АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/147/14

Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 23

Скляренко В. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Захарова А. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

Захарова А. Ф.

суддів

Охріменко Н. І. , Скіць М. І.

при секретарі

Яремич В.І.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника Головного управління юстиції у Черкаській області, яка підтримала доводи апеляційної скарги, та адвоката в інтересах ОСОБА_6, який заперечував на доводу апеляційної скарги, судова палата, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у Черкаській області про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості.

Позивач посилався на те, що 01.01.2012 року між ним та Головним управлінням юстиції в Черкаській області було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, а саме: приміщення, площею 209, 6 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1.

Вказане майно перебуває у власності позивача на підставі витягу № 13599746 КП «ЧООБТІ» про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.02.2007 року.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди - орендар вступає у строкове платне користування майном з дня підписання сторонами цього договору. Акт приймання-передачі підписується не пізніше наступного робочого дня після дня підписання цього договору.

01.01.2012 року на виконання п. 2.1 договору оренди між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі майна в оренду.

Згідно до п. 3.2 договору оренди за користування майном орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату у розмірі 15000 грн..

Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця до 10-числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди цей договір укладено строком на три місяця з 01.01.2012 року до 31.03.2012 року включно.

Згідно до п. 10.2 договору оренди умови договору в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати зберігають силу до виконання зобов'язань орендарем.

Однак, незважаючи на вказані пункти договорів, відповідач жодного разу не здійснив оплату за користування майном, що є порушення п. 3.1 договору.

Таким чином, відповідач фактично користувався майном три місяці, і не здійснював плату за його користування, тому його заборгованість становить 45000 грн.

На підставі наведеного, ст. ст. 759, 762, 629, 530, 612 ЦК України, ОСОБА_6 просив суд розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.01.2012 року, а саме приміщення, площею 209,6 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 та стягнути на його користь з Головного управління юстиції у Черкаській області заборгованість по орендній платі в сумі 45000 грн..

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 до Головного управління юстиції у Черкаській області про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості, - задоволено.

Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.01.2012 року, укладений між ОСОБА_6 та Головним управлінням юстиції у Черкаській області в особі начальника ОСОБА_7,- розірвано.

Стягнуто з Головного управління юстиції у Черкаській області на користь ОСОБА_6 заборгованість по орендній платі в сумі 45000 грн..

Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління юстиції у Черкаській області подало апеляційну скаргу. Вважаючи, що дане рішення незаконне, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити повністю.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 01 січня 2012 року між ОСОБА_6 та Головним управлінням юстиції в Черкаській області в особі начальника установи на той час ОСОБА_7 було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1 цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: приміщення площею 209,6 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 на першому поверсі, що перебуває у власності орендодавця на підставі договору купівлі-продажу від 14.02.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8 16.02.2007 року, вартістю, яка становить 850000,0 грн. (ар. спр. 7-9; 11).

Відповідно до п. 1.2 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.01.2012 року майно передається в оренду з метою розміщення реєстраційної служби Головного управління юстиції в Черкаській області, і згідно п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дня підписання сторонами цього договору.

За положенням п. 2.2 договору в акті приймання-передачі майна зазначається стан приміщення (стан та матеріали підлоги, стін, стелі, інші складові приміщення, потребує/не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту), а також предмети (меблі, офісна техніка та інше), які передаються в оренду разом з приміщенням. Обов'язок щодо складання акту приміщення -передачі покладається на сторони договору. (п. 2.6 договору).

Зауважено в договорі, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 зазначеного договору оренди від 01.01.2012 року передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в п. 1.1 договору, і відповідно до п. 3.1; 3.2 договору орендна плата становить щомісячно 15000 грн., відкоригована на індекс інфляції і сплачується орендарем до 10-ого числа місяця, наступного за звітним (п.3.3 договору).

Договір оренди, як встановлено, укладено строком на три місяці, і діяв з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року.

Встановлено, що ОСОБА_6 і Головним управлінням юстиції в Черкаській області, в особі начальника ОСОБА_7 01.01.2012 року було підписано акт приймання передачі майна до договору оренди індивідуально визначеного майна від 01.01.2012 року, з якого вбачається, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно площею 209,6 метрів квадратних, розміщене за адресою АДРЕСА_1 на першому поверсі, відповідно до умов зазначеного договору від 01.01.2012 року (ар.спр.10).

З акту прийому - передачі майна також вбачається, що приміщення передається в справному технічному стані, належному до експлуатації. В двох кабінетах встановлені кондиціонери. Разом з приміщенням передаються декілька телевізорів, декілька меблевих комплектів у відмінному стані, стільці офісні в гарному стані (30 шт.) мікрохвильова піч «Веко» та холодильник «SNAIGE» в робочому стані, столи для зібрання та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з положеннями ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.І). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. ІІ) Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч. ІІІ).

В даному випадку йдеться про передачу в оренду (в найм) капітальної споруди, точніше приміщень в капітальній будівлі.

Тому слід врахувати і положення ст. ст. 793, 795 ЦК України, що і зробив суд.

Відповідно ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. ІІ ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню а згідно ст. 794 ЦК, - і державній реєстрації (якщо укладений не менше, як на три роки ).

Оскільки в даному випадку договір оренди (найму) укладався лише на три місяці, то нотаріальному посвідченню він не підлягає, не підлягає і державній реєстрації.

Відповідно до п.2.1 договору оренди від 01.01.2012 року орендар вступає у строкове платне користування майном з дня підписання сторонами договору (про що йшлося вище).

Акт приймання-передачі майна підписаний сторонами теж 01.01.2012 року.

Враховуюче викладене, суд правильно визначився, що сам факт прийняття у строкове користування індивідуально визначеного нерухомого майна площею 209,6 кв. м., розміщеного по АДРЕСА_1, в даному випадку свідчить про укладення даного договору оренди (найму) та його виконання.

Виходячи з цього і вищенаведених положень ст. 640 ЦК України, договір оренди індивідуально визначеного майна від 01 січня 2012 року є таким, що укладений між сторонами.

За таких обставин не можна визнати обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що спірний договір оренди не є укладеним, оскільки він не пройшов державної реєстрації, не був зареєстрований і в Державній казначейській службі, обласному управлінні юстиції. Заперечуючи на правомірність позову представник відповідача стверджувала про те, що Головне управління юстиції у Черкаській області не могло фактично оформити договір оренди на приміщення з приватною особою без проведення тендерної процедури. Відповідно до вимог Закон України «Про здійснення державних закупівель за державні кошти» № 2289 - VI від 01.06.2010 року Головне управління юстиції повинно було провести процедуру закупівлі послуг зі здаванням під найм власної нерухомості. Законом України від 08.07.2011 року № 3681 - VI внесено зміни до ч. 3 ст. 2 Закону «Про здійснення державних закупівель», яка визначає, що його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з оренди нежитлових приміщень, які знаходяться у державній та комунальній власності, для розміщення бюджетних установ.

Про те суд дослідив, що ЗУ«Про здійснення державних закупівель за державні кошти» в редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 01.01.20121 року, встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт , і послуг за державні кошти та застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 000 грн. (в будівництві - 300 тисяч грн..), а робіт -1 мільйон грн. (ст. 1, п. 1 ст. 2 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 2 цього Закону умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

В даному випадку закупівля послуг з оренди нежитлових приміщень (нежитлового приміщення, площею 209,6 кв. м., розміщеного на першому поверсі будинку АДРЕСА_1,) здійснюється за рахунок державних коштів, але вартість предмета закупівлі не перевищує 100000 грн., і тому дія вказаного Закону на дані правовідносини не поширюється. В зв'язку з цим не можуть бути прийняті до уваги вищенаведені заперечення на позов представника Головного управління юстиції у Черкаській області.

Останнім не доведено про те, що спірний договір не є укладений в даному випадку.

По справі встановлено, що в порушення ст. 526 ЦК України про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, Головне управління юстиції у Черкаській області свої договірні зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного майна від 01.01.2012 року в частині своєчасного здійснення орендної плати не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 45000 грн., яка до даного часу не погашена відповідачем, про що останнім не заперечувалось.

Враховуючи викладене, суд цілком обґрунтовано стягнув з Головного управління юстиції у Черкаській області а користь ОСОБА_6 у погашення заборгованості 45000 грн., задоволивши в цій частині позовні вимоги.

Відповідно до п. 10.3 договору оренди від 01.01.2012 року зміни до умов цього договору або йог розірвання допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати подання до розгляду іншою стороною. Розірвання договору в односторонньому порядку можливе за ініціативою орендодавця у випадку порушення орендарем пунктів 3.3; 3.4; 3.7; 5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.5; 5.6 договору, а також відмови орендаря сплатити штрафні санкції, передбачені п. 3.8 договору, та в інших, передбачених законодавством, випадках. В такому разі договір вважається розірваним через 10 днів після повідомлення орендодавцем про розірвання.

Згідно п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або його умов після закінчення строку чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

З п. 10.6 договору оренди чинність - його припиняється внаслідок:

- закінчення стоку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково, за взаємною згодою сторін, його розірвання або за рішенням суду;

- ліквідації орендаря- юридичної особи.

Відповідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (І). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено право на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Як правильно зауважив суд, право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що відповідачем тривалий час взагалі не сплачувалася орендна плата, суд прийшов до висновку про можливість розірвання договору оренди з цих підстав.

Судова колегія вважає, що такий висновок не суперечить вимогам закону і відповідає інтересам сторін, тому його слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Черкаській області відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :