Провадження №2/390/248/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Турчин Д.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача за довіреністю Ігнатенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Світоч», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом у якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №76 від 30.01.2006 року, який укладено сторонами, як такий, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства України. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір не відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі», оскільки не розкрито належним чином його істотні умови, а також відсутня умова збереження стану об'єкта оренди і як наслідок відсутній проект землеустрою, яким передбачено період ротації основної сівозміни та оптимальне співвідношення культур у сівозмінах, чим обґрунтовується строк дії договору. Крім цього, договір не містить визначення орендної плати в натуральній формі та відповідного порядку розрахунку.

Позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову та зазначив, що спірний договір укладений згідно вимог чинного законодавства, відповідає типовому договору оренди землі, зареєстрований належним чином, підстави визнання його недійсним відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області свого представника в судове засідання не направили, однак про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому судовий розгляд проведено без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 5,18 га., що розташована на території Крупської сільської ради, Кіровоградського району та області, яка належить останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія КР №202221 (а.с.12). ОСОБА_1 та СТОВ «Світоч» щодо вказаної земельної ділянки укладено договір оренди землі строком на 10 років, який 30.01.2006 року разом із додатками зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України за №76 (а.с.8-9,11). 10.04.2009 року ОСОБА_1 та СТОВ «Світоч» укладено угоду про внесення змін до вищевказаного договору оренди землі, якою внесено зміни до пунктів 5, 8 та 9 договору, згідно із якими нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2009 становить 71359,45 грн., строк дії договору 15 років, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від грошової оцінки землі, яка складає 2140,78 грн. (а.с.10). Представником відповідача надано суду копії видаткових касових ордерів за 2006-2014 роки та відомості щодо отримання орендної плати, які свідчать про отримання ОСОБА_1 від СТОВ «Світоч» орендної плати відповідно до умов договору, що не заперечував у судовому засіданні позивач (а.с.28-77). Також, матеріали справи містять матеріали, що свідчать про здійснення СТОВ «Світоч» робіт по розробці проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та упорядкування угідь, а також агрохімічну характеристику ґрунтів у СТОВ «Світоч» та матеріали перевірки контролюючими органами додержання вимог земельного законодавства (а.с.80-92).

В якості обґрунтування підстав недійсності договору оренди землі позивач вказує на те, що пункт 17 оспорюваного договору не містить умов збереження стану об'єкта оренди, що є істотною умовою договору оренди землі, відповідно до ст.15 ч.1 Закону України «Про оренду землі», а також не розкриті належним чином інші істотні умови договору. Однак, висновки позивача є передчасними та необґрунтованими, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.3 п.3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, а ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ст.215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.638 ч.1 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.792 ч.2 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладання договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Частино другою цієї статті визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст.637 ч.2 ЦК України у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 ЦК України.

Згідно ст.14 ч.2 Закону України «Про оренду землі» типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі від 30.01.2006 року вбачається, що він відповідає Типового договору оренди землі, затвердженому Постановою КМУ №220 від 03.03.2004 року. Проте, у типовому договорі оренди землі пункт 17 «Умови збереження стану об'єкта оренди» знаходиться у розділі, який має назву «Умови використання земельної ділянки» і який містить три пункти: п.15 «Земельна ділянка передається в оренду для (мета використання)», п.16 «Цільове призначення земельної ділянки», п.17 «Умови збереження стану об'єкта оренди». Таким чином, типовий договір не містить окремої істотної умови договору оренди землі, як умови використання земельної ділянки. Умови використання земельної ділянки у ньому розкриваються шляхом узгодження сторонами договору мети використання земельної ділянки, її цільового призначення та умов збереження стану об'єкта оренди. Не можна погодитися з доводами позивача про те, що відсутня істотна умова договору оренди землі як збереження стану об'єкта оренди, оскільки в пункті 17 договору умови збереження стану об'єкта оренди відсутні. Наведене свідчить, що сторони дійшли згоди, що умови збереження об'єкту оренди визначаються чинним законодавством України, яке регулює зазначені правовідносини. Зокрема, при встановленні умов збереження стану об'єкта оренди у необхідних випадках передбачається проведення рекультивації - як технічної, так і біологічної, з дотриманням положень ст.ст.166,168 ЗК України, постанови РМ СРСР №407 від 02.06.1976, постанови РМ УРСР №327 від 14.07.1976, ГОСТ 17.5.3.04-83, ГОСТ 17.5.1.01-83, ГОСТ 17.5.4.01-84, ГОСТ 17.5.4.02-84, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 17.5.1.02-85, ГОСТ 17.7.3.06-85, ГОСТ 17.5.1.03-86 та інших актів чинного законодавства. У позові позивач не наводить запропонованих ним конкретних умов збереження об'єкта оренди або інших істотних умов (чи певної їх редакції), які він наполягав внести до договору, а відповідач відмовився від цього. Крім того, оспорюваним договором, а саме пунктами 21-25 Договору фактично передбачено умови збереження стану землі.

Доводи позивача щодо відсутності у договорі визначення орендної плати в натуральній формі та відповідного порядку розрахунку є необґрунтованими, оскільки пунктами 9 - 14 договору визначено належним чином, із врахуванням волевиявлення сторін, умови проведення розрахунків по договору.

Статтями 11, 60, 212 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, судом у судовому засіданні встановлено, що договір оренди землі №76 від 30.01.2006 року, який укладено між ОСОБА_1 та СТОВ «Світоч», містить всі істотні умови та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.3, 213, 215, 627, 638, 792 ЦК України, ст.ст.14, 15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до СТОВ «Світоч», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, про визнання договору оренди землі недійсним - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул