open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


справа № 20-3/310

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"11" січня 2007 р. 16:00 м. Севастополь


Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Гоголя Ю.М.,


при секретарі: Юренкової І.В.,


представника ТОВ „Фортуна-Плюс” – Тарануха А.А., довіреність б/н від 20.01.2004 р.

представник Севастопольської митниці - не з’явився,

представник Головного Управління державного казначейства України у м. Севастополі –Сабурова Л.Р., довіреність № 10/32/373 від 14.11.06,


розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна-Плюс” до Севастопольської митниці, Головного Управління державного казначейства України у місті Севастополі про стягнення 26300,50 грн.,


в с т а н о в и в:


Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна-Плюс” звернулося у господарський суд з позовом до Севастопольської митниці, Головного Управління державного казначейства України у місті Севастополі про стягнення 26300,50 грн.,

Ухвалою від 06.10.06 порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 17.10.06 р..

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в результаті винесення незаконного рішення Севастопольською митницею позивачу був заподіяний значний матеріальний збиток на загальну суму 26300,50 грн., пов'язаний з витратами по оплаті послуг залізниці через вимушене зберігання вказаного вантажу на залізничній станції «Севастополь товарний»з моменту винесення Севастопольською митницею рішення 19.05.2006 р. до 04.09.2006 р., тобто до розташування Севастопольською митницею вантажу в митний режим «відмови на користь держави».

Відповідач (Севастопольська митниця) в судове засідання 11.01.07 р. не з’явився, надав відзив на позов у якому з позовними вимогами не погодився, вважає їх безпідставними, оскільки вважає, що відповідно до ст.ст. 1166, 1173 ,1174 Цивільного Кодексу України, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а саме: шкоди, протиправної поведінки завдавача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою завдавача шкоди і вини, а в діях Севастопольської таможні відсутні як вина, так і противоправні дії. Крім того, відповідач вважає, що не є належним відповідачем по даній позовній заяві, на тій підставі, що збиток, заподіяний фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування.

Відповідач (Головне Управління державного казначейства України у місті Севастополі) позовні вимоги не визнав, заявив клопотання про припинення провадження у справі відносно Головного Управління державного казначейства України у місті Севастополі на тій підставі, що відповідно до Закону України „Про Державній бюджет України за 2006 рік” витрати на відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями органів Севастопольської митниці не передбачені.

Оскільки відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи своєчасно, то в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами.

Згідно ст. 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.


30.07.97 ТОВ “Фортуна Плюс” на підставі індивідуальної ліцензії Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України №007-08\97 від 15.07.97 р. на здійснення

резидентами майнових інвестицій за межами України, виданої підприємству строком на 10 років, було вивезено на територію Узбекистану наступне обладнання:

- ігрові автомати “відео-покер” - 80 шт., код УКТЗЕД 9504301000;

- монітори до ігрових автоматів “відео-покер” - 5 шт., код УКТЗЕД 8528125210.

14.04.06 у зв'язку із закінченням терміну дії ліцензії Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України №007-08\97 від 15.07.97, у виконання особливих умов ліцензування, позначених в листі-доповненні № 08-29\227 від 04.07.97, вказане обладнання було вивезено з території Узбекистану в режимі реекспорту.

В період часу з 1997 по 2006 роки у зв'язку із змінами в законодавстві республіки Узбекистан, що регламентує експлуатацію вказаного обладнання, воно не використовувалося, у зв'язку з чим було вивезене з території Узбекистану в режимі реекспорту.

У зв'язку з тим, що повернене обладнання не представляє для ТОВ “Фортуна Плюс”комерційного інтересу, оскільки підприємство не займається гральним бізнесом, 16.05.06 Позивачем на ім'я начальника Севастопольської митниці була подана заява з проханням помістити вказане майно в митний режим “відмови на користь держави”.

19.05.06 першим заступником начальника Севастопольської митниці О.В. Румянцевим ухвалено рішення про відмову помістити вказаний товар в режим “відмови на користь держави”. В якості підстави для вказаної відмови приводилося посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1997 р. № 1211 “Про порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), які належать обов'язковій сертифікації в Україні”, відповідно до якого, на думку Севастопольської митниці, для розміщення вказаного товару в режимі “відмови на користь держави ТОВ “Фортуна Плюс” повинно надати сертифікат відповідності товару.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ “Фортуна Плюс” звернулось до господарського суду з позовом до Севастопольської митниці про визнання недійсним рішення, спонукання помістити ігрові автомати та монітори до ігрових автоматів до режиму „відмови на користь держави”.

13.06.2006 р. рішенням господарського суду м. Севастополя позов задоволено в повному обсязі, рішення Севастопольської митниці від 19.05.06 р. № 12/32-2149 про відмову у розміщенні товару в режим „відмови на користь держави” визнано недійсним, Севастопольську митницю зобов’язано помістити ігрові автомати та монітори до ігрових автоматів до режиму „відмови на користь держави”.

Ухвалою Севастопольського господарського апеляційного суду від 10.08.2006 р. рішення господарського суду м. Севастополя від 13.06.2006 р. залишено без змін та набрало чинності.

В період часу з 11.05.2006 р. до 19.05.2006 р., тобто з моменту надходження вантажу на станцію «Севастополь товарний»і до прийняття Севастопольською митницею незаконного рішення, ТОВ «Фортуна плюс»сплатило витрати, пов'язані із зберіганням вантажу і користуванням контейнером в сумі 534,48 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16-18).

В період з 19.05.2006 р. до 04.09.2006 р., тобто до розташування Севастопольською митницею вантажу в митний режим «відмови на користь держави», позивач зазнав витрати, пов'язані з оплатою послуг залізниці через вимушене зберігання вказаного вантажу на залізничній станції «Севастополь товарний» на загальну суму 26300,50 грн., що також підтверджується матеріалами справи (а.с. 19 –23).

В результаті винесення незаконного рішення Севастопольською митницею позивачу був заподіяний значний матеріальний збиток на загальну суму 26300,50 грн., пов'язаний з витратами по оплаті послуг залізниці через вимушене зберігання вказаного вантажу на залізничній станції «Севастополь товарний» з моменту винесення Севастопольською митницею рішення 19.05.2006 р. до 04.09.2006 р., тобто до поміщення Севастопольською митницею вантажу в митний режим «відмови на користь держави».

Відшкодування шкоди на думку суду є доведеним позивачем в частині вимушеного зберігання вказаного вантажу на залізничній станції «Севастополь товарний»на загальну суму 26300,50 грн..

Відповідно до ст.. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, яке передбачено ст. 1166 Цивільного Кодексу України, а саме противоправної поведінки, шкоди, причинного зв’язку між противоправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Також, позивачем доведена наявність причинно-наслідкового зв’язку між заподіяною шкодою та діями митного органу, рішенням суду від 13.06.2006 р. доведена вина відповідача.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійснені ними свої повноважень, відшкодується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування при здійснені ними своїх повноважень, відшкодується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Однак, як випливає з показань представника відповідача Головного Управління державного казначейства України у місті Севастополі, відповідно до Закону України „Про Державній бюджет України за 2006 рік” витрати на відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями органів Севастопольської митниці не передбачені.

Відповідно до ст.. 246 Митного кодексу України відмова на користь держави –митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких розумів на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені в митний режим відмови на користь держави.

При цьому суд враховує, що згідно наказу ДМСУ від 02.12.99 р. № 782, яким затверджено Порядок роботи відділу тарифів та митної вартості, класифікація товарів, визначення товарної номенклатури покладається на митні органи, в тому числі митні лабораторії Державної митної служби України.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача (Севастопольської митниці), що при винесенні рішення від 13.06.2006 року по справі № 20-3/170 господарським судом було припинено провадження в частини покладання на Севастопольську митницю витрат по зберіганню товару та оренді обладнання в режимі „відмови на користь держави” оскільки на момент розгляду справи № 20-3/170 підстави позову були іншими.

При таких обставинах, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-плюс” підлягають задоволенню, сума збитків у розмірі 26300,50 грн. підлягає стягненню з Севастопольської митниці.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд

п о с т а н о в и в:


1. Адміністративній позов задовольнити.

2. Стягнути з Севастопольської митниці (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5-а, ЄДРПОУ 04611344, р/р 35214001000210 в УДК м. Севастополя, МФО 324504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-Плюс” ( 99011, м. Севастополь, вул.. Маяковського, 7, ЄДРПОУ 20707552, р/р 2600615000460 в „Правекс-Банк”, МФО 324979) ) суму збитків в розмірі 26300,50 грн..


Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.



Суддя Ю.М. Гоголь




Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 15.01.07

















РОЗСИЛКА :

1.ТОВ „Фортуна-Плюс” (99011, м. Севастополь, вул.. Маяковського, 7);

2. Севастопольська митниця (99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, 5-а);

3. Управління державного казначейства у м. Севастополі (м. Севастополь, вул.. Гер. Сталінграда, 64).

3.Справа.

4. Наряд.


Джерело: ЄДРСР 369569
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку