У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.11.06 Справа №13/250-пд-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Кричмаржевський В.А. , Юхименко О.В.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача-1: Гусакова Т.Є., довіреність № 04/10/06-01 від 04.10.2006р.;

позивача-2: не з’явився;

відповідача-1: Кияшко О.О., довіреність від 10.01.2006р.;

відповідача-2: Теплова Я.С., довіреність № 199 від 15.08.2006р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Селена», м. Херсон

та апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут»,

м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2006 року

у справі № 13/250-ПД-06

за первісним позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Сервіс»,

м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара-Сервіс»,

м. Херсон

до відповідачів 1. Малого приватного підприємства «Селена», м. Херсон

2. Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут»,

м. Херсон

про визнання недійсним договору оренди № 61 від 02.02.2004р.,

спонукання звільнити складські приміщення, спонукання

не чинити перешкоди

за зустрічним позовом Малого приватного підприємства «Селена», м. Херсон

до 1. Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут»,

м. Херсон

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Сервіс»,

м. Київ

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара-Сервіс»,

м. Херсон

про визнання переважного права на придбання складських

приміщень, визнання частково недійсним договору від

27.04.2006р.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут»,

м. Херсон

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-Сервіс»,

м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара-Сервіс»,

м. Херсон

про визнання договору оренди № 61 від 02.02.2004р. дійсним,

визнання недійсними договорів від 27.04.2006р. та 15.05.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Склад-Сервіс», м. Київ і Товариством з обмеженою відповідальністю «Тара-Сервіс», м. Херсон було подано позов до Малого приватного підприємства «Селена», м. Херсон і Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут», м. Херсон про визнання недійсним договору оренди № 61 від 02.02.2004р., укладеного між відповідачами; спонукання відповідача-1 звільнити складські приміщення за літерою «У» №№ 25, 26, 27, 28 загальною площею 1718,8 кв.м., що розташовані на 5 км Миколаївського шосе в м. Херсоні; спонукання відповідача-1 не чинити перешкоди позивачам в частині виконання умов договору щодо передачі спірних складських приміщень за актом приймання-передачі.

В ході судового розгляду справи МПП «Селена» було подано зустрічний позов до ЗАТ «Херсонпостачзбут», ТОВ «Склад-Сервіс», ТОВ «Тара-Сервіс», про визнання переважного права на придбання у власність складського приміщення № 3, розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км.; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2006р., укладеного між позивачами, в частині придбання майна покупця - ТОВ «Тара-Сервіс», з вимогою про визнання МПП «Селена» покупцем за вказаним договором та зменшення вартості придбаного майна на 38.923,20 грн.

Також, ЗАТ «Херсонпостачзбут» було подано зустрічний позов до ТОВ «Склад-Сервіс» і ТОВ «Тара-Сервіс» про визнання договору оренди № 61 від 02.02.2004р. дійсним; визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та від 15.05.2006р.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 01.08.2006 року у справі № 13/250-ПД-06 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги за первісним позовом задовольнив частково: зобов’язав МПП «Селена» звільнити на користь ТОВ «Тара-Сервіс» складські приміщення за літерою «У» №№ 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 кв.м., що розташовані на 5-му км. Миколаївського шосе в м. Херсоні; зобов’язав МПП «Селена» не чинити перешкоди ТОВ «Тара-Сервіс» та ТОВ «Склад-Сервіс» в частині виконання умов договору купівлі-продажу від 27.04.2006р. щодо передачі складських приміщень за літерою «У» №№ 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 кв.м., що розташовані на 5-му км. Миколаївського шосе в м. Херсоні за актом приймання-передачі. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовив.

У задоволенні позовних вимог за зустрічними позовами відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі МПП «Селена», відповідач-1 за первісним позовом, вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі за первісним позовом в якості відповідача ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз», чим позбавив відповідача-1 права пред’явлення до цієї особи зустрічного позову. Суд безпідставно дійшов до висновку про нікчемність договору оренди № 61, оскільки вказаний договір укладений на одинадцять місяців, а тому його нотаріальне посвідчення не було обов’язкове. Судом не взято до уваги те, що угода купівлі-продажу спірного приміщення була укладена між позивачами 27.04.2006р., під час дії заборони (накладення арешту ухвалою господарського суду Херсонської області у справі № 2/2052 від 20.04.2006р.). Просить рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2006р. у справі № 13/250-ПД-06 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом МПП «Селена» та задоволення вимог на користь ТОВ «Тара-Сервіс» та ТОВ «Склад-Сервіс». Просить постановити нове рішення, яким визнати договір оренди № 61 складу № 3 складського приміщення № 25-28 складського корпусу 2, зазначеного на генеральному плані під літерою «У», розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., укладений між МПП «Селена» та ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз» від 02.02.2004р. дійсним; визнати за МПП «Селена» переважне право на придбання у власність вказаного майна; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, укладеного між ТОВ «Тара-Сервіс» та ТОВ «Склад-Сервіс» 27.04.2006р. в частині придбання майна покупця - ТОВ «Тара-Сервіс» та визнати покупцем в зазначеному договорі МПП «Селена», зменшити вартість придбаного майна за договором купівлі-продажу на 38.923,20 грн. Також, в скарзі міститься клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача - ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз» та прийняття до розгляду зустрічного позову в частині визнання угоди дійсною між МПП «Селена» та ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз».

ЗАТ «Херсонпостачзбут», відповідачем-2 за первісним позовом, також була подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення господарського суду від 01.08.2006р. в частині зобов’язання МПП «Селена» звільнити на користь ТОВ «Тара-Сервіс» складські приміщення за літерою «У» №№ 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 кв.м., що розташовані на 5-му км. Миколаївського шосе в м. Херсоні; скасування рішення суду в частині зобов’язання МПП «Селена не чинити перешкоди ТОВ «Тара-Сервіс» та ТОВ «Склад-Сервіс» в частині виконання умов договору купівлі-продажу від 27.04.2006р. щодо передачі складських приміщень за літерою «У» №№ 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 кв.м., які розташовані на 5-му км. Миколаївського шосе в м. Херсоні; скасування рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом; задоволення зустрічних позовних вимог. В обґрунтування скарги відповідач-2 посилається зокрема на те, що договір оренди № 61 укладено на строк менше одного року і не потребував нотаріального посвідчення. Судом не враховано того, що сторони могли б і не домовитися стосовно продовження дії договору оренди та не підписувати додаткові угоди про продовження дії договору після закінчення його дії. Судом не враховані вимоги ст.35 ГПК України стосовно накладення арешту на спірні приміщення літ. «У» ухвалою господарського суду Херсонської області.

ТОВ «Тара-Сервіс» та ТОВ «Склад-Сервіс», позивачі за первісним позовом, у відзиві на апеляційні скарги та в доповненнях до нього вказують зокрема на те, що договір оренди № 61 від 02.02.2004р. фактично укладено на строк більше одного року. Оскільки договір не припиняв своєї дії через неодноразову пролонгацію, тому за приписами діючого законодавства підлягав нотаріальному посвідченню. Отже, судом обґрунтовано констатовано факт нікчемності договору оренди № 61 з посиланням на ч.2 ст.215 ЦК України. Доводи відповідача-2 на те, що договір купівлі-продажу від 27.04.2006р. був укладений під час дії ухвали господарського суду Херсонської області від 20.04.2006р. про вжиття запобіжних заходів не відповідає дійсності, оскільки 25.04.2006р. ухвалою господарського суду Херсонської області було скасовано попередню ухвалу про вжиття запобіжних заходів від 20.04.2006р. Посилання відповідача-2 на те, що договір купівлі-продажу від 15.05.2006р. був укладений під час дії заходів по забезпеченню позову відповідно до ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона від 28.04.2006р. не відповідає дійсності, оскільки 11.05.2006р. ухвалою Комсомольського районного суду було скасовано ухвалу про забезпечення позову від 28.04.2006р. Просять рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2006р. у справі № 13/250-ПД-06 залишити без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

В судових засіданнях присутні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах та у відзиві на неї.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2779 від 04.10.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кагітіної Л.П., Кричмаржевського В.А.

В судовому засіданні 05.10.2006р. розгляд апеляційної скарги в порядку ст.77 ГПК України було відкладено до 09.11.2006р.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3194 від 08.11.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Мойсеєнко Т.В., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 09.11.2006р. на підставі ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 24.11.2006р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3381 від 23.11.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Юхименка О.В.

В судовому засіданні 24.11.2006р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням присутніх представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, 02.02.2004р. між ЗАТ «Херсонпостачзбут» (орендодавець) і МПП «Селена» (орендар) був підписаний договір № 61 оренди будинку, споруди, згідно з п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння наступну споруду: складське приміщення, розташоване за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., загальною площею 2000 м2.

Термін оренди встановлений з 02.02.2004р. до 01.01.2005р. (п.4.1 договору оренди).

02.02.2004р. між ЗАТ «Херсонпостачзбут» і МПП «Селена» підписаний акт приймання-передачі складу № 2 складського корпусу № 2 до договору № 61.

До договору оренди № 61 були складені додаткові угоди від 01.01.2005р., 10.05.2005р., 01.03.2006р., якими строк оренди пролонгувався відповідно до 31.12.2005р., 10.04.2006р., 01.02.2007р.

27.04.2006р. між ТОВ «Склад-Сервіс» (продавець) і ТОВ «Тара-Сервіс» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з п.1 якого предметом договору є відчужуване нерухоме майно, вказане у п.1.2 цього договору зі всіма приналежностями та встановленим в ньому інженерним оснащенням, яке розташоване за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.

Продавець передає у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити наступне нежитлове нерухоме майно: із літ. «У» приміщення №№ 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 кв.м. (п.1.2 договору купівлі-продажу).

Предмет купівлі-продажу, зазначений в п.1.2 належить продавцю на праві власності, згідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 15.06.2005р. приватним нотаріусом, що підтверджується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Херсонським ДБТІ, № витягу 10499046 від 26.04.2006р., реєстраційний № 6645868 (п.1.3 договору)

Відсутність заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом цього договору, підтверджується довідкою, виданою нотаріусом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 27.04.2006р. Відсутність обтяжень рухомого майна продавця перевірено за Державним реєстром обтяжень нерухомого майна, витяг від 27.04.2006р. (п.1.5 договору).

Згідно з п.3.1 договору від 27.04.2006р. продавець зобов’язаний передати відчужуване нерухоме майно покупцю за актом прийому-передачі в строк не пізніше 10 днів з дня укладення цього договору.

Договір купівлі-продажу від 27.04.2006р. в цей же день посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 1129.

15.05.2006р. між ТОВ «Склад-Сервіс» (продавець) і ТОВ «Тара-Сервіс» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з п.1 якого предметом договору є відчужуване нерухоме майно, вказане у п.1.2 цього договору з усіма приналежностями та встановленим в ньому оснащенням, яке розташоване за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.

Продавець передає у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити наступне нежитлове нерухоме майно: із літ. «У» приміщення з № 1 по № 17, загальною площею 1657,6 кв.м. (п.1.2 договору).

Предмет купівлі-продажу, зазначений у п.1.2 належить продавцю на праві власності, згідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 15.06.2005р. приватним нотаріусом, що підтверджується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації – номер витягу 10499069 від 26.04.2006р., реєстраційний номер 6645868 (п.1.3 договору).

Відсутність заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом цього договору, підтверджується довідкою, виданою нотаріусом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 15.05.2006р. Відсутність обтяжень майна продавця перевірено за Державним реєстром обтяжень нерухомого майна, витяг від 15.05.2006р. (п.1.5 договору).

Договір купівлі-продажу від 15.05.2006р. в цей же день посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 1234.

В обґрунтування позовних вимог за первісним позовом ТОВ «Склад-Сервіс» і ТОВ «Тара-Сервіс» посилаються на те, що сторони за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 27.04.2006р. не можуть належним чином виконати свої договірні зобов’язання, а саме: продавець не може передати майно покупцеві за актом приймання-передачі, оскільки складські приміщення незаконно займає МПП «Селена», що заважає нормальній діяльності позивачів. В приміщеннях ТОВ «Склад-Сервіс» знаходиться МПП «Селена», з яким у позивача відсутні будь-які договірні відносини. На думку позивачів, договір оренди № 61 від 02.02.2004р. укладений з дефектом суб’єктного складу, оскільки складські приміщення не належали на праві власності ЗАТ «Херсонпостачзбут»; сторонами за договором № 61 не додержана нотаріальна форма договору. У зв’язку з цим, в позові ставиться вимога про визнання недійсним договору оренди № 61 від 02.02.2004р., укладеного між відповідачами; спонукання відповідача-1 звільнити складські приміщення за літерою «У» №№ 25, 26, 27, 28 загальною площею 1718,8 кв.м., що розташовані на 5 км. Миколаївського шосе в м. Херсоні; спонукання відповідача-1 не чинити перешкоди позивачам в частині виконання умов договору щодо передачі спірних складських приміщень за актом приймання-передачі. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 203, 215, 220, 761, 774, 793 ЦК України, ст.ст. 48, 49 Закону України «Про власність».

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом МПП «Селена» посилається на те, що з боку ТОВ «Склад-Сервіс» порушується право МПП «Селена» на першочергове придбання спірного приміщення після закінчення договору оренди № 61. ЗАТ «Херсонпостачзбут» не повідомляв МПП «Селена» про те, що воно не є власником майна. Власником майна (ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз») при розпорядженні власністю були порушені права та охоронювані законом інтереси орендаря - МПП «Селена». На думку останнього, оскільки він, як орендар за договором оренди № 61, мав намір придбати спірне майно та тривалий час ним користується на умовах оренди, за ним повинно бути визнано право покупця за договором від 27.04.2006р. МПП «Селена» був відремонтований дах спірного складського приміщення на загальну суму 38.923,20 грн. У зв’язку з цим, в позові ставиться вимога про визнання переважного права на придбання у власність складського приміщення № 3, розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км.; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2006р., укладеного між позивачами, в частині придбання майна покупцем - ТОВ «Тара-Сервіс», з визнанням МПП «Селена» покупцем за вказаним договором та зменшення вартості придбаного майна на 38.923,20 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 4, 48, Закону України «Про власність», ст.ст. 10, 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 187, 203, 205, 759, 761, 764-778 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом ЗАТ «Херсонпостачзбут» посилається на те, що на підставі договору оренди нежилих приміщень № 07а/04 від 29.10.2004р., укладеного з ЗАТ ЛК «Укрінкомліз», товариство отримало першочергове право на придбання предмету договору оренди у разі його продажу. Проте, ЗАТ ЛК «Укрінкомліз» не виконало своїх договірних зобов’язань за договором № 07а/04 і здійснило відчуження складських приміщень ТОВ «Склад-Сервіс». В подальшому, за договорами купівлі-продажу від 27.04.2006р. та 15.05.2006р. ТОВ «Склад-Сервіс» продало ТОВ «Тара-Сервіс» частини спірних приміщень складського корпусу № 2, позначеного на генплані літ. «У», розташованого за адресою: Миколаївське шосе, 5-й км., м. Херсон. На думку заявника, вказані правочини були здійснені під час накладення арештів на майно, згідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 20.04.2006р. у справі № 2/2052 і ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона від 28.04.2006р. Договір оренди № 61 від 02.02.2004р. за своїм змістом не суперечить нормам чинного законодавства; під час укладення вказаного договору, ЗАТ «Херсонпостачзбут» діяв з відома власника майна, яким на той час був ВАТ «Кредитпромбанк». У зв’язку з цим, в позові ставиться вимога про визнання договору оренди № 61 від 02.02.2004р. дійсним; визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та від 15.05.2006р. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 6, 203, 215, 628, 635, 705, 761, 764, 777 ЦК України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вказувалось вище, за спірним договором оренди будинку, споруди № 61 від 02.02.2004р., укладеного між ЗАТ «Херсонпостачзбут» та МПП «Селена», в оренду останньому було передано складське приміщення.

Статтею 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

При підписанні тексту договору оренди № 61 від 02.02.2004р. його сторонами строк оренди був встановлений до 01.01.2005р. (п.4.1 договору). В подальшому, додатковими угодами від 01.01.2005р., 10.05.2005р. та 01.03.2006р. строк оренди сторонами був пролонгований відповідно до 31.12.2005р., 10.04.2006р., 01.02.2007р. У всіх додаткових угодах вказано на те, що вони є невід’ємною частиною договору оренди № 61 від 02.02.2004р. Тобто, фактично зазначеними додатковими угодами вносились зміни в умови договору оренди № 61 щодо строку оренди. Загальний строк оренди за вказаним договором, з урахуванням додаткових угод до нього, встановлений на строк більше одного року, а саме – з 02.02.2004р. по 01.02.2007р., тобто становить три роки. Таким чином, вказаний договір повинен бути посвідчений в нотаріальному порядку.

Згідно з частинами 1, 2 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Частиною 1 ст.220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У відповідності з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Договір оренди будинку, споруди № 61 від 02.02.2004р. не був посвідчений сторонами в нотаріальному порядку. Таким чином, вказаний договір є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається. Вказаний договір не породжує для його сторін взаємні права та обов’язки, що з нього випливають.

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Суду не надано доказів того, що будь-яка із сторін ухилялася від нотаріального посвідчення договору оренди № 61 від 02.02.2004р., як і не надано доказів того, що будь-яка із сторін взагалі мала намір посвідчити договір нотаріально. Доводи відповідачів з цього приводу зводяться фактично до того, що вказаний договір, на їх думку, не треба посвідчувати нотаріально, оскільки при підписанні договору його строк дії, встановлений сторонами, не перевищував одного року. Проте, вказані доводи є необґрунтованими з урахуванням вищенаведених обставин та норм діючого законодавства, що регулює випадки необхідності нотаріального посвідчення правочинів.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову в частині визнання договору оренди № 61 від 02.02.2004р. недійсним та відмову у задоволенні зустрічного позову ЗАТ «Херсонпостачзбут» про визнання вказаного договору дійсним. ЗАТ «Херсонпостачзбут» не вказано тих підстав, з якими закон пов’язує визнання угоди дійсною.

Відповідно до 761 ЦК України, право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2004р. між ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз» (довіритель) і ЗАТ «Херсонпостачзбут» (повірений) був укладений договір поруки, згідно з п.1.1 якого повірений зобов’язується здійснити від імені і за рахунок довірителя певні юридичні дії, а саме: знайти орендарів з метою укладення договорів оренди на складські приміщення, що належать довірителю на праві власності, які знаходяться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км., і зазначені на генеральному плані як складські приміщення складського корпусу № 2 під літерою «У» складів № 1 -3 загальною площею 5285,1 кв.м., разом з земельною ділянкою, на якій знаходяться вказані нежилі приміщення.

Пунктом 2.2 договору поруки від 12.01.2004р. визначено, що довіритель підтверджує про надання повіреному права укладати від свого імені договори оренди складських приміщень, зазначених в п.1.1 цього договору.

Договір поруки набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання (п.4.1 договору).

З викладеного вбачається, що у ЗАТ «Херсонпостачзбут» було право на укладення договору оренди з МПП «Селена». Тому, посилання суду першої інстанції та позивачів на п.6.2.7 договору оренди нежилих приміщень № 07а/04 від 29.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз» та ЗАТ «Херсонпостачзбут», із вказівкою про те, що останньому було заборонено здавати об’єкт оренди в суборенду без письмового дозволу ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз», і те, що відповідного письмового дозволу у ЗАТ «Херсонпостачзбут» не було, є необґрунтованим. Проте, слід зазначити, що наявність у ЗАТ «Херсонпостачзбут» права на укладення договору оренди не впливає на визнання судом факту нікчемності договору оренди № 61 від 02.02.2004р., внаслідок відсутності нотаріального посвідчення такого договору.

Відповідно до ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 48 Закону України «Про власність» встановлено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права

Статтею 49 цього ж Закону закріплено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Обставини справи свідчать про те, що МПП «Селена» володіє спірним майном без відповідної правової підстави, оскільки договір оренди № 61 від 02.02.2004р. є нікчемним. Своїми діями МПП «Селена» вчиняє перешкоди у виконанні позивачами своїх договірних зобов’язань в частині приймання-передачі майна за актом приймання-передачі.

Протоколом дослідження доказів у місці їх знаходження від 19.07.2006р. підтверджується факт володіння МПП «Селена» спірним майном. В цьому протоколі також вказано на те, що спеціаліст Херсонського ДБТІ Іванівська Т.В. пояснила, що МПП «Селена» займає саме ті приміщення, які були фактично придбані ТОВ «Тара-Сервіс» за договором купівлі-продажу від 27.04.2006р., а саме: складські приміщення за літерою «У» №№ 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 кв.м., що розташовані на 5-му км. Миколаївського шосе в м. Херсоні. Нумерація цих приміщень відповідає генеральному плану, який міститься в інвентарній справі Херсонського ДБТІ.

Представник МПП «Селена» в судових засіданнях не заперечував, що товариством займаються вищевказані складські приміщення.

У зв’язку з цим, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом, зобов’язавши МПП «Селена» звільнити на користь ТОВ «Тара-Сервіс» спірні складські приміщення, а також не чинити перешкоди ТОВ «Тара-Сервіс» та ТОВ «Склад-Сервіс» в частині виконання умов договору купівлі-продажу від 27.04.2006р. щодо передачі вказаних складських приміщень за актом приймання-передачі.

Зустрічні позовні вимоги МПП «Селена» про визнання переважного права на придбання у власність складського приміщення № 3, розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., ґрунтуються зокрема на положенні ч.2 ст.777 ЦК України, згідно до якої наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найом, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Проте, МПП «Селена» не може вважатися наймачем за договором оренди № 61 від 02.02.2004р., оскільки вказаний договір є нікчемним. Відповідно, у вказаного підприємства і відсутнє переважне право перед іншими особами на придбання спірного майна.

Тому, позовні вимоги МПП «Селена» є необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Щодо обставини про здійснення МПП «Селена» ремонту даху спірного складського приміщення на загальну суму 38.923,20 грн., то слід вказати, що підприємство не позбавлено права звернутися до суду за захистом свого права з цього питання, якщо вважає, що таке право порушено, у встановленому законом порядку. Слід погодитися з висновком місцевого господарського суду про те, що МПП «Селена» невірно обрано спосіб захисту свого права та охоронюваного законом інтересу. Ті норми закону, на які посилається відповідач-1, не встановлюють підстав для визнання договору купівлі-продажу від 27.04.2006р. недійсним в частині визначення покупця за таким договором та визнання покупцем за цим договором іншої особи, а також зменшення вартості придбаного майна на певну суму.

Щодо позовних вимог ЗАТ «Херсонпостачзбут» про визнання договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та від 15.05.2006р. недійсними, то слід вказати на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.04.2006р. у справі № 2/2052 (за заявою МПП «Селена» до ТОВ «Склад-Сервіс» і ЗАТ «Херсонпостачзбут» про застосування запобіжних заходів) в порядку ст.ст. 431, 432, 434 було накладено арешт на складські приміщення, склад № 2 складського корпусу № 2 під літ. «У», який знаходиться за адресою Миколаївське шосе, 5-й км., на території ЗАТ «Херсонпостачзбут». На виконання вказаної ухвали суду, постановою ДВС у Комсомольському районі м. Херсона від 21.04.2006р. здійснено виконавчі дії по накладенню арешту.

25.04.2006р. ухвалою господарського суду Херсонської області у справі № 2/2052 скасовано ухвалу від 20.04.2006р. цього ж суду про вжиття запобіжних заходів.

Також, ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 28.04.2006р. (за позовом Остафійчук І.Ю. до ЗАТ «Херсонпостачзбут», ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз», ТОВ «Склад-Сервіс» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов’язання до виконання договору оренди) в порядку ст.ст. 151 – 153 ЦПК України було накладено арешт на складські приміщення загальною площею 5285,1 кв.м., які є частиною складського корпусу № 2 а визначене на генплані літ. «У», які знаходяться за адресою Миколаївське шосе, 5 км. в м. Херсоні, власником яких є ТОВ «Склад-Сервіс».

11.05.2006р. за заявою ТОВ «Склад-Сервіс» Комсомольським районним судом м. Херсона винесено ухвалу про скасування ухвали від 28.04.2006р. про забезпечення позову. 12.05.2006р. на виконання ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.05.2006р., державним виконавцем винесена постанова про зняття арешту з майна боржника, а саме: з складських приміщень загальною площею 5285,1 м2, які є частиною складського корпусу № 2 та визначені на генплані літ. «У», розташованих за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км. та є власністю ТОВ «Склад-Сервіс». 15.05.2006р. начальником ДВС у Комсомольському районі м. Херсона була прийнята постанова про перевірку виконавчого провадження, якою скасовано постанову про звільнення з-під арешту складських приміщень загальною площею 5285,1 кв.м, яке є частиною складського корпусу № 2 літ. «У», яке знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., та є власністю ТОВ «Склад-Сервіс»; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2006р. по виконанню ухвали суду про накладення арешту; зобов’язано державного виконавця провести дії по арешту майна ТОВ «Склад-Сервіс» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області залишена без змін ухвала Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.05.2006р. про скасування ухвали суду від 28.04.2006р. про забезпечення позову. В ухвалі суду апеляційної інстанції вказано на те, що задовольняючи заяву ТОВ «Склад-Сервіс» про скасування забезпечення позову, застосованого ухвалою суду від 28.04.2006р. згідно до ст.154 ЦПК України, суд першої інстанції взяв до уваги доводи заявника про те, що невірно ідентифікований об’єкт нерухомості, який є предметом спору та арештований об’єкт не відповідає індивідуальним ознакам, які вирізняють майно, належне ТОВ «Склад-Сервіс», а також те, що накладення арешту на весь об’єкт нерухомості без вказівки на конкретні приміщення чинить перешкоди у здійсненні господарської діяльності. Також вказано на те, що виносячи ухвалу від 28.04.2006р. про забезпечення позову Остафійчука І.Ю. суд першої інстанції не обґрунтував необхідності його застосування, не пересвідчився чи є належним позивачем Остафійчук І.Ю. по даній справі, не звернув уваги, що матеріали справи не містять доказів, що позивач є акціонером ЗАТ «Херсонпостачзбут» та яким чином порушені його права укладеними угодами, що ним оскаржуються.

З викладеного вбачається, що спірні договори купівлі-продажу від 27.04.2006р. та від 15.05.2006р. були укладені між ТОВ «Склад-Сервіс» і ТОВ «Тара-Сервіс» під час скасування судами арештів на складські приміщення, накладених ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.04.2006р. у справі № 2/2052 та ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 28.04.2006р.

До того ж, як вказувалось вище, в пунктах 1.5 договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та від 15.05.2006р. вказано на те, що відсутність заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом договорів, підтверджується довідками, виданими нотаріусом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Відсутність обтяжень рухомого майна продавця перевірено за Державним реєстром обтяжень нерухомого майна.

При цьому слід додати, що ЗАТ «Херсонпостачзбут» обґрунтовує наявність свого порушеного права тим, що на підставі договору оренди нежилих приміщень № 07а/04 від 29.10.2004р., укладеного з ЗАТ ЛК «Укрінкомліз», товариство отримало першочергове право на придбання предмету договору оренди у разі його продажу. Проте, як вказує відповідача-2, ЗАТ ЛК «Укрінкомліз» не виконало своїх договірних зобов’язань за договором № 07а/04 і здійснило відчуження складських приміщень ТОВ «Склад-Сервіс». В подальшому, за договорами купівлі-продажу від 27.04.2006р. та 15.05.2006р. ТОВ «Склад-Сервіс» продало ТОВ «Тара-Сервіс» частини спірних приміщень складського корпусу № 2, позначеного на генплані літ. «У», розташованого за адресою: Миколаївське шосе, 5-й км., м. Херсон.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2005р. між ЗАТ Лізингова компанія «Укрінкомліз» (продавець) та ТОВ «Склад-Сервіс» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти складські приміщення, позначені на генеральному плані Херсонського ДБТІ літерами «У» № 1 – 28, загальною площею 5085,4 кв.м., які є частиною складу (за генпланом літера «У» загальною площею 6770,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Херсон Миколаївське шосе, 5 км, з усім встановленим в них інженерним обладнанням (електромережі, телефонні мережі, паливна та водопровідна мережа), і сплатити за нього суму, визначену в договорі. Сторонами за вказаним договором був складений та підписаний відповідний акт здачі-приймання нерухомого майна, згідно до умов п.4 цього договору.

Тобто, на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2005р. ТОВ «Склад-Сервіс» набуло право власності на вищевказані складські приміщення, і як власник в подальшому розпорядилось певними частинами цих приміщень шляхом укладення договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та 15.05.2006р. З цього приводу слід враховувати приписи ст.204 ЦК України, якою передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вищевказаний договір купівлі-продажу від 15.06.2005р., укладений між ЗАТ Лізингова компанія «Укрінкомліз» та ТОВ «Склад-Сервіс», на підставі якого останнє набуло право власності на майно, не визнаний судом недійсним і недійсність вказаного договору прямо не встановлена законом. З цього слід дійти до висновку про те, що укладенням між позивачами договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та 15.05.2006р. не порушуються права та охоронювані законом інтереси ЗАТ «Херсонпостачзбут».

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності зі ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з Роз’ясненням ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

МПП «Селена» та ЗАТ «Херсонпостачзбут» всупереч вимогам ст.33 ГПК України, не було доведено наявності тих обставин, з якими закон пов’язує визнання договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та від 15.05.2006р. недійсними. Судом також відповідних обставин не встановлено.

Крім того, як обґрунтовано вказано місцевим господарським судом, укладенням між позивачами договору купівлі-продажу від 15.05.2006р. не порушуються права та охоронювані законом інтереси ЗАТ «Херсонпостачзбут», оскільки предметом вказаного договору є майно, що не належить останньому.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги в частині визнання договорів купівлі-продажу від 27.04.2006р. та 15.05.2006р. недійсними, також є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Судом залишено без задоволення клопотання МПП «Селена», викладене в апеляційній скарзі, про залучення до участі у справі в якості відповідача ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз» та прийняття до розгляду зустрічного позову в частині визнання угоди дійсною між МПП «Селена» та ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз». Колегія суддів не вбачає наявності достатніх підстав для залучення до участі у справі в якості відповідача ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз» в порядку ст.24 ГПК України. Вказаною нормою передбачено право суду залучення до участі у справі іншого відповідача, а не обов’язок. До того ж, статтею 24 ГПК України передбачена можливість залучення до участі у справі іншого відповідача до прийняття рішення судом. Проте, господарським судом Херсонської області вже прийнято рішення, яке переглядається в апеляційному порядку у даній справі. Крім того, вказана вимога може бути предметом іншого позовного провадження.

Щодо вимоги МПП «Селена» про прийняття до розгляду зустрічного позову в частині визнання угоди дійсною між МПП «Селена» та ЗАТ «Лізингова компанія «Укрінкомліз», то слід зазначити, що в силу ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Оскільки заявлені відповідачем-1 названі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції, то вказані вимоги не можуть прийматися та розглядатися в суді апеляційної інстанції.

Доводи, зазначені в апеляційних скаргах, є необґрунтованими і спростовуються вищевикладеним.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Малого приватного підприємства «Селена», м. Херсон і Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут», м. Херсон, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2006р. у справі № 13/250-ПД-06 – без змін.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

судді Мірошниченко М.В.

Кричмаржевський В.А. Юхименко О.В.