Справа № 758/4881/13-ц

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,

при секретарях - Ютланчук К. А., Романченку С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, ОСОБА_2, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням честі гідності та ділової репутації, в сумі 170000 грн., та зобов»язання публічно вибачитися,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням честі, гідності та ділової репутації, в сумі 170000 грн. та зобов»язання публічно вибачитися, в якості співвідповідачів залучені: Київська міська прокуратура та Державна казначейська служба України.

Обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що є захисником ОСОБА_3 у кримінальній справі, яка розглядалась в цьому ж суді під головуванням судді, Гребенюка В.В., державним обвинувачем виступав старший прокурор , ОСОБА_2.

При повторному розгляді кримінальної справи у першому закритому судовому засіданні, що відбулося 16.07.2012 р., прокурор, у присутності представника уповноваженого з прав людини, конвою, секретаря судового засідання та головуючого судді публічно висловився, що вона є не професійним адвокатом, затягує розгляд справи, не володіє процесом, чим створив про неї певне негативне враження у всіх присутніх осіб.

Прокурор продовжував принижувати її честь, гідність та ділову репутацію в судових засіданнях, що відбулися 18.12. 2012 р. та 28.03.2013 р..

Так, 18.12.2012 р. прокурор, будучи завчасно повідомленим, що вона у той день була зайнята в іншому судовому процесі, заявив клопотання про усунення її від захисту, та ухвалення і направлення постанову до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про факти неявки у судове засідання та інше, яке суд задовольнив.

Своїми діями прокурор публічно принизив її честь, гідність та ділову репутацію, чим спричинив значні моральні страждання у вигляді внутрішнього подавлення від несправедливого і безпідставного звинувачення в непрофесійності та постійно продовжував посилювати у неї відчуття публічного приниження упродовж всього закритого судового розгляду справи.

Глибину та тяжкість моральних страждань, публічно заподіяних діями прокурора, оцінює в 170000 грн., в якості додаткової компенсації за моральну шкоду - присудити публічно вибачитись перед нею, на - багато старшою за віком жінкою, в приміщенні зали судових засідань суду.

Позивачка просила позов задовольнити.

У судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги з наведених підстав, просить задовольнити, додатково пояснила, що, крім іншого, прокурор наголошував, що їй необхідно призначити психіатричну експертизу, недостовірна інформація про неї набула значного поширення, негативно позначилась на професійній діяльності, клієнти відмовляються від її послуг, що посилює глибину моральних страждань.

Представник відповідача, Київської міської прокуратури, на підставі довіреності, Олійник А.Д., позовні вимоги не визнав, у задоволенні просить відмовити, пояснюючи тим, що прокурор, ОСОБА_2, підтримував у суді державне обвинувачення при розгляді кримінальної справи, користуючись правами і виконуючи обов'язки, передбачені законодавством, що не пов»язано з проблемами, які виникли у професійній діяльності позивачки, суд приймав остаточне рішення за клопотаннями, моральна шкода та її розмір не обґрунтовані.

Відповідач, старший прокурор прокуратури Подільського району м. Києва, ОСОБА_2, позовні вимоги не визнав, у задоволенні просить відмовити, пояснив, що 16.07.2012 р. в судовому засіданні позивачка заявила невмотивоване клопотання про повернення кримінальної справи прокурору та зміну запобіжного заходу відносно підзахисного, що не відповідає вимогам КПК, не дотримувалась порядку, в наступні судові засідання не з»являлась, заздалегідь не повідомляла про причини неявки, її честь, гідність та ділову репутації не принижував, про психіатричне обстеження не заявляв, моральної шкоди не завдавав, висловлював свою думку з приводу клопотань, реагував на непрофесійні дії захисту в спосіб і відповідно до повноважень, наданих законом, заявив усно клопотання повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури про затягування судового процесу, що суд задовольнив.

Представник відповідача, Державного казначейської служби України у судове засідання повторно не з»явився, належним сином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Опитаний свідок, ОСОБА_6, показав, що з позивачкою співпрацює, отримує адвокатські послуги. Мати засудженого, інтереси якого вона представляла, та адвокат, прізвища якого не може назвати, повідомили, що прокурор у судовому засіданні поставив під сумнів її ділову репутацію, тому став роздумувати, чи доречно надалі з нею укладати угоди. Через судове засідання не може прийняти участь в розгляді справи у касаційному порядку, призначеної на сьогодні. Раніше приводів до сумнівів щодо її непрофесійності як адвоката не виникало.

Суд, заслухавши позивачку, представника відповідача, Київської міської прокуратури, та відповідача, старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, показання свідка, ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Суд установив, що позивачка, ОСОБА_1, являється захисником ОСОБА_3 у кримінальній справі за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 152, ч.2 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.05.2012 р., після скасування попереднього вироку, була повернута до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі, розглядалась під головуванням судді, Гребенюка В.В., тобто, тривалий час не знаходила свого остаточного вирішення.

Як убачається з витягу із журналу закритого судового засідання від 16.07.2012 р., розпочатого о 11 год. 16 хв., позивачкою як захисником обвинуваченого, на стадії підготовчих дій до 16 год.30 хв. заявлено 11 клопотань, у тому числі про повернення кримінальної справи прокурору та зміну запобіжного заходу, забезпечення його слуховим апаратом і сурдо - перекладачем, відвід прокурора, виклик свідків, витребування матеріалів, акту амбулаторного обстеження, документів з експертної установи, що були об»єктом експертного дослідження, інформації на судимість потерпілих, проведення судової експертизи, довідки від начальника СІЗО, з яких лише 2 клопотання судом задоволено ( а. с. 7-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 61 КПК України ( у редакції 1961 р.) - «Про відвід прокурора», - правила, передбачені статтями 54 і 56 цього Кодексу, стосуються прокурора. Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує … судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні … .

Під час судового розгляду питання про усунення захисника від участі у справі з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу, вирішує суд.

За наявності підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд про усунення захисника від участі в справі повідомляють відповідному органу, адвокатському об'єднанню для вирішення питання про відповідальність адвоката.

При обговоренні клопотання про повернення справи у прокуратуру району та зміну запобіжного заходу прокурор заперечував, пояснюючи тим, що відповідно до вимог КПК не зазначено, які недоліки мають бути усуненні, та невмотивовано, що змінилося з моменту обрання запобіжного заходу обвинуваченому в виді взяття під варту, і які підстави вважати, що він не буде ухилятися від слідства та суду, та заявив усне клопотання відносно позивачки винести окрему постанову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як непрофесійного адвоката, яка затягує розгляд справи, не володіє процесом, проте суд відмовив стороні захисту та не виніс постанову ( а. с. 11).

Відповідно до ст. ст. 34, 35, 36 Закону України «Про прокуратуру» працівник прокуратури не має права залишати поза увагою поведінку інших учасників процессу … , яка суперечить закону …, та повинен реагувати на ці прояви у порядку, передбаченому законодавством.

Він має уважно ставитися до гарантування права особи на захист … .

Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах …, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.

Прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу.

Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 24 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури у відносинах з іншими учасниками судочинства працівник прокуратури повинен дотримуватися ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку, під час судового розгляду має демонструвати коректність, неупередженість та повагу до учасників судового процессу … .

Працівник прокуратури не має права залишати поза увагою поведінку інших учасників процессу…, яка суперечить закону, порушує права і свободи громадян, та повинен реагувати на ці прояви у порядку, передбаченому законодавством.

Він має уважно ставитися до гарантування права особи на захист … .

У відповідності з ст. 261 КПК України ( у редакції 1961 р. ) сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.

Поряд з іншими, такі ж засади кримінально - процесуального судочинства закладені в ст. 22 чинного КПК України.

Як убачається із заяви про відвід прокурора, ОСОБА_2, від 16.07. 2012 р., поданої позивачкою в якості захисника в кримінальній справі, і доданої до позовної заяви, вона просила виключити участь прокурора в розгляді кримінальної справи відносно підзахисного, з тих підстав, що він, не підтримуючи її клопотання, демонстративно підтримує обвинувачення, покриває зловживання органу досудового слідства і прокуратури, його заява відносно неї повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури про затягування розгляду справи та звинувачення в непрофесійності є способом психологічного тиску, залякуванням і приниженням честі, гідності та ділової репутації, намаганням усунути від захисту з міркувань особистої у зацікавленості бути стороною кримінального провадження, в закритому судовому засіданні «отримати необхідний вирок», свідчить про зловживання правами прокурора, оскільки він не керується законом, порушує рівність прав сторін, що не відповідає професійній етиці та паплюжить «честь мундира» ( а. с. 6).

Відповідно до п. п. 2, 4 ст. 20, пп. п. 1 20, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб … у суді…; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1, пп. 2.1., 2.5. п. 2 ст. 43, п. 4 ст. 45, пп. 1, 2 ст. 46 Правил адвокатської етики від 17.11.2012 р., представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, … , поводитись гідно і коректно.

В ході судового розгляду справи адвокат не повинен: намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами; порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись … висловлювань, що принижують честь і гідність … інших учасників процесу.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: 1. бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо … .

18.12.2012 р. за клопотанням прокурора суд виніс постанову, відповідно до якої повідомив голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про факти неявки в судове засідання адвоката, ОСОБА_1 задля вжиття заходів по забезпеченню її явки, дотримання вимог закону та присяги адвоката.

Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28.02.2013 р. відносно позивачки у порушенні дисциплінарного провадження відмовлено, у зв»язку з наданням письмових доказів, підтверджуючих немождивість явки у судові засідання, внаслідок зайнятості у інших кримінальних справах.

Відповідно до ст. 47 КПК України захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Як убачається з мотивувальної частини постанови суду від 18.12.2012 р., позивачка у якості захисника, будучи повідомленою під підпис про судове засідання, призначене на 02.11.2012 р. о 09 год. 20 хв., не з»явилася, причину неявки не повідомила, після оголошення перерви до 14 год. 21 хв. того ж дня зателефонувала про запізнення, пов»язане з розглядом іншої кримінальної справи, оголошено перерву на 29.11.2012 р..

Позивачка у якості захисника, будучи повідомленою під підпис про судове засідання, призначене на 07.12.2012 р. о 14 год.10 хв., не з»явилася, причину неявки суду не повідомила, було оголошено перерву на 18.12.2012 р. о 14 год. 10 хв.. Після засідання надала довідку про зайнятість в іншому судовому засіданні Деснянського районного суду м. Києва.

Позивачка у якості захисника, будучи повідомленою під підпис про судове засідання, призначене на 18.12.2012 р. о 14 год. 10 хв., зателефонувала секретарю судового засідання про запізнення, було оголошено перерву до 15 год. 34 хв. того ж дня, проте вона не з»явилася.

Відтак, усне клопотання, заявлене прокурором у закритому судовому засіданні 18.12.2012 р. відносно позивачки у частині повідомлення дисциплінарної комісії адвокатури про затягування розгляду справи є нічим іншим (не бажанням усунути від захисту чи/або способом психологічного тиску, залякуванням чи/або поширенням недостовірної інформації, приниженням честі, гідності та ділової репутації), як реагуванням на поведінку іншого учасника процесу, яка, на його думку, суперечить закону, у спосіб і відповідно до повноважень, передбачених ст. 34 Закону України «Про прокуратуру», і відповідає ст. 24 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Натомість, заява про відвід прокурора від 16.07.2012 р., з висловлюваннями за змістом - « … суттєвих порушень закону і прав…, які є в матеріалах кримінальної справи, і які демонстративно підтримує прокурор… і покриває зловживання органу досудового розслідування і прокуратури…» , «заява прокурора … є способом психологічного тиску, … залякуванням, … та приниженням … честі, гідності і ділової репутації», «в такий спосіб прокурор … намагається усунути захисника… від участі у справі, … є особисто зацікавленим в підтриманні обвинувачення…», «і в закритому судовому засіданні отримати необхідний вирок», « оскільки прокурор …зловживає правами… не керується вимогами закону», «порушує етику прокурора та паплюжить честь мундира», - не витримує критики з огляду на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вимоги ст. ст. 45, 46 Правил адвокатської етики.

Відповідно до п. п. 18, 19, 26, 27 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, згідно з положеннями ст. 277 ЦК і ст.10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ч. 2 ст. 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачкою у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту від приниження гідності, честі чи ділової репутації як примусове вибачення в залі суду не передбачено у ст. ст. 16, 277 ЦК.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, … є юридична особа, в якій вона працює.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 5, 11 постанови « Про судову практику у справах про про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03. 1995 р. N 4 ( з наступними змінами і доповненнями) роз»яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.

Відтак, позовні вимоги до прокурора прокуратури району при виконанні ним посадових особ»язків, заявлені позивачкою до неналежного відповідача, тому за її згодою були залучені до участі в справі співвідповідачі: Київська міська прокуратура та Державна казначейська служба України.

При вирішенні спору про поширення інформації, яка не відповідає дійсності, і порочить честь, гідність та ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди поширенням недостовірної інформації, суд ураховує вимоги закону про необхідність визначення характеру такої інформації та з'ясовування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, у залежності від того, чи може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд, установивши фактичні обставини справи, проаналізувавши норми закону, які регулюють спірні правовідносини сторін, дійшов висновку, що інформація, висловлена прокурором в усних клопотаннях, заявлених у межах свої повноважень при виконанні посадових обов»язків у закритих судових засіданнях 16.07.2012 р. та 18.12.2012 р., в формі висловлювань - «… пропоную… винести окрему постанову на захисника та направити на дисциплінарну комісію адвокатури, яка видавала свідоцтво, у зв»язку з тим, що адвокат є непрофесійним…, затягує розгляд справи, не володіє процесом», покладена позивачкою в основу позовних вимог, не являється фактичним твердженням, а відноситься до оціночних суджень, критичних оцінок певних фактів ( недоліків) тощо, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, і не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Таким чином, критично оцінюючи показання свідка, ОСОБА_6, як такі, що не мають доказового значення щодо предмету доказування, суд дійшов висновку про сумнівність, власне неправомірність та безпідставність доводів позивачки щодо фактів поширення «публічно» у закритому судовому засіданні, 16.07.2012 р., 18.12.2012 р., 28.03.2012 р., недостовірної інформації посадовою особою відповідача, Київської міської прокуратури, при виконанні ним своїх посадових обов»язків, що не є фактичними твердженнями, а відноситься до оціночних суджень, а також те, що внаслідок цього було принижено її честь, гідність та ділову репутацію, що спричинило моральної шкоди у сумі 170000 грн..

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням честі гідності та ділової репутації, в сумі 170000 грн. та зобов»язання публічно вибачитися в залі суду заявлені до неналежного відповідача, і відповідно до ст. 33 ЦПК України відмовляє в задоволенні.

Суд вважає, що позовні вимоги позивачки до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про захист гідності, честі та ділової репутації від поширення недостовірної інформації, зобов»язання принести вибачення в залі суду, та стягнення моральної шкоди у сумі 170000 грн., безпідставні, неправомірні, і відмовляє в задоволенні.

На підставі наведеного, ст. ст. 19, 34, 56 Конституції України, ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 15, 16, 23, 277, 297, 299, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 33, 58-60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, ОСОБА_2, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням честі гідності та ділової репутації, в сумі 170000 грн. та зобов»язання публічно вибачитися, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Л. О. Трегубенко