КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа№ 911/1730/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Власова Ю.Л.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явились

від відповідача-1: Бандерич В.Ю. - за довіреністю

від відповідача-2: Демиденко Д.Л. - керівник,

Шевченко Г.М - за довіреністю

від третьої особи: Литвиненко О.С. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2013 року

у справі № 911/1730/13 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області

до відповідача-1: Фастівської міської ради Київської області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ ВЕКТОР"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: комунальне підприємство "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна"

про визнання недійсними результатів конкурсу, у тому числі рішення Фастівської міської ради від 30.08.2012 р. № 8-ХХІХ-VІ, договору державно-приватного партнерства та застосування наслідків реституції

ВСТАНОВИВ:

Фастівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ ВЕКТОР" про:

1. визнання недійсними результатів конкурсу з визначення приватного партнера на засадах державно-приватного партнерства щодо господарської діяльності комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна", у тому числі рішення Фастівської міської ради від 30.08.2012 р. № 8-ХХІХ-VІ «Про затвердження результатів конкурсу з визначення юридичної особи - приватного партнера по управлінню комунальним підприємством "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" в м. Фастів Київської області та погодження проекту договору про надання послуг з управління комунальним підприємством "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна"»,

2. визнання недійсним договору державно-приватного партнерства № 1 від 19.09.2012 року, укладеного між відповідачами,

3. зобов'язання відповідача-2 повернути на користь відповідача-1 комунальне майно, одержане за договором державно-приватного партнерства № 1 від 19.09.2012 року, загальною вартістю 219320,74 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/1730/13 (суддя Карпечкін Т.П.) в задоволенні позовних вимог Фастівського міжрайонного прокурора Київської області відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фастівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А.

На підставі ст.ст.4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п.2.1. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі Гончаров С.А. (головуючий), Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2014 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, перекручено факти, встановлені за результатами судового розгляду цієї справи, до спірних правовідносин не застосовано норми законодавства, що підлягають застосуванню, порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, прокурором зазначено, що судом лише констатовано факти, які відбувалися в березні-вересні 2012 року в контексті спірних правовідносин стосовно підготовки, проведення конкурсу, та не вказано, які саме порушення відбулись та які з них є незначними; судом не було досліджено питання законності та можливості участі відповідача-2 у конкурсі з позиції відповідності останнього заявленим конкурсним вимогам; твердження суду про прозорість та об'єктивність проведення конкурсу, не встановлення судом дискримінаційності під час визначення переможця є такими, що не відповідають обставинам справи.

Відповідач-1, згідно з поданим до суду 15.01.2014 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції з'ясовано всі обставини справи, що мають значення для її вирішення, рішення є законним та обґрунтованим. Зокрема, відповідач-1 зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено відсутність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним та відсутність неправомірності дій відповідача та норм законодавства, яким, на думку апелянта, не відповідає спірним правочин.

Відповідач-2, згідно з поданим до суду 15.01.2014 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. Відповідач-2 стверджує, що прокурор є неналежним позивачем, ним неправильно заявлено позовні вимоги, неправильно визначено відповідачів у справі та невірно застосовано норми матеріального права.

Прокурор до судового засідання, що відбулось 15.01.2014 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка прокурора не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Рішенням Фастівської міської ради від 02.03.2012 р. № 5-ХХІІІ-VІ "Про надання повноважень управлінню житлово-комунального господарства Фастівської міської ради для забезпечення підготовки і проведення конкурсу з визначення юридичної особи - приватного партнера по управлінню комунальним підприємством "Міський парк культури та відпочинку м. Ю. Гагаріна в м. Фастів Київської області", надано повноваження Управлінню житлово-комунального господарства Фастівської міської ради для забезпечення підготовки і проведення конкурсу з визначення приватного партнера.

Організаційно-правові засади взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та основні принципи державно-приватного партнерства на договорній основні регулються положеннями Закону України "Про державно-приватне партнерство".

Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної комнулаьної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. № 384.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державно-приватне партнерство", державно-приватне партнерство - співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами - підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про державно-приватне партнерство" встановлено, що рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, проведення конкурсу з визначення приватного партнера та затвердження результатів приймаються місцевими радами.

Визначення приватного партнера для укладення договору (договорів) у рамках державно-приватного партнерства здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених законом (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державно-приватне партнерство").

Рішенням Фастівської міської ради від 19.04.2012 р. № 25-ХХVІ-VІ "Про надання повноважень управлінню житлово-комунального господарства Фастівської міської ради для проведення конкурсу та затвердження техніко-економічного обґрунтування на правових засадах державного партнерства господарської діяльності Міського парку культури і відпочинку ім. Ю.Гагаріна", затверджено техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту з реконструкції та розбудови Міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна та затверджено умови проведення конкурсу.

На виконання рішення Фастівської міської ради від 19.04.2012 р. № 25-ХХVІ-VІ, Управлінням житлово-комунального господарства Фастівської міської ради видано наказ від 18.05.2012 р. № 4 "Про підготовку та проведення конкурсу на правових засадах Державного партнерства щодо господарської діяльності Міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна", яким погоджено склад комісії для забезпечення підготовки та проведення конкурсу на правових засадах Державного партнерства щодо господарської діяльності -міського парку культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна"; Положення про комісію для забезпечення підготовки та проведення конкурсу на правових засадах Державного партнерства щодо господарської діяльності "Міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна"; Положення про порядок визначення приватного партнера на правових засадах Державного партнерства щодо господарської діяльності Міського парку культури та відпочинку м. Ю. Гагаріна", право на здійснення якого виборюється на конкурсних засадах; Конкурсні умови для визначення приватного партнера на правових засадах Державного партнерства щодо господарської діяльності Міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна".

24.05.2012 р. у Фастівській міжрайонній газеті "Перемога" № 23 було надруковано оголошення про проведення конкурсу на правових засадах державного партнерства щодо господарської діяльності "Міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна", в якому зазначалось; організатор проведення конкурсу, підстава для проведення конкурсу;місце і час проведення конкурсу; кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу; опис об'єкту відносно, якого приводиться конкурс; кінцевий строк подання конкурсних пропозицій; дата розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями; зразок заяви на участь у конкурсі.

У встановлений термін до відповідача 1 на участь у конкурсі надійшли дві заяви: від відповідача 2 та ФОП "Паніматченко".

10.07.2012 р. відбулось засідання конкурсної комісії по організації та проведенню конкурсу на правових засадах державного партнерства щодо господарської діяльності Міського парку культури та відпочинку Ю.Гагаріна, за результатами якого прийнято рішення про визнання ТОВ "ОРТ Вектор" переможцем зазначеного конкурсу, в зв'язку з набранням останнім найбільшої кількості балів.

В матеріалах справи наявні протокол засідання конкурсної комісії по організації та проведенню конкурсу щодо господарської діяльності Міського парку культури та відпочинку Ю.Гагаріна від 10.07.2012 р., а також результати оцінювання конкурсних пропозицій, складених членами комісії.

30.08.2012 р. Фастівською міською радою прийнято рішення № 8-ХХІХ-VІ "Про затвердження результатів конкурсу з визначення юридичної особи - приватного партнера по управлінню комунальним підриємством "Міський парк культури та відпочинку ім. ІО.Гагаріна" в м. Фастів Київської області та погодження проекту договору про надання послуг з управління комунальним підприємством "Міський парк культури та опочинку ім. Ю.Гагаріна" в м. Фастів Київської області з певними інвестиційними зобов'язаннями.

Згідно довідки Комунального підприємства регіональна радіо телестудія "ВЕСТА" за № 45 від 05.07.2013 р., з 7 по 10 вересня 2012 року було оприлюднено результати конкурсу з визначення юридичної особи - приватного партнера по управлінню комунальним підриємством "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" в м. Фастів Київської області.

19.09.2012 р. між Фастівською міською радою та ТОВ "ОРТ Вектор" було укладено Договір державно-приватного партнерства № 1.

Цієї ж дати між відповідачами був підписаний акт прийому-передачі з балансу КП Фастівської міської ради "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" основних засобів малоцінних та швидкозношувальних предметів, на загальну суму 219 320,74 грн. (залишкова вартість).

Також, шляхом підписання аналогічних актів прийому-передачі, Фастівською міською радою передано на баланс ТОВ "ОРТ Вектор" заборгованість по виплаті заробітної плати та загальнообов'язкових платежів до Пенсійного фонду України, оскільки однією з основних підстав проведення конкурсу було саме погашення заборгованості КП "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" по сплаті внесків до Пенсійного фонду України у сумі 105307,19 грн. та виплаті заробітної плати у розмірі 34120,27 грн.

Як зазначалось, прокурор звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними результатів конкурсу з визначення приватного партнера на засадах державно-приватного партнерства щодо господарської діяльності комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна", у тому числі рішення Фастівської міської ради від 30.08.2012 р. № 8-ХХІХ-VІ «Про затвердження результатів конкурсу з визначення юридичної особи - приватного партнера по управлінню комунальним підприємством "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна" в м. Фастів Київської області та погодження проекту договору про надання послуг з управління комунальним підприємством "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна"»; визнання недійсним договору державно-приватного партнерства № 1 від 19.09.2012 року, укладений між відповідачами; зобов'язання відповідача-2 повернути на користь відповідача-1 комунальне майно, одержане за договором державно-приватного партнерства № 1 від 19.09.2012 року, загальною вартістю 219320,74 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на те, що організація та проведення конкурсу з визначення юридичної особи - приватного партнера по управлінню комунальним підприємством "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна в м. Фастів Київської області, а також укладення за результатами конкурсу договору здійснено з порушенням вимог Закону України "Про державно-приватне партнерство" та Порядку проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. № 384, внаслідок чого відбулось обмеження прав інших осіб взяти участь в конкурсі, сприяло необ'єктивному оцінюванню конкурсних пропозицій, не забезпечило прозорості, об'єктивності, економічної недискримінаційності та публічності проведення конкурсної процедури.

Прокурор зазначав, що укладений відповідачами Договір державно-приватного партнерства № 1 від 19.09.2012 р. не відповідає вимогам ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 13 Податкового кодексу України, а також Конституції України, Кодексу законів про працю, Законам України "Про оплату праці", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині визначення порядку погашення заборгованості по сплаті внесків до Пенсійного фонду України та по виплаті заробітної плати.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на положення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що під час проведення конкурсу з визначення юридичної особи - приватного партнера по управлінню комунальним підприємством "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна в м. Фастів Київської області дійсно мале місце недотримання деяких положень Порядку проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. № 384.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такі порушення не вплинули на прозорість та об'єктивність проведення конкурсу, зокрема, на можливість участі в конкурсі інших зацікавлених осіб.

Натомість, наявні у справі докази свідчать про дотримання відповідачем-1 основних засад проведення конкурсу з визначення приватного партнера, зазначених у ст. 15 Закону України "Про державно-приватне партнерство", а також виконання приписів ст. 16 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державно-приватне партнерство", укладення договору в рамках державно-приватного партнерства здійснюється органом, який відповідно до статті 13 цього Закону прийняв рішення про здійснення державно-приватного партнерства з переможцем конкурсу на умовах, встановлених конкурсом з визначення приватного партнера.

При цьому, виходячи з положень ст. 5 Закону, вид договору, що укладається в рамках державно-приватного партнерства, також визначається органом, який приймає рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

Істотні умови договорів, що укладаються в рамках здійснення державно-приватного партнерства, мають відповідати вимогам, встановленим законами України.

Згідно з частинами 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання прокурора на порушення ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 13 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки укладений між відповідачами Договір державно-приватного партнерства № 1 від 19.09.2012 р. не є договором, пов'язаним лише з використанням земельною ділянкою.

За приписами ст. 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство", у разі якщо для здійснення державно-приватного партнерства необхідне користування земельною ділянкою, державний партнер забезпечує приватному партнеру можливість використання такої ділянки на строк, встановлений договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства.

Між державними та приватним партнерами укладається окремий договір щодо користування земельною ділянкою в рамках договору державно-приватного партнерства.

Обов'язок щодо складання документації із землеустрою, яка відповідно до законодавства вимагається для надання земельної ділянки в користування, покладається на державного партнера.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на даний час відповідачем-1 вчиняються дії щодо оформлення права користування відповідачем-2 земельною ділянкою, на якій розташований цілісний майновий комплекс КП "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна".

Прокурор стверджував, що встановлений сторонами у спірному договорі порядок погашення заборгованості по сплаті внесків до Пенсійного фонду України та по виплаті заробітної плати суперечать вимогам Конституції України, Кодексу законів про працю та Законам України "Про оплату праці", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Наведені твердження є безпідставними, оскільки, виходячи з основних функцій державно-приватного партнерства, якими, зокрема, є: фінансування, відновлення, обслуговування об'єкту партнерства, та умов договору, погашення боргових зобов'язань, що виникли у комунального підприємства "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна", фактично входить до внесення відповідачем-2 інвестицій в об'єкт партнерства, а не до виконання зобов'язань з обов'язкових платежів перед Пенсійним фондом України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем-2, починаючи з моменту укладення Договору державно-приватного партнерства № 1 від 19.09.2012 р., проводяться роботи по реконструкції, облаштуванню та модернізації Міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна, а також виконуються зобов'язання з погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України по єдиному соціальному внеску і страховим внескам та виплачується заборгованість по заробітній платі працівникам КП "Міський парк культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна".

Під час розгляду даної справи судом не встановлено, а прокурором не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність спірних правочинів, та настання відповідних наслідків.

Прокурором до матеріалів справи не надано належних доказів, які б свідчили про наявність дискримінаційності під час визначення переможця конкурсу, та у суду відсутні жодні підстави вважати таку обставину наявною.

Крім того, судова колегія апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав, а право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем цих прав.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Тобто, у даній справі, в якій позивачем є прокурор, має бути доведений факт саме порушення інтересів держави та необхідності їх захисту.

Прокурор в позові зазначив, що об'єкт державно-приватного партнерства - міський парк культури та відпочинку ім.. Ю. Гагаріна є об'єктом комунальної власності, управління яким здійснюється виключно відповідачем-1, який уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною комунального майна. Проте, всупереч положень ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурором в позові не визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтовано необхідність їх захисту.

Натомість, прокурор стверджує, що порушення, про які він стверджує, суттєво порушили права фізичних та юридичних осіб на участь у конкурсі, сприяли недопущенню до конкурсу інших ймовірних учасників, зокрема, іноземних інвесторів.

Тобто, фактично прокурор звернувся не в інтересах держави, а в інтересах невизначених фізичних та юридичних осіб, які, на його думку, мали б можливість приймати участь у конкурсі.

Прокурор, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів, які б свідчили про те, що спірними правочинами порушуються інтереси держави, які підлягають захисту.

Разом з тим, відповідачем-1, Фастівською міською радою Київської області, яка є органом, уповноваженим державою на управління майном, пояснено суду, що права територіальної громади не порушені.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/1730/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фастівського міжрайонного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/1730/13 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/1730/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/1730/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1730/13 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Ю.Л. Власов

Є.Ю. Шаптала