ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2014 р. (13:30)

Справа №801/10787/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Титаренка В.В., довіреність №1397 від 25.09.2013 року,

Сахновського П.В., довіреність №1397 від 25.09.2013 року,

відповідача - Шуміченко Ю.В., довіреність №01-22 від 11.01.2014 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Коктебельської селищної ради,

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування відмови, спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Феодосійського міжміського управління Головного управління держсанепідслужби в АР Крим Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича з позовними вимогами щодо:

- визнання протиправними дій Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича, пов'язаних з відмовою №02-1155 від 13.11.2013 року у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки та реалізації харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі на ринку виносної торгівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1,

- визнання протиправною та скасування відмови №02-1155 від 13.11.2013 року Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки та реалізації харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі на ринку виносної торгівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1,

- зобов'язання Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки та реалізації харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі на ринку виносної торгівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.12.2013 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог до Феодосійського міжміського управління Головного управління держсанепідслужби в АР Крим Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Присутні у судовому засіданні 27.01.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача у видачі експлуатаційного дозволу суперечить нормам діючого законодавства України. Так, на думку позивача, відповідно до вимог законодавства відповідач повинен був здійснити певні дії, пов'язані із проведенням відповідної інспекції спірного об'єкта, оформити її результати та у випадку виявлення порушень законодавча прийняті передбачені законом заходи для їх усунення. Відносно висновку відповідача щодо недостовірної інформації, яка була наявна у доданих до заявки документах, а саме у паспорті № 2 об'єктів виносної торгівлі, то позивач вказав на те, що вказаний документ оформлений у відповідності до положень постанови Верховної Ради АР Крим від 18.09.2002 року №241-3/02 «Про регіональні правила забудови та використання територій в Автономній Республіці Крим», яка була чинна на момент видачі паспорту.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що під час розгляду заяви позивача про надання експлуатаційного дозволу на ринок виносної торгівлі було встановлено, що в документах, поданих суб'єктом господарювання, а саме у паспорті №2 об'єкту виносної торгівлі, наявні недостовірні відомості. Додатково відповідачем були надані пояснення з питання обов'язкового надання паспорту об'єкту виносної торгівлі для отримання експлуатаційного дозволу. З цього приводу відповідач вказав на те, що надання вказаного документу (специфікації) передбачено Регламентом видачі експлуатаційного дозволу операторові потужностей (об'єкта), що провадить діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Від Виконавчого комітету Коктебельської селищної ради 27.01.2014 року надійшла заява про відкладення розгляду справи внаслідок неможливості забезпечити явку представника.

Розглянувши заяву третьої особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що в матеріалах справи наявні всі необхідні документи для прийняття повного та обґрунтованого рішення у справі. Щодо позиції третьої особи відносно заявлених позовних вимог, то вона була висловлена представником Виконавчого комітету у судовому засіданні. В усних поясненнях представник третьої особи вказав на незгоду із заявленими позовними вимогами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 27.01.1999 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 27.01.1999 року (а.с.25).

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) та Коктебельською селищною радою (орендодавець) 14.01.2004 року був укладений договір оренди земельної ділянки із цільовим призначенням - для комерційного використання УКЦВЗ - 1.11.4 (ринкова інфраструктура) під будівництво та обслуговування тимчасового об'єкту із збірно-розбірних конструкцій - ринку товарів курортного попиту в селищі міського типу Коктебель (а.с.19-20).

Договором від 03.03.2008 року до договору оренди землі від 14.01.2004 року були внесені зміни, абзац 1 пункту 1.1. Договору був викладений в наступній редакції: «1.1 орендодавець передає, а орендар приймає у термінове платне користування та володіння (оренду) земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111645700010010340» (а.с.23-24).

Позивач 14.10.2013 року звернувся до Феодосійського міжміського управління Головного управління держсанепідслужби в АР Крим Державної санітарно-епідеміологічної служби України із заявою про надання експлуатаційного дозволу на ринок виносної торгівлі.

Листом від 13.11.2013 року №02-1155 Начальником управління Головним державним санітарним лікарем м.Феодосії, м.Судака Скорупським Костянтином Вікторовичем було відмовлено позивачу у видачі експлуатаційного дозволу (а.с.18). Відмова відповідача мотивована тим, що паспорт № 2 об'єктів виносної торгівлі, на підставі якого позивачем здійснюється підприємницька діяльність з організації діяльності ринку, містить недостовірну інформацію. Крім того, за інформацією Коктебельської селищної ради паспорт № 2 об'єктів виносної торгівлі був узгоджений Виконавчим комітетом Коктебельської селищної ради у 2007 році тільки на період 2007 року і підстави для розміщення об'єктів виносної торгівлі по АДРЕСА_1 в порядку наказу від 24.11.2011 року №244 Мінрегіонбуд, Закону України «Про містобудівну діяльність» відсутні з 2012 року.

У листі також зазначено про те, що для отримання експлуатаційного дозволу на розміщення ринку виносної торгівлі необхідно надати документи на право користування земельною ділянкою для організації ринку непродовольчих товарів, Паспорт об'єктів виносної торгівлі, узгоджений Виконавчим комітетом Коктебельської селищної ради.

Не погодившись із відмовою у видачі експлуатаційного дозволу на ринок виносної торгівлі, позивачем рішення Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича було оскаржено у судовому порядку.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність рішення відповідача, його відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів, правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються визначені Законом України від 23.12.1997 року № 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів» (далі по тексту - Закон №771/97-ВР).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №771/97-ВР держава забезпечує безпечність та якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах.

Положеннями частини 1 статті 5 Закону №771/97-ВР визначено, що державний нагляд (державний санітарно-епідеміологічний нагляд) за всіма об'єктами санітарних заходів здійснює Санітарна служба.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №771/97-ВР оператори потужностей (об'єктів), що здійснюють в Україні діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного санітарного лікаря, який видається на кожну з таких потужностей (об'єктів), що використовуються для здійснення вищезазначеної діяльності. Потужностям (об'єктам), які потребують експлуатаційного дозволу, присвоюється персональний контрольний (реєстраційний) номер. Потужності (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Форма та умови експлуатаційного дозволу, порядок його отримання, призупинення, анулювання та поновлення, а також розмір плати за видачу та поновлення експлуатаційного дозволу встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі спільного подання центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров'я та з питань аграрної політики (частина 4 статті 22 Закону №771/97-ВР).

Порядок видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 712 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що експлуатаційний дозвіл видається на потужності (об'єкти), що розташовані за однією адресою (тільки територія, споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання з деталізацією на рівні виробничої лінії) і визначені власником потужностей (об'єктів).

Виконавцями заходів, необхідних для видачі експлуатаційного дозволу, є посадові особи відповідно державної санітарно-епідеміологічної або ветеринарної служби (пункт 6 Порядку).

Згідно з пунктом 8 Порядку для отримання експлуатаційного дозволу оператору потужностей (об'єктів) необхідно звернутися із заявою до головного державного санітарного лікаря або головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідної території за формою, встановленою головним державним санітарним лікарем України або головним державним інспектором ветеринарної медицини України.

Частиною 5 статті 22 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» передбачено, що рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається протягом 30 робочих днів з дня надходження документів для видачі експлуатаційного дозволу на виробництво та/або обіг харчових продуктів на розгляд санітарної служби.

Згідно з частиною 6 статті 22 Закону №771/97-ВР підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу операторові потужності (об'єкта), що провадить діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, є:

1) зареєстровані протягом останніх шести місяців випадки харчових отруєнь, гострих кишкових інфекцій або інших захворювань, де фактором передачі, доведеним у встановленому законодавством порядку, були харчові продукти, вироблені на потужності (об'єкті), заявленій для видачі експлуатаційного дозволу;

2) зареєстровані факти виявлення небезпечної чи непридатної до споживання продукції, виробленої на потужності (об'єкті), заявленій для видачі експлуатаційного дозволу;

3) відмова оператора потужності (об'єкта) у проведенні інспекції, невиконання ним приписів, розпоряджень, виданих за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) планових та позапланових заходів.

Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» містить спеціальні норми щодо видачі та відмови у видачі експлуатаційного дозволу.

Разом з тим, загальні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 року № 2806-IV (далі по тексту - Закон № 2806-IV).

Дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність (частина 1 статті 2 Закону № 2806-IV).

Частина 5 статті 41 Закону № 2806-IV передбачає, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Вказана норма також містить посилання на те, що законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

В даному випадку, як було встановлено вище, такі підстави встановлені Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Як вбачається із змісту листа відповідача від 13.11.2013 року №02-1155, підставою для відмови позивачу у видачі експлуатаційного дозволу стала наявність недостовірних відомостей у поданих до заяви документах, а саме у паспорті № 2 об'єктів виносної торгівлі.

Перелік документів, які подаються разом із заявою про отримання експлуатаційного дозволу, наведений у пункті 9 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 712. Вказаною нормою передбачено, що до заяви додаються:

копія документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

перелік харчових продуктів, що виробляються, переробляються або реалізуються, за підписом заявника;

протоколи досліджень харчових продуктів, проведених акредитованими лабораторіями.

Таким чином, даною нормою не передбачено подання суб'єктом господарювання паспорту на об'єкт виносної торгівлі (тимчасову споруду) для отримання експлуатаційного дозволу.

Відносно необхідності представлення копії документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Визначення об'єкту будівництва наведено у частині 1 статті 4 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

При цьому, тимчасовою спорудою торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту (частина 2 статті 28 Закону № 3038-VI).

Згідно з частиною 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за№1330/20068.

Вказаним нормативно-правовим актом не передбачено прийняття в експлуатацію завершених будівництвом споруд, що мають тимчасовий характер.

З огляду на це, при отриманні експлуатаційного дозволу на об'єкт виносної торгівлі, що є тимчасовою спорудою, копія документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не подається.

У поясненнях на позовну заяву відповідач вказав на те, що подання паспорту на об'єкт виносної торгівлі (специфікації) для отримання експлуатаційного дозволу є необхідним, оскільки це передбачено Регламентом (інформаційною карткою), що затверджений Начальником Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головним державним санітарним лікарем м.Феодосії, м.Судака Скорупським К.В. та 04.08.2013 року погодженим Міським головою міста Феодосії О.В. Бартенєвим.

Однак, суд не може прийняти до уваги вказані доводи відповідача з огляду на те, що Регламент має лише інформаційний характер та не є обов'язковим для виконання.

Отже, враховуючи, що нормами чинного законодавства не передбачено подання паспорту на об'єкт виносної торгівлі, невідповідність даних у вказаному документі не може бути підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу.

У наданій позовній заяві позивач просив суд як визнати протиправною та скасувати відмову у видачі експлуатаційного дозволу, так і визнати протиправними дії Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського К.В. щодо відмови у видачі експлуатаційного дозволу.

Суд зазначає, що в даному випадку, безпосереднім результатом дій суб'єкта владних повноважень є прийняте ним рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу. Саме прийнятим відповідачем рішенням порушено права, свободи та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи зазначене вище, достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування відмови Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича, викладеної у листі №02-1155 від 13.11.2013 року.

Відносно решти позовних вимог, суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення, оскільки суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, зобов'язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу протиправним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на зазначене вище, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення позивача про видачу експлуатаційного дозволу від 14.10.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

В матеріалах справи наявна квитанція № 8 від 14.11.2013 року, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 68,82 грн.

Враховуючи, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, стягненню з Державного бюджету України на його користь підлягає сума судового збору у розмірі 68,82 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.01.2014 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову оформлено та підписано 31.01.2014 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича, викладену у листі №02-1155 від 13.11.2013 року.

Зобов'язати Начальника Феодосійського міжміського Управління Головного управління держсанепідслужби в АРК Державної санітарно-епідеміологічної служби України Головного державного санітарного лікаря м.Феодосії, м.Судака Скорупського Костянтина Вікторовича повторно розглянути звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про видачу експлуатаційного дозволу від 14.10.2013 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати із сплати судового збору у розмірі 68,82 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.