Справа № 815/527/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю сторін:

Представника позивача: Широкоброда С.М.

Представників відповідача: Лупуленко О.П., Турти О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Армтрейд ЛТД» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Армтрейд ЛТД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському районі м.Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2013 року №0002682250, №0002672250, №0002662250.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №101/15-32-22-03/30708326/11/77 від 25.07.2013 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Армтрейд ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року», а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача при формуванні ним витрат та податкового кредиту за перевіряємий період відсутні порушення вимог податкового законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги ТОВ «Армтрейд ЛТД» не визнали з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т. 1 а.с. 38-41), наполягали, що податкові повідомлення-рішення від 12.08.2013 року №0002682250, №0002672250, №0002662250 є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначили, що при проведенні податковим органом планової виїзної перевірки ТОВ «Армтрейд ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року було встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на суму 552 501,00 грн. та податок на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 221 236,00 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «Армтрейд ЛТД» зареєстровано 31.01.2000 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 30708326. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

В період з 10.06.2013 року по 23.07.2013 року відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 21.05.2013 року № 898 та направлень від 10.06.2013 року № 1140, № 1141, № 1142, № 1143, № 1144, від 27.06.2013 року № 1274, 1275, від 10.07.2013 року № 1374, фахівцями ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Армтрейд ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №101/15-32-22-03/30708326/11/77 від 25.07.2013 року, у висновках якого відображено порушення позивачем: п.135.1, пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, п.139.1 ст.139, п.146.14 ст.146, пп.153.2.1, пп.153.2.2 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на 552501,00 грн., у тому числі: у 1 кварталі 2012 року - 98 363,00 грн., у 2 кварталі 2012 року - 92 443,00 грн., у 3 кварталі 2012 року - 287 587,00 грн., у 4 кварталі 2012 року - 74 108,00 грн.; п.188.1 ст.181 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 221236,00 грн. (т. 1 а.с. 7-19).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси винесено податкові повідомлення-рішення: №0002682250 від 12.08.2014 року про збільшення ТОВ «Армтрейд ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 308101,00 грн. - основний платіж та 154 051,00 грн. - штрафні санкції; №0002672250 від 12.08.2014 року про збільшення ТОВ «Армтрейд ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 244400,00 грн. - основний платіж та 122 200,00 грн. - штрафні санкції; №0002662250 від 12.08.2014 року про збільшення ТОВ «Армтрейд ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 221236,00 грн. - основний платіж та 55309,00 грн. - штрафні санкції (т. 1 а.с. 20-22; т. 2 а.с. 151-153).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено, що предметом судового розгляду справи є законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 12.08.2013 року №0002682250, №0002672250, №0002662250, які винесені на підставі висновків органу доходів і зборів щодо встановлення з боку ТОВ «Армтрейд ЛТД» порушень:

- п. 135.1, пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п. 146.14 ст. 146, пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у 3 кварталі 2012 року на суму 1056730,00 грн. та ПДВ у вересні 2012 року на суму 319916,00 грн., у зв'язку із заниженням ціни продажу аптек ФОП ОСОБА_10 (загальною площею 60,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1) та ФОП ОСОБА_11 (загальною площею 63,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2) порівняно із звичайною ціною на нерухомість комерційного призначення;

- пп. 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді завищення суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 410 420,00 грн., у зв'язку із включенням до їх складу витрат на оренду аптек у фізичних осіб-підприємців по завищеним цінам порівняно із звичайною ціною на оренду аптек;

- п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у вигляді завищення суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 1163805,00 грн., у зв'язку із включенням до їх складу витрат по господарським операціям з придбання комп'ютерних, бухгалтерських, інформаційно-консультаційних послуг, послуг інформаційно-довідкової служби та технічного обслуговування комп'ютерної техніки контрагентів: ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_26, ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_27, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, на підставі первинних документів, що унеможливлюють підтвердження зв'язку придбаних послуг з господарською діяльністю ТОВ «Армтрейд ЛТД», оскільки не в повному обсязі розкривають зміст зазначених у них господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Армтрейд ЛТД» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135 ПК України до інших доходів відносяться доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Пунктом 146.14 ст. 146 ПК України передбачено, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно пп. 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 ПК України передбачено, що витрати, понесені платником податку визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Підпунктом 14.1.71. пункту 14.1 cт. 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно пп. 14.1.219. п. 14.1 cт. 14 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Методи визначення та порядок застосування звичайних цін встановлено статтею 39 ПК України.

Частиною 8 підрозділу 10 Інших перехідних положень ПК України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу (яка згідно Прикінцевих положень ПК України набрала чинності з 1 січня 2013 року) застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (Закон України №334/94-ВР).

Так, пунктом 1.20.1 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР передбачено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно ч. 1 п 1.20.2 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до п. 1.20.51 ст. 1 Закону України №334/94-ВР, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

Згідно з п. 1.20.8. ст. 1 Закону України №334/94-ВР, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Податковим органом в акті перевірки №101/15-32-22-03/30708326/11/77 від 25.07.2013 року зазначено, що в порушення п.135.1, пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, п.146.14 ст.146, пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Армтрейд ЛТД» згідно договорів купівлі-продажу від 07.09.2012 року з контрагентами-покупцями ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 було занижено ціну продажу аптек за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 60,2 кв. м) та АДРЕСА_2 (загальна площа 63,7 кв.м.) порівняно із звичайною ціною на нерухомість комерційного призначення, внаслідок чого було занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у 3 кварталі 2012 року на суму 1056730,00 грн. та ПДВ у вересні 2012 року на суму 319916,00 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що такий висновок був зроблений податковим органом через те, що згідно інформації, отриманої від ТОВ «Президент» та ТОВ «Александр-Н» середня ціна на нерухомість комерційного призначення площею від 50 до 80 кв.м в період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року по АДРЕСА_2 складала 16100,10 грн. за 1 кв. м площі, по АДРЕСА_1 - 14849,20 грн. 1 кв.м площі, в той час як ціна продажу позивачем приміщень аптек склала відповідно 3453,7 грн. та 4651,20 грн. за 1 кв.м площі. Виходячи із вимог ст. 153 ПК України та п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», контролюючим органом було застосовано до зазначених господарських операцій з продажу нерухомості звичайну ціну на рівні вищезазначеної середньої вартості на нерухомість комерційного призначення, внаслідок чого донараховано дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у 3 кварталі 2012 року на суму 1056730,00 грн. та ПДВ у вересні 2012 року на суму 319916,00 грн.

Представник позивача проти зазначених висновків податкового органу заперечував та зазначив, що у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси при виникненні спірних правовідносин не було підстав для застосування податкового законодавства, що регулює питання застосування звичайних цін, визнання заниженою ціну продажу аптек за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 60,2 кв. м) та АДРЕСА_2 (загальна площа 63,7 кв.м.), оскільки вартість продажу зазначених об'єктів нерухомості була визначена на підставі висновків про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень аптек, складених сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності ПП «ТРІКОД», в яких було визначено справедливу ринкову ціну на зазначені об'єкти нерухомості, з якою погодились ТОВ «Армтрейд ЛТД» та його контрагенти - ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, як сторони договору купівлі-продажу аптек. На думку представника позивача, розходження вартості продажу позивачем спірних приміщень аптек та середньою вартістю та на нерухомість комерційного призначення згідно інформації ТОВ «Президент» та ТОВ «Александр-Н» могло бути пов'язано із фактичним станом приміщень, наявністю заборгованості зі сплати комунальних платежів чи інших конкретних обставин.

Судом встановлено, що між ТОВ «Армтрейд ЛТД» (продавець) та ФОП ОСОБА_10 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.09.2012 року, згідно якого продавець передає, а покупець приймає у власність нежилі приміщення аптеки за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60,2 кв. м. Продаж вказаного об'єкту здійснюється за ціною в розмірі 280000,00 грн. (т.1 а.с. 117-118).

Також, між ТОВ «Армтрейд ЛТД» (продавець) та ФОП ОСОБА_11 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.09.2012 року, згідно якого продавець передає, а покупець приймає у власність нежилі приміщення аптеки за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 63,7 кв. м. Продаж вказаного об'єкту здійснюється за ціною в розмірі 220000,00 грн. (т.1 а.с. 120-121).

Перед укладенням зазначених договорів, ТОВ «Армтрейд ЛТД» згідно договору №116/2012 від 22.08.2012 року було замовлено у ПП «ТРІКОД», яке здійснювало оцінку нерухомого майна на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №9624/10 (виданого Фондом Державного майна України від 27.05.2010 року), виконання незалежної оцінки ринкової вартості двох нежилих приміщень аптек, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з урахуванням ПДВ (т.1 а.с. 69-70, 90).

Згідно висновку оцінщика ПП «ТРІКОД» ОСОБА_20 (сертифікат від 07.10.2000 року НОМЕР_1, виданий Фондом державного майна України та Українським товариством оцінювачів) про незалежну оцінку вартості нежитлового приміщення площею 60,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, вартість зазначеного об'єкта станом на 23.08.2012 року складає 305 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 900,00 грн. (т.1 а.с. 71-84, 90).

Згідно висновку оцінщика ПП «ТРІКОД» ОСОБА_20 про незалежну оцінку вартості нежитлового приміщення площею 63,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, вартість зазначеного об'єкта станом на 23.08.2012 року складає 293280,00 грн., в т.ч. ПДВ 48 880,00 грн. (т.1 а.с. 91-104).

Відповідно до листа № 17 від 03.07.2013 року, надісланого ТОВ «Президент» на адресу ГУ Міндоходів в Одеській області, середня ціна на нерухомість комерційного призначення площею від 50 до 80 кв.м в період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року по вулицям АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 складала від 12000,00 грн. до 16000,00 грн., тобто в середньому 14000,00 грн. за 1 кв.м в залежності від стану та місця розташування, наявності відповідної документації (а.с. 58).

Крім того, в листі ТОВ «Александр-Н» від 18.07.2013 року, спрямованого на адресу ГУ Міндоходів в Одеській області, зазначено, що середня ціна на нерухомість комерційного призначення площею від 50 до 80 кв.м в період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року по АДРЕСА_2 складала 2277 дол.США (за курсом НБУ - 18 200,10 грн.) за 1 кв.м площі, по АДРЕСА_1 - 1964 дол. США (за курсом НБУ - 15 698,30 грн.) за 1 кв.м площі (а.с. 57).

На підставі інформації щодо цін на нерухомість комерційного призначення, вказаної у зазначених листах ТОВ «Президент» та ТОВ «Александр-Н», ДПІ у Малиновському районі було визначено звичайну ціну на спірні приміщення аптек ТОВ «Армтрейт ЛТД», встановлено заниження ціни продажу аптек згідно договорів купівлі-продажу від 07.09.2012 року та донараховано невключений до податкової звітності з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року дохід та в декларації з ПДВ за вересень 2012 року податок на додану вартість.

Разом з тим, під час судового розгляду справи представниками відповідача не було доведено, що ціна на спірні приміщення аптек, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, визначена контролюючим органом на підставі лише листів ТОВ «Президент» та ТОВ «Александр-Н», є звичайною. Ними також не було надано належних та допустимих доказів в порядку виконання обов'язку, визначеного п.1.20.8. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на спростування вартості зазначених приміщень, визначеної у висновках звітів про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень, виконаних сертифікованим Фондом державного майна України оцінщиком об'єктів нерухомості. При цьому як встановлено в судовому засіданні ціни на спірні об'єкти нерухомості у зазначених звітах визначались шляхом застосування як порівняльного так і доходного методів оцінки, із врахуванням технічного стану приміщень, стану комунікацій, фізичного зносу будівель, функціонального призначення приміщень та отримуваного від його використання доходу та інших факторів, які впливають на визначення вартості об'єкту, та на підставі яких у договорах купівлі-продажу було встановлено вартість продажу зазначених приміщень.

Податковим органом, при застосуванні до спірних правовідносин звичайних цін на рівні середньої вартості нерухомості комерційного призначення площею від 50 до 80 кв.м по АДРЕСА_2 у розмірі 16100,10 грн. та по АДРЕСА_1 у розмірі 14 849,20 грн. за 1 кв.м площі, не було враховано того, що діапазони вказаних ТОВ «Президент» та ТОВ «Александр-Н» цін є приблизними та відображають лише загальний рівень цінових показників в районі місцезнаходження об'єкту, а тому лише ці порівняльні показники не можуть бути підставою для визначення звичайних цін конкретного об'єкту, які визначаються шляхом виконання певних оціночних процедур.

Більш того, зі змісту листа № 28 від 19.03.2014 року, надісланого ТОВ «Призидент» на виконання ухвали суду, вбачається, що ТОВ «Призидент» не має ліцензії на оцінку рівня цін при реалізації товарів, робіт та послуг та ліцензії на оцінку нерухомого майна, основним видом діяльності за КВЕД є діяльність агентств нерухомості. Детального вивчення технічного стану приміщень аптек за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, особливостей їх розміщення, економічного стану та інших факторів не проводилось. Інформація, вказана у листі № 17 від 03.07.2013 року сформована лише на підставі цін на аналогічні об'єкти по вказаним вулицям, які в період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року знаходились в базі даних агентства нерухомості (т.2 а.с. 113, 117-122).

Крім того, згідно інформації ТОВ «Александр-Н», наданої також на виконання ухвали суду, інформація щодо середньої ціни на нерухоме майно комерційного призначення була сформована також на основі вивчення об'яв про продаж нерухомості, розміщених в рекламному блоці товариства (т.2 а.с. 136). Посилання ТОВ «Александр-Н» на вивчення ним при наданні відповіді органу доходів і зборів стану спірних об'єктів нерухомості ТОВ «Армтрейд ЛТД», суд до уваги не приймає, з огляду на ненадання на підтвердження зазначених обставин будь-яких доказів, що свідчили б про обстеження працівниками підприємства спірних приміщень: як то фотографій, обмірів, технічної документації, висновків про оцінку об'єктів нерухомості та інше.

Посилання представників контролюючого органу в обґрунтування заперечень на адміністративний позов щодо звернення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до Фонду державного майна України із листом, в якому було зазначено, що оцінщиком ПП «ТРІКОД» ОСОБА_20 було невірно здійснено оцінку ринкової вартості нерухомого майна ТОВ «Армтрейд ЛТД», суд до уваги не приймає, оскільки станом на час розгляду справи ні висновки звітів про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, ні договори купівлі-продажу нерухомого майна від 07.09.2012 року, що були засвідчені нотаріально (на підставі зазначених висновків) в судовому порядку недійсними не визнавались.

З цих підстав суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, п.146.14 ст.146, пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження ціни продажу аптек та відповідно заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у 3 кварталі 2012 року на суму 1056730,00 грн. та податку на додану вартість у вересні 2012 року на суму 319916,00 грн.

Крім того суд не погоджується з висновками ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо завищення позивачем суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1-4 квартали 2012 року у сумі 410420,00 грн., у зв'язку із включенням до їх складу витрат на оренду аптек у м.Миколаєві у фізичних осіб-підприємців по завищеним цінам порівняно із звичайною ціною на оренду аптек, виходячи з наступного.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що під час здійснення перевірки ТОВ «Армтрейд ЛТД» контролюючим органом було встановлено, що підприємством на підставі договорів оренди, укладених: 30.12.2011 року з ФОП ОСОБА_17, 27.12.2011 року з ФОП ОСОБА_18, 27.12.2011 року з ФОП ОСОБА_19, 30.12.2011 року з ФОП ОСОБА_25, 01.04.2012 року з ТОВ «Корабел-Промстрой», 01.05.2012 року з ТОВ «Черноморбитстрой», 30.12.2011 року з ТОВ «Агроспецснаб» (т. 1 а.с. 123-177), орендувались приміщення аптек у м. Миколаєві. Проаналізувавши ціну на оренду аптек, було встановлено, що звичайна ціна на оренду аптек складає 46,30 грн. за 1 кв.м. При співставленні зазначеної ціни із середньою ціною на оренду аптек за 1 кв.м у фізичних осіб-підприємців (яка склала за період: січень-квітень 2012 року 251,20 грн., травень-грудень 2012 року - 250,80 грн.) встановлено значне її завищення. Враховуючи ту обставину, що ФОП ОСОБА_18 раніше очолював Миколаївську філію ТОВ «Армтрейд ЛТД», тобто є пов'язаною із позивачем особою, контролюючим органом було застосовано до господарських відносин з придбання ТОВ «Армтрейд ЛТД» послуг оренди аптек у фізичних осіб-підприємців звичайну ціну на рівні вартості середньої ціни на оренду аптек у юридичних осіб у розмірі 46,30 грн. за 1 кв.м., в результаті чого встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1-4 квартали 2012 року у сумі 410420,00 грн.

Разом з тим, як було достовірно встановлено судом під час судового розгляду справи, податковим органом в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, при визначенні звичайної ціни на оренду аптек у м.Миколаєві у фізичних осіб-підприємців не використовувалась інформація про укладені на момент придбання зазначених послуг договори з ідентичними (однорідними) послугами у співставних умовах, будь-яких запитів до уповноважених з цих питань органів не здійснювалось, аналіз ринку відповідних послуг не проводився. Співставлення ціни на оренду аптек було здійснено лише в межах договорів оренди, укладених позивачем із різними суб'єктами господарювання (а саме фізичними особами-підприємцями та юридичними особами), що на думку суду, є неприпустимим та не може бути підставою для визначення звичайної ціни. Відповідачем в акті перевірки не зазначено, а його представниками в судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що застосована ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ціна на оренду приміщень аптек у м.Миколаєві у розмірі 46,30 грн. за 1 кв.м є звичайною ринковою ціною на відповідні послуги.

З цих підстав заслуговує на увагу суду посилання представника позивача на те, що при ціноутворенні на послуги оренди аптек, їх власниками враховувались різні фактори, які впливають на індивідуальне встановлення ціни на відповідні послуги: місцезнаходження приміщення, капіталовкладення з метою додержання ліцензійних умов та санітарних вимог для приміщень аптек, технічне обладнання та стан приміщення, комунікаційне оснащення.

Твердження представників ДПІ про те, що ФОП ОСОБА_18 є пов'язаною з позивачем особою також не було підтверджено жодними доказами та спростовано в судовому засіданні представником позивача, яким було зазначено про відсутність будь-яких відносин (особистих, трудових, підпорядкованості) між цією особою та товариством з обмеженою відповідальністю «Армтрейд ЛТД».

Отже, суд вважає, що у податкового органу взагалі не було підстав для донарахування ТОВ «Армтрейд ЛТД» податкового зобов'язання з податку на прибуток із застосуванням вимог законодавства, яке регулює застосування звичайних цін, оскільки під час перевірки не було встановлено, а під час судового розгляду справи не було доведено обставин, які відповідно до положень цієї норми Податкового кодекс України є підставою для визначення податкових зобов'язань платнику податків через необхідність застосування звичайних цін.

Стосовно встановленого відповідачем порушення з боку ТОВ «Армтрейд ЛТД» п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України у вигляді завищення суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 1163805,00 грн. по господарським взаємовідносинам з контрагентами: ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП Пешковим, ФОП ОСОБА_16, ФОП Гомонюком, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Представники відповідача у судовому засіданні зазначили, що позивачем в порушення п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України було безпідставно віднесено до складу витрат за 1-4 квартали 2012 року витрати в загальній сумі 1163805,00 грн. по господарським операціям з придбання комп'ютерних, бухгалтерських, інформаційно-консультаційних послуг, послуг інформаційно-довідкової служби та технічного обслуговування комп'ютерної техніки у контрагентів: ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_26, ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_27, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, на підставі первинних документів, що унеможливлюють підтвердження зв'язку придбаних послуг з господарською діяльністю ТОВ «Армтрейд ЛТД», оскільки не в повному обсязі розкривають зміст зазначених у них господарських операцій. Так, в актах виконаних робіт по наданню зазначених послуг, складених на виконання господарських операцій між ТОВ «Армтрейд ЛТД» та його контрагентами, не зазначено виду та переліку проведених заходів, способу надання та одержання відповідних послуг, не додані звіти про виконану роботу, тобто відсутня інформація, яка дає можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій. Саме зазначені недоліки в оформленні актів надання послуг, згідно твердження представників відповідача, стали підставою для висновку податкового органу про те, що зазначені первинні документи не є належними первинними документами, що підтверджують здійснення позивачем витрат, у зв'язку з придбанням зазначених у них послуг та відповідно не дають права позивачу на віднесення сум вартості послуг, зазначених у них, до складу витрат підприємства. При цьому представники відповідача не заперечували фактичності надання контрагентами вищезазначених послуг позивачу за відповідними актами надання послуг та сплати позивачем коштів за отримані послуги.

Представник позивача проти зазначених висновків відповідача заперечував та зазначив, що надані позивачем до перевірки первинні документи по господарським операціям з придбання комп'ютерних, бухгалтерських, інформаційно-консультаційних послуг, послуг інформаційно-довідкової служби та технічного обслуговування комп'ютерної техніки у їх сукупності повністю розкривають зміст господарських операцій та підтверджують суми витрат, понесених ТОВ «Армтрейд ЛТД» у зв'язку з придбанням зазначених послуг. Наполягав, що зазначені договори контрагентами позивача та позивачем фактично виконувались, про що складались відповідні первинні документи, у тому числі і акти виконаних робіт та наданих послуг, результати цих послуг відображались у бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Акти виконаних робіт та наданих послуг складались у відповідності до вимог чинного законодавства України та містять всі обов'язкові реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Пояснив, що надання, зокрема, інформаційно-консультаційних послуг та послуг інформаційно-довідкової служби, полягало у наданні довідковими організаціями інформації про вид діяльності позивача, адреси аптек, в яких розміщені товари позивача, наявність відповідних ліків в аптеках та інформацію про ціни на ці ліки, тому зазначені послуги за своєю природою безпосередньо не створюють певних матеріальних результатів (як, наприклад, монтажні або транспортні послуги), не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі за певний календарний період, тому найменування наданих послуг у відповідних актах як, наприклад, «інформаційно-консультаційні послуги» чи «послуги довідки» є, у даному випадку, достатнім для розкриття змісту та обсягу вищевказаної господарської операції. Те саме стосується і бухгалтерських послуг, які полягали у складанні податкової та бухгалтерської звітності підприємства. Що стосується послуг з технічного обслуговування комп'ютерів, то в актах здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) зазначено, які комплектуючі частини комп'ютерної техніки ремонтувались, а також зазначені адреси приміщень аптек, в яких знаходилась комп'ютерна техніка, щодо якої здійснювалось технічне обслуговування.

На обґрунтування правомірності формування ТОВ «Армтрейд ЛТД» витрат за результатами господарських операцій із вищезазначеними контрагентами представником позивача були надані та досліджені судом наступні первинні документи: господарські договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), рахунки (т. 1 а.с. 178-250, т.2 а.с. 1-91).

Дослідивши зазначені акти, суд дійшов висновку, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належними первинними документами, що підтверджують здійснення позивачем витрат у зв'язку з придбанням зазначених у цих документах послуг.

Посилання представників відповідача в обґрунтування відсутності зв'язку між придбанням зазначених послуг та господарською діяльністю позивача на те, що в актах прийняття-здачі послуг не зазначено виду та переліку проведених заходів, способу надання та одержання відповідних послуг, відсутні звіти про виконану роботу, суд до уваги не приймає, оскільки чинним податковим законодавством не встановлено додаткових вимог до змісту та форми документів, які самостійно розкривають сутність та обсяг господарської операції.

Відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зв'язок придбаних позивачем комп'ютерних, бухгалтерських, інформаційно-консультаційних послуг, послуг інформаційно-довідкової служби та технічного обслуговування комп'ютерної техніки у перелічених контрагентів з господарською діяльністю ТОВ «Армтрейд ЛТД», а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми витрат.

При прийнятті рішення по справі суд виходить із основних засад податкового законодавства України, визначених ст. 4 ПК України, якою встановлено презумпцію правомірності рішення платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень від 12.08.2013 року №0002682250, №0002672250, №0002662250, у зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Армтрейд ЛТД» підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування зазначених рішень суб'єкта владних повноважень.

Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Армтрейд ЛТД» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 12.08.2013 року №0002682250, №0002672250, №0002662250.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 10 червня 2014 року.

Суддя Білостоцький О.В.