ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2014 року

Луганськ

Справа № 812/976/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

представника позивача - Публічного акціонерного товариства «Алчевський

коксохімічний завод» - Залманова К.О.,

представника першого відповідача - Луганської митниці Міндоходів -

Шуйського О.В.

представника другого відповідача - Головного управління Державної казначейської

служби України в Луганській області - не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення № 702020001/2013/000645/1 від 16.09.2013 року, скасування картки відмови № 702020001/2013/000133, повернення надмірно сплаченого ПДВ у сумі 61 365,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2014 року Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Луганської митниці Міндоходів про визнання митної вартості товарів № 702020001/2013/000645/1 від 16.09.2013 року, № 702020001/2013/000602/2 від 09.09.2013 року.

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2013/000133,

- повернути Публічному акціонерному товариству «Алчевський коксохімічний завод» надмірно сплачене ПДВ у сумі 61 365,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між позивачем та фірмою "DBK-Donau Brermstoffkontor GmbH" (Австрія) 01 вересня 2007 року було укладено зовнішньоекономічний контракт N SD/DBK-06-2007-61845, в межах якого позивачем на митну територію України в вересні 2013 року на умовах DDU станція Черноморська (ІНКОТЕРМС 2000) було ввезено вантаж: вугілля марки Beckley Low Volatile Metallurgical Coal.

16.09.2013 року відповідач-1, для митного оформлення вантажу надав позивачу вимогу про надання додаткових документів.

16.09.2013 року карткою відмови в прийнятті митної декларації, митномуоформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, № 702020001/2013/000133 відмовив позивачеві в митному оформленні товару. Підставою для відмови у митному оформленні зазначено: Проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості №702020001/2013/000645/1.

Позивач вважає дії та рішення відповідачів протиправними, такими, що не відповідають законодавства України щодо митного оформлення товару та ч.2 ст. 19 Конституції з огляду на наступне.

На виконання вимоги ст.. 53 Митного кодексу України позивачем були надані митному органі у повному обсязі всі обов'язкові документи.

Право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів лише у разі встановлення митним органом доказів, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність відомостей про числові значення митної вартості товарів, однією з підстав виникнення яких є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Затребувані відповідачем документи жодним чином не мають відношення для підтвердження митної вартості товару, визначеної за 1-м методом «за ціною контракту», не можуть свідчити про наявність та розмір додаткових витрат імпортера, які мають включатися до митної вартості імпортованого товару згідно ч.10 статті 58 МК України.

Для підтвердження митної вартості оцінюваного товару - ціни, що підлягає сплаті продавцю, позивачем були надані документи у повній відповідності з приписами ст.53 МКУ, документи, що у повному обсязі підтверджують митну вартість товару, а також:

висновок ДП «Держзовнішінформ» №10/391-1 від 30.08.13р. де зазначено що згідно аналізу наявної інформації щодо рівня цін, що склався на коксівне вугілля на світовому ринку середній розрахунковий рівень цін на вугілля коксівне, на умовах поставки DDU - ст. Черноморськ у розмірі 161,90 доларів СІНА є прийнятим;

договір з третьою особою - виробником вугільного концентрату фірмою ARCH Coal Sales Company, Inc. від 15.07.2013р., де зазначено, що ціна виробника на умовах ФОБ складає 133 дол. США за тону;

- договір з ТОВ «Тис-Уголь» №01-03/6И від 01.03.11р. на перевалку вантажу;

- калькуляція формування ціни при поставці товару з порту відправлення Норфлок (США) до станції Чорноморська, згідно умов додатку №173 до Контракту,

Крім того, позивачем були надані відповідачу належним чином оформлені документи, стосовно оплати вугільного концентрату (платіжні доручення в іноземній валюті №266 від 22.08.13р., №269 від 23.08.13р., №270 від 27.08.13р.) сертифікат походження, листи ДВК рахунок на фрахт,, страховий поліс, коносамент №3 від 25.10.11р.

Позивачем було доведено достовірність відомостей, зазначених у митній декларації, у декларації митної вартості та в документах поданих на підтвердження митної вартості товару, вимоги щодо встановлення митної вартості товару відповідно до ст.58 МК України за угоди щодо товару, який імпортується є правомірними.

Відповідно до наказів Мінекономіки від 31.12.2008 N 933 "Про порядок ліцензування експорту товарів у 2009 році" (зареєстровано в Міністерстві юстиції їни 21 січня 2009 р. за N 42/16058) та від 14.09.2007 N 302 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо ліцензування імпорту товарів та внесення змін до Порядку розгляду заявок видачу ліцензій у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві економіки України" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 7 р. за N 1100/14367) однією з підстав для одержання ліцензії на експорт (імпорт) товарів є зовнішньоекономічний договір (контракт) з усіма додатками та специфікаціями до нього., який проходить державну експертизу на відповідність ціни, зазначеної у контракті рівня цін, що на вугілля на внутрішньому ринку та світовому ринку.

Таким чином, надаючи ліцензію на імпорт, держава дає дозвіл на імпорт вугілля по зазначеної у контракті.

На підставі рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів 702020001/2013/000645/ до ВМД №702020001/2013/0009024 у вересні 2013 р. ПАТ Алчевськкокс» було подано до митного оформлення нові ВМД і декларації митної вартості, в яких зазначена митна вартість товарів за другим методом за ціною визначеною митним органом в рішенні - 164,40 дол. США/тн, та сплачено ПДВ у сумі 4 035 376,76грн. (замість 3 974 011,55 гри. при визначенні митної вартості по ціні контракту 161,90 дол. США), переплата ПДВ (із рахунку 164,40 дол. СІЛА) складає 61 365,21 грн.

Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. №845 судові рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів виконуються на виконавчих документів органами Казначейства» Відповідно до підпункту 5 пункту 4 про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента від 13 квітня 2011 року N 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Пунктом 7 зазначеного Порядку встановлено, що Казначейство України свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Згідно із підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 12.10.2011 N 1280, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. 845 органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Відповідно до п. 19 Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів №702020001/2013/000645/1 від 16.09.13 року.

Скасувати картку відмови в прийнята митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митник кордон України №702020001/2013/000133.

Повернути на рахунок ПАТ «Алчевськкокс» надмірно сплачене ПДВ у сумі 61 365,21 грн.

Відповідач 1- представник Луганської митниці позовні вимоги не визнав, та надав заперечення на позов, в яких зазначено, що Луганська митниця не визнає позовні вимоги позивача та вважає позовну заяву необґрунтованою, виходячи з наступного.

Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів здійснювався о до вимог ст. ст. 336, 337 МКУ, з урахуванням положень п.5 ст. 54 МКУ, а саме: митний має право упевнитися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та положень основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі: «Оцінка товарів для митних цілей базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції)). Тлумачення фрази «при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції» виключає випадки, коли продавець та покупець не є незалежними один від одного. Стандартне розуміння «умов повної конкуренції» дозволяє не враховувати при розгляді ціни, які включають спеціальні знижки лише для ексклюзивних агентів.

13.09.2013 підприємством ПАТ «Алчевськкокс» для митного оформлення товару «Вугілля Beckley Low Volatile Metallurgical...» виробництва «ARCH COAL SALES, INC», США, була надана МД №702020001/2013/009024 разом з пакетом документів, які зазначено в графі 44 вищезазначеної МД.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 54 МКУ митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 320 МКУ форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів спрацювання лі управління ризиками.

При розгляді наданого пакету документів, керуючись положеннями ч.3 ст.53 та ч.5 ст.54 МКУ, було встановлено, що надані для підтвердження митної вартості товарів документи:

1) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо формування ціни, що була фактично сплачена (або підлягає сплаті), а відсутня інформація щодо підтвердження вартості фрахту виходячи з даних інвойсу на перевезення від 30.07.2013 №087848.

2) містять розбіжності, що унеможливлюють підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, а саме:

- відповідно до графи 42 МД від 13.09.2013 №702020001/2013/009024 ціна товару становить 365469,82 дол.США, проте до митного оформлення надані інвойси від 02.09.2013 №F131994 та від 03.09.2013 №F132000 згідно яких підлягає сплаті 387 577,27 дол. США.;

відповідно до додатку №173 від 01.08.2013 до контракту від 01.09.2007 №SD/DBK-06-2007-61/845 загальна вартість становить 3 238 000 дол. США, а відповідно до наданих під час декларування платіжних доручень в іноземній валюті від 22.08.2013 №266, від 23.08.2013 №269, від 27.08.2013 №270 було сплачено 7 593 750 дол. США.;

відповідно до додатку №173 від 01.08.2013 до контракту від 01.09.2007 №SD/DBK-06-2007-61/845 загальна вартість становить 3 238 000 дол. США, а відповідно до наданих під час декларування інвойсів від 02.08.2013 №F108-2013, від 02.08.2013 №F109-2013, від 02.09.2013 № F131994, від 03.09.2013 №F132000 підлягає сплаті 3 276 577,27 дол. США.;

рівень цін, зазначений у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 30.08.2013 №10/391-1, наданий при декларуванні, суперечить рівню цін, зазначеному у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 09.09.2013 №10/415-7, що надавався позивачем при попередньому декларуванні ідентичного товару.

Відповідно до положень ч. З ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Декларанту було запропоновано подання додаткових наявних у нього документів, що підтверджують формування загального обсягу перевезення вантажу заявленим кораблем (відповідні коносаменти) та договір на перевезення товару або здійснення транспортно-експедиційних послуг.

Листом від 14.09.2013 №003-2127/1 декларант відмовився від надання договорів на

перевезення або здійснення транспортно-експедиційних послуг..

Таким чином, декларантом не виконано вимоги п.2 ч.2 ст.52 МКУ щодо обов'язку надання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню,, та ст.53 МКУ в частині обов'язку надання додаткових документів.

Враховуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 58 МКУ, а також виявлення митним органом заявлених неповних відомостей про митну вартість товарів, було прийнято рішення .09.2013 №702020001/2013/000645/1 про коригування митної вартості оцінюваного товару за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень ст. 59 МКУ на підставі рівня митної вартості ідентичного товару «Вугілля марки Beckley latile Metallurgical...» на однакових умовах поставки із розрахунку 164,4 дол. США/тн. При цьому метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів використано з дотриманням всіх без виключення умов, встановлених ст. 59 МКУ, та з урахуванням застережень згідно зі ст. 61 МКУ. До того ж, рішення прийняті з урахуванням раніше тої декларантом самостійно відповідно до положень ст. 59 МКУ та визнаної митним органом вартості ідентичного товару, однакового за всіма ознаками та ввезеного на тих же комерційних рівнях (у тому числі за тим самим контрактом від 01.09.2007 №SD/DBK-06-2007-61/845 від 27.06.2013 №168) та фізико-хімічними характеристиками) із розрахунку 164,4 дол. (МД від 10.09.2013 №702020001/2013/008893).

Рішеннями про коригування митної вартості товарів від 16.09.2013 120001/2013/000645/1 декларанту було повідомлено, що згідно зі ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю , визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ;

- а також право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Одночасно з прийняттям рішень про коригування митної вартості оцінюваного товару було оформлено картки відмови у митному оформленні №702020001/2013/0013 та від 18.09.2013 №702020001/2013/00134. Картки відмови оформлено на підставі п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ та з дотриманням всіх вимог, встановлених чинним законодавством.

Слід зазначити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не не наділено повноваженнями щодо визначення митної вартості імпортованих товарів.

Щодо позовних вимог про повернення надмірно сплаченого ПДВ.

Суму у розмірі 61 365,21 грн. Позивач сформував шляхом складання різниць між цінами угод, визначених декларантом за першим методом (за ціною контракту), та ціною, відкоригованою митним органом за рішенням про корування митної вартості товарів від 16.09.2013 №702020001/2013/000645/2 за наступними ВМД:

від 16.09.2013 №702020001/2013/009135;

від 30.09.2013 №702020001/2013/009760;

від 30.09.2013 №702020001/2013/009846.

Луганська митниця Міндоходів зазначає, що зазначена позовна вимога є необґрунтованою, з на те, що рішенням про коригування митної вартості товарів від 16.09.2013 702020001/2013/000645/1 було відкоригована митна вартість товарів лише за однією ВМД: від 2013 №702020001/2013/009024. Різниця між сумою ПДВ, визначеною декларантом та митним за вказаним рішенням склала 9 021,62 грн. На підставі прийнятого рішення про коригування вартості товарів Позивачем була подана лише ВМД від 16.09.2013 №702020001/2013/009135. Інші ВМД, а саме: від 30.09.2013 №702020001/2013/009760 та від 30.09.2013 0001/2013/009846 - подавались Позивачем із самостійним визначенням митної вартості за другим методом.

Рішення про коригування митної вартості товарів за зазначеними ВМД митним органом не приймалися.

В разі добровільного внесення Позивачем даних до ВМД він не може посилатися на порушення свого права, оскільки оскарження дій Відповідача з мотивів, які ґрунтуються на припущенні про можливість порушення права, є безпідставним.

Таким чином, для поновлення порушеного права суд повинен встановити наявність рішення митного органу про відмову в митному оформленні товару та визначенні митної насті товару.

У разі відсутності рішення митного органу про відмову в митному оформленні товару та визначеності митної вартості товару суд повинен відмовити в задоволенні позову.

позовні вимоги ПАТ «Алчевськкокс» до Луганської _лиці Міндоходів, ГУ ДКСУ у Луганській області є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області до суду не з'явився. Суду надані заперечення, в яких зазначено, що на теперішній час існує наступні два способи та порядки повернення надміру сплачених платежів з Державного бюджету України. А саме - митний орган добровільно готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Цей Порядок повернення надмірно сплачених платежів встановлено спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за №1095/14362 «Про «затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи».

Відповідно до зазначеного Порядку, Митний орган на підставі заяви платника готує висновок повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі висновок про повернення), та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником, заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Казначейства разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідн. коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

Висновки про повернення реєструються органами Казначейства в журналі обліку висновків наданих митними органами.

На підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Казначейства готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Інший спосіб повернення з Державного бюджету помилково та/або надмірно бюджету митних платежів здійснюється органами Казначейства на підставі рішення наведеному нижче порядку.

Згідно п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного бюджетів або бюджетних установ, затвердженого ПКМУ №845 від 03.08.2011 (в редакції від 30.01.2013) - безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх пер рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових

П. 22 даного Порядку, зазначено, що стягувач, на користь якого прийняті судові рішення стягнення коштів, зарахованих до державного бюджету в іноземній валюті, подає документи зазначені у пункті 6 цього Порядку, до Казначейства.

Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувана.

Додатково повідомляємо, що згідно Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету щодо виконання судових рішень про сплачення до бюджету митних платежів, затвердженого Наказом ДКСУ № 35 від 07.03.2012 Головні управління Державної казначейської служби України у разі надходження виконавчого документа суду про стягнення сплачених до бюджету митних платежів повідомляють протягом п'яти робочих днів після надходження такого документа відповідний орган, що контролює справляння надходжень бюджету, про надходження зазначеного виконавчого документа та, у разі потреби, звертаються до цього органу за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного бюджету або встановлення залишку неповернутих з державного бюджету коштів.

На теперішній час до Головного управління Державної казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити повернення надмірно сплачених митних платежів та податку на додану вартість.

Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МКУ митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Наказом Державної митної служби України № 894 від 10.08.2010 затверджено Положення про Луганську митницю (у редакції від 14.07.2011 № 631) за яким відповідач є органом виконавчої влади в галузі митної справи, безпосередньо забезпечує дотримання законодавством України з питань митної справи, справляння податків, зборів та інших платежів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 00190816, та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.115-119).

01 вересня 2007 року між позивачем та фірмою "DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH" (Австрія) було укладено зовнішньоекономічний контракт N SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого позивачем на митну територію України в вересні 2013 року на умовах DDU станція Черноморська (ІНКОТЕРМС 2000) було ввезено вантаж: вугілля марки Beckley Low Volatile Metallurgical Coal.(а.с.22-34)

01 березня 2011 року між ТОВ «Тіс-уголь» (виконавець) та компанією "DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH" (Австрія) (замовник) укладений договір на послуги по накопиченню перевалки, експедиції вантажу замовника. Оплата здійснюється за рахунок замовника (а.с.41-60).

16.09.2013 року карткою відмови в прийнятті митної декларації, митномуоформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, № 702020001/2013/000133 відмовив позивачеві в митному оформленні товару. Підставою для відмови у митному оформленні зазначено: Проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості №702020001/2013/000645/1.

Товар надійшов для розмитнення на Луганську митницю. На підставі зазначеного контракту та додатків до нього позивачем було заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар (ВМД № 702020001/2013/009024, за ціною договору, а саме 161,90 долара США за одну тону (а.с. 67), та надано декларації митної вартості за формою ДМВ-1 і необхідний пакет документів, передбачений Митним кодексом України (а.с.62-98).

16.09.2013 року Луганською митницею Міндоходів були прийняти рішення про коригування митної вартості №702020001/2013/000645/1 до ВМД №702020001/2013/009024 (а.с.16,17), згідно з якими визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються неможливо, у зв'язку з ненаданням декларантом інших додатково запрошених документів, а саме: документів, що підтверджують загальний обсяг перевезення вантажу кораблем (коносаменти), договір на перевезення товару.

Рішення прийнято з урахуванням раніше визначеної декларантом відповідно до положень статті 58 Кодексу та визнаної органом доходів і зборів митної вартості ідентичного товару, однакового за всіма ознаками та ввезеного на тих же комерційних рівнях із розрахунку 164,4 дол. США\т ( додаток від27.06.2013 №168 до контракту від01.09.2007 № SD/DBK-06-2007 (а.с.17-18).

Луганська митниця Міндоходів, карткі відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2013/00133 відмовила позивачеві в митному оформленні товару на підставі п. 2 ч.2 ст.54 Митного кодексу України у зв'язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України. Роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення : заявити митну вартість товарів у порядку і на умовах, визначених розділом ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 16.09.2013 року № 702020001/2013/000645/1. ( а.с.19-21).

Для підтвердження митної вартості оцінюваного товару - ціни, що підлягає сплаті продавцю, позивачем були надані документи у повній відповідності з приписами ст.53 МКУ, що підтверджують митну вартість товару, додатково було надано:

- ліцензія на імпорт та висновок ДП «Держзовнішінформ» №10/391-1 від 30.08.13р. де зазначено що згідно аналізу наявної інформації щодо рівня цін, що склався на коксівне вугілля на світовому ринку середній розрахунковий рівень цін на вугілля коксівне, на умовах поставки DDU - ст. Черноморськ у розмірі 161,90 доларів СІНА є прийнятим (а.с.88,90-91).

договір з третьою особою - виробником вугільного концентрату фірмою ARCH Coal Sales Company, Inc. від 15.07.2013р., де зазначено, що ціна виробника на умовах ФОБ складає 133 дол. США за тону(а.с.38-40)

- договір з ТОВ «Тис-Уголь» №01-03/6И від 01.03.11р. на перевалку вантажу (а.с.41)

- калькуляція формування ціни при поставці товару з порту відправлення Норфлок (США) до станції Чорноморська, згідно умов додатку №173 до Контракту (а.с.33,89).

Крім того, позивачем були надані відповідачу належним чином оформлені документи, стосовно оплати вугільного концентрату (платіжні доручення в іноземній валюті №266 від 22.08.13р., №269 від 23.08.13р., №270 від 27.08.13р.) сертифікат походження, листи ДВК рахунок на фрахт,, страховий поліс, коносаменти, розрахунки, розрахунок-фактура ціни фрахту -18,25 USD/мт (а.с.69-79,81-86,87,89,92)

Позивачем було доведено достовірність відомостей, зазначених у митній декларації, у декларації митної вартості та в документах поданих на підтвердження митної вартості товару, вимоги щодо встановлення митної вартості товару відповідно до ст.58 МК України за угоди щодо товару, який імпортується є правомірними.

Відповідно до наказів Мінекономіки від 31.12.2008 N 933 "Про порядок ліцензування експорту товарів у 2009 році" (зареєстровано в Міністерстві юстиції їни 21 січня 2009 р. за N 42/16058) та від 14.09.2007 N 302 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо ліцензування імпорту товарів та внесення змін до Порядку розгляду заявок видачу ліцензій у сфері нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві економіки України" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 7 р. за N 1100/14367) однією з підстав для одержання ліцензії на експорт (імпорт) товарів є зовнішньоекономічний договір (контракт) з усіма додатками та специфікаціями до нього., який проходить державну експертизу на відповідність ціни, зазначеної у контракті рівня цін, що на вугілля на внутрішньому ринку та світовому ринку (а.с.90-91).

Таким чином, надаючи ліцензію на імпорт, держава дає дозвіл на імпорт вугілля по зазначеної у контракті.

Спір полягає у правомірності визначення митним органом вартості товару за другим методом, при наявності тих документів, які були наданні позивачем при митному оформлені, у тому числі і додаткових документів.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митна вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. (ч. 1 ст. 52 МК України).

Частиною другою ст.. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 зазначеної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина 4 передбачає, що лише у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. (ч. 5 ст. 53 МКУ).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (ч. 6 ст. 53 МКУ).

Із змісту вищезазначеної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до наведеної статті , а норма статті вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих підстав для сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідачем не заперечується, що необхідний пакет документів відповідно до ст.. 53 МКУ позивачем був наданий.

Законодавством , яке регулює митні відносини, не передбачено право митного органу вимагати від декларанта надання пояснень або документів про обставини щодо яких декларант не має фактичної можливості надати пояснень чи документів та які безпосередньо у нього не знаходяться і не можуть знаходитись.

Митна вартість імпортного вугілля визначена у контракті та додатку до нього. Згідно умови контракту та умов поставки, позивач не несе додаткових витрат, які обумовлюють коригування митної вартості вугілля відповідно, а отже - будь-який інший документ, окрім тих що були надані, не в змозі підтвердити ціну товару, що сплачена чи підлягає сплаті на користь нерезидента-постачальника.

Позивач, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, надав органу доходів і зборів повний пакет документів для визначення митної вартості вугілля - ціни, що сплачена або підлягає до сплати продавцю.

Документи, які були надані позивачем у повному обсязі підтверджують ціну, що ним була сплачена продавцю оцінюваного товару.

В даному випадку матеріали справи не містять доказів того, що використані декларантом відомості при визначенні митної вартості імпортованого вугілля за 1-м методом є недостовірними, чи такими, які не піддаються обчисленню та є необ'єктивними, тобто такими, які на думку органу доходів і зборів, перешкоджають застосуванню 1-го методу визначення митної вартості імпортованого товару. Наданими позивачем документами підтверджена митна вартість придбаного вугілля в сумі 161,90 дол. США за 1 т. Оплата за товар здійснена і ці обставини сторонами не спростовуються.

Позивачем надано достатньо доказів обґрунтованості митної вартості вугілля 161,90 дол. США/т. і ці обставини наданими відповідачем доказами не спростовані.

Митницею, як суб'єктом владних повноважень, суду не наведено обґрунтованих доказів, чому представлені документи, які базуються на об'єктивних даних, не можуть бути підставою для визначення митної вартості за 1-м основним методом її визначення, враховуючи відсутність умов, що унеможливлюють використання обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на неможливість визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з ненаданням декларантом інших додатково запрошених документів, а саме: документів, що підтверджують загальний обсяг перевезення вантажу кораблем (коносаменти), договір на перевезення товару, оскільки такі документи, як було зазначено вище, такі документи було надано.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, про протиправність та необґрунтованість рішення митного органу 702020001/2013/000645/1 та прийнятої картки відмови щодо застосування другого методу визначення митної вартості товару .

На підставі рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів № 702020001/2013/000645/1 до ВМД № 702020001/2013/009024, ПАТ «Алчевськкокс» було подано до митного оформлення нові ВМД і декларації митної вартості - №702020001/2013/009135, №702020001/2013/009846 від 03.102013 № 702020001/2013/009760 від 30.09.2013, (з посиланням на рішення митниці 702020001/2013/000645/1), в яких зазначена митна вартість товарів за другим методом за ціною визначеною митним органом в рішенні - 164,40 дол. США/тн, та сплачено ПДВ у сумі 4 035 376,76грн. (замість 3 974 011,55 гри. при визначенні митної вартості по ціні контракту 161,90 дол. США), переплата ПДВ (із рахунку 164,40 дол. СІЛА) складає 61 365,21 грн. (а.с.99-106).

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалася в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом Національного банку України, встановленим на день, коли відбулася їх сплата.

Повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Оформлення Митницею товару згідно з поданою позивачем вантажною митною декларацією є дією суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив ціну, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону.

Враховуючи те, що саме на підставі рішень Луганської митниці Міндоходів про визнання митної вартості товарів №702020001/2013/000645/1 від 16.09.2013 до ВМД № 702020001/2013/009024, ПАТ «Алчевськкокс» було подано до митного оформлення нові ВМД і декларації митної вартості - №702020001/2013/009135, №702020001/2013/009846 від 03.102013 № 702020001/2013/009760 від 30.09.2013, в яких зазначена митна вартість товарів за другим методом за ціною визначеною митним органом в рішенні - 164,40 дол. США/тн, та сплачено ПДВ у сумі 4 035 376,76грн. (замість 3 974 011,55 гри. при визначенні митної вартості по ціні контракту 161,90 дол. США), переплата ПДВ (із рахунку 164,40 дол. СІЛА) складає 61 365,21 грн.

Згідно пп.17.1.10 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податок на додану вартість, який сплачений на різницю між базою оподаткування, визначеною за другим та першим методом по вищезазначеним ВМД у сумі 1 525 905,35 грн. є переплатою та таким, що підлягає поверненню відповідно до пункту 17.1.10 статті 17 Податкового кодексу України.

Повернення надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України здійснюється шляхом того, що митний орган добровільно готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

Такий порядок повернення надмірно сплачених платежів встановлено спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за №1095/14362 «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.»

Даний Порядок регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Відповідно до зазначеного Порядку, Митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України, помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Казначейства разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

Висновки про повернення реєструються органами Казначейства в журналі обліку висновків, наданих митними органами.

На підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Казначейства готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Інший спосіб повернення з Державного бюджету помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів здійснюється органами Казначейства на підставі рішення суду.

З платіжного доручення № 7835 від 10.02.2014 року вбачається, що позивачем за подачу адміністративного позову майнового характеру було сплачено судовий збір у сумі 255,78 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, витрати зі сплати судового збору у сумі 255,78 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 07 квітня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення № 702020001/2013/000645/1 від 16.09.2013 року, скасування картки відмови № 702020001/2013/000133, повернення надмірно сплаченого ПДВ у сумі 61 365,21 грн., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луганської митниці Міндоходів про визнання митної вартості товарів № 702020001/2013/000645/1 від 16.09.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2013/000133.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» надмірно сплачене ПДВ у сумі 61365,21 грн. (шістдесят одна тисяча триста шістдесят п'ять гривень 21 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» судовий збір у сумі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2014 року.

Суддя

Т.І. Ковальова