ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С. В.

Гаманка О.І.

Загороднього А. Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Шевченко Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 10 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 20 листопада 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії УПФ України в Артемівському районі м. Луганська. Просив визнати неправомірним рішення відповідача про зменшення йому розміру пенсії у листопаді 2001 року та зобов'язати відповідача виплачувати йому пенсію в розмірі 577 грн. 60 коп.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 10 липня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 20 листопада 2003 року, скаргу задоволено.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська просить скасувати зазначені рішення судів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суди виходили з доведеності факту незаконного зменшення розміру його пенсії. Однак, з такими висновками погодитись не можна з наступних підстав.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.11.1999 року частину 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було викладено у такій редакції: «Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія».

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.92 року під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28.03.2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 «Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися». Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і передбачає збільшення пенсій з 01.04.2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12%.

Інших рішень Уряду України, після внесення 17.11.1999 року змін до статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

З матеріалів справи вбачається, що у 1989 році ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років. В подальшому розмір пенсії збільшувався відповідно до змін, які відбувались у законодавстві. З січня 2001 року пенсія ОСОБА_1 складала 577,60 грн.

Отже, виправлення у листопаді 2001 року органами Пенсійного фонду України помилки щодо невірного застосування коефіцієнту збільшення середньомісячного заробітку і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_1

Обставини справи встановлені судами повно і правильно, але судами невірно застосовано норми матеріального права, а тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229,232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська задовольнити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 10 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 20 листопада 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий Співак В. І.

Судді Білуга С. В.

Гаманко О. І.

Загородній А. Ф.

Заїка М. М.