УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.

Справа № 818/321/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 818/321/14

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області , Сумського міського управління юстиції

про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав та уточнив в ході розгляду справи, мотивуючи вимоги тим, що 11.05.2013 року та 08.01.2014 року отримав постанови про відкриття виконавчих проваджень, винесених головним державним виконавцем "Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції". Позивач вважає, що особа "Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції" не належить до органів державної влади, ніколи і ніким не утворювалась, її реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проведена безпідставно. До такого висновку позивач дійшов, отримавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому відсутні посилання на відповідні документи, зокрема рішення компетентного органу про її створення, установчі документи. Тому за відсутності таких документів державним реєстратором безпідставно здійснена державна реєстрація відділу. Окрім того, державним реєстратором не перевірені повноваження керівника відділу, оскільки в матеріалах реєстраційної справи відсутня довіреність засновника на уповноваження керівника. Позивач вважає, що відповідно до ст.27 Закону України державний реєстратор реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції повинен був відмовити в проведенні реєстрації. За таких обставин позивач просить скасувати державну реєстрацію "Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області, Сумського міського управління юстиції про скасування державної реєстрації - відмовлено.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанову від 20 лютого 2014р. по справі №818/321/14 винесено з грубим порушенням гарантій, встановлених ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р. оскільки дана постанова прийнята з порушенням вимог ст.159,161 КАС України оскільки не було з'ясовано істотні обставини справи , не з'ясовано чи є чинними установчі документи юридичної особи з назвою «Відділ державної виконавчої служби сумського міського управління юстиції», чи відповідають документи подані для реєстрації даної юридичної особи вимогам до установчих документів , що визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», не наведено жодного доказу що розпорядчий документ Наказ Міністерства Юстиції України «Про ліквідацію Зарічного та Ковпаківського відділів державної виконавчої служби сумського міського управління юстиції від 13.05.2011р. № 1348/5» не підлягав державній реєстрації, взагалі невірно вказано установчий документ на підставі якого наче б то було зареєстровано юридичну особу з назвою «Відділ державної виконавчої служби сумського міського управління юстиції» та не з'ясовано чи підлягав цей установчий документ державній реєстрації. Крім того, зазначає, що справу №818/321/14 було розглянуто і вирішено неповноважним судом (чим , в свою чергу також було порушені гарантії встановлені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р), просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року та прийняти нове судове рішення по справі № 818/321/14 яким скасувати, як незаконну, державну реєстрацію «Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції».

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином. Від начальника реєстраційної служби надійшов відгук, в якому просить суд провести засідання без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону, районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами.

Згідно з частиною 3 ст. 5 Закону України "Про державну виконавчу службу" структура, склад та функціональні обов'язки Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції затверджуються Міністерством юстиції України.

На виконання вищезгаданих повноважень Міністерством юстиції України, виданий наказ № 83/5 від 03.03.2007 "Про затвердження Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби", зареєстрований у Мін'юсті України 03.03.2007 за №180/13447, а згодом наказ № 1348/5 від 13.05.2011 "Про ліквідацію Зарічного та Ковпаківського відділів державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції", відповідно до якого утворено відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про не чинність вказаних вище наказів у зв'язку з відсутністю їх державної реєстрації в Мін'юсті, з огляду на наступне.

Статтею 117 Конституції України закріплено, що нормативно - правові акти міністерств підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законом.

Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.92 №493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (далі-Указ), що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій.

Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлено Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 (далі-Положення).

Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України (далі-Мін'юст) та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.96 № 468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.

Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше правових норм. Однак з числа нормативно-правових актів, що подаються на державну реєстрацію, є такі, які не підпадають під дію Указу та відповідно до пункту 5 Положення повертаються суб'єктам нормотворення без державної реєстрації (як акти оперативно-розпорядчого характеру; акти якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищих органів; акти які спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм., тощо). Такі акти можуть застосовуватись без проходження процедури державної реєстрації в Мін'юсті. Їх оскарження здійснюється в судовому порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачем не надано суду доказів втрати чинності вказаних вище наказів у зв'язку з їх скасуванням в судовому порядку.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Відповідно до ч. 11 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії, Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій; документи подані не в повному обсязі; документи подано особою, яка не має на це повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що уповноваженою відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції в особі начальника ОСОБА_2 особою державному реєстратору подані наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, два примірники положення, квитанція про оплату реєстрації, копія наказу про призначення керівника, наказ про утворення відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, типове положення, наказ Міністерства юстиції України про його затвердження.

Перелік підстав для залишення поданих документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

З досліджених судом документів, поданих державному реєстратору для державної реєстрації юридичної особи - Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, встановлено відсутність підстав для залишення поданих документів без розгляду або відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі № 818/321/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги на протязі двадцяти днів з моменту складання даної ухвали у повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

Григоров А.М.

Судді

(підпис) (підпис)

Подобайло З.Г. Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.