ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/34585/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області про часткове скасування вимоги, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суд від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку звернулася до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, у якому просила скасувати п. 3 та п. 5 вимоги КРУ в Харківській області від 01 квітня 2010 року № 031-21/2320.

Постановою Харківського окружного адміністративного суд від 12 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року, позов задоволено. Скасовано п. 3 та п. 5 вимоги Контрольно-ревізійного управління у Харківській області № 031-21/2320 від 01 квітня 2010 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням у Харківській області у період з 12 січня 2010 року по 18 лютого 2010 року проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку за період 2008-2009 років та завершений звітній період 2010 року.

За результатами вказаної ревізії складений акт № 031-11/11 від 25 лютого 2010 року, згідно з яким ревізією встановлено, що Спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку, внаслідок внесення до колективного договору положень, що суперечать чинному законодавству, виплачено матеріальної допомоги працівникам школи-інтернату понад посадовий оклад на суму 54452 грн., здійснено утримання понадштатної одиниці, що призвело до зайвого витрачання коштів у розмірі 2525 грн.; внаслідок порушення положень п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16 липня 1999 року необґрунтовано списано продуктів харчування за червень-серпень 2008 року та червень-серпень 2009 р. на загальну суму 15221,63 грн.

01 квітня 2010 року Контрольно-ревізійним управлінням у Харківській області направлено на адресу директора Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку вимогу № 031-21/2320 про зобов'язання здійснити певні заходи з метою усунення виявлених порушень, зокрема: відшкодувати до обласного бюджету за кодом доходів 24060300 на рахунок № 31413544700001 в ГУДКУ у Харківській області незаконні витрати за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат по заробітній платі, у сумі 56409,03 грн. та провести перерахунок внесків до фондів та повернути зайво сплачені кошти у сумі 24807,65 грн.; відшкодувати до обласного бюджету незаконні витрати за рахунок осіб, винних у необґрунтованому списанні продуктів харчування у сумі 15221,63 грн.; в разі необхідності провести позовну роботу.

Не погодившись із висновками ревізії, викладеними в акті КРУ в Харківській області, Спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку подані заперечення.

За наслідками розгляду заперечень КРУ в Харківській області на адресу позивача надіслані висновки, відповідно до яких обґрунтування Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку за відсутності допущених порушень КРУ в Харківській області не прийняті, попередні висновки щодо викладених у акті ревізії порушень залишені без змін.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» № 1298 від 30 серпня 2002 року, з метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці Кабінет Міністрів України постановляє надати право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків: установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них; надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання; затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці. Преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

В подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та з метою упорядкування умов оплати праці працівників галузі Міністерством освіти та науки України прийнято Наказ від 26 вересня 2005 року N 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 1130/11410.

Пунктом 4 вказаного Наказу установлено, що працівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, що мають статус національних, може зберігатись при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) та ставок погодинної оплати праці додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників згідно з чинним законодавством; надбавки працівникам: у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

Судами встановлено, що між адміністрацією і профспілковим комітетом Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку смт. Високий Харківського району Харківської області на 2009-2011 роки укладено колективний договір, який схвалений на зборах трудового колективу 03 лютого 2009 р. (протокол № 1) та зареєстрований виконкомом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області.

Згідно ст.ст.10, 11 Кодексу законів про працю України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів.

Згідно зі статтею 13 КЗпП України передбачено, що зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; та інше.

Положеннями Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачена можливість визначення у змісті колективного договору нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, зі змісту колективного договору, укладеного між адміністрацією і профспілковим комітетом Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку смт. Високий Харківського району Харківської області на 2009-2011 роки, в установі з метою забезпечення гласності умов оплати праці, порядку виплати доплат, надбавок, винагород, інших заохочувальних чи компенсаційних виплат, зокрема прийнято Положення про матеріальне стимулювання (преміювання) працівників Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку смт. Високий, що затверджене на зборах головою профспілкового комітету школи-інтернату та директором школи.

Враховуючи вказане, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, виявлені Контрольно-ревізійним управлінням у Харківській області порушення з боку Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку смт. Високий є наслідком, дій, що проведені позивачем в рамках умов, визначених Положенням про преміювання, колективного договору, які прийняті в установі та належним чином затверджені.

Крім того, згідно акту ревізії від 25 лютого 2010 року, суть порушення Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку смт. Високий полягає в недотриманні порядку списання продуктів харчування, а сааме: в ДОТ "Аіст" списання продуктів харчування за червень-серпень 2008 р. бухгалтерією здійснювалось по актах на списання, в яких відсутні підписи членів комісії, крім того акти не затверджені директором, в актах на списання продуктів харчування на заходи за червень-серпень 2009 року мають місце факти, коли дати, які зазначено в актах, не співпадають з датами, вказаними в календарному плані роботи ДОТ "Аіст" на 2009 рік, також, проведення заходу з зазначенням дати в акті на списання не відображено в календарному плані, або акт на списання зовсім відсутній, або акти затверджені начальником табору, яка не має такого права.

Відповідно до пункту 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Згідно положень статті 116 Бюджетного кодексу України, недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету визнається бюджетним правопорушенням.

У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування: застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону; зупинення операцій з бюджетними коштами. Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевіряючими під час проведення ревізії не виявлено посадові і матеріально відповідальні особи, винні у необґрунтованому списанні продуктів харчування і в подальшому за даним складом правопорушення винні особи не були притягнуті до відповідного виду відповідальності.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, правомірно визнана необґрунтованою вимога Контрольно-ревізійного управління в Харківській області в частині відшкодувати до обласного бюджету витрат за рахунок осіб, винних у необґрунтованому списанні продуктів харчування у сумі 15221,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суд від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: