погашення кредиту не є точним, проценти нараховуються із розрахунку виходячи із залишку непогашеного кредиту. Про судові спори щодо предмета іпотеки їй нічого невідомо. Крім того, був укладений договір іпотеки та договори поруки. Відомостей про наявність дітей не було ще до укладення договору купівлі-продажу. Чи зазначав ОСОБА_7 про наявність дітей, коли звертався за кредитом, їй невідомо. Наявність дітей не було підставою для відмови у видачі кредиту. Головним було, щоб діти не були зареєстровані за адресою закладеного майна, у зв`язку з чим вони попереджували отримувачів кредиту не реєструвати в цьому житлі своїх дітей.

реєстраційні та установчі документи Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (т. 1 а.с. 153, 154, 155, 156, 157 159);

протокол виїмки від 13.11.2012 р., відповідно до якого на підставі постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.08.2012 р. (т. 1 а.с. 207), були вилучені виписка з наказу № 8 від 08.11.2004 р. про прийняття на роботу ОСОБА_7 на посаду водія в ПП «Холод» та довідка про доходи ОСОБА_7 в ПП «Холод» № 11 від 14.05.2007 р. (т. 1 а.с. 208).

витяг з наказу № 8 від 08.11.2004 р., згідно якому ОСОБА_7 прийнятий на роботу в ПП «Холод» на посаду водія експедитора. Витяг виданий 14.05.2007 р. за № 12, містить підпис директора ПП «Холод» ОСОБА_8 та скріплений печаткою ПП «Холод». (т.1 а.с. 209).

довідка, що видана на ім`я ОСОБА_7 , відповідно до якої останній працює в ПП «Холод» з 07 лютого 2006 року. В таблиці міститься рукописний текст із зазначенням заробітної платні за останні шість місяців, а саме: листопад 3 100, грудень 3 660, січень 2 800, лютий 3 100, березень 3 100, квітень 3 250, всього 19 010. Дана довідка містить підпис керівника ОСОБА_8 , а також скріплена печаткою ПП «Холод» (т. 1 а.с. 210).

архівна довідка від 23.03.2012 р., відповідно до якої в документах по особовому складу приватного підприємства «Холод» за 2004 2006 роки відомості про роботу ОСОБА_7 відсутні, надати відомості про нарахування заробітної платні та підтвердити звільнення ОСОБА_7 в 2007 році не надається можливим (т. 1 а.с. 212).

копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особипідприємця Серії В02 № 430512, відповідно до якої 27.09.2007 р. проведена державна реєстрація ФО-П ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 213).

заява на ім`я керуючого ОД «Райффайзен Банк Аваль» № 165 від 14.05.2007 р., з якої вбачається, що ОСОБА_7 звернувся з проханням видати йому кредит в сумі 35 000 доларів США строком на 180 місяців під 13,25 % річних. Метою кредиту є житло на вторинному ринку, у заставу пропонує житло, яке він придбає кв. АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 159).

заява-анкета позичальника ОСОБА_7 , з якої вбачається, що в п. 10 розділу 2 «Особисті відомості про позичальника та його сім`ю» зазначено, що у ОСОБА_7 на утриманні знаходиться одна дитина. В п. 1 Розділу 3 «Соціальний стан» зазначено, що місцем роботи ОСОБА_7 зазначене ПП «Холод», посада: водій експедитор, стаж на даному підприємстві 36 місяців. Відповідно до п. 1 розділу 4 «Фінансово-майновий стан» дохід за основним місцем роботи (заробітна платня) складає 3 250 грн. (т. 1 а.с. 160 163).

копія протоколу № 1576 засідання кредитного комітету по кредитуванню фізичних осіб Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», відповідно до якої кредитним комітетом прийняте рішення надати кредит ОСОБА_7 у сумі 35 350 доларів США строком на 180 місяців, відсоток в розмірі 13,25%, забезпечення застава 2-кімнатної квартири загальною площею 45,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , за умови укладення договору поруки з ОСОБА_13 та ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 164).

висновок відділу ОД «Райффайзен Банк Аваль» продаж управління активних операції щодо видачі споживчого кредиту за стандартом продукту «Житло в кредит на вторинному ринку», згідно якому надання кредиту на запитуваних умовах за умови укладення договору поруки з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 . В графі «наявність утриманців» вказаного висновку значиться «так» (т. 1 а.с. 165).

гарантії від 14.05.2007 р., відповідно до яких позичальник ОСОБА_7 стверджує, що його дружина згодна з отриманням кредиту, який отримується в інтересах сім`ї (т. 1 а.с. 166).

заява ОСОБА_15 від 29.05.2007 р., з якої вбачається, що остання дала свою згоду чоловікові ОСОБА_7 придбати квартиру з надвірними спорудами за АДРЕСА_4 , а також отримати в ВАТ «Райффазен Банк Аваль» кредит в розмірі 35 350 доларів США та в забезпечення кредитних зобов`язань передати в іпотеку вищевказану квартиру з надвірними спорудами (т. 1 а.с. 167).

висновок кредитного працівника ОСОБА_19 щодо надання кредиту ОСОБА_7 , який працює водієм-експедитором в ПП «Холод» та має середньомісячну заробітну платню в розмірі 2 629,71 грн., кредитування можливе на суму 35 350 доларів США строком на 180 місяців під 13,25 % (т. 1 а.с. 168).

Довіреність № 315/12/15-Н, відповідно до якої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» уповноважує начальника Першого Ізмаїльського відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_11 , в тому числі вчиняти та підписувати від імені Банку правочини, пов`язані із здійсненням Відділенням банківської діяльності (т. 1 а.с. 169).

копія кредитного договору № 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р., згідно якому між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі Кредитор) з однієї сторони та ОСОБА_7 (далі Позичальник), з іншої, укладений договір, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 35 350 доларів США (далі Кредит), а Позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Договору та Тарифів Банку та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором. Кредит надається на строк по 29.05.2022 р. (включно), згідно Графіку надання кредиту. Згідно умов Договору позичальник зобов`язаний терміново повідомляти кредитора, в тому числі, про зміну складу сім`ї, настання будь-якої події, що будь-яким чином може негативно вплинути на виконання Позичальником договору, або на його фінансовий стан (наприклад, про участь у судових процесах, що загрожують майновому положенню Позичальника, в тому числі як позивача, відповідача або третьої особи або притягнення Позичальника до кримінальної відповідальності). Відповідно до п. 5.8 Договору Позичальник зобов`язаний не допускати протягом дії договору випадків набуття дитиною права власності або користування щодо об`єкту нерухомості, який є забезпеченням виконання зобов`язань Позичальника за Договором. Якщо протягом дії договору дитина набуває право власності або право користування щодо такого об`єкту нерухомості, Позичальник зобов`язується протягом двадцяти календарних днів з дня настання такого факту отримати згоду органу опіки та піклування на вчинення щодо об`єкту нерухомості, як предмету іпотеки, будь-яких дій, передбачених законами та іпотечними договорами, укладеними з Кредитором, а також протягом зазначеного строку надати оригінал таких договорів до Кредитора (т. 1 а.с. 170 175).

Додаток 1 до Кредитного договору № 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р., яким встановлений графік погашення кредиту ОСОБА_7 щомісячно 453,09 доларів США. Сума кредиту складає 35 350 доларів США, сума винагороди за весь строк користування складає 46 208,25 доларів США. Всього за весь строк кредитування підлягає сплаті 81 558,25 доларів США (т. 1 а.с. 176 182).

платіжне доручення, відповідно до якого ОСОБА_7 отримав 35 000 доларів США згідно кредитному договору 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р. (т. 1 а.с. 218).

довідка, видана ПАТ «Державний ощадний банк України», згідно якій курс Національного Банку України долару США станом на 29.05.2007 р. склав за 100 доларів США 505 грн. (т. 1 а.с. 217).

договір поруки 014/0056/74/75553/1 від 29.05.2007 р., відповідно до якого поручитель ОСОБА_15 бере на себе зобов`язання перед Банком відповідати по борговим зобов`язанням Боржника ОСОБА_7 , які виникають з умов Кредитного договору №014/0056/74/75553 від 29.04.2007 р., а саме: повернути кредит в розмірі 35 350 доларів США, сплатити проценти за його користування, винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі (т. 2 а.с. 41).

копія договору купівліпродажу квартири, посвідченого 29.05.2007 р. приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області, відповідно до умов якого ОСОБА_12 продала, а ОСОБА_7 придбав квартиру АДРЕСА_4 , інвентаризаційна вартість квартири складає 33 436 грн. (т. 1 а.с. 183).

копія довідки від 29.05.2007 р., виданої приватним нотаріусом ОСОБА_16 , відповідно до якої згідно Єдиного реєстру заборон квартира за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_7 , на 16:01:03 год. 29.05.2007 р. під забороною не перебуває (т. 1 а.с. 184).

копія титульної сторінки та розділу ІІІ «Прописка» домової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , початої 29.04.1998 р., відповідно до якої в графі «Знаходиться в користуванні» прізвище ОСОБА_12 закреслене та вписане прізвище ОСОБА_7 (а.с. 185).

копія 1-ої та 2-ої стор. паспорта ОСОБА_12 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (т. 1 а.с. 186).

копія іпотечного договору від 29.05.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_16 , згідно умов якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі Іпотекодержатель) з однієї сторони та ОСОБА_7 (далі Іпотекодавець), з іншої уклали вказаний договір, за умовами якого для забезпечення повного і своєчасного виконання Іпотекодавцем боргових зобов`язань, що виникають згідно з положеннями кредитного договору № 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р., Іпотекодавець надає Іпотекодержателю в Іпотеку нерухоме майно квартиру з надвірними спорудами АДРЕСА_4 . Відповідно до п. 1.2 Договору Предмет іпотеки чи його частина не є предметом судового спору. Згідно п/п. «е», «g», «h» п. 5.1 Договору, Іпотекодавець заявляє, гарантує і зобов`язується на користь Іпотекодержателя, що відсутні права будь-яких третіх осіб щодо Предмету Іпотеки (будь-якої частини); обтяження предмета іпотеки іпотекою не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі малолітніх та неповнолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких Іпотекодавець зобов`язаний утримувати за законом чи договором; Іпотекодавець стверджує, що за адресою місцезнаходження Предмета Іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати Іпотекодавець, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування Предметом Іпотеки. Іпотекодержатель уклав цей Договір, покладаючись на заяви, гарантії і зобов`язання, зроблені Іпотекодавцем у п. 5.1 (з підпунктами) цього Договору. У разі, якщо у будь-який час протягом дії цього Договору будь-які із зазначених заяв, гарантій і зобов`язань виявляться такими, що не відповідають дійсності, це вважатиметься наданням недостовірної інформації Іпотекодержателю, з метою укладення цього Договору (т. 1 а.с. 187 193).

інформаційна довідка з Державного реєстру іпотек від 25.06.2013 р., відповідно до якої 29.05.2007 р. приватним нотаріусом ОСОБА_16 зареєстрована іпотека на підставі іпотечного договору № 2287 від 29.05.2007р. Об`єктом обтяження являється квартира АДРЕСА_4 . Іпотекодержатель ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», іпотекодавець ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 13 14).

інформаційна довідка з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.06.2013 р., відповідно до даних якої 29.05.2007 р. приватним нотаріусом ОСОБА_16 внесені відомості про заборону відчуження квартири АДРЕСА_4 на підставі іпотечного договору № 2287 від 29.05.2007 р. (т. 2 а.с. 14)

копія заборони від 29.05.2007 р., згідно якій, у зв`язку з укладенням іпотечного договору накладена заборона відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_7 , про що згідно копії витягу № 12728407 від 29.05.2007 р. внесено реєстраційний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також згідно копії витягу № 12728664 від 29.05.2007 р. внесено реєстраційний запис до Державного реєстру іпотек (т. 1 а.с. 194, 195, 196).

договір страхування від нещасного випадку від 29.05.2007 р., відповідно до якого між АТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_7 укладений договір страхування від нещасного випадку на страхову суму, що дорівнює сумі одержаного кредиту за договором 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р. (т. 1 а.с. 200).

договір страхування майна № 0024 від 29.05.2007 р., відповідно до якого, між АТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_7 укладений договір страхування майнових інтересів ОСОБА_7 , пов`язаних з володінням і розпорядженням майном, а саме: 2-х кімнатної квартири загальною площею 45,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від можливих страхових ризиків: пожежа, стихійне явище (буря, ураган, землетрус), пошкодження водою; неправомірні дії третіх осіб (т. 1 а.с. 201).

рахунок № 8 від 29.05.2007 р. та квитанція № 10 від 30.05.2007 р., відповідно до яких ОСОБА_7 сплатив 1 168,35 грн. за договорами страхування майна та від нещасного випадку (т. 1 а.с. 218 об., а.с. 202).

розрахунки заборгованості за кредитним договором № 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р., від 31.07.2013 р. та від 31.01.2014 р., виписка по валютному особовому рахунку ОСОБА_7 від 27.11.2008 р., копії квитанцій від 08.06.2007 р., № R56/714-71 від 06.07.2007 р., № R56/714-151 від 10.08.2007 р., № R56/453-237 від 17.09.2007 р., № R56/109-42 від 26.10.2007 р., від 16.11.2007 р. та від 28.08.2008 р., № R56/714-70 від 06.07.2007 р., № R56/714-150 від 10.08.2007 р., № R56/453-238 від 17.09.2007 р., № R56/1097-43 від 26.10.2007 р., № R56/714-197 від 16.11.2007 р., № R56/714-388 від 14.03.2008 р., від 08.04.2008 р., № R56/714-52 від 25.07.2008 р., від 28.08.2008 р., № R56/1097-38 від 28.10.2008 р., згідно яким ОСОБА_7 сплачував тіло кредиту 08.06.2007 р. в розмірі 454 доларів США, 06.07.2007 р. 34,32 доларів США, 10.08.2007 р. 124,90 доларів США, 17.09.2007 р. 61,46 долар США, 26.10.2007 р. 12,97 доларів США, 16.11.2007 р. 127,73 доларів США, 28.08.2008 р. 205,18 доларів США, а всього в сумі 1 020,56 доларів США, та відсотки в загальній сумі 5 637,44 доларів США, в всього сплатив на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в загальному розмірі 6 658 доларів США (т. 1 а.с. 219 223, 224 227, 228 230, 231 238, 239 251).

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 19013049 від 14.03.2014, відповідно до якого 18.10.2005 р. право власності на квартиру АДРЕСА_5 перейшло від ОСОБА_7 до ОСОБА_21 на підставі договору купівліпродажу № 3466 від 17.10.2005 р. Крім того, 18.04.2007 р. внесений запис про перехід права власності на квартиру АДРЕСА_6 від ОСОБА_7 до ОСОБА_22 на підставі договору купівлі-продажу № 1124 від 30.03.2007 р. (т. 2 а.с. 1 9).

рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2007 р. у справі № 2-2369-2007, відповідно до якого квартира АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_12 визнана окремим об`єктом нерухомості, та право власності на цей об`єкт визнане за ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 15 16).

ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2007 р. згідно якій заява ОСОБА_12 задоволена, внесені уточнення до рішення суду від 24.04.2007 р., якими вважати, що за ОСОБА_12 визнане право власності на окремий об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_4 , яка складається з приміщень № 1,6 коридор, № 2, 3 житлові, № 4 санвузол, № 5 кухні, літ. «З» літня кухня з навісом, літ. «Г» сарай, літ. «Ж» вбиральня (т. 2 а.с. 17)

ухвала Апеляційного суду Одеської області від 23.04.2008 р., якою рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2007 р. та ухвалу цього ж суду від 11.09.2007 р. скасовані, а справа направлена на новий розгляд (т. 2 а.с. 18 21).

копія позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, відповідно до якого 09.02.2009 р. до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 звернувся з позовом до ОСОБА_12 про визнання недійсним договору купівлі-продажу кв. АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 22).

копія ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2012 р., відповідно до якої провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_12 про визнання договору купівлі-продажу квартири зупинене (т. 2 а.с. 23).

копія рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2010 р., що набрало законної сили 15.06.2010 р., відповідно до якого позов ОСОБА_23 та ОСОБА_24 до ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , КП «Ізмаїльське МБТІ» та виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, треті особи: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , про визнання частково недійсним дублікату документу, підтверджуючого право власності задоволений. Визнаний недійсним дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 473 від 26.02.1998 року, виданий 25.10.2006 року серії НОМЕР_1 , в частині включення до опису об`єкту літньої кухні літера «З» та в частині включення до 2/9 частин, що належать ОСОБА_12 , літньої кухні літера «З», туалету літ. «Ж», сараю літера «Г» та 1/4 частини туалету літ. «В», розташованих за адресою: АДРЕСА_7 . (т. 2 а.с. 24 29).

копія ухвали Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2010 р., відповідно до якого вищенаведене рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2010 р. залишене без змін (т. 2 а.с. 30).

довідка № 205517012494901471 від 24.12.2012 р., виданої Ізмаїльської ОДПІ, відповідно до якої за період з 01.01.2010 р. по 04.12.2012 р. ОСОБА_7 знаходився на загальній системі оподаткування, звітував про відсутність доходів. Інших видів діяльності ОСОБА_7 не здійснював (т. 1 а.с. 214215).

повідомлення № 42 від 01.02.2013 р., з якого вбачається, що ОСОБА_7 повідомлений про те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців 01.02.2013 р. внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_7 на підставі рішення фізичної особипідприємця (т. 1 а.с. 216).

копія свідоцтва про народження від 21.08.2002 р., відповідно до якої у ОСОБА_7 та ОСОБА_15 15.08.2002 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Керч АРК народилася донька ОСОБА_20 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 21.08.2002 р. зроблено відповідний запис № 671 (т. 2 а.с. 42).

Окрім наведених доказів, судом також були досліджені докази, що були надані стороною захисту, а саме:

показання свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона являється колишньою дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 . В кінці травня 2007 року ОСОБА_7 уклав з ВАТ «Райффайзен банк Аваль» кредитний договір на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Як забезпечення кредитного зобов`язання був укладений іпотечний договір та два договори поручительства один з нею, а інший з ОСОБА_13 . Вона зареєстрована за вказаною адресою з 12.12.2006 р., її донька, 2002 р.н., також зареєстрована та проживає за цією ж адресою з 2006 р. Вказана квартира належала її матері ОСОБА_12 . Під час укладення договору нотаріус оглядала оригінали всіх документів. Про їхню дитину була відмітка в домовій книзі та в паспортах її та її чоловіка. Кредит відразу виплачувався перша квитанція датована 06.06.2007 р. Погашення кредиту здійснювалося щомісяця. Останній платіж був здійснений 28.08.2008 р. в розмірі 375,08 доларів США. На момент видачі кредиту ОСОБА_7 працював у ОСОБА_8 на посаді водіяекспедитора. На теперішній час Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області прийняте рішення про визнання договору купівліпродажу квартири, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 недійсним в частині віднесення до квартири господарських споруд. Про вимоги третіх осіб щодо господарських споруд банк був повідомлений. В 2007 році ОСОБА_12 здійснювала виділ належної їй квартири в окремий об`єкт нерухомості. Предметом спору було належність господарських споруд, а не квартири. Виплати були припинені, у зв`язку з початком розгляду судом позовів про визнання виділу частки майна в окремий об`єкт нерухомості недійсним, про визнання договору купівліпродажу квартири недійсним, а також про усунення перешкод в користуванні майном, оскільки у зв`язку з цими спорами вони понесли додаткові розходи та не могли сплачувати кредит. На той момент вона була домогосподаркою і не могла сплачувати кредит замість чоловіка. ОСОБА_7 сплатив кредит в загальній сумі 10 тис. доларів США.

копія ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.09.2009 р., з якої вбачається, що Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області відкрите провадження у справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 105).

копія технічного паспорту, виготовленого 15.03.2007 р., та свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_7 від 26.02.1998 р., відповідно до яких ОСОБА_12 була власником 2/9 частин вказаного будинку (т. 2 а.с. 64 71).

копія домової книги для прописки громадян, що проживають в кв. АДРЕСА_4 , початої 29.04.1998 р., з якої вбачається що ОСОБА_12 зареєстрована за даною адресою з 04.06.1975 р., ОСОБА_15 та ОСОБА_20 , що є донькою останньої та обвинуваченого ОСОБА_7 , з 12.12.2006 р., а обвинувачений ОСОБА_7 був зареєстрованим з 19.01.2007 р. до 03.02.2009 р. (т. 2 а.с. 67 71).

копія рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2011 р., відповідно до якого визнаний недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 29.05.2007 р. в частині продажу літньої кухні літ. «З» та сараю літ. «Г» (а.с. 98 102).

копія рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.08.2012 р., згідно якому рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 962 від 07.07.2005 р. про дозвіл на переобладнання частини сараю літ. «Б» під літню кухню, будівництво навісу на земельній ділянці, що знаходяться в спільному користуванні визнано неправомірним та ОСОБА_7 та ОСОБА_12 зобов`язано демонтувати металеві огорожі, що утворюють з веранди двоповерхову будівлю та перекривають доступ до вхідних дверей гаражу літ. «Е», стіни і вікна кухні квартири АДРЕСА_8 , переобладнати душове приміщення в туалет літ. «Ж» та не перешкоджати співвласникам будинку АДРЕСА_7 користуватися спільною земельною ділянкою при будинку (т. 2 а.с. 98 104).

копія ухвали Апеляційного суду Одеської області від 21.05.2013 р., відповідно до якого рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.02.2013 р. про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_35 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_13 , за участю третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , про визнання договору поруки недійсним, залишене без змін (т. 2 а.с. 105 106).

Однак, аналіз вищенаведених доказів, що були досліджені в судовому засіданні дає підстави суду зробити висновок про те, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність умислу у ОСОБА_7 , спрямованого на привласнення грошових коштів, отриманих в кредит, в момент його отримання.

Так, в наведених показаннях обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 не містяться дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 на момент отримання кредиту у ВАТ «Райффайзен банк Аваль», мав мету не виконувати свої зобов`язання та не повертати отриманий від банку кредит.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги пояснення потерпілого позивача ОСОБА_10 в частині, що висновок про мету ОСОБА_7 не погашати кредит вони зробили з того, що ОСОБА_7 подав неправдиві відомості про доходи в момент звернення за кредитом, ОСОБА_7 сплатив частину кредиту, щоб ввести банк в оману, оскільки вказані пояснення відображають позицію представника потерпілого, а не відомості про фактичні обставини події. Крім того, суд критично оцінює та не приймає до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_10 в частині, що на момент укладення договору, інформацію про зареєстрованих осіб та осіб, у яких знаходиться в користуванні квартира, банк отримує зі слів покупця, а в подальшому ця інформація перевіряється нотаріусом безпосередню під час укладення договору, показання свідка ОСОБА_11 в частині, що на момент укладення кредитного договору в них не було даних про наявність у ОСОБА_7 дитини, оскільки вказані пояснення представника потерпілого ОСОБА_10 та показання свідка ОСОБА_11 не співвідносяться та суперечать сукупності інших доказів, досліджених в судовому засіданні, зокрема показанням обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до яких він надав співробітникам банку всі необхідні документи, показанням свідка ОСОБА_15 , згідно з якими відомості про дитину були в домовій книзі, а також в паспортах її та її чоловіка ОСОБА_7 . Крім того, вказані пояснення представника потерпілого та свідка ОСОБА_11 не співвідносяться з показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що із наданих ОСОБА_7 документів вона формувала кредитну справу відповідно до переліку документів, згідно якого потрібна була довідка ЖКГ. Наявність дітей встановлювалася за довідкою ЖКГ. Наявність дітей не було підставою для відмови у видачі кредиту, для банку головним було, щоб діти не були зареєстровані за адресою закладеного майна, у зв`язку з чим вони попереджали отримувачів кредиту не реєструвати в цьому житлі своїх дітей. Більше того, наведені пояснення свідка ОСОБА_11 в частині, що на момент укладення кредитного договору в них не було даних про наявність у ОСОБА_7 дитини в повному обсязі спростовуються дослідженими в судовому засіданні документами, зокрема, даними заяви-анкети позичальника ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 160 163), з якої вбачається, що в п. 10 розділу 2 «Особисті відомості про позичальника та його сім`ю» ОСОБА_7 зазначив, що у нього на утриманні знаходилася одна дитина, а також даними висновку відділу ОД «Райффайзен Банк Аваль» продаж управління активних операції щодо видачі споживчого кредиту за стандартом продукту «Житло в кредит на вторинному ринку» (т. 1 а.с. 165), згідно якому в графі «наявність утриманців» значиться «так», та зроблений висновок про надання кредиту на запитуваних умовах за умови укладення договору поруки з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .

Більше того, прокурором в судовому засіданні була надана копія обкладинки домової книги квартири АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 185), без додавання до неї змістовної частини даного документу, в якості доказу неповноти документів, наданих ОСОБА_7 при укладенні договорів та отриманні кредиту, однак стороною захисту в судовому засіданні була надана копія домової книги вказаної квартири (т. 2 а.с. 67 71), відповідно до якої в ній містяться відмітки про реєстрацію за даною адресою як обвинуваченого ОСОБА_7 , так і його дитини ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ще з 12.12.2006 р. В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , що є нотаріусом, пояснила, що при посвідченні договору іпотеки вона оглядала домову книгу, а тому не могла не побачити ці відмітки.

У зв`язку з викладеним, версія сторони обвинувачення в частині, що ОСОБА_7 не повідомив нотаріуса та працівників банку про наявність у нього дітей, в тому числі зареєстрованих в квартирі, що надавалася в іпотеку, в повному обсязі спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Також, суд критично оцінює та не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_36 в частині, що коли ОСОБА_7 брав кредит, зі слів ОСОБА_15 він дізнався, що з цих грошей вони віддали борг ОСОБА_8 , ОСОБА_7 нібито купив у ОСОБА_12 квартиру, оскільки вказані показання спростовуються сукупністю інших доказів, досліджених в судовому засіданні, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 дійсно придбав у неї квартиру та передав їй за неї гроші в сумі 35 тис. доларів США, які вона вклала в підприємницьку діяльність, а також показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він позичив гроші ОСОБА_7 через деякий час вже після надання йому довідки про доходи та оформлення ним в банку кредиту. Даючи критичну оцінку показанням свідка ОСОБА_36 суд також бере до уваги ту обставину, що він являється поручителем за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_7 , та, як він сам пояснив в судовому засіданні, він звертався до суду з позовом про визнання договору поручительства недійсним, але у задоволенні позову було відмовлено, також в грудні 2012 року він звертався до прокуратури з приводу надання ОСОБА_7 підроблених документів, оскільки коли звернувся до архіву, то з`ясував, що ОСОБА_7 ніде не працював, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про заінтересованість свідка ОСОБА_36 у даному кримінальному провадженні з метою захисту власних майнових інтересів щодо повернення кредиту.

Також суд критично оцінює та не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_16 в частині, що при посвідченні договорів за участю ОСОБА_7 сторони не заявляли про те, що в даній квартирі проживають та зареєстровані діти, це з`ясувалося на теперішній час. Для оформлення договору купівлі-продажу, нею був оглянутий технічний паспорт квартири, відсутність прав користування квартирою малолітніх та неповнолітніх осіб було перевірено за домовою книгою, в якій були відсутні дані про реєстрацію малолітніх та неповнолітніх осіб. Для укладення іпотечного договору домова книга не могла бути використана, оскільки стороною в договорі вже була не ОСОБА_12 , а набувач ОСОБА_7 , у зв`язку з чим їй була надана довідка ЖКГ, відповідно до якої у даній квартирі проживають ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 . Відомості про реєстрацію чи проживання інших осіб у даній квартирі були відсутні. В паспорті, який ОСОБА_7 надавав під час укладення договору відомості про наявність у нього дітей були відсутні. Підстав для відмови у вчиненні вказаних нотаріальних дій у неї не було. Вказані показання суперечать та не співвідносяться з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема, вищезазначеним показанням свідка ОСОБА_15 , відповідно до яких в паспортах її та її чоловіка ОСОБА_7 на момент укладення договорів про купівлю-продаж квартири та іпотечного договору були відмітки про їхню спільну дитину, також відомості про реєстрацію дитини за даною адресою містилися в домовій книзі, оригінал якої оглядався нотаріусом, за даними якої ще з 12.12.2006 р. було зареєстроване місце проживання у квартирі, що стала предметом іпотеки, неповнолітньої ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Більше того, вказані обставини також підтверджуються оглянутими в судовому зсіданні паспортом ОСОБА_15 , в якому міститься відмітка про наявність дитини ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_16 в частині, що при укладенні іпотечного договору паспорт ОСОБА_15 , тобто дружини іпотекодавця, не міг бути використаний для з`ясування наявності реєстрації малолітніх дітей за даною адресою у зв`язку з тим, що ОСОБА_15 не була учасником укладення іпотечного договору, оскільки вказані показання є суперечливими, тому як свідок ОСОБА_16 , зазначаючи, що усі правочини, тобто і договір купівлі-продажу, і іпотечний договір укладалися в один день один за одним, та для укладення договору купівлі-продажу у ОСОБА_15 , як дружини покупця, відбиралася заява про її згоду на укладення правочину, та відповідно встановлювалася її особа, проте свідок ОСОБА_16 не навела переконливих пояснень, у зв`язку з чим вчиняючи вищезазначені нотаріальні дії одну за одною, без значного проміжку в часі, вона не брала до уваги дані про дитину, що містяться в паспорті ОСОБА_15 .

Давання свідком ОСОБА_16 суперечливих показань суд пов`язує з її прагненням, як нотаріуса, створити враження суду в правильності та законності її дій, як нотаріуса при вчиненні нотаріальних дій, пов`язаних з посвідченням договорів купівлі-продажу та іпотечного договору. Разом з цим, суд, враховуючи, що питання щодо законності вчинення зазначених нотаріальних дій не віднесено до судового розгляду у даному кримінальному провадженні, суд обмежується критичною оцінкою показань ОСОБА_16 в якості свідка.

Разом з тим, суд також не приймає до уваги копії квитанцій № № 52 та 59 від 25.07.2008 р., надані стороною обвинувачення (т. 1 а.с. 222), а також стороною захисту (т.2 а.с. 87) на підтвердження факту погашення ОСОБА_7 кредиту та процентів за ним, оскільки з вказаних квитанцій вбачається, що за ними здійснювалися валютні операції, а не погашення кредиту чи процентів по ньому.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів випливає, що стороною обвинувачення правильно зроблений висновок про те, що ОСОБА_7 повідомив банку неправдиві відомості щодо свого заробітку, надавши підроблені довідку про заробітну плату за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року та виписку з наказу ПП «Холод» № 8 від 08.11.2004 р. про те, що він працює в ПП «Холод» на посаді експедитора, створивши у контрагента, тобто ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» хибне уявлення про вигідність укладеного кредитного договору, проте стороною обвинувачення не надано переконливих доказів, що свідчили б про наявність у ОСОБА_7 на момент надання таких документів та на момент отримання кредиту умислу не повертати отриманні від банку кошти та заволодіти ними, в подальшому не виконуючи зобов`язання щодо їх повернення, а також про те, що він надавав вказані підроблені документи саме з такою метою. Суб`єктивна ж сторона шахрайства характеризується лише прямим умислом та корисною метою.

Так, як вже було наведено, версія сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 приховав від нотаріуса факт про наявність на утриманні у нього малолітньої доньки з метою створення умов за неможливістю його повернення банком, повністю спростована вищенаведеними доказами, з яких випливає, що нотаріус при посвідченні договорів оглядала домову книгу на квартиру, що була предметом договору купівлі-продажу та іпотечного договору. Крім того, суд виходить з того, що ОСОБА_7 обвинувачується у заволодінні грошовими коштами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», у зв`язку з чим ознакою вчиненого злочину має бути введення в оману потерпілого, тобто ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_7 при зверненні до вказаного банку з метою отримання кредиту були надані відомості про наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що зазначена інформація була відома потерпілому та не є прихованою від нього.

Крім того, досліджені докази вказують на те, що договори купівлі-продажу квартири та надання її в іпотеку були укладені в один і той же день, при цьому станом на цей же день у квартирі проживали обвинувачений ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_15 , при зверненні із заявою про отримання кредиту обвинувачений зазначив, що має на утриманні малолітню дитину, ця інформація також міститься і у висновку відділу продаж управління активних операції щодо видачі споживчого кредиту за стандартом продукту «Житло в кредит на вторинному ринку» Банку, а за змістом ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не достягла десяти років, є місцем проживання її батьків (усиновлювачів). А тому також не можна казати про те, що обвинувачений ОСОБА_7 при укладанні договору іпотеки приховав факт наявності реєстрації за вказаною адресою дитини. Крім того, оскільки договори купівлі-продажу та іпотеки укладалися в один і той же день, то документи про квартиру та на неї надавалися свідком ОСОБА_12 , як власником, а не самим обвинуваченим, як покупцем.

Твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 , знаючи про наявність у нього малолітньої дитини підписав іпотечний договір, відповідно до умов якого, зокрема п/п. «е», «g», «h» п. 5.1, Іпотекодавець заявляє, гарантує і зобов`язується на користь Іпотекодержателя, що відсутні права будь-яких третіх осіб щодо Предмету Іпотеки (будь-якої частини); обтяження предмета іпотеки іпотекою не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі малолітніх та неповнолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, яких Іпотекодавець зобов`язаний утримувати за законом чи договором; Іпотекодавець стверджує, що за адресою місцезнаходження Предмета Іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати Іпотекодавець, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування Предметом Іпотеки, суд оцінює критично, оскільки по-перше, як було вище наведено, співробітникам банку було достовірно відомо про наявність у ОСОБА_7 малолітньої дитини, при цьому останній надав оригінали всіх документів, необхідних для укладення договору ще до його укладення, крім того, як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , вона, являючись співробітником банку, приймала у ОСОБА_7 документи, з яких формувала кредитну справу, після чого готувала проекти договорів. З викладеного випливає, що договір укладався при обставинах, коли потерпілому (працівникам банківської установи) були відомі всі обставини що стосуються предмета іпотеки, зокрема наявність у ОСОБА_7 малолітньої дитини. Крім того, потерпілим (його працівником), будучи достовірно обізнаним про вказані обставини, був підготовлений проект зазначеного договору, який не відповідає відомим йому обставинам, що не може свідчити про його обман.

Посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_7 мав реальну можливість погашати кредит, зокрема за рахунок грошей, отриманих тим від продажу квартир в м. Керч суд вважає непереконливими, оскільки стороною обвинувачення не спростована версія обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він був вимушений витрачати значний розмір коштів на поточні потреби, у зв`язку з особистими проблемами, пов`язаними, зокрема, із судовими процесами про предмет іпотеки. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив припинення ним погашення кредиту не стільки відсутністю грошових коштів, скільки невизначеністю правового статусу квартири, яку він придбав, оскільки почалися судові процеси, в результаті яких якість придбаного майна погіршувалася.

Вказана версія обвинуваченого ОСОБА_7 знайшла своє підтвердження в досліджених в судовому засіданні доказах, зокрема, в наданих стороною захисту копіях судових рішень, та у суду відсутні підстави не довіряти зазначеним показанням обвинуваченого, оскільки вони є послідовними та співвідносяться з сукупністю інших доказів, досліджених в судовому засіданні, натомість стороною обвинувачення вказані обставини не спростовані.

Більше того, як свідчать розрахунки заборгованості за кредитним договором №014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р., а також копії досліджених в судовому засіданні платіжних доручень, ОСОБА_7 в період з 08.06.2007 р. по 28.10.2008 р. сплачував кошти за вказаним кредитним договором та сплатив в загальному розмірі тіло кредиту в сумі 1 020,56 доларів США та відсотки в сумі 5 637,44 доларів США, що в повному обсязі відповідає версії обвинуваченого, а також свідчить про те, що мета не повертати грошові кошти, не виконуючи зобов`язання, з`явилася у ОСОБА_7 вже після укладення кредитного договору та часткового погашення кредитних зобов`язань, з об`єктивних причин, що складалися під час його дії. Невиконання своїх зобов`язань в подальшому після укладання кредитного договору не позбавляє обвинуваченого обов`язку повернення грошових коштів та він існує і в даний час, але це вже є цивільно-правовими відносинами.

Надання ОСОБА_7 недостовірних відомостей в частині місця його роботи та отримуваної ним заробітної платні в повному обсязі охоплюється кваліфікацією його дій за ч.3 ст. 358 КК України в редакції 2001 р. та само по собі не може свідчити про наявність у нього злочинного наміру заволодіти грошовими коштами, отриманими в кредит. Крім того, з досліджених доказів, зокрема з показань свідка ОСОБА_11 , з висновку відділу Банку продаж управління активних операції щодо видачі споживчого кредиту за стандартом продукту «Житло в кредит на вторинному ринку» та з копії протоколу № 1576 засідання кредитного комітету по кредитуванню фізичних осіб Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», випливає, що однієї довідки про доходи, виданої ПП «Холод», було недостатньо для отримання кредиту, а надання кредиту на запитуваних умовах було можливим лише за умови забезпечення кредиту у вигляді застави квартири та укладення договору поруки з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 . Тобто вищенаведене свідчить, що самі підроблені довідка про доходи та виписка з наказу про місце роботи ОСОБА_7 не були підставою для надання ОСОБА_7 кредиту.

Доказів, що свідчили б про наявність у ОСОБА_7 умислу на заволодіння грошовими коштами в момент отримання кредиту, стороною обвинувачення надано не було, та судом таких не встановлено.

Із досліджених в судовому засіданні доказів випливає, що ОСОБА_7 до укладення договору надав банку відомості про наявність у нього малолітньої дитини, надавши оригінали документів, копії яких були сформовані в кредитну справу, крім того надав недостовірні відомості про наявність у нього доходу, що було обумовлено вимогою банку, після чого, отримавши кредит та придбавши квартиру деякий час з 08.06.2007 р. по 28.10.2008р. виконував свої зобов`язання за кредитним договором № 014/0056/74/75553 від 29.05.2007р., сплативши за вказаний період тіло кредиту в розмірі 1 020,56 доларів США та відсотки в розмірі 5 673,44 доларів США, після чого у зв`язку з невизначеністю правового статусу придбаної ним квартири в поєднанні зі складними сімейними обставинами почав ухилятися від виконання зазначених боргових зобов`язань.

При ухваленні вироку суд враховує роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладену в п. 18 його постанови № 10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно до яких отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.

Крім того, як було вище зазначено, шахрайство характеризується прямим умислом та корисною метою та є злочином з матеріальним складом, тобто вважається закінченим в момент завдання власнику майна реального та прямого майнового збитку. При цьому корисний мотив полягає в прагненні винного протиправно звернути чуже майно в свою чи іншої особи користь. Відповідно до досліджених судом доказів, а саме відповідно до кредитного договору № 014/0056/74/75553 від 29.05.2007 р. та до іпотечного договору від 29.05.2007 р., що укладені строком по 29.05.2022 р. (включно), в рахунок забезпечення зобов`язання укладені договори поруки з ОСОБА_13 та з ОСОБА_15 та в іпотеку банку надана квартира, яку сторони оцінили в 210 933 грн., що за курсом НБУ на дату укладання договору становило 41 768,91 доларів США (т. 1 а.с. 187 193). Таким чином, у випадку невиконання своїх зобов`язань обвинуваченим ОСОБА_7 банк має можливість задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки та за рахунок стягнення коштів з обвинуваченого та з поручителів. Однак, банк до теперішнього часу не реалізував свої можливості, та ані звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, ані стягнув борг з обвинуваченого та з поручителів. У зв`язку з цим неможна казати, що в даному випадку на даний час банку завданий реальний та прямий майновий збиток, що є обов`язковою умовою для наявності складу злочину за ч. 4 ст. 190 КК.

Що стосується посилань сторони обвинувачення на те, що саме у зв`язку з наявністю неповнолітньої дитини на утриманні у обвинуваченого, банк немає можливості звернути стягнення на предмет іпотеки, то суд не може їх прийняти до уваги, у зв`язку з тим, що строк дії кредитного договору та договору іпотеки становить по 29.05.2022 р., а донька обвинуваченого ОСОБА_20 досягне повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до закінчення їх дії, та, як пояснив в судовому засіданні представник банку ОСОБА_10 , банк може звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто забрати квартиру, але до суду з даним питанням не зверталися, оскільки на практиці банк спочатку звертається в суд з позовом про стягнення заборгованості, що ними і зроблено, але рішення суду про стягнення боргу досі не ухвалено.

За таких обставин аналіз зібраних у кримінальному провадженні доказів приводить суд до висновку про те, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, у зв`язку з чим останній підлягає виправданню по цьому обвинуваченню.

При цьому суд погоджується зі стороною обвинувачення, висловленою в судових дебатах, про те, що формально в діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 222 КК України, оскільки він надав завідомо неправдиву інформацію банку з метою одержання кредиту при відсутності в його діях ознак злочину проти власності. Саме відсутність ознак злочину проти власності є головною умовою наявності складу злочину за цією ст. 222 КК та відмежовує його від складу злочину за ст. 190 КК, тому вони є взаємовиключними. Відсутність наслідків у вигляді завдання прямої та реальної матеріальної шкоди, а також відсутність умислу у обвинуваченого ОСОБА_7 на момент отримання кредиту не повертати його, в даному випадку свідчить про відсутність в його діях ознак злочину проти власності (шахрайство), і саме тому в його діях формально вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 222 КК. Однак, його дії не можуть бути кваліфіковані за цією статтею, оскільки на час вчинення ним вище описаних дій, тобто станом на травень 2007 року, він як фізична особа не був суб`єктом цього складу злочину, а фізичні особи були віднесені до суб`єктів цього злочину та його дії були криміналізовані лише з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. № 3795-VI, тобто з 16.10.2011 р., тому на час надання обвинуваченим ОСОБА_7 завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, тобто станом на травень 2007 р., його дії не містили склад злочину за ст. 222 КК, а лише склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК, за якими його дії з урахуванням положень ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі і кваліфіковані в цьому випадку.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_37 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_37 вчинили злочини невеликої тяжкості.

ОСОБА_7 та ОСОБА_37 за місцем проживання дільничним інспектором міліції характеризуються позитивно.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_37 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_37 , суд не вбачає.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що винуватим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 достатнім та необхідним для їх виправлення та запобігання нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст.358 КК в редакції 2001 р., а саме у виді штрафу.

Оскільки ОСОБА_8 не призначається основне покарання у виді обмеження волі, то з урахуванням санкції ч. 1 ст. 366 КК в редакції 2001 р. додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не підлягає призначенню. Ці висновки суду співпадають з висновками Верховного Суду України, викладеними в його постановах від 28.11.2011 р. (справа №5-19кс11) та від 21.11.2011 р. (справа №5-25кс11), які є обов`язковими для застосування.

Крім того, суд вважає за необхідне звільнити обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, відповідно до якої особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Таким чином, враховуючи, що злочини за ч. 1 ст. 366 та за ч. 3 ст. 358 КК в редакції 2001 р. відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості, за які законом передбачене покарання, в тому числі, у виді обмеження волі, вони вчинені відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в травні 2007 року, то на теперішній час минуло більше ніж три роки, у зв`язку з чим обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягають за вироком суду звільненню від покарання з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

При вирішенні цивільного позову, пред`явленого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 162 896,55 доларів США, що в еквіваленті по відношенню до курсу гривні станом на 31.07.2013 р. становить 1 302 032,12 грн. (а.с. 5), суд керується положеннями ч. 3 ст. 129 КПК України, відповідно до яких у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду. Враховуючи, що вказаний позов був поданий з підстав обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України, за якою він підлягає виправданню за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення за цим обвинуваченням, то і цивільний позов відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні не затримувалися, запобіжні заходи відносно них не застосовувалися. Клопотань про застосування запобіжних заходів відносно них від прокурора не надійшло.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373 375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, виправдати, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України в редакції 2001 р., та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції 2001 р. у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_7 звільнити від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 р., та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції 2001 р. у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_8 звільнити від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 162 896,55 доларів США, що в еквіваленті по відношенню до курсу гривні станом на 31.07.2013 р. становить 1 302 032,12 грн., залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3