УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року

Справа № 9975/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна», Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року по справі за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа - товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» про визнанння незаконним та скасування висновку державної екологічної експертизи,-

В С Т А Н О В И В :

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» звернулася з адміністративним позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третьої особи ТзОВ «Кнауф Інсулейшн Україна», про визнання незаконним та скасування висновку державної екологічної експертизи №684 від 08.09.2008 року матеріалів проекту «Будівництво заводу з виробництва мінераловатної ізоляції у промисловій зоні «Завокзалля» міста Фастів по вул. Поліграфічній №14».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що даний висновок експертизи суперечить діючому законодавству України та містить недостовірну інформацію щодо ситуації, яка склалася в місці реалізації об'єкта експертизи. Зокрема, у м. Фастів планується будівництво заводу з виробництва мінераловатної ізоляції іноземного підприємства ТзОВ «Кнауф Інсулейшн Україна» на території промрайону «Завокзалля». 08.09.2008 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано позитивний висновок державної екологічної експертизи №684 матеріалів проекту щодо будівництва вказаного заводу. Позивач вказує, що у матеріалах екологічної експертизи висновки щодо впливу на атмосферне повітря з урахуванням передбачених захисних заходів як екологічно допустимого були передчасними, оскільки не було враховано комплексний вплив на навколишнє середовище всіх підприємств, які входять в промвузол. Крім того, експертизою не досліджено питання про аварійні відключення технологічного, вентиляційного та пилоочисного обладнання; одне з джерел викидів заводу перевищує нормативно встановлені граничнодопустимі викиди забруднюючих речовин із стаціонарних джерел; не досліджено вплив на водне середовище внаслідок здійснення виробничої діяльності підприємством; не встановлено порядок поводження з відходами. Позивач також вказує на порушення законодавства України в частині порядку проведення громадських слухань (громадського обговорення) щодо проекту будівництва заводу ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна»

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що не проведено громадських слухань, що є обов'язково, неналежне дослідження фонових конструкцій, не проведено оцінки забруднення при можливих аварійних ситуацій, не аргументовано причин допущення перевищення в ході експертизи нормативу граничнодопустимих викидів. Крім того, питання впливу на водне середовище не висвітлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та товариство з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» подали апеляційні скарги, з яких із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання товариство з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» маються на те, що залишено поза увагою результати санітарно-дозиметричних вимірів. Не взято до уваги роз'яснення Генерального проектувальника ПП «Тебодін Україна» за № 71562-1 від 27.10.2010 року. Інформація про обговорення була опублікована в пресі і було проведене громадське обговорення. Крім того не застосовано строки звернення до суду, а також не подано належно оформленої довіреності та позов підписано неналежною особою. Безпідставно судом першої інстанції не взято до уваги постанову Фастівського міськрайонного суду від 22.02.2008 року, в якій встановлено що компетентними державними органами було здійснено дослідження та враховано комплексний вплив, дію на стан довкілля як викидів підприємств, що вже знаходяться на території промислової зони мікрорайону «Завокзалля» в м. Фастів, так і проектів дані по будівництву заводу ТОВ «Кнауф Інсулейщн Україна» з виробництва мінераловатної ізоляції. Висновки та експертиза цих органів, установ встановили, що вище згадане виробництво не призводитиме до негативного впливу на навколишнє середовище, умови проживання і здоров'я населення поза межами 300-метрової СЗЗ, а земельна ділянка в промисловій зоні «Завокзалля» м. Фастова придатна для будівництва згаданого заводу.

Що стосується апеляційної скарги Міністерства охорони навколишнього природного середовища України покликання маються на те, що судом першої інстанції не взято до уваги роз'яснення Державної екологічної академії після дипломної освіти та управління природи, викладеними у листі від 30.03.2010 року за № 226, а також маються подібні доводи викладеним вище.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 08.09.2008 року заступником міністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища України затверджено висновок державної екологічної експертизи №684 матеріалів проекту «Будівництво заводу з виробництва мінераловатної ізоляції у промисловій зоні «Завокзалля» міста Фастів по вул. Поліграфічній №14».

Згідно п.1.6 висновку державної екологічної експертизи Проект «Будівництво заводу з виробництва мінераловатної ізоляції у промисловій зоні «Завокзалля» міста Фастів по вул. Поліграфічній №14»для оцінки на експертизу надані документи, в тому числі «Оцінка впливу на навколишнє середовище. 71562-ПЗ. ОВНС, Том 19. (далі ОВНС). Відповідно до п.2.1 висновку, такий розроблений в тому числі і на підставі результатів санітарно-епідеміологічної експертизи №19/3998 щодо передпроектних матеріалів «Обґрунтування вибору місця розміщення заводу з виробництва скловати компанії «Кнауф Інсулейшн Україна» у промисловій зоні «Завокзалля», м. Фастів, Київська область в частині визначення можливості розміщення зазначеного заводу на зазначеній ділянці».

Відповідно до п.2 резолютивної частини результатів санітарно-епідеміологічної експертизи №19/3998 «єдиним обмеженням в санітарно-гігієнічному відношенні для розміщення заводу на зазначеній ділянці можуть бути підвищені рівні забруднення атмосфери, що можуть створювати внаслідок сезонної експлуатації асфальтобетонні заводи ВАТ «Шляховик» і ТОВ «Інжпромбудсервіс»(виробництва 1 класу небезпеки за санітарною класифікацією, СЗЗ 1000 м.), територія яких безпосередньо межує на сході з ділянкою будівництва заводу.

Відповідно до першої апеляційної вимоги про помилковість тверджень суду першої інстанції про відсутність певних даних та наявність зауважень до матеріалів Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та Висновку державної екологічної експертизи то слід зауважити, що в матеріалах ОВНС та висновку державної екологічної експертизи відсутні дані про аварійні відключення технологічного, вентиляційного та пилоочисного обладнання.

Так, згідно даних ОВНС електростатичний осаджувач вловлює 99,9% забруднюючих речових (к.к.д.). У разі відмови осаджувача наслідки після викидів забруднюючих речових в атмосферу не досліджено взагалі. Не описано процес чистки обладнання з переліком речовин, які будуть використовуватися, що унеможливило в рамках екологічної експертизи спрогнозувати негативний вплив на довкілля від позаштатних ситуацій та від процесу очищення обладнання.

Що стосується тверджень відповідача і третьої особи про те, що причини перевищення концентрації викладені у роз'ясненні Генерального проектувальника ПП «Тебодін Україна» за №71562-1 від 27.10.2010 року, то вони є безпідставними оскільки причини допущення перевищення в ході проведення державної екологічної експертизи відповідачем в судовому засіданні не надано, також такі відсутні як в ОВНС, так і у оскаржуваному Висновку.

Відповідно до п.2.18 ДБН А.2.2-1-2003 при здійсненні ОВНС підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об'єктів і територій у зонах впливів планованої діяльності, впливи на поверхневі і підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скидах стічних вод і фільтраційних витоках. Натомість, судом встановлено, що в розділі 2.5 висновку державної екологічної експертизи та розділ ОВНС «Вплив на водне середовище» не містить жодної оцінки щодо характеристики стічних вод, методів очистки таких, за умови зазначення в ОВНС, що поверхневі стоки промислового виробництва перед скидом до КНС м.Фастова проходить очистку на очисних спорудах до нормативних показників.

Відповідачем не надано роз'яснень суду щодо причин зазначення в таблиці відходів ОВНС, що підприємство утворюватиме 47450 т/рік брухту зі стадії фільтрації. Суд відзначає, що пояснення третьої особи щодо неточностей ОВНС в цій частині та виправлення даних в подальшому на стадії робочий проект, вказує на допущені відповідачем порушення положень аб.2 та аб.3 ч.2 ст.33 Закону України «Про екологічну експертизу».

Твердження апелянта про те, що в розділі 2.7 висновку державної екологічної експертизи відсутні дані щодо можливих рівнів забруднення атмосфери, що можуть створювати внаслідок сезонної експлуатації асфальтобетонні заводи ВАТ «Шляховик» і ТОВ «Інжпромбудсервіс» разом з проектованим об'єктом. В обґрунтування своєї тези відповідач покликається на те, що відповідні асфальтобетонні заводи не функціонували впродовж 2009 року є необґрунтованими. Натомість, «відповідно до наявного в матеріалах справи листа ТзОВ «Інжпромбудсервіс» з 2008 року підприємство «поновлює виробництво товарного асфальтобетону, що пов'язано з плановою здачею відбудованих об'єктів, а відтак підприємство зобов'язане відновити порушений благоустрій в зоні будмайданчиків, а також договори на поставку асфальтобетону іншим підприємствам-замовникам»; згідно листа ТзОВ «Шляховик» щодо діяльності підприємства у 2008 році, то останнім були підписані договори по будівництву і ремонту доріг асфальто-бетонного покриття на суму 1.800 000,0 грн. щодо випуску 3500 тонн асфальтобетону, натомість у 2007 році було виготовлено 2100 тонн».

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що проектування, розміщення, будівництво і введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, вдосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування повинно здійснюватись з обов'язковим додержанням норм екологічної безпеки, врахуванням сукупної дії викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього всіма діючими і запланованими для будівництва спорудами та іншими об'єктами, а також з урахуванням накопичення забруднення в атмосфері, транскордонного його перенесення, особливостей кліматичних умов. Відтак твердження відповідача та третьої особи проте, що судом залишено поза увагою протоколів санітарно-дозиметричних вимірів, протоколів відбору проб та дослідження проб ґрунту, протоколів дослідження повітря населених місць санітарно-епідеміологічної станції, наявні в матеріалах оцінки впливу на навколишнє середовище, датовані 20.01.2007 року є безпідставними.

Що стосується порушення принципу врахування громадської думки при проектуванні будівництва заводу. В обґрунтування своєї позиції покликається на те, що громадські слухання були проведені у відповідності до вимог нормативних актів України, а пояснення мешканців міста Фастова не можна вважати достатніми та об'єктивними доказами. Крім того, відповідач посилається на відповіді органів прокуратури та рішення суду.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про екологічну експертизу», підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.

В матеріалах справи наявні численні пояснення мешканців м. Фастова, в тому числі і лист від 12 травня 2010 року, на який покликається відповідач, з якого випливає, що вказані мешканці міста були позбавлені можливості надати на громадських слуханнях свої пропозиції та зауваження внаслідок недопущення останніх до участі у громадських слуханнях.

Щодо строку позовної давності, то судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що висновок державної екологічної експертизи №684 від 08.09.2008 року матеріалів проекту «Будівництво заводу з виробництва мінераловатної ізоляції у промисловій зоні «Завокзалля» м. Фастів по вул. Поліграфічній №14» не публікувався та не оприлюднювався, позивач довідався про порушене право та законні інтереси після 24.05.2009 року, коли з листом звернулися жителі м. Фастів Київської області з проханням про надання правової допомоги у захисті порушених прав на безпечне для життя та здоров'я довкілля та на участь у громадських слуханнях. Відтак, не порушено вимог ст.99 КАС України.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року по справі №2а-8197/09/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Л.П. Іщук

Р.П. Сеник