ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року

Справа № 910/5371/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів (далі - ТОВ "Львівська ізоляторна компанія"),

на рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013

зі справи № 910/5371/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІФ", с. Здовбиця Дубенського району Рівненської області (далі - ТОВ "ЗІФ"),

до: Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ,

ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" та

Державної митної служби України

про визнання недійсним патенту України № 24105 на промисловий зразок та зобов'язання вчинити дії.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "ЗІФ"- не з'яв.,

Державної служби інтелектуальної власності України - Потоцького М.Ю.,

ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" - не з'яв.,

Державної митної служби України - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЗІФ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним патенту України № 24105 на промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних двокрилих ізоляторів типу ПСД70Е", яким володіє відповідач у справі - ТОВ "Львівська ізоляторна компанія";

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру України про патенти на промислові зразки про визнання недійсним зазначеного патенту та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені;

- зобов'язання Державної митної служби України виключити промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних двокрилих ізоляторів типу ПСД70Е", на який було видано патент України № 24105, з Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2013 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 (колегія суддів у складі: суддя Сотніков С.В. - головуючий, судді Пантелієнко В.О., Шевченко Е.О.), позов задоволено в частині вимог про визнання недійсним патенту України № 24105 на промисловий зразок та в частині вимог до Державної служби інтелектуальної власності України; в решті позову відмовлено. Судові рішення мотивовано невідповідністю промислового зразка за патентом України № 24105 умовам надання правової охорони, визначеним частиною другою статті 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", - відсутністю критерію новизни.

ТОВ "Львівська ізоляторна компанія", не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, у своїй касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України ці рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції внаслідок невірного застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що в основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок призначеної у справі судової експертизи, але цей висновок не може вважатися належним доказом у спорі зі справи, оскільки: оспорюваним патетом захищається об'ємно-просторова (тривимірна) композиція, в той час як судовим експертом досліджувалися лише креслення виробів, що притиставляються промисловому зразку за оспорюваним патентом; каталог № 3, що досліджувався судовим екпертом, не може бути взятий до уваги в контексті загальнодоступності у світі суттєвих ознак промислового зразка до дати понання завки на патент України 24105, оскільки походження цього каталогу невідоме; складений на замовлення ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" висновок експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 27.11.2013 № 4160 суперечить висновку призначеної у справі судової експертизи.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ЗІФ"просить залишити касаційну скаргу без задоволення з мотивів, наведених у даному відзиві.

Сторони відповідно до статті 111⁴ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Державної служби інтелектуальної власності України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень господарькі суди виходили з таких фактичних даних:

- ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" володіє патентом України № 24105 на промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних двокрилих ізоляторів типу ПСД70Е", який видано за результатами екпертизи формальних вимог завки від 31.10.2012 № s201201522;

- 25.02.2013 цей промисловий зразок включено до Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності;

- ТОВ "ЗІФ" посилається на те, що промисловий зразок за патентом України № 24105 не відповідає умовам патентоспроможності за критерієм новизни; сукупність суттєвих ознак цього промислового зразка стала загальнодоступною у світі до понання заявки на оспорюваний патент;

- наявність незаконного патента ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" перешкоджає позивачеві, зокрема, імпортувати, продукцію закритого акціонерного товариства "Ю.М.Е.К" - підвісні лінійні тарілчасті скляні ізолятори типів ПС70Е, ПСД70Е та інші, оскільки зовнішній вигляд цих промислових виробів збігається з суттєвими ознаками промислового зразка за патентом України № 24105;

- на підтвердження згальнодоступності в світі суттєвих ознак промислового зразка до дати подання заявки на патент України № 24105 позивачем подано низку документів, серед яких каталог № 3 за 2001 рік товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляція" (т.1 а.с. 44);

- згідно з висновком призначеної у справі судової експертизи у сфері інтелектуальної власності Науково-дослідного центру судової екпертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства освіти України від 25.06.2013 № 74/13 в матеріалах справи наявні докази (згаданий каталог товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляція" № 3 за 2001 рік), згідно з якими сукупність ознак промислового зразка за патентом України № 24105 стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки на цей патент, тобто до 31.10.2012.

Відповідно до частини другої статті 461 Цивільного кодексу України; об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

У частині шостій статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу; тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

Згідно з приписом пункту "а" частини першої статті 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом.

Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим (частина перша статті 461 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" передбачено, що промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

Отже, попередні судові інстанції, встановивши на підставі оцінки результатів експертного дослідження та інших поданих сторонами доказів факт невідповідності спірного промислового зразка умовам патентоспроможності, дійшли обґрунтованого висновку щодо необхідності визнання зазначеного патенту недійсним.

З огляду на задоволення позовних вимог про визнання зазначеного патенту недійсним попередні судові інстанції згідно з приписами статей 17, 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" правомірно зобов'язали Департамент внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки та здійснити необхідну публікацію.

Відповідно до пункту 2.8 Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648, зареєстрованому в Мністерстві юстиції України 22.06.2012 за № 1034/21346, об'єкт права інтлектуальної власності виключається Держмитслужбою України з митного реєстру, зокрема, за рішенням суду.

Відтак підстави для покладення на Державну митну службу України додаткових зобов'язань судовими рішеннями у даній справі відсутні.

Вищий господарський суд України відхиляє доводи касаційної скарги ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" щодо неповноти та необгрунтовнаості покладеного в основу судових рішень експертного висновку з огляду на положення частини другої статті 111⁷ ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас скаржником не наведено переконливих доводів про те, що згаданий каталог № 3 за 2001 рік не стосується продукції товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляція".

Підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 111⁹, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 зі справи № 910/5371/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов