КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа№ 910/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Корсакової Г.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Степанюк Д.О., представник за довіреністю б/н від 04.12.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р.

у справі № 910/125 (Головуючий суддя: Домнічева І.О., судді: Трофименко Т.Ю., Літвінова М.Є.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали"

про скасування рішення третейського суду по третейській справі № 48/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестжитлобуд"

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 48/13 від 20.02.2013р.

Вищевказана заява відповідача обґрунтовувана тим, що спір між сторонами про звернення стягнення на предмет іпотеки не підвідомчий третейському суду відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" та ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку", а тому згідно п. 1 ч. 2 ст.122-5 ГПК України є підставою для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 48/13 від 20.02.2013р.

Ухвалою від 22.05.2013р. господарський суд міста Києва прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" до розгляду та призначив до розгляду.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" надав письмовий відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали", в обґрунтування заперечень, позивач посилається на те, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 48/13 від 20.02.2013р. було звернено стягнення на предмет застави за Договором застави майна №730/008-ОК2С/3 (з майновим поручителем) від 06.03.2008р. та Договором застави майна №730/008-ОК2С/2 (з майновим поручителем) від 06.03.2008р., а саме на обладнання цегельного заводу, обладнання - свердловину водозапірну та обладнання - водонапірну башту. Частиною 6 статті 20 Закону України «Про заставу» передбачено право третейського суду розглядати справи про звернення стягнення на заставлене майно, а отже, вимоги ст. 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ третейським судам, Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків під час розгляду справи № 48/13 порушені не були.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі №910/125 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" про скасування рішення від 20.02.2013р. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №48/13, яка розглядалася третейським судом у складі: третейський суддя Ярошовець В.М., відмовлено.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами оскаржуваної ухвали, Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі № 910/125 повністю.

У доводах апеляційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" вказувало на допущені судом першої інстанції порушення норми матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено розгляд справ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки виключно державними судами, а тому справа № 48/13 не була підвідомча Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків Спір між сторонами про звернення стягнення на предмет іпотеки не підвідомчий третейському суду відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", а тому згідно п. 1 ч. 2 ст.122-5 ГПК України рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 48/13 від 20.02.2013р. підлягає скасуванню.

Крім того, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі № 910/125.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. у справі №910/125 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В. та призначено розгляд справи № 910/125 на 25.12.2013р.

24.12.2013р. через загальний відділ документального забезпечення суду від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшов відзив апеляційну скаргу.

25.12.2013р. через загальний відділ документального забезпечення суду від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. розгляд апеляційної скарги у справі № 910/125 відкладено на 08.01.2014р. у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

08.01.2014р. через загальний відділ документального забезпечення суду від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2014р. розгляд апеляційної скарги у справі № 910/125 відкладено на 29.01.2014р. у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

Листом (вих.№09-16/52 від 09.01.2014р.) Київського апеляційного господарського суду у Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків витребувано третейську справу № 48/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестжитлобуд" про звернення стягнення на предмет застави.

21.01.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків листом (вих.№ 381 від 21.01.2014р.) надійшла третейська справа № 48/13.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" (33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Фруктова, 4, кв. 2) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестжитлобуд" (33000, м. Рівне, вул. Погоринська,82), тобто на адреси, які зазначені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали".

Згідно довідок, що містяться на конвертах, в яких повернулись ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. значиться відмітка: «повертається по закінченню строку зберігання поштового відправлення».

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач та третя особа, не скористалися своїми правами, передбаченими статтями 22, 27 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що неявка представників відповідача та третьої особи у дане судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

У судовому засіданні 29.01.2014р. представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 122-4 ГПК України, при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 06.03.2008р. між АКБ "Укрсоцбанк" (14.06.2010р. найменування Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", відповідно до положення абзацу 5 пункту 1.2. нової редакції Статуту Банку, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк") (надалі - позивач, заставодержатель) та ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" (надалі - відповідач, заставодавець), що є майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ "Інвестжитлобуд" було укладено Договір застави майна №730/008-ОК2С/3 (з майновим поручителем).

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі 48/13 за місцем прийняття рішення м. Київ, вул. Марини Раскової, 15 за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестжнтлобуд" про звернення стягнення на предмет застави, а саме: звернути стягнення на предмет застави за договором №730/008-ОКС2С/2 (з майновим поручителем) від 06.03.2008р. та договору №730/008-ОКС2С/3 з майновим поручителем, шляхом продажу предметів застави на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації обладнання цегельного заводу, згідно опису (Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору) у сумі 502600 грн., свердловини водозапірної у сумі 34000 грн. та водонапірної башні у сумі 31300 грн. Вирішено стягнути з ТОВ Городоцький завод "Будматеріали" третейський збір у розмірі 8827 грн. 72 коп.

Відповідно до ст. 122-5 ГПК України положення якої кореспондуються з положеннями з ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цими статтями. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, зокрема, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Статтею 12 ГПК України закріплено перелік категорії справ підвідомчих юрисдикції господарських судів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011р. № 10 з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно з пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011р. № 10 господарські суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди" (стаття 2 ГПК).

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суду " у редакції закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів " на час прийняття рішення Постійно діючим Третейським судом, з компетенції третейських судів виключені справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Апелянт, вважаючи, що рішення третейського суду прийнято поза межами його підвідомчості, а отже - підлягає скасуванню, посилався на вказаний Закон та на ту обставину, що предметом застави було нерухоме майно - водонапірна башта та свердловина водозапірна, хоча й назване сторонами у договорі застави обладнанням.

Відхиляючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" і відмовляючи у задоволенні його заяви про скасування рішення від 29.02.2013р. Постійно діючого Третейського суду, місцевий господарський суд послався на те, що у законодавстві немає чіткого та вичерпного переліку спорів, які відносяться до спорів щодо нерухомого майна, а заявник не довів, що обладнання, яке було предметами договорів застави, є нерухомим майном.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, судова колегія зазначає таке.

Розгляд спору у третейському суді є наслідком реалізації принципу свободи договору. Притаманний цивільним правовідносинам принцип диспозитивності, в силу якого громадяни та юридичні особи набувають та здійснюють свої цивільні права своєю волею і в своєму інтересі, є вільними у визначенні ними своїх прав та зобов'язань на підставі договору і у визначенні будь-яких його умов, які не суперечать законодавству, поширюється і на процесуальні відносини, пов'язані з розглядом у суді спорів, що виникають в процесі здійснення вказаними особами підприємницької або іншої не забороненої законом комерційної діяльності.

Оскільки диспозитивність у цивільному у та господарському судочинстві означає, що процесуальні відносини виникають, змінюються або припиняються за ініціативою безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, то це ж правило поширюється і на процесуальні правовідносини, що виникають у зв'язку з оскарженням рішень третейських судів, адже в основі цих процесуальних відносин лежить договір, відповідно з яким сторони довіряють захист своїх цивільних або господарських прав обраному ними складу третейському суду і визнають його рішення.

Як вбачається з ст. 6 Договору застави майна № 730/008-ЩК2С/2 від 06.03.2008р. та ст. 6 Договору застави майна № 730/008-ЩК2С/3 від 06.03.2008р. третейська угода оформлена сторонами у письмовій формі, а самі Договори є чинним і не визнавалися недійсними у судовому порядку.

Судова колегія критично оцінює доводи апелянта з приводу наявності підстав для скасування рішення від 29.02.2013р. Постійно діючого Третейського суду, тим більше, що аналогічні заперечення подавалися апелянтом при розгляді заяви Банку про видачу наказу господарським судом на примусове виконання рішення третейського суду. Постановою Вищого господарського суду від 17 липня 2013 р. у справі № 910/59/13 суд вищої інстанції, погоджуючись з підвідомчістю Постійно діючому Третейському суду спору про звернення стягнення на заставне майно, зазначив що спір, що розглядався третейським судом, стосувався рухомого майна, яке було предметом Договорів застави.

Таким чином, судами різних інстанцій підчас розгляду справи за участю тих самих сторін, вже були встановлені обставини, які є істотними для даної справи, і доказів, які спростовують раніше встановлене господарськими судами, ТОВ Городоцький завод "Будматеріали" суду першої інстанції до прийняття ним оскарженої ухвали не подало.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

У відповідності до частини 8 статті 122-4 Господарського процесуального кодексу України після розгляду господарським судом заяви про скасування рішення третейського суду справа підлягає поверненню до третейського суду, якщо господарський суд витребував справу з третейського суду.

Отже, третейська справа № 48/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестжитлобуд" про звернення стягнення на предмет застави підлягає поверненню Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105, 122-1, 122-2, 122-3, 122-4, 122-5, 122-6 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі № 910/125 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі № 910/125 - без змін.

2. Матеріали третейської справи № 48/13 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків

3.Матеріали справи №910/125 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Т.В. Ільєнок

Г.В. Корсакова