Справа № 1570/8783/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року

16год. 30хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Терещук С.Ю.

За участю сторін:

Від позивача: Савицька О.М. - за довіреністю

Від відповідача: Турта О.В., Бутрик А.О. - за довіреністями

Від прокуратури: Ейсмонт І.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрколоргруп" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. №0008342301/0 та від 15.09.2010р. №0008342301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1687784,30 грн. та штрафних санкцій у сумі 1310960,58 грн.; від 03.08.2010р. №0008352301/0, від 15.09.2010р. №0008352301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції у сумі 369106,16 грн., за участю прокуратури Малиновського району м.Одеси,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2010 року Приватне підприємство "Укрколоргруп" звернулось до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси по складанню Акту перевірки від 23.07.2010 року № 266/23-213/32623035 про результати планової виїзної перевірки ПП "УКРКОЛОРГРУП"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0008342301/0, від 03.08.2010 року № 0008352301/0, від 15.09.2010 року 0008342301/1, від 15.09.2010 року № 0008352301/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено перевірку, якою встановлені порушення позивачем п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1716189,58 гривень; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 744948,76 гривень. Вказані висновки є необґрунтованими, оскільки валові доходи та витрати підприємства підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку, а податковий кредит з податку на додану вартість сформований на підставі належно оформлених податкових накладних. При цьому розширення податковим органом кола необхідних первинних документів для підтвердження зв'язку витрат з господарською діяльністю підприємства не ґрунтується на чинному законодавстві та суперечить йому.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2010р. позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010 року № 0008342301/0, від 15.09.2010 року № 0008342301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1687784,30грн. та штрафних санкцій в розмірі 1310960,58грн.; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010 року №0008352301/0, від 15.09.2010 року № 0008352301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 738212,33грн. та штрафних санкції в розмірі 369106,16грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2010р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2010р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011р. в частині задоволення позову: скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. № 0008342301/0 та від 15.09.2010р. № 0008342301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1687784,30грн. та штрафних санкцій у сумі 1310960,58грн.; від 03.08.2010р. №0008352301/0, від 15.09.2010р. №0008352301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції у сумі 369106,16 грн.; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 залишено без змін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2014р. справу №2а-8783/10/1570 прийнято до провадження судді Аракелян М.М.

В процесі нового розгляду справи представник позивача підтримав доводи позовної заяви та з урахуванням вказівок, що їх висловив в ухвалі від 12.12.2013р. Вищий адміністративний суд України, подав додаткові докази, що були залучені до матеріалів справи (копії товаро-транспортних накладних та подорожніх листів).

У запереченнях на позов відповідач спростовує підставність доводів позовної заяви, вказуючи на те, що фактичне переміщення товарів від ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» не могло відбутися з огляду умов договорів оренди транспортних засобів з СПД ОСОБА_5; товари побутової хімії не могли зберігатися за місцезнаходженням ПП «Герміон-Сервіс» , оскільки це квартира. Також відповідач вважає обґрунтованими висновки податківців в акті перевірки стосовно інших господарських операцій позивача.

Крім того, відповідач наголошує, що товаро-транспортні накладні та подорожні листи в ході перевірки не подавались, а також не були надані під час розгляду справи раніше.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зазначивши, що перевірка підприємства здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства. Оскаржувані податкові-повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках акту перевірки, складені у відповідності до вимог законодавства, тому не підлягають скасуванню.

Представник прокуратури в засіданні суду підтримав правову позицію податкового органу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 07.06.2010 року № 862, від 21.06.2010 року № 918, від 29.06.2010 року № 950, від 13.07.2010 року № 993 та наказів від 21.06.2010 року № 543, від 29.06.2010 року № 572, від 13.07.2010 року № 616 посадовцями податкової служби проведена планова документальна перевірка Приватного підприємства "УКРКОЛОРГРУП"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт від 23.07.2010 року № 266/23-213/32623035.

В висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1716189,58 гривень; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 744948,76 гривень.

Не погоджуючись із зазначеними висновками, ПП "УКРКОЛОРГРУП" подало до податкової інспекції заперечення до акту перевірки. За результатами розгляду заперечень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято рішення від 30.07.2010 року № 33482/23-108/77, відповідно до якого сума заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, склала 1696204,80 гривень; сума заниження податку на додану вартість - залишена без змін.

На підставі акту перевірки та рішення за результатами розгляду заперечень до акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0008342301/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1696204,80 гривень та штрафні санкції в розмірі 1315170,83 гривень, від 03.08.2010 року № 0008352301/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 744948,76 гривень та штрафні санкції в розмірі 372474,38 гривень.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПП "УКРКОЛОРГРУП" звернулося до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з первинною скаргою на означені рішення від 10.08.2010 року № 7/08. Рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про результати розгляду скарги від 27.08.2010 року № 37357/10/15-012 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга -без задоволення; податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення рішення від 15.09.2010 року №№ 0008342301/1, 0008352301/1 за результатами розгляду скарги ПП "УКРКОЛОРГРУП".

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на їх протиправність та необґрунтованість.

При новому розгляді справи судом вирішується спір за предметом позовних вимог, з яких відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013р. виключаються вимоги про оскарження дій ДПІ по складанню акту перевірки та вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ по господарським операціям ПП «Укрколоргруп» з придбання у ПП «Тезей», ТОВ «Алекс-Хорс», ТОВ «Експансія», ДП «Маркет-Плазо» маркетингових, мерчендайзингових та інформаційно-консультаційних послуг на загальну суму 33682грн., за якими позивачем задекларовано податковий кредит у сумі 6743,43грн.

У вказаній частині попередні судові рішення в даній справі про відмову у позові залишені без змін Вищим адміністративним судом України.

Стосовно іншої частини позовних вимог, що наразі складають предмет спору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими було встановлено, що у перевіряємий період ПП «Укрколоргруп» мало взаємовідносини з ПП «Дева-ЛТД» та з ПП «Герміон-Сервіс». Згідно з договорами від 01.01.08 № 01/01-1/08 з ПП «Дева-ЛТД» та від 01.10.09 б/н з ПП «Герміон-Сервіс», контрагенти позивача передавали у власність ПП «Укрколоргруп» товари побутової хімії, а ПП «Укрколоргруп» зобов'язаний був приймати товар та сплатити за нього грошові кошти.

Умовами договорів передбачено, що у вартість товару включається вартість транспортування. Доставка товару на склад покупця здійснюється транспортом і за рахунок продавця або покупця за домовленістю сторін .

Перевіркою встановлено, що ПП «Укрколоргруп» в перевіряємий період використовував в своїй діяльності автомобіль Мерседес-Бенц 308, державний номер НОМЕР_4 та Фотон НОМЕР_5 державний номер НОМЕР_1 на підставі договорів від 01.06.08 №1. від 01.01.09 №1/1, від 01.06.09 №2, орендовані у СПД ОСОБА_5. Згідно п.2.2 договорів оренди автотранспорту визначається територія службових поїздок адміністративно-територіальними межами Одеської області.

Контрагенти позивача ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» знаходяться за межами Одеської області, у зв'язку з чим, відповідач у акті перевірки робить висновок, що перевезення товарів побутової хімії на склад покупця здійснювалося транспортом і за рахунок продавця, крім того, позивачем до перевірки не надані товаротранспортні накладні на підтвердження факту здійснення обліку, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, що ставить під сумнів, на думку відповідача, правомірність формування валових витрат на придбання товарів побутової хімії та правомірність віднесення до складу податкового кредиту вартість сплаченого ПДВ у складі ціни товару.

З огляду на викладене, відповідач в акті перевірки робить висновок про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки підприємством до валових витрат віднесені видатки на придбання товарів побутової хімії на суму 3544083,88 гривень (без ПДВ), а до податкового кредиту з податку на додану вартість 378659,20 гривень, - без підтвердження даних витрат первинними документами (товарно-транспортними накладними).

Як установлено в акті перевірки та не заперечується позивачем, між позивачем та ПП «Дева-ЛТД» укладено договір щодо отримання товарів побутової хімії від 01.01.08 №01/01-1/08. Відповідно до умов вказаного договору ПП «Дева-ЛТД» зобов'язується передати товар у власність ПП «Укрколоргруп», в свою чергу ПП «Укрколоргруп» зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього.

Між позивачем та ПП «Герміон-Сервіс» укладено договір на отримання товарів побутової хімії від 01.10.09 року б/н, згідно умов якого ПП «Герміон-Сервіс» зобов'язується передати товар у власність ПП «Укрколоргруп», в свою чергу ПП «Укрколоргруп» зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього.

Відповідно до п 2.1 вказаних договорів в вартість товару включається вартість транспортування, п. 3.3 передбачає, що доставка товару на склад покупця здійснюється транспортом і за рахунок продавця або покупця за домовленістю сторін.

При новому розгляді справи судом витребувані та залучені до матеріалів справи:

а) договір №1 від 01.06.2008р. оренди легкового, вантажного автомобіля у приватної особи, за яким позивач орендував у СПД ОСОБА_5 автомобіль марки Mersedes-Benz 308, НОМЕР_6 для перевезення товарно-матеріальних цінностей в межах Одеської області.

- додаткова угода до договору №1, датована 26.06.2008р., за якою територія поїздок визначається межами України.

б) договір №1/1 від 01.01.2009р. оренди грузового автомобіля марки ФОТОН НОМЕР_5, НОМЕР_1 з аналогічною додатковою угодою від 10.02.2009р.

в) договір №2 від 01.06.2009р. оренди автомобіля марки Mersedes-Benz 308, НОМЕР_7 з додатковою угодою від 15.06.2009р. аналогічного змісту.

Таким чином, первинні документи у матеріалах справи за своїм змістом не повністю співпадають з даними акту перевірки стосовно автомобілів, що використовувались. ДПІ не наданий договір оренди транспортного засобу з НОМЕР_4 та пояснень щодо підстав, з яких такі дані були включені до акту перевірки. Також ДПІ в ході розгляду справи не спростована дійсність додаткових угод до договорів оренди транспортних засобів, за якими розширено територіальні межі використання автомобілів для перевезення товарів за домовленістю сторін.

Натомість, позивачем з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції стосовно непереконливості тверджень про реальне переміщення товару від ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» надані товарно-транспортні накладні та подорожні листи на перевезення товарів автомобілями:

- Mersedes-Benz 308, д/н НОМЕР_3 на перевезення парфумерно-косметичної продукції з м.Кривий Ріг від ПП «Дева-ЛТД»

- Mersedes-Benz 308, д/н НОМЕР_3 та ФОТОН НОМЕР_5, НОМЕР_1 на перевезення парфумерно-косметичної продукції від ПП «Герміон-Сервіс» з м.Євпаторія.

Зауважень щодо повноти та правильності оформлення цих документів ДПІ не висловила, не навела будь-яких ґрунтовних заперечень щодо їх дійсності та дефектів форми.

Відповідно до п.5.1, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97- ВР, із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2, ст. 5 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97- ВР, із змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються: 5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті."

Підпунктом 5.3.9 (абзац 4), пункту 5.3. статті 5 цього ж Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як зазначено в ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій під час перевірки позивачем надані договори та видаткові накладні, отримані від ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Севіс», які досліджувалися відповідачем під час перевірки, згідно яких позивачем від ПП «Дева-ЛТД» отримано товарів на суму 2 271 955, 22 грн., у т.ч ПДВ - 378 659, 20 грн., та від ПП «Герміон-Сервіс», було отримано товарів на суму 1 980 945, 43 грн., у т.ч. ПДВ - 330 157, 57 грн.

На підтвердження факту переміщення товару судом досліджені товарно товарно-транспортні накладні на обсяг поставок від «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» та подорожні листи до них, а саме: №21 від 01.10.2008 року та подорожній лист №121 від 01.10.2008 року, №25 від 03.11.2008р., до неї подорожній лист № 144 від 03.11.2008р., №32 від 01.12.2008р, подорожній лист № 163 від 01.12.2008р., №1 від 05.01.2009р., подорожній лист № 2 від 05.01.2009р., №7 від 02.02.2009р., подорожній лист № 20 від 02.02.2009р., №11 від 10.02.2009р., подорожній лист №27 від 10.02.2009р., № 17 від 02.03.2009 року подорожній лист №41 від 02.03.2009 року, №20 від 01.04.2009 року подорожній лист №62 від 01.04.2009 року, №26 від 04.05.2009 року подорожній лист №84 від 04.05.2009 року, №31 від 01.06.2009р., ї подорожній лист № 102 від 01.06.2009р., №35 від 01.07.2009р., подорожній лист №125 від 01.07.2009р., №40 від 20.07.2009р., подорожній лист №138 від 20.07.2009р., №46 від 03.08.2009р., подорожній лист №147 від 03.08.2009р., №53 від 01.09.2009р., подорожній лист №167 від 01.09.2009р., №59 від 29.09.2009р., подорожній лист №186 від 29.09.2009р., №62 від 01.10.2009р., подорожній лист №188 від 01.10.2009р., №67 від 15.10.2009р., подорожній лист №198 від 15.10.2009р., №71 від 30.10.2009р., подорожній лист №209 від 30.10.2009р., №73 від 02.11.2009р., подорожній лист №211 від 02.11.2009р., №74 від 03.11.2009р., подорожній лист №213 від 03.11.2009р., №78 від 18.11.2009р., подорожній лист №224 від 18.11.2009р., №83 від 23.11.2009р., подорожній лист №226 від 23.11.2009р., №88 від 01.12.2009р., подорожній лист №231 від 01.12.2009р., №91 від 15.12.2009р., подорожній лист №240 від 15.12.2009р., №95 від 23.12.2009р., подорожній лист №246 від 23.12.2009р., №96 від 24.12.2009р., подорожній лист №247 від 24.12.2009р., №1 від 04.01.2010р., подорожній лист №1 від 01.01.2010 р., №8 від 22.01.2010р., подорожній лист №11 від 22.01.2010р., №11 від 26.01.2010р., подорожній лист №14 від 26.01.2010р., №15 від 01.02.2010р., подорожній лист №18 від 01.02.2010р., №17 від 04.02.2010р., подорожній лист №22 від 04.02.2010р., №23 від 19.02.2010р., подорожній лист №34 від 19.02.2010р., №29 від 25.02.2010р., подорожній лист №39 від 25.02.2010р., №30 від 26.02.2010р., подорожній лист №40 від 26.02.2010р., №33 від 02.03.2010р., подорожній лист №33 від 02.03.2010р., №34 від 03.03.2010р., подорожній лист №45 від 03.03.2010р., №42 від 12.03.2010р., подорожній лист №53 від 12.03.2010р.

Слід зазначити, що суд не вважає за можливе відхилити подані позивачем при новому розгляді справи додаткові докази виключно з мотивів їх неподання при попередньому розгляді судами спору та під час перевірки податкового органу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що ДПІ вимагала надання товаро-транспортних накладних при перевірці. Крім того, адміністративний суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин справи та повинен встановити наявність, належність та допустимість наданих сторонами доказів при новому розгляді справи та оцінити ці докази за правилами ст.86 КАС України.

Отже, виходячи з вищевикладеного, висновки акту перевірки про порушення позивачем п. 5.1. п. п. 5.2.1, п. 5.2, п. п. 5.3.9. п. 5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не відповідають дійсності, оскільки позивачем правомірно з підтвердженням первинними документами, а також при наявності товарно-транспортних накладних - віднесено до складу валових витрати на придбання товарів побутової хімії в перевіряємому періоді в сумі 3544083,88 грн. та сформовано податковий кредит у розмірі 708817грн., у тому числі 378659грн. - з ПП «Дева-ЛТД», 330157,57грн. - з ПП «Герміон-Севіс».

Також, судом встановлено, що ПП «УКРКОЛОРГРУП» було укладено договір № 17 від 01.03.2006 року з ТОВ «ПП ТКТ» про надання послуг автопогрузчика. На підтвердження виконання умов зазначеного договору підприємством надані акти здачі-прийому виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 55316,00 гривень (у т.ч. ПДВ 9219,53 гривень).

Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.1. зазначеного Закону встановлено, що валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, ... з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3. - 5.7. цієї статті.

Приписами п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку встановлені виключно у ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою регламентуються лише питання про податкові періоди (п.11.1), про дату збільшення валових витрат (п. 11.2), про дату збільшення валового доходу (п. 11.3).

Аналізуючи зазначені законодавчі акти України, зокрема, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд дійшов висновку, що в них не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат. У той же час, правила ведення податкового обліку, встановлені ст.11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати мають бути підтверджені товарно-транспортними накладними, як вважає ДПІ.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на оплату послуг автопогрузчика безпосередньо повязані з його господарською діяльністю, тому вказані витрати правомірно віднесені підприємством до його валових витрат відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак, визначення ПП «УКРКОЛОРГРУП» податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість в результаті порушень п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від операцій з придбання товарів побутової хімії та послуг автопогрузчика є неправомірним.

Вказана правова позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по даній справі від 12.12.2013р.

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.5.9. ст.5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями підприємством», а саме: ПП «Укрколоргруп» невірно визначено суму приросту та убутку балансової вартості залишків товару за перевіряємий період, у зв'язку із цим перевіряючими зроблений висновок щодо заниження валового доходу підприємством на суму 3240895,60грн.

У зв'язку із цим, в порушення п.1.23 ст. 1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від №283/97-ВР від 22.05.97р. (із змінами та доповненнями), валовий доход підприємства занижено на суму 3240895,60грн., в т.ч.: - за 4 квартал 2008 р. - 466671,60грн., - за 1 квартал 2009 р. - 501614,6 грн., - за 2 квартал 2009 р. - 583897,5 грн., - за 3 квартал 2009 р. - 709242,6 грн., - за 4 квартал 2009 р. - 470294,2 грн., - за 1 квартал 2010 р. - 509175,1 грн.

Підприємством за період з 01.10.2008 по 31.03.2010 безпідставно без підтвердження первинними документами - довіреностями на отримання товарів - по кредиту рахунків 201 "Сировина й матеріали", 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 281 "Товари на складі" в Дт рахунку 90 "Собівартість реалізації" списані товарно-матеріальні цінності, внаслідок чого підприємством невірно визначено залишки ТМЦ за період з 01.10.2008 по 31.03.2010, що призвело до заниження валового доходу на 3240895,60грн.

На письмовий запит щодо надання довіреностей керівництвом ПП «Укрколоргруп» надано відповідь, у якій вказано, що представлення довіреностей вищевказаними підприємствами вважають не обов'язковим та довіреностей, отриманих від вищевказаних контрагентів ПП «Укрколоргруп», до перевірки не надано.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з TOB «Інпромвей-Н», згідно угоди від 02.09.2009 р. №41/1., з ПП «Будіндустріаль» згідно угоди від 09.09.2009 р. №43, з ПП «Фортуна-ЛТД», згідно угоди від 04.12.2007 р. №65, з ПП «Ілвекс-Груп», згідно угоди від 26.05.2008 р. №29, з ПП «ФЛЕМІС-ПР», згідно угоди від 09.06.2008 р. №32, з ПП «Екобудінвест», згідно угоди від 14.12.2009 р. №21, з ПП «Ілвес-Груп», згідно угоди від 29.07.2009 р. №37, з TOB «Тяжпромтрейдінг», згідно угоди від 08.04.2008 р. №27, з ПП «Алві-Трейд», згідно угоди від 12.01.2009 р. №30, з TOB «Істок», згідно угоди від 08.04.2009 р. №145., з ПП «Будпромпостач», згідно угоди від 03.07.2008 р. №36, з ПП «Дзенін», згідно угоди від 21.07.2008 р. №37, з ПП «Даліва», згідно угоди від 09.11.2007 р. №62, з ПП «Маріца-Л», згідно угоди від 01.10.2008 р. №50, з ПП «Мілада-Юг», згідно угоди від 06.10.2008 р. №51. ПП «Арарат-Фа», згідно угоди від 28.02.2008 р. №17, з ПП «Техно-Ком», згідно угоди від 23.12.2008 р. №56, з ПП «Сіріус-Трейдінг», згідно угоди від 03.04.2008 р. №25, з ПП «Тронікс-Трейд» згідно угоди від 04.08.2008 р. №39, з ПП «Бізнес-Груп ЛТД», згідно угоди від 03.04.2008 р. №26., з ПП «Оптресурс-3», згідно угоди від 20.03.2008 р. №21, з ПП «Південний регіон-ОД», згідно угоди від 24.03.2008 р. №20, з ПП «Шаркон-КР», згідно угоди від 28.12.2007 р. №68, з ПП «Астер-Плюс», згідно угоди від 23.01.2009 р. №13/1., з ПП «Аркада ЛТД», згідно угоди від 18.02.2010 р. №9, з TOB «Елань», згідно угоди від 29.01.2010 р. №7., ПП «Фаберлінк», згідно угоди від 14.12.2009 р. №50.

Згідно вищевказаних угод, ПП «Укрколоргруп» зобов'язується передати товар у власність вищевказаних підприємств, а вищевказані підприємства зобов'язуються заплатити за нього певну суму коштів.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем до перевірки надані угоди, видаткові та податкові накладні, які досліджувалися перевіряючими під час перевірки.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно з п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, довіреність - це документ, який дає право довіреній особі отримати цінності, які зазначені у цій довіреності.

Згідно з п.13 Інструкції при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

На підтвердження факту видачі/отримання товарів надані та досліджені копії додатків до договорів поставки продукції /т.2, а.с. 33-54/, складені між позивачем та покупцями у відповідності до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей. При цьому під час перевірки вище перелічені додатки між позивачем та його контрагентами досліджувалися податківцями, що не заперечується ДПІ.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підтвердження достовірності інформації про рух товарно-матеріальних цінностей позивачем надано відомості руху товарно-матеріальних цінностей «Аналіз рахунку №2» за 2008 рік, за 1 квартал 2009 року, за 1 півріччя 2009 року, за 9 місяців 2009 року, за 2009 рік та за 1 квартал 2010 року. Облік товару здійснюється за собівартістю отриманого товару.

Отже, перевіряючі, встановивши факт відсутності довіреностей, але за умови надання відповідних договорів, податкових та видаткових накладних, дійшли безпідставного висновку про відсутність факту списання будь-яких товарно-матеріальних цінностей, що є підставою для визнання неправомірним рішення контролюючого органу в цій частині.

Суд бере до уваги, що в ході проведення перевірки ПП "УКРКОЛОРГРУП" з 08.06.2010 року по 21.06.2010 року завідувачем сектору по організації роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було проведено планову виїзну перевірки з питання наявності безхазяйного майна у ПП "УКРКОЛОРГРУП". Згідно з Довідкою № 1575/24-00 від 29.06.2010 року при проведенні перевірки безхазяйного майна не виявлено. Відповідач не пояснив протиріччя даного факту з висновком про відсутність факту списання будь-яких товарно-матеріальних цінностей.

Відповідної позиції дотримується також і Вищий адміністративний суд України, зазначивши в ухвалі від 12.12.2013р. по даній справі про помилковість позиції податкового органу щодо обов'язковості наявності довіреностей для підтвердження правильності ведення обліку прирісту (зменшення) балансової вартості товарних запасів.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств від операцій по списанню товарно-матеріальних цінностей.

З акту перевірки убачається, що у періоді, що перевірявся, ПП «УКРКОЛОРГУП» до податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суму ПДВ в розмірі 20176,00 гривень по податковим накладним, виписаних у минулих періодах. Зазначено, що податковий кредит по податковим накладним минулих податкових періодів не пов'язаний з господарською діяльністю платника податку звітних періодів перевіряємового періоду, тому податковий кредит, зазначений у податкових накладних минулих податкових періодів не відповідає вимогам п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «про податок на додану вартість». На підставі вказаних висновків позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

При цьому, чинне законодавство не забороняє платнику податків реалізувати право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними в інших податкових періодах, ніж відбулись господарські операції, і таке право обмежуються тільки строком давності, визначеним п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (1095 днів).

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду України у постанові від 05.12.2011р. у справі за позовом ТОВ «Акцент» до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, а також наводиться в ухвалі Вищого адміністративного суду України у даній справі.

Відтак, ДПІ безпідставно донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20176грн. та відповідні штрафні санкції, та в цій частині оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «УКРКОЛОРГРУП» є обґрунтованими, підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0008342301/0, від 15.09.2010 року № 0008342301/1 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 1687784,30 гривень та штрафних санкцій в сумі 1310960,58 гривень, 03.08.2010 року № 0008352301/0, від 15.09.2010 року № 0008352301/1 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 738212,33 гривень та штрафних санкції в розмірі 369106,16 гривень підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлену судом необґрунтованість висновків про порушення ПП «Укрколоргруп» вимог чинного податкового законодавства, заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин та на спростування доказів ПП «Укрколоргруп», беручи до уваги надання до перевірки та суду первинних документів та інших доказів на підтвердження задекларованих податкових зобов'язань, суд дійшов висновку про задоволення позову ПП «Укрколоргруп» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрколоргруп" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. №0008342301/0 та від 15.09.2010р. №0008342301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1687784,30 грн. та штрафних санкцій у сумі 1310960,58грн.; від 03.08.2010р. №0008352301/0, від 15.09.2010р. №0008352301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції у сумі 369106,16 грн., за участю прокуратури Малиновського району м.Одеси, - задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. №0008342301/0 та від 15.09.2010р. №0008342301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1687784,30 грн. та штрафних санкцій у сумі 1310960,58грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. №0008352301/0, від 15.09.2010р. №0008352301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції у сумі 369106,16 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 10.02.2014р.

Суддя М.М. Аракелян

Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрколоргруп" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. №0008342301/0 та від 15.09.2010р. №0008342301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1687784,30 грн. та штрафних санкцій у сумі 1310960,58грн.; від 03.08.2010р. №0008352301/0, від 15.09.2010р. №0008352301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції у сумі 369106,16 грн., за участю прокуратури Малиновського району м.Одеси, - задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. №0008342301/0 та від 15.09.2010р. №0008342301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1687784,30 грн. та штрафних санкцій у сумі 1310960,58грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.08.2010р. №0008352301/0, від 15.09.2010р. №0008352301/1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції у сумі 369106,16 грн

10 лютого 2014 року.