ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2007 р. Справа № 15/193-НА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі Чайці О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Малюта Н.М., довіреність від 05.01.2007 року,

від відповідача: Левицький Е.П., довіреність №10 від 10.01.2007 року,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м.Хмельницький

на постанову господарського суду Хмельницької області

від "16" серпня 2006 р. у справі № 15/193-НА (суддя Муха М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтекс", м.Хмельницький

до Державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м.Хмельницький

про скасування постанов про накладення штрафів №203 від 24.05.2006 року та №204 від 24.05.2006 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Хмельницької області від 16.08.2006р.у справі №15/193-НА позов ТОВ "Продтекс" задоволено: скасовано постанови Державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" про накладення штрафів №203 від 24.05.2006р., №204 від 24.05.2006р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державне підприємство "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду з підстав невідповідності висновків, викладених у постанові, обставинам справи, та порушення норм матеріального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на норми ст.ст.20, 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів". Вважає, що позивачем в мішки вшивались неналежні етикетки, а саме в мішки з готовою до реалізації продукцією, яка пройшла повний цикл виробництва, фасування і маркування, вшивалась етикетка, в якій відсутня повна адреса і телефон виробника, номер партії і дата виготовлення виробленої продукції.

Крім того, вважає невірним висновок суду в мотивувальній частині постанови про те, що на відповідача не покладається обов'язок про здійснення перевірки щодо відповідності та правильності маркування продукції та застосування санкцій саме за цей вид порушення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Хмельницької області необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду Хмельницької області скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позову. Представник надав пояснення, що твердження позивача, про те, що "відбір зразків етикеток проводився на складі із ще нефасованої продукції" не відповідає дійсності, суперечить і спростовується даними акта відбору зразків продукції від 19.04.2006р. №65. В акті чітко зазначено, що відбір зразків проведено на складі продукції, яку прийняв ВТК. Тобто продукція, яка пройшла повний технологічний цикл виробництва, відповідно до вимог стандарту ГОСТ 6201-68 "Горох шліфований (лущений) ТУ" розфасована і промаркована, готова до реалізації. Зазначив, що позивач замовчує у позові наявність у акті перевірки від 19.05.2006р. №94 додатку 2 - етикетки на горох шліфований датою виготовлення 20.03.2006р. Вказана етикетка виготовлена по накладній від 31.01.2005р. №16, використовувалась на день перевірки і, як наголошує відповідач у скарзі, є зразком маркування готової до реалізації продукції. На ній очевидна відсутність назви, повної адреси і телефону виробника, номера партії виробництва, що є порушенням вимог ст.38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів". Саме цією етикеткою була маркована партія готової до реалізації продукції датою виготовлення 20.03.2006р., яка перевірялась 19.04.2006р. До того ж дата виготовлення, за твердженням позивача, ще й означає номер конкретної партії продукції. Факт надання етикетки з датою 20.03.2006, ідентичної етикеткам, прошитим на мішках з готовою партією продукції датою виготовлення 20.03.2006 посвідчив особисто позивач, проставленням на цій етикетці відтиску печатки підприємства і підписанням протоколу вимірювального та органолептичного контролю зразків від 19.04.2006р. Звертає увагу суду на те, що доказом того, що позивач до 19.04.2006р. використовував етикетку, що не відповідала ст.38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", є факт виготовлення ним в процесі проведення держнагляду нового зразка етикетки, наданого держінспектору 27.04.2006р., в якому є повна адреса виробника, але відсутня його назва, телефон та номер партії продукції.

Позивач в письмовому запереченні на апеляційну скаргу (а.с.85-86) та його представник в судовому засіданні не погоджуються з доводами апеляційної скарги. Вважають, що при винесенні рішення господарським судом Хмельницької області в повній мірі досліджено матеріали справи та винесено законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційну скаргу вважають безпідставною, в зв’язку з чим просять оскаржувану постанову господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача надав пояснення, що згідно висновків у акті перевірки, перевірена продукція відповідає вимогам ГОСТ 6201-68, ДР-97 по перевірених показниках. Висновок відповідача про те, що відібрана продукція не відповідала вимогам ст.ст. 20, 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" по маркуванню, а саме не вказано повну адресу виробника, номер партії виробництва, що є однією із підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не відповідає дійсності. Відбір зразків етикеток проводився на складі, із ще нефасованої продукції, за адресою м. Хмельницький, вул.Курчатова, 124, що підтверджується у Акті. Представниками відповідача були вилучені зразки етикеток, копії яких додані до Акту перевірки. Зазначив, що вказані етикетки є зразками, на яких безпосередньо перед фасуванням продукції в упаковку (мішки) та маркуванням для зберігання чи реалізації, вручну, штампом проставляються дані, яких не міститься на готовому зразку етикетки, а саме: дату виготовлення. Щодо номеру партії виробництва, то оскільки "партія" - це будь - яка визначена кількість харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за однакових умов на одній і тій самій потужності, а вироблений товар на підприємстві абсолютно однаковий, то згідно внутрішнього розпорядження підприємства від 03.01.2005р. - при виготовленні круп власного виробництва номером партії вважається дата виготовлення. Пояснив, що використані при перевірці етикетки навіть не знаходились у процесі випуску чи реалізації продукції (маркування продукції), про що також свідчить відсутність на них слідів використання (сліди кріплення до мішку). Етикетки, які знаходяться на випущеній та реалізованій продукції, відповідають усім вимогам чинного законодавства.

Згідно розпорядження голови Житомирського апеляційного господарського суду від 15.01.2007р. №16 розгляд апеляційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів Іоннікової І.А. та Майора Г.І.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.04.2006р. Державним підприємством "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" прийнято рішення №04-454/65 (а.с.32) про перевірку суб’єкта підприємницької діяльності ТОВ "Продтекс", м.Хмельницький з питань дотримання вимог стандартів, норм і правил при виробництві, зберіганні та реалізації круп.

В матеріалах справи знаходиться два примірники акту відбору зразків №65 від 19.04.2006р. (а.с.33-34), один з вказаних примірників виготовлено друкованим способом, а інший написано від руки. При цьому вказані акти відбору зразків підписано перевіряючим – державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Ананчук Г.В. та директором ТОВ „Продтекс” Шубіним О.В.

В актах відбору зразків зазначено, що відібрані зразки продукції, яку прийняв ВТК, товарознавець (особа, що працює за умов самоконтролю) для перевірки на відповідність вимогам ГОСТ 6201-68 „Горох шліфований (лущений).ТУ”. Для органолептичного контролю (зовнішнього огляду) та для випробувань відібрано зразки гороху шліфованого цілого 1гатунку та гороху жовтого шліфованого колотого 1гатунку.

У протоколі вимірювального та органолептичного контролю зразків (проб) від 19.04.2006р. (а.с.31) зазначено, що партія гороху жовтого шліфованого цілого 1гатунку в кількості 8тон (160мішків), вартістю 8000грн, дата виготовлення 20.04.2006р. не відповідає вимогам НД по маркуванню; партія гороху жовтого шліфованого колотого 1гатунку в кількості 6тон (120мішків), вартістю 6300грн, дата виготовлення 20.04.2006р. не відповідає вимогам НД по маркуванню. (Згідно пояснення представника відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції фактична дата виготовлення перевіряємої партії - 20.03.2006р.).

Зазначений протокол підписано директором ТОВ „Продтекс” з приміткою про те, що останній не погоджується з пунктом по маркуванню.

Згідно протоколів випробувань зразків продукції №240/458 від 28.04.2006р. та №240/459 від 28.04.2006р. (а.с.37-40), складених Акредитованою випробувальною лабораторією харчової і сільськогосподарської продукції, зразок гороху жовтого шліфованого цілого першого ґатунку та зразок гороху жовтого шліфованого колотого першого ґатунку дата виготовлення 20.03.2006р. відповідають вимогам ГОСТ 6201-68, ДР-97 по перевірених показниках.

За результатами перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил Державним підприємством „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” складено акт перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил.

До матеріалів справи сторонами додано два різні примірники цього акту перевірки.

На примірнику акта (а.с.20-24), наданого позивачем, відсутні номер та дата складення, на примірнику акта, наданого відповідачем в судове засідання апеляційної інстанції, міститься номер та дата складання - №94 від 19.05.2006р., тексти актів ідентичні. За поясненням представника відповідача примірник акта був наданий позивачеві відразу після перевірки, а тому ще не був зареєстрований.

Суть порушення сформульована в п.4 акта перевірки так: партія гороху жовтого шліфованого 1 ґатунку дата виготовлення 20.03.2006р. відповідає вимогам ГОСТ 6201-68, ДР-97 по перевірених показниках, але не відповідає вимогам ст.ст.20, 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" по маркуванню (етикетуванню), а саме не вказано повну адресу виробника, номер партії виробництва.

За результатами перевірки, на підставі акту відповідачем 24.05.2006р. прийнято постанови про накладення штрафу, а саме №203 (а.с.26), відповідно до якої за реалізацію гороху жовтого шліфованого цілого 1гатунку, що не відповідає вимогам ст.20, 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню зобов’язано ТОВ „Продтекс” сплатити штраф у розмірі 25% вартості зазначеної (реалізованої) продукції в сумі 18682грн. 87коп., та №204 (а.с.27), відповідно до якої за реалізацію гороху жовтого шліфованого колотого 1гатунку, що не відповідає вимогам ст.20, 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню зобов’язано ТОВ „Продтекс” сплатити штраф у розмірі 25% вартості зазначеної (реалізованої) продукції в сумі 8170грн. 25коп.

У червні 2006р. ТОВ "Продтекс" подало до господарського суду Хмельницької області позовну заяву, в якій з урахуванням уточнень позовних вимог, просив скасувати постанови ДП "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" від 24.05.2006р. за №203 та №204.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є обґрунтованим. Також суд дійшов висновку, що на відповідача не покладається обов'язок по здійсненню перевірок щодо відповідності та правильності маркування продукції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в повному обсязі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень на здійснення перевірок щодо відповідності та правильності маркування продукції і застосування штрафних санкцій за цей вид порушення.

Статтями 1 і 20 Закону України від 29.12.1997р. №771/97-ВР (в редакції від 06.09.2005р. із змінами та доповненнями) "Про безпечність та якість харчових продуктів" передбачено, що харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо, зокрема, етикетка харчового продукту не відповідає обов’язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту; забороняється виробляти та/або вводити в обіг неправильно марковані харчові продукти.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" до системи державних органів, які в межах їх компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням, входить серед інших центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Згідно з п.1 і 2 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.1993р. №30-93 "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" державний нагляд за додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів, стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов’язаних з якістю продукції (далі – стандарти, норми і правила), здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи – державні центри стандартизації, метрології та сертифікації (далі – органи державного нагляду), а також інші спеціально уповноважені органи.

Директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації центральних органів виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики одночасно за посадою є головними державними інспекторами Республіки Крим, області, міста.

Органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил; державні інспектори мають право відбирати зразки продукції у підприємців для перевірки на відповідність її стандартам, нормам і правилам, оформляти матеріали щодо накладення штрафу на підприємця у разі порушення ним стандартів, норм і правил (п.1 ст.5, п.п.3 і п.п.9 п. 1 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення".

Статтею 8 зазначеного Декрету надано право головному державному інспектору області або його заступнику приймати постанову про накладення штрафів на підприємців у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил.

В ст.1 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" визначено, що стандарт – це документ, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким встановлено для загального та систематичного використання правила, інструкції або характеристики продуктів, пов’язаних з ними процесів або послуг, додержання яких є обов’язковим. Стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів , встановлених санітарними заходами, та може включати або бути цілком присвячений вимогам щодо позначення , упаковки, маркування та етикетування продукту чи процесу, а також вимогам до термінології, яка вживається щодо процесу, продукту чи послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при перевірці позивача встановлено факт реалізації гороху жовтого шліфованого цілого 1 ґатунку та гороху жовтого шліфованого колотого 1 ґатунку, що не відповідає вимогам ст.20, 38 Закону України „Про безпечність та якість харчових продуктів” по маркуванню.

На підтвердження встановленого порушення відповідачем долучено до матеріалів справи 2 етикетки (етикетку на горох шліфований цілий 1 ґатунку та горох шліфований колотий 1 ґатунку). На етикетках відсутні юридична адреса виробника, номер партії та дата виготовлення, (адреса потужностей, телефон та інші необхідні дані на етикетках є в наявності (а.с.11).

Відповідачем наголошується, що саме ці етикетки, які були надані держіспектору є ідентичними етикеткам пришитим на мішках з готовою до реалізації продукцією.

Етикеток від мішків, які розшивались у зв’язку із необхідністю відібрання зразків з метою проведення вимірювального та органолептичного контролю відповідачем не надано, натомість позивачем долучено до матеріалів справи оригінали двох етикеток відібраних з продукції готової до реалізації з видимим слідом підтверджуючим, що дані етикетки були пришиті до мішків з аналогічною продукцією. При цьому на даних етикетках наявні всі необхідні реквізити, що вимагаються законодавством.

Позивач стверджує, що дата виготовлення проставлялась на етикетках з допомогою штампу. Закон України "Про безпечність та якість харчових продуктів" не містить заборони такого нанесення дати виготовлення продуктів на етикетці.

Згідно розпорядження від 03.01.2005р. при виготовленні крупи власного виробництва номером партії вважається дата виготовлення.

Слід зазначити, що Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів" і, зокрема, ст.ст.20 та 38, на порушення яких посилається відповідач, не визначено, яким чином слід позначати номер партії товару.

Згідно п.п. 1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт вчиненого позивачем порушення, зазначеного в акті перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил, та оспорюваних постановах.

Як вбачається із протоколів випробувань зразків продукції №240/458 від 28.04.2006р. та №240/459 від 28.04.2006р., складених Акредитованою випробувальною лабораторією харчової і сільськогосподарської продукції, зразок гороху жовтого шліфованого цілого першого ґатунку та зразок гороху жовтого шліфованого колотого першого ґатунку відповідають вимогам ГОСТ 6201-68, ДР-97 по перевірених показниках.

Крім того, судом також враховується, що відповідачем в оспорюваних рішеннях зазначено, що останні прийняті на підставі Декрету КМ України „Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.1993р. №30-93.

За змістом п.2 ч.1 ст.8 Декрету відповідальність настає саме за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, внаслідок чого підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції. У даному випадку факт реалізації позивачем неправильно маркованої (з неналежними етикетками) продукції (гороху) відповідачем не доведений.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано скасував постанови відповідача про накладення штрафів №203 від 24.05.2006р. та №204 від 24.05.2006р.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Необґрунтований висновок господарського суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень на здійснення перевірок щодо правильності маркування та етикетування продукції, у тому числі і харчових продуктів, та застосування штрафних санкцій за цей вид порушення не призвів до неправильного вирішення спору.

Інші доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Хмельницької області області від 16.08.2006р. у справі №15/193-НА відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Хмельницької області від 16 серпня 2006 року у справі №15/193-НА залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м.Хмельницький - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

3. Справу №15/193-НА повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя

судді:

Віддруковано 4прим.:

---------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд