Категорія 52 Головуючий в 1 інстанції Подколзін В.М.
Доповідач Будулуца М.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2013 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді: Курило В.П.,
суддів: Будулуци М.С., Космачевської Т.В.,
при секретарі Щербюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №1» про поновлення на роботі,
за апеляційною скаргою Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №1» на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 вересня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №1», мотивуючи його тим, що 17 червня 2013 року вона неправомірно була звільнена з посади діловода за п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату, оскільки фактично ніякого скорочення штату працівників на підприємстві не відбулось, а її одну було звільнено з роботи. Із штатним розкладом вона не була ознайомлена та не була досліджена обставина про її переважне право залишення на роботі.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, поновлено на роботі з 17 червня 2013 року на посаді діловода Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «житлово-ремонтного управління № 1».
Додатковим рішенням суду від 05 листопада 2013 року з Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління № 1» стягнуто судові витрати на користь держави у сумі 229 грн. 40 коп.
З вказаним рішенням не погодилось Комунальне підприємство «Житлово-ремонтне управління № 1» (далі - К П «ЖРУ №1», Комунальне підприємство) та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування доводів скарги апелянт зазначив, що позивачка за 2 місяці (2 квітня 2013 року) під розпис була попереджена з наказом про наступне вивільнення, яке пов'язано із реорганізацією комунальних підприємств на підставі рішення Єнакіївської міської ради «Про припинення діяльності комунальних підприємств Єнакіївської міської ради шляхом приєднання». Про це ж були повідомлені усі робітники Комунального підприємства, відповідно до протоколу їх зборів № 125 від 01 квітня 2013 року. З протоколу робітничих зборів № 128 від 25 квітня 2013 року вбачається, що позивачці та іншим працівникам було доведено, які посади їм може надати Єнакіївський міський центр зайнятості. Протоколом зборів профспілкового комітету підприємства від 17 травня 2013 року достовірно підтверджено, що позивачці ОСОБА_1 надавалась можливість працювати майстром на підприємстві та вона від пропозиції відмовилася, про що нею вказано власноручно. Протокол № 133 від 31 травня 2013 року свідчить про те, що всім робітникам підприємства доведено до відома про затвердження нового штатного розпису, з якого вбачається відсутність посади діловода, яку займала позивачка.
Відповідно до протоколу № 140 засідання профспілкового комітету підприємства від 17 червня 2013 року розглянуто подання адміністрації на звільнення діловода ОСОБА_1 за ч.1 ст. 40 КЗпП України та профком надав на це згоду. Одночасно, було досліджено і переважне право на залишення її на роботі.
Виходячи з цих підстав, апелянт вважав, що звільнення відбулося на законних підставах, а висновки суду з цього питання не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, а тому рішення суду підлягає скасуванню, як незаконне і необґрунтоване.
При звільненні позивачки з роботи відповідачем були дотримані всі вимоги діючого законодавства.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтного управління №1» (далі - К П «ЖРУ № 1») Уткіна В.М. доводи апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважала їх безпідставними та просила скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та позивачку, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, виходячи з наступних підстав.
Як зазначено в ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, відповідно до положень п. п. 1, 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Частиною 2 ст. 309 ЦПК України передбачено, що норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення привело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції встановив, що на підставі рішення Єнакіївської міської ради № 6/35 від 27.03.2013 року «Про припинення діяльності комунальних підприємств Єнакіївської міської ради шляхом приєднання», К П «ЖРУ № 6» було частково приєднане до КП «ЖРУ № 1». Наказом № 75 від 29 березня 2013 року інспектора по діловодству К П «ЖРУ № 6» ОСОБА_1 звільнено на підставі п.1 ст. 36 КЗПП України у порядку переводу в К П «ЖРУ №1» із збереженням невикористаної відпустки, а наказом № 175 від 01 квітня 2013 року вона була прийнята в К П «ЖРУ № 1» діловодом з 01 квітня 2013 року.
Наказом відповідача від 17 червня 2013 року № 306-к позивачка ОСОБА_1 - діловод підприємства звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з скороченням штату.
Як вбачається з наказів та Статуту підприємства, юридична особа - К П «ЖРУ №1», до якої внаслідок реорганізації та приєднання перейшли всі права та обов'язки припиненої юридичної особи КП «ЖРУ № 6», є її правонаступником (ст. 107 ЦК України).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що адміністрація КП «ЖРУ №1» фактично не отримала від профспілкової організації згоду на звільнення позивачки у зв'язку з скороченням штату працівників, а в колективному договорі передбачено не скорочення штату робітників, а зміну розміру часових і тарифних ставок і окладів робітників. При звільненні ОСОБА_1 не було підготовлено техніко-економічне обґрунтування на скорочення посад чи штату працівників, погоджене з профспілковим комітетом.
Суд також дійшов висновку, що відповідач не надав суду наказ про скорочення посад на підприємстві, список визначених конкретних працівників, які займають скорочувані посади та підлягають звільненню, повідомлення про майбутнє звільнення, відомості відносно дослідження переважного права на залишення на роботі працівників, у відповідності з вимогами ст. 42 КЗпП України, відомості про те, що не пізніше, ніж за 2 місяці до звільнення працівників підприємство направило до Державної служби зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників. Суд дійшов висновку, що звільнення позивачки ОСОБА_1 з підстав п.1 ст.40 КЗпП України відбулось неправомірно, оскільки ніякого скорочення штату працівників не відбулось, а тому задовольнив її позовні вимоги про поновлення на роботі.
Однак погодитись з рішенням суду не можна, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд вважає, що при звільненні позивачки відповідач не порушив підстав та процедуру її звільнення, а тому її звільнення з посади діловода не можна визнати незаконним.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як роз'яснено в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи (абзац другий пункту 19 в редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.10.95 р. N 18).
При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).
При цьому, відповідно до вимог ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи (із змінами, внесеними згідно із Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII; Законом України від 05.07.95 р. N 263/95-ВР).
При цьому апеляційний суд виходе з того, що, відповідно до рішення Єнакіївської міської ради «Про припинення діяльності комунальних підприємств Єнакіївської міської ради шляхом приєднання» від 27 березня 2013 року № 6/35-1115, припинена діяльність комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово - ремонтне управління № 6» шляхом реорганізації - часткового приєднання до комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово - ремонтне управління № 1» (а.с. 43-45).
Наказом директора К П «ЖРУ № 6» № 75 від 29 березня 2013 року інспектора по діловодству ОСОБА_1 звільнено з 29 березня 2013 року на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України у порядку переводу в К П «ЖРУ №1» зі збереженням невикористаної відпустки, а наказом відповідача № 175 від 01 квітня 2013 року вона прийнята в К П «ЖРУ № 1» діловодом з 01 квітня 2013 року за переводом (а.с. 8, 9).
Наказом від 17 червня 2013 року № 306-к позивачку звільнено з посади діловода К П «ЖРУ № 1» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з скороченням штату (а.с. 10).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.6.2 Статуту комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управляння № 1» (далі - Статут), керівник визначає структуру управління і встановлює штати (а.с.115-122). Директор Комунального підприємства визначив структуру та встановив штати працівників на підприємстві, які шляхом змін до колективного договору між роботодавцем та профспілковим комітетом затверджені загальними зборами колективу 3 червня 2013 року (а.с. 21, 24-25, 47- 49, 52, 115-122, 123-124,130 -135).
Відповідно до штатного розпису на підприємстві з червня 2013 року була скорочення посада діловода.
Про майбутнє вивільнення позивачка була особисто повідомлена під розпис 02 квітня 2013 року разом з іншими працівниками (а.с.57-58, 143). Про це ж були повідомлені і усі інші робітники Комунального підприємства, відповідно до протоколу їх зборів № 125 від 01 квітня 2013 року (а.с. 136). З протоколу робітничих зборів № 128 від 25 квітня 2013 року вбачається, що позивачці та іншим працівникам було доведено, які посади їм може надати Єнакіївський міський центр зайнятості (а.с. 138).
Як вбачається з протоколу зборів профспілкового комітету підприємства від 17 травня 2013 року, позивачці ОСОБА_1 була запропонована посада майстра на підприємстві, від якої вона відмовилася, про що власноручно розписалась у вказаному вище протоколі (а.с. 139). Протокол № 133 сумісного засідання членів профспілкового комітету та колективу КП «ЖРУ №1» від 31 травня 2013 року свідчить про те, що всім працівникам підприємства доведено до відома про затвердження нового штатного розпису з червня 2013 року, в якому відсутня посада діловода, яку займала позивачка (а.с.72,135,140).
Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця установлено ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-XIV (далі - Закон № 1045) і ст. 43 КЗпП.
Відповідно до протоколу № 140 засідання профспілкового комітету підприємства від 17 червня 2013 року розглянуто подання адміністрації на звільнення діловода ОСОБА_1 за ч.1 ст. 40 КЗпП України і профкомом надано на це згоду. Одночасно, на засіданні профкому було досліджено і переважне право на залишення на роботі між позивачкою та іншим працівником, які мають однаковий стаж роботи на підприємствах комунальної сфери, однак перевагу надано іншому працівнику (а.с. 144, 145 - 146).
Аналізуючи та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що відповідачем звільнення позивачки ОСОБА_1 здійснено обґрунтовано, з дотриманням вимог діючого законодавства.
Таким чином, всупереч помилкового висновку суду першої інстанції, якого він дійшов внаслідок неповно з'ясованих обставин справи, розірвання трудового договору роботодавцем з позивачкою з підстав, передбачених на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, здійснено правомірно, після одержання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, засідання якого проводилось в присутності позивачки, що відповідає вимогам ст. 43 КЗпП України.
Як доведено відповідачем, на підставі рішення Єнакіївської міської ради «Про припинення діяльності комунальних підприємств Єнакіївської міської ради шляхом приєднання» № 6/35-1115 від 27 березня 2013 року відбулась реорганізація комунальних підприємств міської ради шляхом часткового приєднання КП «ЖРУ № 6» до відповідача. Керівник підприємства КП «ЖРУ№1», керуючись наданими йому за Статутом повноваженнями, визначив структуру та встановив штати працівників підприємства, які затверджені загальними зборами колективу 3 червня 2013 року шляхом змін до колективного договору між роботодавцем та профспілковим комітетом, відповідно до якого з 3 червня 2013 року на підприємстві скорочена посада діловода.
Як свідчать вищенаведені у справі письмові докази, позивачка за 2 місяці була попереджена про можливе вивільнення.
Їй також було запропоновано перевід на посаду майстра на цьому ж підприємстві, від якої вона відмовилась.
З протоколу робітничих зборів № 128 від 25 квітня 2013 року вбачається, що позивачці та іншим працівникам було доведено, які посади їм може надати Єнакіївський міський центр зайнятості.
Доводи апеляційної скарги відповідача апеляційний суд визнає обґрунтованими, а рішення суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі.
Оскільки суд першої інстанції на підставі неповно з'ясованих обставин справи, дійшов помилкового висновку про неправомірне звільнення позивача ОСОБА_1 з посади діловода з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України, та помилково поновив її на роботі, допустив невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до вимог п.п. 1, 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №1» про поновлення на роботі.
Одночасно на підставі абзацу 6 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 у зв'язку з скасуванням основного рішення, ухвалене у справі додаткове рішення втрачає силу.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №1» задовольнити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 вересня 2013 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління №1» про поновлення на роботі відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді:
