ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2014 р.

Справа № 916/2480/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС";

до відповідача: Приватного підприємства "ФАВОРІТ";

про врегулювання розбіжностей при укладанні договору

Головуючий суддя Горячук Н.О.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Никифорчук М.І.

Представники:

Від позивача: за дов. Пеньковський В.Б.;

Від відповідача: за дов. Кутиркін С.П.; за дов. Ботвінцев А.М.;

В засіданні суду від 14.02.2014р. було оголошено перерву по 17.02.2014р. відповідно до ст.77 ГПК України.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАВТОТРАНС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "ФАВОРІТ" про врегулювання розбіжностей, що виникли між ПАТ

"ОДЕСАВТОТРАНС" та ПП "ФАВОРІТ" при укладенні договору про надання послуг автостанцією перевізникові, шляхом викладення спірних пунктів договору у наступній редакції:

- п. 1.1. Власник за завданням Перевізника надає йому на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" і Правил.

-п. 2.1.1. Надавати послуги, визначені предметом цього Договору, здійснювати попередню та поточну реалізацію квитків на проїзд пасажирів та перевезення багажу на рейси Перевізника.

- п. 2.1.5. Перераховувати Перевізникові грошові кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу, що є його власністю, у строки, встановлені п. 3.2 Договору, за вирахуванням коштів за обов'язкові послуги Власника, а саме:

- п. 2.1.5.1. Грошові кошти в розмірі 85% від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення, за вирахуванням додаткових зборів) підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника.

- п. 2.1.5.2. Грошові кошти у розмірі 50% суми виручки від реалізації багажних квитків підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника.

- п. 2.3.5. Здійснювати обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на підставі договору між Власником, Перевізником та страховою компанією.

- п. 2.3.11. Не здійснювати та не організовувати реалізацію квитків на території автостанції

(автовокзалу) Власника та в радіусі 250м від неї крім випадків продажу квитків водієм

Перевізника після закриття квитково-касової відомості.

- п. 2.4.2. Отримувати грошові кошти, що належать Перевізникові відповідно до пп. 2.1.5.1 та пп. 2.1.5.2 цього Договору.

- п. 2.4.3. Здійснювати продаж квитків самостійно чи за допомогою агента, а також через водія Перевізника після закриття квитково-касової відомості лише в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою між Сторонами.

- п. 3.1. Вартість послуг Власника складає 15 % від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення, без урахування додаткових зборів), що зараховується на розрахунковий рахунок Власника.

- п. 3.1.1. Вартість послуг Власника за продаж квитків на перевезення багажу складає 50% тарифної вартості багажних квитків.

- п. 3.2. Власник перераховує Перевізникові грошові кошти відповідно до пп. 2.1.5.1 та пп. 2.1.5.2 цього Договору, а також ПДВ на дані суми подекадно впродовж поточного місяця шляхом безготівкового переказу на рахунок Перевізника.

- п. 3.3. У разі продажу квитків Перевізником самостійно, агентом Перевізника чи водієм Перевізника після закриття квитково-касової відомості частину автостанційного збору, за вирахуванням вартості послуг з касового продажу квитків громадянам, та суму винагороди за надання послуг згідно з предметом цього Договору, за вирахуванням вартості автостанційних послуг з продажу квитків, Перевізник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Власника. Зазначені суми Власник має право також утримати із грошових коштів, які він зобов'язаний перерахувати Перевізнику відповідно до п. 2.1.5.1 цього Договору.

- п. 3.4. Порядок фіксації кількості квитків, проданих Перевізником самостійно, агентом Перевізника чи водієм Перевізника після закриття квитково-касової відомості, встановлюється додатковою угодою між Сторонами.

- п. 3.5. Страхові платежі перераховуються відповідним страховим компаніям або Перевізнику (якщо Перевізник здійснює страхування пасажирів без участі Власника), за винятком винагороди Власника.

- п. 3.6. Остаточні розрахунки з Перевізником Власник проводить після підписаного Сторонами акту виконаних робіт та отримання податкової накладної та акту звірки за звітний місяць.

- п. 4.2.1. За зрив рейсу без попередження відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Договору та за відсутності форс-мажорних обставин Перевізник відшкодовує Власнику завдану цим матеріальну та немайнову шкоду, в т.ч. втрачену вигоду, а також неустойку в розмірі: у міжміському міжобласному сполученні - 600,00грн.; у міжнародному сполученні - 850,00грн.

- п. 4.2.2. За порушення графіка руху: у разі прибуття на автостанцію (автовокзал) формування відправлення із запізненням більше ніж на 15хв., яке не викликане форс-мажорними обставинами або станом дорожнього покриття - 250,00грн. за кожні 15хв. запізнення; у разі не заїзду на проміжну зупинку - 500,00грн.

- п. 4.2.3. За зміну класу рухомого складу, про яку не було повідомлено відповідно до пп.. 2.3.2 пункту 2.3 цього Договору. - 600,00грн.

- п. 4.2.4. За кожен випадок перевезення з території автостанції (автовокзалу) безквиткових пасажирів або приховування місць - Перевізник сплачує Власнику штраф у розмірі повної ціни квитка, помноженої на кількість безквиткових пасажирів або прихованих місць, на даний рейс від пункту відправлення до пункту призначення.

- п. 4.2.5. За кожен випадок завантаження багажу, посадки або висадки пасажирів поза межами посадочних платформ на території автовокзалу (автостанції) Перевізник сплачує Власнику штраф у розмірі 500,00грн.

- п. 4.2.6. За невиконання водієм автобуса вказівок працівників автостанцій з питань перевезення пасажирів, ненадання дорожньої документації, не допуск працівників автостанції чи посадових осіб Власника, у салон автобуса на території автовокзалу (автостанції), для перевірки наявності у пасажирів квитків Перевізник сплачує Власнику штраф у розмірі 1000,00грн. за кожен такий випадок.

- п. 4.2.7. За забруднення території автостанції (автовокзалу) паливо-мастильними матеріалами та при прибиранні чи митті автобусу Перевізник сплачує Власнику штраф у розмірі 500,00грн., за кожен випадок окремо.

- п. 4.2.8. За невиконання умов п. 2.3.7 Договору Перевізник сплачує штраф - 500 грн за кожний випадок окремо. У разі постійного порушення водієм Перевізника встановлених правил та безпеки рухи на автостанціях (автовокзалі), Власник має право звернутися до Перевізника з вимогою про відсторонення водія від пасажирських перевезень.

- п. 4.3.2. За ненадання послуг з продажу проїзних квитків населенню - 500 грн.

- п. 4.3.7. За кожний день прострочення перерахування коштів за цим Договором пеню не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

- п. 4.3.8, За порушення умов пп. 2.3.11, 2.4.3 Перевізник сплачує Власнику штраф у розмірі 50000,00грн.

- п. 4.6. Якщо письмова відповідь відсутня, Власник стягує штрафи з Перевізника або відшкодовує Перевізнику штрафи згідно виставлених рахунків.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що між сторонами є вже укладений договір від 01.01.2013р. №021-2013 та додаткові угоди №2, №3 від 22.02.2013р. відповідно до умов яких Позивач за завданням Відповідача надає йому на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Відповідача, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України „Про автомобільний транспорт".

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАВТОТРАНС" (Позивач) та Приватним підприємством "ФАВОРІТ" (Відповідач) було укладено договір №022-2013 про надання послуг автостанцією перевізником, відповідно до умов якого Позивач за завданням Відповідача надавав йому на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Відповідача , диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України „Про автомобільний транспорт" за маршрутами „Одеса- Ростов-на-Дону", „Одеса - П'ятигорськ", „Одеса - Краснодар", „Одеса - Воронеж".

Позивач зазначає, що у зв'язку із розірванням договору про надання послуг автостанцією перевізникові №022-2013 від 01.01.2013р., оскільки він не відповідає вимогам розділу IV Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Мінтрансзв`язку України №700 від 27.09.2010р., а також невиконанням умов п.2.3.4. договору Позивач 20.08.2013р. за вих.№7/781 звернувся до відповідача з листом пропозицією укласти новий договір та направив відповідачу два примірника договору.

22.08.2013р. за вих.№132 позивач отримав від Відповідача лист в якому Відповідач повідомив Позивача про повернення договору та направлення Позивачу протоколу розбіжностей від 22.08.2013р., який є невід'ємною частиною вищезазначеного договору, для вивчення та підписання. Відповідач повідомив Позивача про те, що після отримання підписаного Позивачем протоколу розбіжностей, договір буде підписаний стороною Відповідача.

Після отримання від Відповідача протоколу розбіжностей, 03.09.2013р. за вих.№6/828 позивач повторно звернувся до Відповідача з листом та протоколом узгодження розбіжностей до договору про надання послуг автостанцією перевізникові, однак відповіді від відповідача не отримав.

Позивач стверджує, що Відповідачем було порушено процедуру укладенння договору, та запропоновані ним розбіжності суперечать чинному законодавству. Так, відповідно до ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Однак Відповідач не підписав із застереженням сам договір. Крім того, у зв'язку з тим, що протокол розбіжностей складено іншою мовою, ніж проект договору, у ньому неправильно записано прізвище директора ПАТ „Одесавтотранс", що може вплинути на чинність такого протоколу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що він виконує міжміські та міжнародні автобусні перевезення, а порядок організації регулярних, нерегулярних та маяткових (човникових) перевезень пасажирів у міжнародному сполученні визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до ст.59 Закону України резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов'язкового страхування, передбачені законодавством України, а статті на які посилається Позивач в своєму позові регулюють інші види перевезень крім міжнародних.

Відносини власника та перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які проходять через автостанцію визначаються договором про надання послуг автостанціями, примірна форма якого визначається Мінтрансзв`язку.

Відповідач зазначає, що ця вимога ним виконується відповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем договору №021-20123 від 01.01.2013р. та просить відмовити у позові в повному обсязі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із розірванням договору №022-2013 укладеного між сторонами 01.01.2013р., Позивач звернувся до Відповідача з листом пропозицією укласти новий договір та направив відповідачу два примірника договору.

Однак Відповідач повідомив Позивача про повернення договору та направлення Позивачу протоколу розбіжностей від 22.08.2013р., який є невід'ємною частиною вищезазначеного договору, для вивчення та підписання. Відповідач повідомив Позивача про те, що після отримання підписаного Позивачем протоколу розбіжностей, договір буде підписаний стороною Відповідача.

Після розгляду протоколу розбіжностей Позивач звернувся до Відповідача з листом та протоколом узгодження розбіжностей до договору про надання послуг автостанцією перевізникові, однак відповіді від Відповідача не отримав.

Згідно ч.2 ст.649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач виконує міжнародні перевезення пасажирів за маршрутами „Одеса- Ростов-на-Дону", „Одеса - П'ятигорськ", „Одеса - Краснодар".

Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України „Про автомобільний транспорт" порядок організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів у міжнародному сполученні визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Частиною 4 ст.59 Закону України „Про автомобільний транспорт"встановлено, що резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов'язкового страхування, передбачені законодавством України.

Посилання Позивача на ст.32 Закону України „Про автомобільний транспорт", якою передбачено, що Власники автостанцій зобов'язані укласти договір з автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, тільки за наявності в нього договору із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування чи дозволу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування маршрутів загального користування, що пролягають через цю автостанцію судом до уваги не приймаються оскільки зазначені вимоги Закону відносяться до перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Наказом Міністерства транспорту України №75 від 09.02.2004р. від 9 лютого 2004 року N 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №759/9358 від 22.06.2004р. із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України №519 від 17.08.2012р. „Про затвердження Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні затверджено порядок Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Пунктом 1.5. зазначеного Порядку встановлено, що для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволів на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування утворюється комісія, до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Комісія). Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України. За результатами розгляду звернень перевізників Комісія приймає протокол, який затверджується наказом Мінінфраструктури України (далі - рішення Комісії).

В матеріалах справи наявний протокол №27 засідання комісії по розгляду звернень перевізників та прийняття рішення про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволу на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування, відповідно до якого було розглянуто звернення ПП „ФАВОРИТ" про внесення змін до функціонуючих регулярних автомобільних маршрутів „Одеса - П'ятигорськ", „Одеса - Краснодар", „Одеса- Ростов-на-Дону", а саме виключення з розкладу руху автовокзалу Одеса АВ та вирішено надати згоду на внесення змін до функціонуючих регулярних міжнародних автомобільних маршрутів „Одеса - П'ятигорськ", „Одеса- Ростов-на-Дону", на термін діючого дозволу до 29.12.2017р. „Одеса - Краснодар" на термін діючого дозволу до 01.03.2018р., за умови повернення раніше виданих дозволів.

Зазначений протокол було затверджено Наказом Міністерства інфраструктури України №44 від 24.01.2014р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не обґрунтовані не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Судові витрати покласти на позивача відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 24.02.2014р.

Головуючий суддя Горячук Н.О.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Никифорчук М.І.