РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" червня 2014 р. Справа № 924/233/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - Помаранська О.В. (довіреність № 366 від 04.02.2014р.);

відповідача- Товмач В.В. (довіреність №220113 від 22.01.2013р.);

органу прокуратури- Кондратюк А.В. (посвідчення №026596),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмель-ницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2014р. у справі №924/233/13-г

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави, в особі -

державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро»

про стягнення 5 689 974 грн. 01 коп. штрафів, пені та річних за форвардними

біржовими контрактами,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави, в особі - Аграрного фонду в лютому 2013р. звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» (надалі в тексті - Товариство) 5 689 974 грн. 01 грн. заборгованості, з яких: 1 638 280 грн. 89 коп. -20% штрафу, 573 398 грн. 31 коп. -7% штрафу за прострочку поставки понад 30 днів, 679 886 грн. 57 коп. пені за непоставку товару, 37 029 грн. 64 коп. -3% річних за форвардним біржовим контрактом №724Ф та 1 544 738 грн. 40 коп. -20% штрафу, 540 658 грн. 44 коп. -7% штрафу за за прострочку поставки по-над 30 днів, 641 066 грн. 44 коп. пені за непоставку товару і 34 915 грн. 32 коп. -3% річних за фор-вардним біржовим контрактом №725Ф.(т.1, арк.справи 2-5).

Порушена за даною заявою справа №924/233/13-ґ вже розглядалась господарськими суда-ми.

Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.04.2013р. позов було задо-волено частково з урахуванням майнового характеру зобов'язань Відповідача і повернення ним авансових платежів через 6 днів по закінченні строку поставки. Проте, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано в час-тині задоволених вимог та судових витрат, в решті рішення залишено без змін.(т.1, арк.справи 203-209; т.2, арк.справи 39-42).

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2014р. зазначені судові рішення у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Скасовуючи рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий господар-ський суд України, зокрема вказав, що приймаючи рішення та постанову про часткове задоволен-ня позовних вимог, суди не перевірили правомірності укладення форвардних біржових контрактів №724Ф та №725Ф від 24.05.2012 р., як підстав виникнення у сторін даного спору прав та обов'яз-ків, пов'язаних з його виконанням. Всупереч вимог ч.1 ст.237, ст.239 ЦК України залишились без з'ясування обставини, ким фактично укладено спірний контракт, не перевірено та не підтверджено повноважень у таких осіб на вчинення вказаного правочину та наявності їх меж.(т.1, арк.справи 102-104).

За наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду Хмельницької облас-ті від 22.04.2014р. у справі №924/233/13-г (суддя Гладій C.В.) в позові відмовлено.

Дослідивши обставини укладення контрактів, суд дійшов висновку, що їх дія припинилась 23.07.2012р. внаслідок відмови продавця. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з то-го, що відповідно до умов пунктів 5.1 Контрактів, Аграрний фонд до 27.05.2012р. повинен був пе-рерахувати авансові кошти на рахунок Товариства, натомість фактична оплата за платіжними до-рученнями №1141 та №1142 від 02.07.2012р. здійснена Державною казначейською службою лише 20.07.2012р. - тобто, майже через два місяці, чим порушено умови контрактів. Тому, на думку міс-цевого суду, правомірно скориставшись правом, наданим положеннями цивільного законодавства та умовами контрактів, - Товариство відмовилось від виконання зобов'язання з поставки товару, про що повідомило Аграрному фонду 23.07.2012р. і 24.07.2012р. листами №553, №554. Місцевий суд дійшов висновку, що зобов'язання за біржовими контрактами №724Ф та №725Ф від 24.05. 2012р. про закупівлю Аграрним фондом зерна припинилися 23.07.2012р. і 24.07.2012р. у зв'язку з неналежним виконанням Аграрним фондом умов пунктів 5.1 контрактів, тому позовні вимоги є безпідставними.(т.2, арк.справи 155-157).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.04.2014р. у даній справі, Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм матеріально-го права, оскільки на виконання п.5.1 форвардних біржових контрактів Аграрний фонд перераху-вав Відповідачу на рахунок 4 095 702 грн. 23 коп. за біржовим контрактом №724Ф та за біржовим контрактом №725Ф - 3 861 846 грн. 00 коп., що стверджується платіжними дорученнями №1141, №1142 від 02.07.2012р. Проте. укладаючи вищезазначені контракти сторонами у п.7.4 зокрема, ви-значено, що у разі порушення покупцем строків оплати, установлених пунктами 5.1 та 5.3 Конт-рактів - він сплачує продавцеві пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період нес-воєчасної оплати від вартості простроченого платежу. З огляду на вищевикладене апелянт вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою Аграрним фондом авансованого платежу виникли підстави не для сплати пені, а для розірвання Товариством контрактів. Вважає помилковим застосування в даному спорі положеннь ч.3 ст.538 ЦК України, оскільки відмова від виконання зобов'язання кредитором можлива лише до моменту виконання зобов'язання боржником. Стверджує, що за період з 20.07.2014р. по 23.07.2014р. Аграрним фон-дом не вчинено жодних дій, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання своїх обов'-язків за контрактами та які б могли призвести до втрати Товариством інтересу як продавця.(т.2, арк.справи 164-166).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 21.05.2014р. апеляційну скаргу Заступника прокурора прийнято до провадження, справу призначено до слухан-ня.(т.2, арк.справи 163).

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів Скаржника, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. (арк.справи 173-175).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2014р. представники Прокуратури та По-зивача підтримали доводи апеляційної скарги, надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду від 22.04.2013р. у даній справі зали-шити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстан-ції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», діючи як довіритель та Брокерська контора №200 ТОВ «Електронні технології ЕТП», дію-чи як брокер уклали 24.05.2012р. договір-доручення №К24/05/5, відповідно до п.1.1 якого довіри-тель доручає, а брокер зобов'язується від імені, за винагороду і за рахунок довірителя надати ос-танньому послуги з продажу товару, згідно додатку 1 (пшениця м'яка 2 та 3 класу), який є невід'-ємною частиною договору та оформлення необхідної документації з метою укладення брокером біржових контрактів на Аграрній Біржі.

Договір-доручення №К24/05/5 та додаток 1 від імені Товариства підписав директор Сухар М.І. і скріпив відбитком печаток. Від імені Брокерської контори №200 ТОВ «Електронні техноло-гії ЕТП» договір-доручення підписала брокер ОСОБА_2(т.1, арк.справи 101-103).

З матеріалів справи вбачається, що Аграрний фонд-покупець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро»-продавець в особі брокерів 24.05.2012р. уклали форвардний бір-жовий контракт №724Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна (надалі в тексті - Контракт №724 Ф), згідно розділу 1 якого, продавець в порядку та на умовах, визначених в Контракті, зобов'язуєть-ся передати товар у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених в конт-ракті, зобов'язується приймати та оплачувати товар: пшеницю м'яку 2 класу, відповідно ДСТУ 3768-2010 в кількості 4 290,94 тонн, в термін до 01.11.2012р.; базис поставки ЕХW ДПЗКУ, ПАТ (філія «Старокостянтинівський елеватор»), вартість всього товару складає 8 191 404 грн., у тому числі ПДВ 1 365 234,08 грн. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта прийман-ня-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов контракту.

Упродовж 3 робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі поку-пець зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в роз-мірі 50% від суми контракту. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки товару відповідно до контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3 та виконання пункту 4.1 контракту.(п.п. 5.1, 5.3 Контракту №724Ф).

Розділом 7 Контракту №724Ф сторони передбачили відповідальність продавця: за невико-нання продавцем обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20% вартості недопоставле-ного товару; штраф у розмірі 7% недопоставленого товару сплачується за прострочення поставки понад 30 днів. У разі сплати покупцем авансового платежу та непоставки продавцем товару, з ос-таннього стягується пеня у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день простро-чення.

Від Аграрного фонду Контракт №724Ф підписано брокером-покупцем ОСОБА_3, а від Товариства - брокером-продавцем ОСОБА_2, скріплено відбитками їх печаток. Конт-ракт №724Ф зареєстровано Аграрною біржею 24.05.2012р., про що свідчить відбиток печатки та підпис уповноваженої особи Аграрної біржі ОСОБА_4(т.1, арк.справи 9-12, 37-40).

Крім того, 24.05.2012р. Аграрний фонд-покупець та Товариство-продавець в особі брокерів уклали форвардний біржовий контракт №725Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна (надалі в тексті - Контракт №725Ф), згідно розділу 1 якого, продавець в порядку та на умовах, визначених в контракті, зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених в контракті, зобов'язується приймати та оплачувати товар: пшеницю м'яку 3 класу, відповідно ДСТУ 3768-2010 в кількості 4 290,94 тонн, в термін до 01.11.2012р.; базис поставки ЕХW ДПЗКУ, ПАТ (філія «Старокостянтинівський елеватор»), вартість всього товару складає 7723692 грн., у тому числі ПДВ 1 287 282 грн. Поставка вважається здійсненою в момент підпи-сання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов контракту.

Упродовж 3 робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі поку-пець зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в роз-мірі 50% від суми контракту. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки товару відповідно до контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3 та виконання пункту 4.1 контракту.(п.п. 5.1, 5.3 Контракту №725Ф).

Розділом 7 Контракту №725Ф сторони передбачили відповідальність продавця: за невико-нання продавцем обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20% вартості недопоставле-ного товару; штраф у розмірі 7% недопоставленого товару сплачується за прострочення поставки понад 30 днів. У разі сплати покупцем авансового платежу та непоставки продавцем товару, з ос-таннього стягується пеня у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день простро-чення.

Від Аграрного фонду Контракт №725Ф підписано брокером-покупцем ОСОБА_3, а від Товариства - брокером-продавцем ОСОБА_2, скріплено відбитками їх печаток. Конт-ракт №725Ф зареєстровано Аграрною біржею 24.05.2012р., про що свідчить відбиток печатки та підпис уповноваженої особи Аграрної біржі ОСОБА_4(т.1, арк.справи 15-18, 41-44).

Матеріалами справи стверджується, що Державна казначейська служба України 20.07.2012 року перерахувала Відповідачеві 4 095 702 грн. 23 коп. попередньої оплати за пшеницю по фор-вардному біржовому контракту №724Ф від 24.05.2012р. згідно платіжного доручення Аграрного фонду №1141 від 02.07.2012р.(т.1, арк.справи 13).

Того ж дня Державна казначейська служба України перерахувала Відповідачеві 3 861 846 грн. 00 коп. попередньої оплати за пшеницю по форвардному біржовому контракту №725Ф від 24.05.2012р. згідно платіжного доручення Аграрного фонду №1142 від 02.07.2012р.(т.1, арк.спра-ви 19). Зазначені операції відображені Позивачем в податкових накладних від 20.07.2012р. №288/ 2 та №287/2.

Після отримання зазначених коштів Відповідач 23 і 24 липня 2012р. надіслав на адресу Аг-рарного фонду повідомлення про відмову (в повному обсязі) від виконання зобов'язань за форвард-ними контрактами на закупівлю Аграрним фондом зерна №724Ф, №725Ф від 24.05.2012 року.(т.1, арк.справи 45-55).

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що формально відмовившись від виконання конт-рактів, Відповідач лише 07.11.2012р. повернув Позивачеві авансові платежі в сумі 7 957 548 грн. 23 коп. що вбачається з виписки по рахунку №352280002004099 з урахуванням КЕКВ за 07.11. 2012р. та копій платіжних доручень №5006, №5007 від 07.11.2012р.(т.1, арк.справи 56).

З огляду на невиконання Відповідачем умов контрактів, на підставі ст.ст. 230, 231 ГК Украї-ни, п.п. 7.2, 7.5 контрактів, за період 02.11.2012р.-24.01.2013р. Позивач нарахував пеню в розмірі 0,1%, сума якої за Контрактом №724Ф склала 679 886 грн. 57 коп. та 641 066 грн. 44 коп.за Конт-рактом №725Ф, 1 638 280 грн. 89 коп. -20% штрафу від вартості недопоставленого товару за Конт-рактом №724Ф, а за Контрактом №725Ф - 1 544 738 грн. 40 коп., а також через порушення строку виконання зобов'язання більше 30-ти днів нарахував 7% штрафу від вартості недопоставленого товару за Контрактом №724Ф - 573 398 грн. 31 коп., а за Контрактом №725Ф - 540 658 грн. 44 коп. Крім того, з підстав ст.625 ЦК України, за прострочення грошового зобов'язання Позивач нараху-вав 3% річних за Контрактом №724Ф в сумі 37 029 грн. 64 коп., а за Контрактом №725Ф - 34 915 грн. 32 коп.(т.1, арк.справи 4, 14, 20).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і рішення міс-цевого суду підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодав-cтва, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підста-вою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або од-ностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 24.04.2012р. з моменту укладення сторонами біржо-вих форвардних контрактів між ними виникли відносини поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) то-вар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тому, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар в установлений строк, покупець, в силу п.2 ст.693 ЦК України, має право вимагати передання оп-лаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст.203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Представництвом, у відповідності до вимог ч.1 ст.237 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.(ст. 239 ЦК України).

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на під-ставі довіреності, закону або адміністративного акта. Колегія суддів звертає увагу, що від імені Товариства Контракти №724Ф та №725Ф укладено брокером-продавцем ОСОБА_2, яка мала повноваження на таке згідно договору-доручення №К24/05/5 від 24.05.2012р.

Разом з тим, згідно із ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з переви-щенням повноважень, створює, змінює, припиняє ци-вільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочи-ну цією особою, Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прий-няття його до виконання.

Як встановлено апеляційним судом і стверджується матеріалами справи - факти сплати Позивачем 20.07.2012р. авансових платежів в сумі 4 095 702 грн. 23 коп. та 3 861 846 грн., що складає 50% від суми контрактів №724Ф та №725Ф і оприбуткування цих коштів Відповідачем - свідчать про прийняття сторонами даних контрактів до виконання і зумовлюють виникнення у Відповідача зобов'язання поставити товар згідно контрактів, або, в разі відмови від виконання - повернути в розумний строк всі отримані кошти. Проте, даних зобов'язаннь Відповідач не вико-нав, коштів у розумний строк не повернув. Натомість, місцевий суд, вирішуючи спір не надав пра-вової оцінки факту користування протягом чотирьох місяців авансовими коштами, отриманими на підставі контрактів, що призвело до хибного висновку про дострокове припинення контрактів і безпідставність позовних вимог.

Висновки суду першої інстанції про безпідставність позову суперечать обставинам справи з огляду на таке.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'я-зання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ч.1 ст.612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпе-чуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, пенею, штрафом, які боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний спла-тити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або нена-лежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши з підставі ст.230 ГК України,ст.549 ЦК України та пунктів 7.2 контрактів роз-рахунок 20% штрафу за невиконання Відповідачем обсягів поставки, апеляційний суд встановив, що суми такого штрафу 1 638 280 грн. 89 коп. за Контрактом №724Ф та 1 544 738 грн. 40 коп. за Контрактом №725Ф обчислені арифметично вірно (8 191 404,46 грн. х 20% та 7 723 692,00 грн. х 20%) з урахуванням вартості товару, є правомірними і підлягають стягненню з Відповідача у пов-ному обсязі.

Під час вирішення даного спору колегія суддів вважає, що прийняття без зауважень та за-перечень і оприбуткування Позивачем авансових платежів на загальну суму 7 957 548 грн. 23 коп., повернутих Відповідачем 07.11.2012р. - свідчать про прийняття (схвалення) відмови від виконання обов'язку поставки.

Проте, обраний Позивачем період нарахування пені з 02.11.2012р. по 24.01.2013р. є невір-ним, оскільки останнім не враховано обставин, за яких повернута Відповідачем 07.11.2012р. сума попередньої оплати прийнята Позивачем, тому нараховувати пеню належить або до моменту фак-тичного передання товару, або до моменту повернення суми попередньої оплати. Такий висновок також кореспондується за аналогією з положеннями п.3 ст.693 ЦК України, згідно з якого на суму попе-редньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару, або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що правомірною і такою, що підлягає до стягнення є така пеня:

- 49 148 грн. 43 коп. за контрактом №724Ф (вартість непоставленого товару 8 191 404 грн. 46 коп.) за період з 02.11.2012р.(перший день прострочення поставки товару) по 07.11.2012р. (да-та повернення суми авансового платежу) оскільки товар взагалі не поставлявся;

- 46 342 грн. 15 коп. за контрактом №725Ф (вартість непоставленого товару 7 723 692 грн. 00 коп.) за період з 02.11.2012р.(перший день прострочення поставки товару) по 07.11.2012р. (да-та повернення суми авансового платежу) оскільки товар взагалі не поставлявся.

В решті позову, з підстав ст.33 ГПК України, в частині стягнення 630 738 грн. 14 коп. пені, нарахованої за Контрактом №724Ф та 594 724 грн. 29 коп., нарахованої за Контрактом №725Ф в позові належить відмовити за безпідставністю.

При цьому, апеляційний суд враховує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є форма-ми неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окре-мими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

Стягнення з Відповідача на підставі пунктів 7.5 контрактів штрафу в розмірі 7% від вартос-ті недопоставленого товару за прострочення понад тридцять днів, колегія суддів вважає необґрун-тованим, оскільки не зважаючи на те, що Відповідач не здійснив до 01.11.2012р. поставки товару, однак 07.11.2012р. повернув суму попередньої оплати, яка була прийнята Позивачем, твердження останнього про прострочення поставки товару понад 30 днів позбавлене правового опертя і тому з підстав ст.33 ГПК України, в частині стягнення 7% штрафу в сумі 573 398 грн. 31 коп. за Конт-рактом №724Ф та 540 658 грн. 44 коп. за Контрактом №725Ф - в позові належить відмовити за безпідставністю.

Передбачене частиною 2 статті 625 ЦК України право кредитора за грошовим зобов'язан-ням вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є способами захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (пла-ти) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначення грошового зобов'язання містить стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Грошове зобов'язання - це зобов'я-зання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового до-говору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Тобто, умовою застосування до боржника відповідальності за порушення грошового зобо-в'язання, яка зазначена у ст.625 ЦК України, є прострочка виконання такого грошового зобов'я-зання (аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ від 27.06.2012р. у справі №42/364).

Тому, з огляду на те, що між сторонами існують правовідносии поставки, а доказів внесен-ня до контрактів змін щодо обов'язків сторін матеріали справи не містять - колегія суддів звертає увагу, що Відповідач, як продавець за контрактами прийняв на себе майнові, а не грошові зобов'-язання, відтак, в частині вимог про стягнення 37 029 грн. 64 коп. -3% річних за контрактом № 724Ф та 34 915 грн. 32 коп. -3% річних за контрактом №725Ф, нарахованих за період з 20.07. 2012р. (дата отримання коштів) по 07.11.2012р. (дата повернення коштів) - в позові належить від-мовити за безпідставністю.

Колегія суддів також зазначає, що доводи Відповідача стосовно відмови від виконання зо-бов'язань з поставки пшениці за Контрактами №724Ф та №725Ф не заслуговують на увагу, а тому не можуть бути підставою для повної відмови у задоволенні позовних вимог, позаяк конт-рактами врегулювано випадки неможливості виконання зобов'язань. Так, сторона, яка наперед знає, що во-на не зможе виконати своїх зобов'язань, повинна письмово повідомити про це другу сторону не пізніше ніж за два тижні до терміну поставки. У разі невиконання однією із сторін своїх зобов'-язань або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає своїх зобов'язань у вста-новлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити вико-нання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі.(п.п.6.5, 6.7 Контрактів).

Матеріалами справи стверджено, що Позивач фактично перерахував авансовані платежі з порушенням триденного терміну, передбаченого пунктами 5.1 контрактів. Проте, не отримавши авансових платежів до 27.05.2012р. - Відповідач не відмовився від виконання зобов'язань за конт-рактами, не скористався правом нарахувати пеню, передбачену п.7.4 контрактів за порушення строків оплати, а повідомив Позивача про відмову від контрактів з підстав пунктів 6.7 та ст.538 ЦК України лише 23.07.2012р., після оримання авансу в сумі 7 957 548 грн. 23 коп., якою користу-вався впродовж чотирьох місяців.

Разом з тим, у Відповідача не було жодних очевидних підстав вважати, що Аграрний фонд надалі не виконає своїх обов'язків у встановлений строк або виконає їх не в повному обсязі. Колегія суддів звертає увагу, що надіслані на адресу Позивача повідомлення стосувалися відмови від виконання з поставки товару у зв'язку з «простроченням здійснення попередньої оплати», од-нак ані контрактами, ані статтею 538 ЦК України не передбачено права сторін на відмову від виконання зобов'язання у зв'язку із зазначеними обставинами. Посилання Відповідача на ст.706 ЦК України є безпідставними, оскільки положення цієї норми стосуються договору роздрібної купівлі-продажу, який в даному випадку не укладався.

Окрім того, непослідовною та суперечливою є позиція Відповідача викладена у повідом-леннях, які спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, у листах №553, №554 від 23.07.2012р. і 24.07.2012р. (т.1, арк.справи 45-52) Товариство повідомляє про відмову (у повному обсязі) від виконання своїх обов'язків з поставки зерна за контрактами, пояснюючи це відмовою Аграрного фонду, як покупця від оплати товару за контрактом. Проте відмову надіслано після прийняття і неповернення авансованих платежів у розумні строки (кошти повернуті лише 07.11. 2012р., після збору врожаю). Вказані дії Відповідача свідчать про спробу використання на власні господарські цілі коштів, виділених з Державного бюджету України.

Аналіз дій Відповідача та доказів, наявних у матеріалах справи свідчить, що сплативши попередню оплату, отримавши податкові накладні, Позивач обґрунтовано очікував від Товарист-ва виконання обов'язку з поставки зерна, незважаючи на отримання невмотивованих відмов від зобов'язань. Приймається до уваги, що розірвання контрактів в односторонньому порядку не до-пускається (п.10.1), що кореспондується з нормами ст.651 ЦК України. Також, контракти не є ро-зірваними в односторонньому порядку, як це передбачено п.10.2 контрактів (у зв'язку з недостат-нім фінансуванням видатків). Окрім того, апеляційним судом встановлено, що жодна із сторін не скористалася правом передбаченим п.6.5 контрактів, стосовно повідомлення про неможливість виконання своїх зобов'язань, а Відповідач, повертаючи 07.11.2012р. кошти - посилався у платіж-них дорученнях на форвардні біржові контракти.

Відтак, із зазначених вище мотивів, судова колегія вбачає підстави для частково задово-лення скарги прокурора, оскільки вимоги в частині стягнення 3 183 019,29 грн. -20% штрафу за Контрактами №724Ф та №725Ф та 95 490,58 грн. пені за контрактами №724Ф та №725Ф - є пра-вомірними, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджені належними доказами і тому підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог належить відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення 7% штрафів, частини пені та річних підлягає скасуванню з підстав п.п. 3, 4 ч.1ст.104 ГПК України, оскільки через неправильне застосування норм матеріального права висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.

Зміна рішення зумовлює, згідно ст.49 ГПК України, перерозподіл судових витрат пропор-ційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 111¹² Господарського процессуаль-ного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарсь-кого суду Хмельницької області від 22.04.2014р. у справі № 924/233/13-г задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2014р. у справі № 924/233/ 13-г скасувати. Прийняти нове рішення, яким

«Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» (Хмельницька об-ласть, Старокостянтинівський район, с.Сахнівці, вул.Центральна, 13/1, код 37083810) на користь Аграрного фонду (м.Київ, вул.Грінченка, 1, код 33642855)

1 638 280 грн. 89 коп. -20% штрафу за контрактом №724Ф;

1 544 738 грн. 40 коп. -20% штрафу за контрактом №725Ф;

49 148 грн. 43 коп. пені за контрактом №724Ф;

46 342 грн. 15 коп. пені за контрактом №725Ф;

Відмовити в задоволенні наступних вимог:

630 738 грн. 14 коп. пені за контрактом №724Ф;

594 724 грн. 29 коп. пені за контрактом №725Ф;

573 398 грн. 31 коп. -7% штрафу за контрактом №724Ф;

540 658 грн. 44 коп. -7% штрафу за контрактом №725Ф;

37 029 грн. 64 коп. -3% річних за контрактом №724Ф;

34 915 грн. 32 коп. -3% річних за контрактом №725Ф.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» в доход Державного бюджету України 42 101 грн. 39 коп. судового збору.

Стягнути з Аграрного фонду в доход Державного бюджету України 30 978 грн. 61 коп. су-дового збору.».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» в доход Держав-ного бюджету України 21 050 грн. 70 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Аграрного фонду в доход Державного бюджету України 15 489 грн. 30 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказів.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу №924/233/13-г повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.