-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
09 червня 2009 р. |
№ 6/379 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Подоляк О.А. |
|
суддів : |
Грека Б.М., Міщенка П.К., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги |
ВАТ "Укрнафта"; ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія"; ЗАТ "Девон" |
|
на постанову |
Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. |
|
у справі |
№ 6/379 |
|
за позовом |
ЗАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (надалі –ЗАТ "ВК "Укрнафтобуріння") |
|
до |
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (надалі –Міністерство) |
|
про |
визнання права користування надрами відповідно до спеціального дозволу та спонукання до виконання угоди |
|
за участю представників: |
|
від позивача |
- Насупа О.В.; Герасимчук М.О. |
|
від відповідача |
- Миргородський О.П. |
|
від ЗАТ "Девон" |
- Чижик В.М.; Косак Ельжбета; Дизманьські Анджей |
|
від ВАТ "Укрнафта" |
- Кармазін О.А. |
|
від ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" |
- Люмах О.О.; Жалинська Т.М. |
В судовому засіданні 20.05.2009 р. оголошено перерву для підготовки повного тексту постанови.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 р. ЗАТ "ВК "Укрнафтобуріння" звернулось до господарського суду з позовом до Міністерства про визнання права користування надрами відповідно до спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 р. на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища та спонукання до виконання угоди про умови користування надрами № 2714 від 29.12.2004 р., укладеної між ЗАТ "ВК "Укрнафтобуріння" та Державним комітетом природних ресурсів України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2008 р. (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. (суддя: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.), позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою, ВАТ "Укрнафта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, провадження у справі припинити, мотивуючи скаргу тим, що даний спір не підвідомчий господарським судам.
Також, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулись ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та ЗАТ "Девон" в яких просять рішення та постанову скасувати, в позові відмовити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти стосуються їх прав та обов'язків, проте суд не залучив їх до участі у справі, а також посилаються на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та обставини справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, заслухавши пояснення представників учасників судового засідання, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги ВАТ "Укрнафта", ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та ЗАТ "Девон" не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
29.12.2004 р. ЗАТ "ВК "Укрнафтобуріння" отриманий спеціальний дозвіл № 2714 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, а також укладена угода № 2714 від 29.12.2004 р. з Державним комітетом природних ресурсів України про умови користування надрами Сахалінського родовища. Вказану угоду укладено на підставі ст. 28 Закону України "Про нафту і газ". Додатками до угоди є характеристика ділянки (додаток №1) та програма робіт з геологічного вивчення родовища (додаток №2). На виконання умов угоди позивачем укладений договір на розроблення науково-технічної документації від 08.08.2006 р. розробки родовища та залучено інвестора для подальшого фінансування геологорозвідувальних робіт.
У відповідності до Указу Президента України від 20.04.2005 р. № 675/2005 Державний комітет природних ресурсів України ліквідовано, виконання його функцій та зобов'язань покладено на Міністерство, яке визначено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.
23.12.2005 р. Міністерство наказом № 519 "Про скасування рішень" з посиланням на рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування, яке було затверджено протоколом № 6 від 16.12.2005 р., скасувало протокол № 24 від 19.11.2004 р., який був затверджений Державним комітетом природних ресурсів України, в частині надання дозволу № 2714 від 29.12.2004 р. на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища позивачу та визнано зазначений дозвіл таким, що втратив чинність. Підставою для втрати чинності дозволу № 2714, як визначено у наведеному наказі, стало порушення встановленого порядку його видачі.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про нафту і газ" спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами, видані з порушенням встановленого порядку їх отримання, визнаються недійсними в судовому порядку.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про нафту і газ" анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється у випадку, зокрема, визнання виданого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами недійсним.
Відповідачем під час розгляду справи у місцевому та апеляційному господарських судах не надано доказів звернення до суду з відповідними вимогами про визнання недійсним спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 р., виданого позивачу.
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про нафту і газ" угода про умови користування нафтогазоносними надрами є невід'ємним додатком до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, який регулює і конкретизує передбачені законодавством України та спеціальним дозволом технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні аспекти користування нафтогазоносними надрами на відповідній ділянці нафтогазоносних надр. Відповідно до ст.27 Закону України "Про нафту і газ" анулювання спеціального дозволу на користування надрами тягне за собою розірвання угоди з надрокористувачем про умови користування нафтогазоносними надрами.
Свої твердження щодо нечинності угоди № 2714 від 29.12.2004 р., оскаржувачі обґрунтовують нечинністю спеціального дозволу, як це передбачено нормами ст. ст. 1, 11, 28 Закону України "Про нафту і газ".
Стаття 28 Закону України "Про нафту і газ" передбачає істотні умови угоди про користування нафтогазоносними надрами, одним з яких є умови продовження, зупинення або анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, в тому числі при виникненні форс-мажорних обставин.
Однак, судова колегія вважає, що своїми твердженнями оскаржувачі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про те, що ст. 25 Закону України "Про нафту і газ" встановлена судова процедура визнання недійсним спеціального дозволу, а тому його анулювання Міністерством можливо лише після визнання недійсним органом судової влади та набрання відповідним рішенням законної сили.
Твердження скаржників щодо можливості існування двох надрокористувачів на одному родовищі в порушення ст. 19 Закону України "Про нафту і газ" також є необґрунтованим, оскільки спеціальні дозволи № 1931 та № 2956, які були видані ДП "Полтавнафтогазгеологія" і НАК "Надра України" в судовому порядку визнані недійсними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нафту і газ" спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - документ, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі.
Вимоги оскаржувачів щодо можливого порушення процедури отримання позивачем у справі спеціального дозволу № 2714 згідно ст. ст. 14, 15 Закону України "Про нафту і газ", тобто на конкурсних засадах, виходять за межі предмету даного спору та не підлягають розгляду з огляду на положення ст. 1117 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення на підставі фактичних обставин справи і перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
ЗАТ "ВК "Укрнафтобуріння" отримало такий дозвіл у грудні 2004 р. з дотриманням необхідної процедури і правомірно звернулось до суду з позовом про захист свого права, як надрокористувача Сахалінського родовища.
Також суд касаційної інстанції вважає, що при прийнятті рішень господарськими судами попередніх інстанцій непорушено прав і охоронюваних законом інтересів оскаржувачів.
Так, зокрема у касаційній скарзі ВАТ "Укрнафта" в якості однієї з підстав для скасування судових рішень вказує на те, що його необґрунтовано не залучено до участі у справі в якості третьої особи, вважаючи при цьому, що право на участь у справі надає йому договір про спільну діяльність № 35/78-СД від 24.02.2003 р., укладений між ВАТ "Укрнафта" і ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія", предметом якого є спільна діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Сахалінського родовища. Крім того, свій інтерес ВАТ "Укрнафта" обґрунтовує також тим, що зазначене підприємство визнано особою, що має охоронюваний законом інтерес щодо прав на користування надрами Сахалінського родовища, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2008 р. у справі № 22а-18284/08
Зазначеною постановою встановлено лише неправомірність дій Міністерства, Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування у продовженні терміну дії, зміні терміну дії спеціального дозволу № 1931, виданого ДП НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія", у зв'язку з чим він був визнаний недійсним та анульований, та у переоформленні спеціального дозволу № 1931, виданого ДП НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія" на НАК "Надра України", у зв'язку з чим також був визнаний недійсним та анульований спеціальний дозвіл № 2956, виданий НАК "Надра України".
З аналогічних підстав судова колегія не приймає до уваги доводи також і іншого оскаржувача –ДП НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія", яке в обґрунтування касаційної скарги посилається на своє право власності на свердловини на Сахалінському родовищі, разом з тим, не обґрунтовує порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і не вказує, яким чином прийняте рішення зачіпає та порушує його права як власника цих свердловин. Крім того, судова колегія зазначає, що доля свердловин, власником яких себе вважає ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" не була предметом спору по цій справі, а право власності на зазначені свердловини ЗАТ "ВК "Укрнафтобуріння" не оспорюється.
Що стосується посилань ЗАТ "Девон" в обґрунтування касаційної скарги та незалучення його до участі у справі, то судова колегія зазначає, що зазначене товариство є учасником спільної діяльності щодо розвідування Сахалінського родовища, яка не була предметом розгляду у цій справі.
Таким чином судова колегія приходить до висновку про відсутність будь-яких порушень норм процесуального права з боку судів попередніх інстанцій щодо незалучення оскаржувачів до участі у справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та апеляційної інстанції про те, що відповідачем не було дотримано встановленого порядку анулювання спеціального дозволу, а отже і підстави для розірвання угоди про умови користування надрами від 29.12.2004 р. відсутні.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно вказано, що з урахуванням недотримання встановленого порядку анулювання спеціального дозволу № 2714, виданого позивачу, відповідач не має права відмовлятись в односторонньому порядку від зобов'язань за угодою про користування надрами Сахалінського родовища, а тому повинен виконати її умови належним чином.
Твердження оскаржувача –ВАТ "Укрнафта", що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України є необґрунтованим, оскільки позов заявлено відносно визнання права, тобто відносини між позивачем та відповідачем мають приватно-правовий характер, а тому даний спір підвідомчий саме господарським судам.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ВАТ "Укрнафта", ДП НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та ЗАТ "Девон" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. у справі № 6/379 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і Б. Грек
П. Міщенко
скопійовано
-
скопійовано
-
