ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4641/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач (апелянт) : Кравчук Руслан Валерійович

відповідач (апелянт) : Зозуля Валентина Петрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області та товариства з обмеженою відповідальністю "ЗММ" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗММ" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗММ" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗММ" задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач та позивач подали апеляційні скарги. Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Позивач в свою чергу просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області та просила суд задовольнити її. В свою чергу заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, також представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

19 березня 2014 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи первинних бухгалтерських документів. Проте колегія суддів залишила без задоволення заявлене клопотання, оскільки надані документи не були пред'явленні при перевірці та в суді першої інстанції. Представник позивача вказав, що не було можливості надати їх оскільки вони були викрадені, проте не зміг надати обґрунтованих пояснень як вони опинились в його розпорядженні після крадіжки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем на підставі направлень №№151-154 від 21.10.2013 року, проведена планова документальна перевірка ТОВ"ЗММ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.07.2011 року по 31.12.2012 року та іншого законодавства за період з 26.07.2011 року по 31.12.2012 року. По результатах перевірки відповідачем складений акт № 693/22/37565669 від 15.11.2013 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем 27.11.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення : форми "Р" № 0001842200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 619446,00 грн., в тому числі : 530118,00 грн. - за основним платежем та 89328,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), форми "Р" № 0001872200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмір 125478,00 грн., в тому числі : 100382,00 грн., - за основним платежем та 25096,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача частково відповідають вимогам Податкового Кодексу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001842200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 619446,00 грн., в тому числі : 530118,00 грн. - за основним платежем та 89328,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) базується на висновку відповідача вказаного в акті перевірки №693/22/37565669 від 15.11.2013 року, про те, що на порушення пункту 188.1 ст.188, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю "ЗММ" занижено податок на прибуток в сумі 100382,00 грн., в зв`язку із завищенням ним витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування всього в сумі 454731 грн., в тому числі : за 2011 рік в сумі 271869,00 грн., за 2012 року в сумі 182862,00 грн., в результаті віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування вартості свиней, факт придбання яких у ТОВ "Агро Імідж", ідентифікаційний код 37062015, документально не підтверджений. А також заниження доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2011 та 2012 роки на суму 356634,00 грн., в зв`язку із не оприбуткуванням позивачем ТМЦ ( свиней) , в бухгалтерському обліку загальною вартістю 356634,21 грн. Крім того, заниження доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за 2011 та 2012 роки на суму 1640981,00 грн. по операції безоплатно одержаних оборотних активах ( списання кредиторської заборгованості по одержаній позиці).

Суд встановив, що позивач відніс до витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування в 2011 та 2012 роках вартість ТМЦ в загальній сумі 454731,00 грн., по господарській операції щодо придбання позивачем у ТОВ"Агро Імідж" свиней.

На підтвердження здійснення господарської операції між ТОВ"ЗММ" та ТОВ"Агро Імідж", ідентифікаційний код 37062015, позивачем надані суду : видаткові та податкові накладні, виписки з банківських рахунків позивача на підтвердження перерахування коштів вказаному продавцю.

Крім того, на підтвердження перевезення, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності придбаних свиней у ТОВ"Агро Імідж" позивачем надані суду товарно-транспортні накладні, витяги із оборотно- сальдової відомості, прибуткові ордера, акти на вибуття тваринництва (забій) та (одержання продукції та її використання).

На підтвердження реалізації виготовленої продукції з придбаних свиней ТОВ"ЗММ" у ТОВ"Агро Імідж" та отримання виручки позивачем надані суду видаткові накладні, довіреності на отримання товару покупцями, посвідчення про якість продукції, податкові накладні та банківські виписки.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1., п. 138.2, п. 138 8 ст. 138 Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Досліджуючи правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначені об`єкту оподаткування по господарській операції з придбання ТМЦ ( свиней) у ТОВ"Агро Імідж", суд вважає, що позивачем надано належні докази на підтвердження реального характеру відносин позивача з вказаним контрагентом, використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а тому ТОВ"ЗММ" правомірно відповідно до вимог Податкового кодексу України віднесено до складу витрат, які враховуються при визначені об`єкта оподаткування, вартість придбаних свиней у вказаного продавця.

Висновки відповідача про відсутність господарської операції між позивачем та ТОВ "Агро Імідж" є безпідставними, оскільки ТОВ"ЗММ" надані суду докази, які підтверджують зміни у власному капіталі та зобов`язаннях як платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю по вказаній господарській операції.

Податкове повідомлення - рішення відповідача форми "Р" № 0001842200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 110531 ( сто десять тисяч п'ятсот тридцять одна ) грн. 00 коп., в тому числі : 100931 грн. 00 коп. - за основним платежем, 9600 грн.00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 3771 "Розрахунки з іншими дебіторами" ТОВ"ЗММ" задокументовано надання ОСОБА_5 поворотної фінансової допомоги на протязі жовтня 2011 року - жовтня 2012 року в розмірі1735545,00 грн. Протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року ТОВ"ЗММ" задокументовано повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 1718545,00 грн. Станом на 31.12.2012 року неповоротну фінансову допомогу в розмірі 115564,00 грн. в бухгалтерському обліку відображено як дохід від безоплатно одержаних оборотних активів.

Під час проведення перевірки відповідачем посадовим особам ТОВ «ЗММ» надано письмові запити від 22.10.2013 року № 814/10/22-026 та від 06.11.2013 року №893/10/22-026 про необхідність надання для перевірки оригіналів та належним чином завірених копій документів, які підтверджують надання (одержання) поворотної фінансової допомоги, а саме: договорів про надання (одержання) поворотної фінансової допомоги, прихідних касових ордерів, банківських виписок про рух коштів на рахунку позивача.

В період проведення відповідачем перевірки та під час слухання даної справи в суді ТОВ «ЗММ» не надано договорів про надання (одержання) поворотної фінансової допомоги.

В наданих до перевірки виписках банку про рух коштів на рахунку надійшло коштів на рахунок ТОВ «ЗММ» в сумі 1 319 305,00 грн., за період з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року як поворотна фінансова допомога. В виписках банку по рахунку зазначено - поворотна фінансова допомога, особа, що внесла кошти - ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача вказував на те, що ОСОБА_4 передавав дану допомогу від ОСОБА_5, проте не надав жодних доказів вчинення даних дій. На запитання судді про наявність доручення на представництво інтересів ОСОБА_5 ОСОБА_4, представник позивача надав негативну відповідь та вказав, що така довіреність відсутня.

Відповідно до пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Враховуючи те, що ТОВ «ЗММ» не надано для перевірки та суду договорів, укладених щодо надання поворотної фінансової допомоги з ОСОБА_5, в яких були б визначені суми наданої фінансової допомоги, та зазначено про надання саме поворотної фінансової допомоги, а також вказано граничні терміни її повернення, суд вважає, що отримана позивачем фінансова допомога фактично є безповоротною.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

Таким чином позивачем занижено доходи, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування в сумі 1640981,00 грн.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення форми "Р" № 0001842200, в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 422100 грн. 00 коп., в тому числі : 349934 грн. 00 коп. - за основним платежем, 72167 грн.00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідачем під час перевірки встановлено, що позивачем в 2011 та 2012 роках занижено задекларовані показники у рядку 02 Декларацій "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів ( робіт, послуг))" в сумі 356634,00 грн., в тому числі по періодах : за 2011 рік в сумі 213087,00 грн., за 2012 рік в сумі 143547,00 грн.

Відповідно до п.3 ст.5 Закону України від 23.12.1997 р. N 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів» із змінами та доповненнями, ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м`ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження.

Пунктами 1 та 5 ст.33 вказаного Закону визначено, що забороняється забій тварин, які не супроводжуються ветеринарним документом, що засвідчує здоров'я тварин, які направляються на забій, та ветеринарно-санітарний стан потужності (об'єкта) походження таких тварин. Усі тварини підлягають обов'язковому державному ветеринарно-санітарному контролю після забою, включаючи тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих під час полювання, незалежно від того, призначені їх продукти для споживання людиною чи для годівлі тварин.

Відповідачем під час перевірки надіслано запит в управління ветеринарної медицини у Городоцькому районі про надання інформації щодо виданих ТОВ «ЗММ» ветеринарних свідоцтв та експертних висновків на придбані свині та на вироблене м'ясо для подальшої реалізації за період з 26.07.2011 року по 31.12.2012 року. Управління ветеринарної медицини надіслало відповідачу відповідь за вих.82 від 07.11.2013 року про отримані ТОВ «ЗММ» ветеринарні довідки та ветеринарні свідоцтва за ф. № 1, в яких зазначені номер та дату видачі, кількість одиниць (в гол. та кг.) одержаних свиней та ВРХ, а також інформацію від яких суб'єктів господарювання та фізичних осіб одержувались свині та ВРХ і пункт навантаження.

При співставленні інформації, наданої управлінням ветеринарної медицини у Городоцькому районі та даних бухгалтерського обліку ТОВ «ЗММ» (рахунок 201 "Сировина і матеріали») відповідачем встановлено випадки не оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей (свиней). Всього в перевіреному періоді відповідачем встановлено не оприбуткування 178 голів свиней загальною вагою 18 812,85 кг.

Враховуючи закупівельні ціни на ТОВ"ЗММ" за періоди, в яких встановлено не оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, всього в бухгалтерському обліку позивача не обліковано свиней загальною вартістю 356 634,21 грн.

На письмові запити відповідача під час перевірки від 22.10.2013 року № 814/10/22-026 та від 06.11.2013 року 893/10/22-026 про необхідність надання для перевірки оригіналів та належним чином завірених копій карток складського обліку або інших документів, що підтверджують оприбуткування вказаних свиней на ТОВ"ЗММ" за підписами матеріально-відповідальних осіб відповідачем не надані.

До перевірки позивачем не надано, а судом не встановлено будь-яких документів, які підтверджували понесені витрати по розрахунках за не оприбутковані свині (видаткові ордери, платіжні доручення, авансові звіти чи ін.), товарно-транспортні накладні шляхові листи, що підтверджують транспортування придбаних свиней. Також, до перевірки не надано будь-яких документів, які б підтверджували реалізацію придбаних свиней.

Відповідно до статті 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ внесеними змінами до доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування включити доходи від подальшої реалізації одержаних та не оприбуткованих в бухгалтерському обліку ТОВ «ЗММ» свиней.

Відповідно до пункту 137.16 статті 137 ПК1У датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Згідно пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153 «дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена». Відповідно до пункту 8 цього ж Положення (стандарту) зазначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визначається, якщо підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами). Згідно пункту 13 Положення (стандарту): якщо дохід (виручка) не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновком відповідача, що ТОВ «ЗММ» занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 356 634 грн., та вважає правомірним прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення форми "Р" № 0001842200, в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 86814,00 грн. 00 коп., в тому числі : 79253 грн. 00 коп. - за основним платежем, 7561 грн.00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001872200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмір 125478,00 грн., в тому числі : 100382,00 грн., - за основним платежем та 25096,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) базується на викладених в акті перевірки № 693/22/37565669 від 15.11.2013 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 188.1 ст.188, пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на суму 100382,00 грн., у зв'язку з неправомірним віднесенням до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 60140,00 грн. по податковим ( звітним) періодам : в грудні 2011 році в сумі 14425 грн., в січні 2012 році в сумі 15462 грн., в лютому 2012 році в сумі 4557 грн., в березні 2012 році в сумі 7518 грн., в червні 2012 році в сумі 14695 грн., в липні 2012 році в сумі 3483 грн., по господарській операції з придбання ТМЦ ( свиней) у ТОВ "Агро Імідж", яка документально не підтверджена. Також заниження податку на додану вартість в сумі 40242 грн., в зв`язку із не оприбуткуванням позивачем в бухгалтерському обліку свиней загальною вартістю 356 634,21 грн. в 2011 та 2012 роках.

Позивач в грудні 2011 року, січні-березні 2012 року, червні-липні 2012 року включив до податкового кредиту відповідних звітних періодів податок на додану вартість на загальну суму 60140,00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Агро Імідж". Формування податкового кредиту з ПДВ підтверджується також податковими деклараціями з ПДВ та реєстрами отриманих податкових накладних за вказані звітні періоди.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Позивачем правомірно відповідно до вимог Податкового кодексу України віднесено до витрат, які враховуються при визначені об`єкта оподаткування, вартість придбання у ТОВ" Агро Імідж" свиней на суму 454731 грн., в тому числі : за 2011 рік в сумі 271869,00 грн., за 2012 року в сумі 182862,00 грн., а тому ТОВ"ЗММ" мало право на включення суми ПДВ в розмірі 60140 грн., до податкового кредиту, оскільки зазначені в них відомості щодо придбання ТМЦ у вказаного контрагента відповідають дійсності та підтвердженні первинними бухгалтерськими документами.

Висновки відповідача щодо безпідставного включення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 60140 грн., за вказаними операціями суд вважає не обґрунтованими.

Позивачем занижені доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 356 634 грн., в зв`язку із не оприбуткуванням позивачем в бухгалтерському обліку свиней загальною вартістю 356 634,21 грн. в 2011 та 2012 роках , в результаті чого ним занижено податок на додану вартість за 2011 та 2012 роки на суму 40242 грн.

Відповідно до п.123.1. ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

На підставі п.123. ст.123 ПК України відповідачем також за заниження позивачем ПДВ в сумі 40242 грн., застосовано до ТОВ"ЗММ" штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 25096 грн., що становить 25 % суми визначеного податкового зобов'язання з ПДВ.

Таким чином, враховуючи вказане вище колегія вважає, що, податкове повідомлення - рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 27.11.2013 року № 0001872200 є протиправним в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем : податок на додану вартість в розмірі 75175 ( сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят п'ять ) грн. 00 коп., в тому числі : 60140 грн. 00 коп. - за основним платежем, 15035 грн.00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач частково довів правомірність своїх дій. В той же час позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до часткового задоволення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області та товариства з обмеженою відповідальністю "ЗММ", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.