open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2014 року місто Севастополь 11 год. 15 хв. Справа №827/2989/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

представників позивача - Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» - Анікеєвої Ірини Анатоліївни, посвідчення № НОМЕР_3, довіреність від 13 січня 2014 року № 14/111, Старчан Елли Вікторівни, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 05 квітня 1996 року, довіреність від 17 грудня 2013 року № 06/5142;

представників відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Кирюхіної Яніни Миколаївни, посвідчення серії НОМЕР_4 від 18 жовтня 2012 року, довіреність від 30 серпня 2013 року № 29/9/27-05-1025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року державне підприємство «Севастопольський морський рибний порт» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2013 року № 0000312201; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі щодо нарахування державному підприємству «Севастопольський морський рибний порт» пені у сумі 430 533 грн. 00 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, нарахованого у податковому повідомленні-рішенні від 27 березня 2013 року № 0000312201.

22 січня 2014 року представником позивача до початку судового розгляду справи по суті було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він зменшує розмір позовних вимог та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2013 року № 0000312201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22 січня 2014 року прийнято заяву позивача про уточнення адміністративного позову.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України. Позивач вважає, що підприємством обґрунтовано було розраховано частину прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за базовим нормативом 15 відсотків, оскільки чистий прибуток підприємства за 2010 рік не перевищує 50 000 грн. та згідно з листом Антимонопольного комітету України від 26 квітня 2011 року за вих. № 22-29.1/10-4073 суб'єкти господарювання, які підпорядковані Держкомрибгоспу, станом на 20 квітня 2011 року не включені до переліку суб'єктів природних монополій. Крім того, зазначає, що частина чистого прибутку (доходу) не є податковим зобов'язанням, а тому донарахування його на підставі податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій є неправомірним.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Зазначили, що податкове повідомлення-рішення прийнято Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі у порядку, спосіб та у межах повноважень, встановлених законодавством.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі у період з 27 серпня 2013 року по 09 вересня 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" з питань сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) за період 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, про що складено акт від 16 вересня 2013 року № 360/27-05-22-01-10.

За результатами перевірки встановлено, що Державне підприємство «Севастопольський морський рибний порт» в порушення статті 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", пункту 1 Порядку відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 610, занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, за 2010 рік на 1 758 300 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки 27 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000312201 про визначення грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, у загальному розмірі 2 197 875 грн. 00 коп., у тому числі 1 758 300 грн. 00 коп. - за основним платежем, 439 575 грн. 00 коп. - штрафні санкції.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року №2154-VI встановлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 15 відсотків, а державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та підприємства, обсяг чистого прибутку яких у поточному році складає більше 50 000 гривень, сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 30 відсотків. Порядок сплати частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2010 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств. Державні унітарні підприємства та їх об'єднання подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, до органів Державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу) визначені у статті 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року N185-V, згідно з якою державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України: - у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень; - у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 610 "Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)" відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, в тому числі державними унітарними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та підприємствами, обсяг чистого прибутку яких у поточному році становить більш як 50 000 гривень (далі підприємства та об'єднання), до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 № 158. Зазначені відрахування здійснюються з урахуванням вимог статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Пунктом 3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 158, встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно статті 1 Закону України "Про природні монополії" суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Статтею 5 Закону України "Про природні монополії" визначено, що відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах, як, зокрема, спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Поняття спеціалізованих послуг портів визначено у Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 1051-р, що діяла у періоді, який перевірявся, як послуги, що надаються в морському порту або на території морського термінала і мають пов'язані з організацією судноплавства особливості.

Відповідно до частини другої статті 5 вказаного Закону, у редакції, що діяла у на час виникнення спірних правовідносин, перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.

Згідно з пунктом 3.2 Положення про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12 грудня 2006 року N 537-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 р. за N 1358/13232, що діяло у періоді, який перевірявся, залежно від територіальних (географічних) меж ринків, на яких діють суб'єкти господарювання, перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться: на загальнодержавних ринках; на міжрегіональних ринках; на регіональних ринках.

Відповідно до пункту 4.1. зазначеного Положення складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій здійснюють на: загальнодержавних ринках та міжрегіональних ринках - Антимонопольний комітет України із залученням територіальних відділень; регіональних ринках - територіальні відділення Антимонопольного комітету України.

Пунктом 4.2 положення встановлено, що узагальнений перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України.

Отже, з наведеного вбачається, що у 2010 році органом, на який було покладено функції щодо складення та ведення переліку суб'єктів природних монополій, був Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення.

Так, судом встановлено, що Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України листами від 13 грудня 2012 року за вих. № 11/1732 та від 18 травня 2013 року № 11/735 на запити Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби повідомило, що Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" протягом 2010 - 2012 років було включено до Переліку суб'єктів природних монополій м. Севастополя, затвердженого розпорядженням голови Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 квітня 2005 року №27/06-05, на ринку спеціалізованих послуг портів.

Крім того, відповідно до листа Антимонопольного комітету України від 05 липня 2013 року № 136-29/08-6656 Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" було включено до Переліку суб'єктів природних монополій м. Севастополя на ринках спеціалізованих послуг портів на підставі розпорядження голови Севастопольського міського територіального відділення Комітету від 29 квітня 2005 року № 27/06-05, погодженого з Головою Комітету, та відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України від 12 грудня 2006 року № 537-р "Про затвердження Положення про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за №1358/1323, та протягом 2010-2012 років Державне підприємство «Севастопольський морський рибний порт» знаходилось у вказаному переліку.

Аналогічна позиція також викладена у листі Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17 січня 2014 року за вих. №6/95, надісланого на адресу відповідача.

З матеріалів справи, а саме: витягу з переліку суб'єктів природних монополій м. Севастополя, вбачається, що Державне підприємство «Севастопольський морський рибний порт» у 2010 році було включено до переліку зазначених суб'єктів.

Позивачем не оскаржувались дії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо включення Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» до переліку суб'єктів природних монополій. Даний факт у ході судового розгляду справи представниками позивача не заперечувався, доказів щодо визнання цих дій протиправними та виключення позивача зі зазначеного переліку суду надано не було.

Судом не приймається до уваги посилання представників позивача на лист Антимонопольного комітету України від 26 квітня 2011 року за вих. № 22-29.1/10-4073, оскільки він наданий на адресу Державного комітету рибного господарства України та має загальний характер без посилання на конкретних суб'єктів господарювання, зокрема, позивача. Зміст цього листа суперечить змісту листів, що були надані пізніше як Антимонопольним комітетом України, так і його регіональним відділенням - Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, до функцій якого у періоді, що перевірявся, відносилось складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій на регіональних ринках.

Крім того, у цьому листі зазначено , що Антимонопольний комітет веде переліки суб'єктів природних монополій на загальнодержавних та регіональних ринках. Зазначені переліки розміщені на веб-сайті Комітету (http://www/amc/ua) у рубриці "Переліки природних монополій".

Так, станом на 01 грудня 2012 року за даними вказаного веб-сайту до Реєстру природних монополій м. Севастополя було включено Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт".

Також безпідставним є посилання позивача на відсутність Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» у зведеному переліку суб'єктів природних монополій, оскільки зміни до Закону України «Про природні монополій» щодо порядку складення переліків суб'єктів природних монополій набрали чинності лише з 08 січня 2013 року, а періодом, що перевірявся контролюючим органом є 2010 рік.

Крім того, лише з 25 січня 2014 року набув чинність Порядок складання та ведення зведеного переліку суб'єктів природних монополій, затверджений Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28 листопада 2012 року N 874-р, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2012 року за N2119/22431, згідно з пунктом 4 якого внесення суб'єктів природних монополій до Зведеного переліку здійснюється Комітетом на підставі реєстрів, отриманих від Міністерства інфраструктури України (у сферах: користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повітряним рухом; спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів).

Таким чином, Державне підприємство «Севастопольський морський рибний порт» повинно було відраховувати до бюджету частину прибутку у розмірі 30 відсотків, встановленому для суб'єкта природних монополій.

Щодо посилання позивача на підтвердження правильності нарахування частини чистого прибутку (доходу) за 2010 рік на підставі раніше проведених, у тому числі камеральних, перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або якщо на підставі отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, з наведеного вбачається, що Податковим кодексом України надано право контролюючому органу проведення позапланових перевірок у разі отримання інформації, яка свідчить про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. При цьому, під час проведення податковим органом камеральних перевірок наданих платником податків декларацій (розрахунків), перевірці підлягає лише правильність заповнення цих декларацій (розрахунків) щодо арифметичних та методологічних помилок без перевірки та використання інших документів.

З акту перевірки від16 вересня 2013 року № 360/27-105-22-01-10 вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі було проведено саме позапланову виїзну документальну перевірку Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням відповіді від Антимонопольного комітету України від 05 липня 2013 року за вих. № 136-29/08-6656.

Направлення на перевірку та копія наказу про проведення позапланової перевірки були вручені 27 серпня 2013 року головному бухгалтеру Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт», перевірку було проведено з відома начальника позивача та у присутності головного бухгалтера підприємства, що повністю узгоджується з вимогами Податкового кодексу України та свідчить про фактичне допущення позивачем посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки.

Стосовно доводів Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» про те, що частина чистого прибутку не є податковим зобов'язанням, а тому відповідач не мав права донараховувати на підставі податкового повідомлення-рішення частину чистого прибутку та застосовувати штрафні санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, державні унітарні підприємства та їх об'єднання визначають частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, згідно із формою розрахунку, яка затверджена Державною податковою службою, та подають її до органу державної податкової служби, на який покладено контроль за справленням цього платежу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України для цілей розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Крім того, згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Статтями 9, 10 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів, до яких частину чистого прибутку не віднесено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що частина чистого прибутку (доходу) не є податковим платежем.

Разом з цим, контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємства та їх об'єднаннями покладено на Державну податкову службу України.

Так, пунктом 9 статті 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

При цьому, відповідно до пункту 40.1 статті 40 Податкового кодексу України, порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядку контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи, визначено розділом II Кодексу.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 розділу II Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункту 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємства та їх об'єднаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 16 травня 2011 року №285 затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Таким чином, контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями покладено на органи податкової служби, а тому донарахування Державному підприємству «Севастопольський морський рибний порт» частини чистого прибутку на підставі податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Однак, у даному випадку застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є протиправним з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні Податкового кодексу України, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у відповідача були відсутні.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню у частині донарахування Державному підприємству «Севастопольський морський рибний порт» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 439 575 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 27 вересня 2013 року № 0000312201 у частині донарахування Державному підприємству «Севастопольський морський рибний порт» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 439 575 грн. 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін

Джерело: ЄДРСР 37578375
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку