ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _{79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10}

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року Справа № 813/192/13-а

17 год. 28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Гічва Ю.Я.,

відповідач не прибув,

від відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про відшкодування незаконно отриманої допомоги з безробіття.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач, Дрогобицький МЦЗ) з адміністративним позовом про відшкодування ОСОБА_3 (далі - відповідач) незаконно отриманої допомоги з безробіття в сумі 14948,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості з 07.03.2012 року по 16.10.2012 року, уклав угоду цивільно-правового характеру, а саме договір доручення, а відтак втратив право на отримання допомоги по безробіттю. Відповідачу надіслано листа про повернення незаконно отриманої допомоги з безробіття в сумі 14948,35 грн., однак гроші добровільно не повернуто.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив, що в період отримання від Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості допомоги з безробіття ніде не працював, цивільно-правових угод, зокрема, з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не укладав, а відтак отриману допомогу не вважає незаконною.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з викладених вище підстав та зазначив, що у відповідній ситуації слід призначити судово-почеркознавчу експертизу підписів ОСОБА_3 під відповідними цивільно-правовими угодами. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ОСОБА _3 07.03.2012 року звернувся до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості з проханням до вирішення питання працевлаштування надати (поновити) статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві ОСОБА_3 зазначив, що в даний час не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участь у виробництві, не зареєстрований як фізична особа - підприємець, не належу до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, мені не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку /а.с.17/.

Згідно з витягом з наказів Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості щодо ОСОБА_3, наказом № НТ120307 від 03.07.2012 року надано статус безробітного на загальних підставах, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю; наказом № НТ 120906 від 06.09.2012 року скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; наказом № НТ121017 від 17.10.2012 року припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з відмовою безробітного від другої пропозиції проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, та знято з обліку громадян, які шукають роботу і безробітних; наказом № НТ1121212 від 12.12.2012 року зобов'язано повернути кошти у встановленому порядку /а.с.16/.

Згідно з довідкою Дрогобицького МЦЗ, ОСОБА_3 за період з 07.03.2012 року по 17.10.2012 року виплачено 14948,35 грн. /а.с.19/

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходи) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, заступником начальника відділу перевірок та розслідування страхових випадків Шевченківського районного центру зайнятості проведено перевірку щодо укладення договору цивільно-правового характеру ОСОБА_3 з ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" /а.с.5/.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1282 від 29.10.2012 року, в якому зафіксовано, що відповідач перебуваючи на обліку в Дрогобицькому МЦЗ з 07.03.2012 року по 06.10.2012 року як безробітний, в той же час уклав 20.12.2011 договір цивільно-правового характеру, а саме договір доручення № AGN.11.97603.3580.DD від 20.12.2011 року. Також, в акті зафіксовано, що ОСОБА_3 підписав акти виконаних робіт № 00002 від 20.01.2012 року, № 00003 від 31.01.2012 року, № 00004 від 10.02.2012 року, № 00005 від 29.02.2012 року, № 00006 від 10.03.2012 року, № 00007 від 31.03.2012 року, згідно з якими ОСОБА_3 нараховано винагороду у сумі 0,44 грн. /а.с.5/

Дрогобицьким МЦЗ листом № 2265/07 від 22.11.2012 року направив відповідачу копію наказу щодо повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 07.03.2012 року по 16.10.2012 року у сумі 14948,35 грн., у зв'язку з неподанням відомостей про обставини, що впливали на умови виплати матеріального забезпечення /а.с.18/.

Оскільки відповідач не відреагував на вимогу Дрогобицького МЦЗ про повернення незаконно виплачених коштів, позивач звернувся з адміністративним позовом про їх стягнення з відповідача до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України, згідно ч. 3 ст. 6 КАС України.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України "Про зайнятість населення" (ч. 1 ст. 2) визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Подання громадянам допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю, припинення і відкладення їх виплати в установленому законодавством порядку є обов'язком державної служби зайнятості (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду (п. 5 ч. 2 ст. 12 цієї ж статті).

Таким чином, оскільки в процесі проведення перевірки виявлено, що відповідач, перебуваючи на обліку в Дрогобицькому МЦЗ як безробітний та отримуючи допомогу з безробіття, в той же час уклав договір цивільно-правового характеру (договір доручення), а також склав акти виконаних робіт, згідно з якими йому нараховано винагороду у сумі 0,44 грн. /а.с.6-15/, позивачем надіслано ОСОБА_3 листа про повернення незаконно отриманої допомоги з безробіття /а.с.18/.

Однак, в судовому засіданні відповідач не погодився з діями позивача, та заявив, що ні договір доручення, ні акти виконаних робіт він не підписував. Також, відповідач та його представник письмово клопотали про витребування оригіналів відповідних документів та про проведення судово-почеркознавчої експертизи підписів на цих документах /а.с.67, 94/.

На вимогу суду ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» надано оригінали договору доручення № AGN.11.97603.3580.DD від 20.12.2011 року та актів виконаних робіт № 00002 від 20.01.2012 року, № 00003 від 31.01.2012 року, № 00004 від 10.02.2012 року /а.с.80-89/.

Ухвалою суду призначено судово-почеркознавчу експертизу, на яку поставлено наступне питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 на договорі доручення № AGN.11.97603.3580.DD від 20.12.2011 року та актах виконаних робіт № 00002 від 20.01.2012 року, № 00003 від 31.01.2012 року, № 00004 від 10.02.2012 року ОСОБА_3 Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яких попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Для проведення експертизи судовим експертам передано відповідні документи, вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підписів та почерку /а.с.120, 80-89, 114-117/.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 3743 від 12.12.2013 року, наведені в тексті висновку збіги є суттєві, стійкі, в своїй сукупності індивідуальні та достатні для висновку про виконання цих підписів ОСОБА_3, а існуючі розбіжності визнані експертом несуттєвими, зумовленими намаганням виконавця видозмінити свій підпис і на зроблений вище висновок не впливають. Таким чином, експерт робить категоричний висновок, що підписи на договорі доручення № AGN.11.97603.3580.DD від 20.12.2011 року та актах виконаних робіт № 00002 від 20.01.2012 року, № 00003 від 31.01.2012 року, № 00004 від 10.02.2012 року зроблені ОСОБА_3 /а.с.125-128/

Крім того, суд бере до уваги те, що під актом перевірки № 1282 від 29.10.2012 року щодо укладення договору цивільно-правового характеру ОСОБА_3 з ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" наявна печатка та підпис уповноваженої особи ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», в тексті самого акту - пояснення роботодавця про те, що договір доручення діє на момент проведення перевірки; заперечень до акту перевірки не висловлено /а.с.5/.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а покликання відповідача спростовані належними доказами у справі. Отже, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 94 КАС України не підлягають стягненню з відповідача судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (Львівська область, м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 3а; код ЄДРПОУ 22408552) безпідставно отриману допомогу з безробіття в сумі 14948 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 35 копійок.

3. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 16.00 год. 08.02.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.