ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року

Справа № 919/834/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача

-не з'явились,

відповідача

-не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ "Алмі-Трейд"

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2013

у справі

№919/834/13

за позовом

ТОВ "Алмі-Трейд"

до

Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя

про

відшкодування 33636,88 грн. шкоди, завданої внаслідок бездіяльності відповідача

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 03.10.2013 (суддя Харченко І.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 (судді: Градова О.Г., Заплава Л.М., Фенько Т.П.), в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване недоведеністю неправомірності бездіяльності відповідача щодо незадовільного утримання автомобільної дороги або вулиці, а також тими обставинами, що ДТП за участю орендованого товариством автомобіля сталася внаслідок недотримання водієм позивача пп."б" п.2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).

ТОВ "Алмі-Трейд" в поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,1166,1173 ЦК України, п.п.1.10,2.3,2.12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, та ст.ст.12,43,83,101,105 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на встановлення місцевим господарським судом з порушенням правил підвідомчості вини водія ТОВ "Алмі-Трейд" ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, що свідчить про прийняття рішення стосовно прав та обов'язків водія без його залучення до участі в справі та є безумовною підставою для скасування рішення. Заявник вважає безпідставним застосування судами ст.1166 ЦК України в обґрунтування недоведеності вини відповідача, оскільки згідно ст.1173 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади наступає незалежно від вини цього органу. Крім того, судами не враховано ненадання відповідачем доказів виконання своїх зобов'язань за Програмою "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр." саме за адресою, за якою сталася ДТП.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана рішення та постанова скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Малотоннажний вантажний автомобіль - фургон марки "AСG 3302 АХЇ-1 ЗНГ" на шасі "ГАЗ-3302", 2007р. випуску, кузов НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, білого кольору, зареєстрований під реєстраційним НОМЕР_3, належить на праві власності ТОВ "ТРАФФИК", що слідує з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 06.12.2011р. РЕВ №2 при УДАЇ ГУ МВС України в Одеській області (а.с.14).

01.04.2011 року вказаний автомобіль позивач отримав в оренду за договором №8611 (а.с.15-16), укладеним з власником автомобілю.

21.07.2012р. о 19 годин 15 хвилин біля будинку №10 по вулиці Харківській у м.Севастополі (Ленінський район м.Севастополя) вказаний автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 (працівника позивача - а.с.197-198) зіткнувся верхньою частиною кузову з гілкою дерева, що нависала над проїзною частиною дороги, автомобіль розвернуло праворуч та він з'їхав з проїзної частини на тротуар, де зіткнувся з деревом на узбіччі. Такі обставини сторони не оспорюють та це підтверджується складеними інспектором ДПС УДАІ в м.Севастополі схемою місця події, рапортом, а також фото (а.с.12-13,17-21).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події автомобіль пошкоджено - деформовані дах капота, передній бампер, декоративна решітка радіатора, термобудка з правого боку (розірвано), зламано кріплення лівої і правої передньої блок-фар, зламано дзеркало заднього вигляду з правого боку, деформовано праве переднє крило. Станом на 31 серпня 2012 року вартість ремонту автомобілю від вказаних пошкоджень (з урахуванням зносу автомобіля) складало 34089,09 грн. Вартість наданих позивачу послуг з огляду та оцінки транспортного засобу складає 835,90 грн. Позивач 23 серпня і 11 вересня 2012 року безготівково сплатив за частковий ремонт автомобілю 6500 грн., 1800 грн., 6500 грн., та за огляд і оцінку автомобілю - 835,90 грн. Ці обставини підтверджуються висновком експертного автотоварознавчого дослідження, калькуляцією вартості ремонту та поновлених робіт, актом огляду колісного транспортного засобу, договором та актом про надання послуг, платіжними дорученнями про перерахування позивачем коштів за огляд і оцінку транспортного засобу та платіжними дорученнями і рахунками-фактурами про ремонт автомобілю (а.с.22-48, 67-72).

Відповідач є місцевою державною адміністрацією, на яку на час виникнення вказаного ДТП був покладений обов'язок забезпечити виконання Програми "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", в тому числі по утриманню зелених насаджень, видаленню аварійних дерев. Це зобов'язання відповідач виконав в межах фінансування, а заяв про необхідність видалення дерев по вул.Харківській, 10 в 2012 році до відповідача не надходило. Такі обставини підтверджуються листуванням між УДАІ, Головним управлінням житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації, Програмою "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", затвердженою рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 25.02.2011 №139, актом прийому-передачі виконаних робіт, довідкою від 24.09.2013 №3986/40/2.04 про відсутність заяв про валку (обрізку) дерев, рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 22.02.2013 №653 "Про виконання в 2012 році Програми "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр." (а.с.51-66,124-125,136,191-194).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стаття 1166 цього Кодексу встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: майнова шкода, завдана неправомірною бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1), особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

Згідно з ч.ч.2,3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" утримання, видалення дерев на об'єктах благоустрою здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів належить участь у розробленні і виконанні державних та регіональних програм благоустрою населених пунктів. Пункт 2.2 рішення Ленінської районної в м.Севастополі ради від 25.02.2011 №139, яким затверджено Програму "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", встановлює обов'язок відповідача забезпечити виконання вказаної Програми, яка передбачає видалення аварійних дерев.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд визнав доведеність відповідачем того, що орендованому позивачем автомобілю шкода завдана не з вини відповідача та не в результаті його неправомірної бездіяльності, оскільки відповідач довів, що він виконав зобов'язання, покладені на нього Програмою "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", є письмові докази виконання таких зобов'язань і відсутні докази зворотного, зокрема, щодо звернення будь-яких осіб до відповідача про видалення дерев по вул.Харківській,10 в м.Севастополі та залишення відповідачем таких звернень без реагування. Тому на відповідача не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої позивачеві.

Проте, касаційна інстанція не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної ) шкоди.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст.623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ "Алмі-Трейд" (а.с.3-8), позов пред'явлено на підставі ст.1173 ЦК України, а в обґрунтування підстав позову позивач послався на завдання йому шкоди внаслідок ДТП через зіткнення з нависаючою над дорогою гілкою дерева, причиною якого (ДТП) стала неправомірна бездіяльність відповідача у вигляді невиконання своїх зобов'язань щодо утримання зелених насаджень за місцем ДТП, тобто на території Ленінського району м.Севастополя, передбачених Програмою "Благоустрою на 2011-2013рр.", затвердженою рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 25.02.2011 №139.

В основу рішення та постанови про відмову в позові покладено висновки судів про недоведеність вини відповідача (органу державної влади) у завданні шкоди орендованому позивачем автомобілю, які ґрунтуються на помилковому застосуванню ст.1166 ЦК України до спірних правовідносин, які підлягають регулюванню нормою ст.1173 цього Кодексу.

Адже, згідно зі ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Відповідно до абзацу 5 ст.9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Однак, судами залишено поза увагою положення п.1 ч.1 ст.13, п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", абзаців 3,7,10 п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМ України від 30.03.1994р. №198 (далі - Єдині правила), та пп."в","г" п.2.12 Правил дорожнього руху, які також поширюються на спірні правовідносини відшкодування позадоговірної шкоди.

Так, відповідно до пп."г" п.1 ч.1 ст.13, п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Елементами (частинами) об'єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно з абзацами 3,7,10 п.11 Єдиних правил власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до пп."в","г" п.2.12 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу має право: на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху; на безпечні та зручні умови для руху.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, обов'язки по утриманню та догляду за зеленими насадженнями по вул.Харківській в м.Севастополі покладено на Ленінську районну державну адміністрацію м.Севастополя.

Таким чином, відповідач та відповідна дорожньо-експлуатаційна організація зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Проте, судами попередніх інстанцій достеменно не з'ясовано, чи ДТП за участю орендованого товариством автомобіля сталася внаслідок незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги та вулиці Харківська в м.Севастополі, що могло проявитися у непроведенні робіт з обрізки гілок аварійних дерев (за місцем скоєння ДТП), які надто низько нависають над дорогою, створюють водіям перешкоди в дорожньому русі та таким чином порушили права водія позивача на безпечні умови для руху автомобіля.

Судами не з'ясовано, чи застосовувалися відповідачем заходи щодо виконання Програми "Благоустрою на 2011-2013рр." в частині валки та обрізки дерев саме на території, де сталася ДТП. Натомість в порушення приписів ст.ст.34,43 ГПК України суди в обґрунтування вжиття відповідних заходів послалися на довідку Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя від 24.09.2013 №3986/40/2.04, рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 22.02.2013 №653 "Про виконання в 2012 році Програми "Благоустрою Ленінського району на 2011-2013рр.", які не містять уточнюючих відомостей щодо валки (обрізки) дерев за адресою, де сталося ДТП.

Судами також помилково не досліджено, чи до моменту скоєння ДТП дорожньо-експлуатаційна організація невідкладно позначила перешкоду в дорожньому русі (у вигляді нависаючої на дорогу гілки дерева) дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та відповідачем не доведено завдання шкоди позивачу внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, від падіння гілки дерева під впливом стихійних явищ природного характеру.

За таких обставин, колегія вважає передчасним висновки судів про вжиття відповідачем всіх заходів по утриманню зелених насаджень та видаленню аварійних дерев по вул.Харківській, 10 в м.Севастополі (на місці ДТП), передбачених законодавством та Програмою "Благоустрою на 2011-2013рр.", затвердженою рішенням Ленінської районної в м.Севастополі ради від 25.02.2011 №139.

Водночас, касаційна інстанція вважає, що в порушення вимог ст.ст.43,101,105 ГПК України судами не надано належної правової оцінки схемі місця ДТП (а.с.12) та рапорту інспектора ДПС УДАЇ м.Севастополя Кисельова О.В. від 21.07.2012 (а.с.17), які містять посилання на складання за фактом ДТП протоколу про адміністративне правопорушення №025097, до якого схема місця ДТП є додатком.

Адже, зазначені вище докази не виключають помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно винної особи та нібито обумовлену цим недоведеність скоєння ДТП з причин незадовільного утримання відповідачем автомобільної дороги або вулиці.

Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд в силу приписів ст.65 ГПК України може за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали, не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів, а також вирішити питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи.

За наведених обставин, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору витребувати в порядку ст.65 ГПК України від УДАЇ м.Севастополя, водія ОСОБА_4 та від Ленінського районного суду м.Севастополя протокол про адміністративне правопорушення №025097 та постанову у справі про адміністративне правопорушення (якщо така приймалася) задля достеменного встановлення особи, винної у вчиненні ДТП, та причин його скоєння.

За таких обставин, колегія визнає передчасним висновок апеляційного суду про недоведеність завдання позивачу шкоди внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача щодо виконання покладених на нього обов'язків.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо дійсних причин скоєння ДТП, доведеності чи недоведеності належними доказами факту завдання шкоди незаконною бездіяльністю органу державної влади, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.111^{7 ГПК України) та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням судами обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.}

^{Разом з тим, відповідно до п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.}

^{Як роз'яснено в абзаці 6 п.11 постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІI1 Господарського процесуального кодексу України", безумовною підставою для скасування судового рішення касаційною інстанцією є прийняття такого рішення з порушенням (порушеннями), зазначеним у ч.2 ст.11110 ГПК України.}

Колегія не може не погодитися з твердженням скаржника про те, що обґрунтовуючи відмову в позові, місцевий господарський суд фактично самостійно встановив вину водія ТОВ "Алмі-Трейд" ОСОБА_4 у скоєнні ДТП внаслідок порушення пп."б" п.2.3 Правил дорожнього руху, що, в свою чергу, свідчить про прийняття рішення стосовно прав та обов'язків водія без його залучення до участі в справі та є безумовною підставою для скасування судового рішення. Вказаний висновок суду переконливо вказує на порушення ним правил підвідомчості, передбачених ст.12 ГПК України, оскільки у даній господарській справі відсутня постанова у справі про адміністративне правопорушення, якою має встановлюватися вина порушника Правил дорожнього руху у вчиненні ДТП.

При цьому, в разі подання роботодавцем цивільного позову до водія вказані факти, що встановлені оскаржуваним судовим рішенням, можуть бути підставою для покладання на водія обов'язку відшкодувати шкоду, завдану орендованому товариством автомобілю.

Адже, згідно з ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.3 ст.111^{9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.}

^{Зважаючи на те, вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст.12,43,84,101,105 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія з урахуванням вимог п.3 ст.1119 ГПК України вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя.}

^{Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Алмі-Трейд" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м.Севастополя від 03.10.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 у справі №919/834/13 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя.

Головуючий , суддя В.Овечкін

Судді : Є.Чернов

В.Цвігун