ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"11" січня 2007 р. 17:00 м. Севастополь

За адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства „Оздоровчо-санаторний комплекс „Альбатрос”

(99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, б. 11, кв. 11)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

про визнання недійсним рішення ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя № 000357233/0 від 21.07.2006 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 7600,00 грн.

Суддя: Ю.М.Гоголь

Представники сторін:

Позивач: Монько С.В., довіреність 3 070/1 від 01.12.06;

Відповідач: Турчин Д.С., довіреність № 10-004/222 від 03.08.06;

Відповідач: Конохов В.В., довіреність № 10-004/245 від 21.11.06.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство „Оздоровчо-санаторний комплекс „Альбатрос” звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним рішення ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя № 000357233/0 від 21.07.2006 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 7600,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем відсутністю з його боку порушень п.1, ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, оскільки згідно ст. 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” (далі - Закон) та Постанови Кабінету Міністрів України „Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України” № 1776-ІІІ від 01.06.00 р.” від 23.08.00 під № 1336 діяльність по організації прийому і обслуговуванню туристів в України, розрахунки за які проводяться в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків) дозволено здійснювати без застосування реєстраторів розрахункових операцій, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Відповідач в наданому відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просить відмовити в їх задоволенні, вказує на те, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI та по клопотанню сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.

В судовому засідання оголошувалася перерва з 09.01.07 по 11.01.07 р..

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд,

В с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя 18.07.06 р. була проведена перевірка санаторію „Альбатрос”, розташованого за адресою: вул.. Челюскінцев, 129, п. Любімовка, м. Севастополь та належного ЗАТ „Оздоровчо-санаторний комплекс „Альбатрос”, з питання контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обороту на підставі посвідчень № 774, 775, 776 від 18.07.06 р..

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя був складений Акт перевірки від 18.07.06 р. № 2702/0346/2903 від 18.07.06 р. і прийнято податкове повідомлення–рішення № 000357233/0 від 21.07.2006 про визначення штрафних санкції в розмірі 7940,00 грн..

В ході перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя був встановленій факт проведення розрахункових операції в безготівковій формі, (із застосуванням платіжних карток) без використання РРО, а так само порушення порядку використання розрахункової книжки, чим порушені п.п.1, п.5, ст. 3 Закону України.

В порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання, визначеного повідомленням-рішенням № 000357233/0 від 21.07.2006, скарга ЗАТ „ОСК „Альбатрос” залишена без задоволення а рішення без змін, в зв’язку з чим підприємство звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсним зазначеного рішення.

Як свідчать матеріали перевірки, оплата за мешкання в готелі здійснюється як в готівковій формі з використанням РРО, так і в безготівковій –з використанням платіжних карток. Перевіркою встановлено, що при реалізації послуг за проживання в 2-х місному готельному номері на суму 800 грн. реєстратор розрахункових операції застосовувався, касовий чек та рахунок видавались. Також було встановлено, що в 03.06.2006 р. клієнтом з використанням платіжної пластикової карти було сплачено мешкання. Сума оплати склала 1400,00 грн. Аналогічним чином 11.06.2006 р. клієнтом було сплачено мешкання, сума оплати склала 120,00 грн.. В ході перевірки було встановлено, що розрахункові операції, які здійснювалися з використанням платіжних пластикових карт на загальну суму 1520,00 грн. через РРО не проводилися.

Згідно матеріалам перевірки, відповідно до книги обліку розрахункових операції № 2702004628р/1 встановлено, що 28.06.2006 року та 29.06.2006 року замість реєстратора розрахункових операцій товариством використовувалась розрахункова книжка № 2702004573р/3, яка зареєстрована на інший реєстратор розрахункових операцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач посилається на те, що, згідно ст. 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” (далі - Закон) та Постанові Кабінету Міністрів України „Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України” № 1776-ІІІ від 01.06.00 р.” від 23.08.00 під № 1336 діяльність по організації прийому і обслуговуванню туристів в України, розрахунки за які проводяться в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків) дозволено здійснювати без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно ст.10 Закону України перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до ст. 1 Закону України реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 1, ст. 3 Закону України суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п.1, ст. 3 Закону України у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 2 Закону України, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У акті перевірки зафіксована наявність на підприємстві реєстратора розрахункових операцій моделі Міні –600.04 МЕ (п.8, ч. 2 Акту перевірки) використання даного реєстратора розрахункових операцій у господарської діяльності ЗАТ „ОСК „Альбатрос”, що підтверджується поясненнями заступника голови ЗАТ „ОСК „Альбатрос” Бендіовської Н.Г., а також Х-звітом від 18.07.06 р..

Крім того, Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, не передбачена змішана форма розрахунків, тобто частина операцій за розрахунками в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг може проводиться через реєстратор розрахункових операцій, а частина операцій –іншим способом ніж проведення через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” не надає право не використовувати реєстратор розрахункових операцій для окремих категорії суб’єктів підприємницької діяльності, при цьому всі операції проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій.

При таких обставинах, суд вважає за необхідне в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Оздоровчо-санаторний комплекс „Альбатрос” - відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд,-

постановив:

1. В задоволенні позову –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя підпис Ю.М. Гоголь

Копія вірна:

Помічник судді Ю.А. Радвановська

15.01.07

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 15.01.07

Розсилка:

1. ЗАТ „Оздоровчо-санаторний комплекс „Альбатрос”(99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, б. 11, кв. 11)

2. ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

3. Справа;

4. Наряд.