Справа №: 671/1686/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2013 року Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ніколової С.В.

при секретарі Хрупайло Т.В.,

з участю прокурорів Фіщука В.М., Федорука В.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волочиську кримінальне провадження № 22013240000000018, № 42013240310000021 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богрівка Богородчанського району Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, з середньою освітою, не працюючого, працездатного, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 410 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що будучи начальником майстерні відділу матеріально-технічного забезпечення філії військової частини А 0312 - військовою службовою особою, на яку покладались адміністративно-господарські обов'язки по управлінню військовим майном, та матеріально-відповідальною особою, переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, діючи всупереч інтересів служби, зловживаючи своїм службовим становищем на власну користь, умисно в один із днів кінця 2012 року - початку 2013 року умисно звернув на власну користь чотири змінні касети з контрольними радіоактивними джерелами альфа та бета випромінювання, а саме: «№ 11699, 91, 4П9-253», «№ 12065, 91, 2СО-533», «№ 11879, 91, 1СО-135» та «№ 11621, 91, 1П9-634», розукомплектувавши ввірений йому для зберігання прилад МКС-01Р № 729, а надалі розпорядився вказаним військовим майном на власний розсуд - таємно винісши вказані касети з території філії військової частини А 0312, привласнивши таким чином ввірене йому інше військове майно та спричинивши своїми діями матеріальні збитки державі на загальну суму 1880 грн. 40 коп., та істотну шкоду нематеріального характеру у вигляді неконтрольованого розповсюдження радіоактивних матеріалів, створення умов шкідливого впливу на життя та здоров'я людей та на навколишнє природне середовище джерелами іонізуючого випромінювання, що в подальшому могло призвести до непередбачуваних наслідків.

Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 410 КК України як привласнення іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду.

Окрім цього, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в 2004 році, будучи старшим інструктором лабораторних випробувань військової частини А0312-ІІ, знаходячись на території вказаної військової частини за адресою: м. Волочиськ, вул. Незалежності, 5, знайшов - незаконно придбав контрольне джерело радіоактивного випромінювання типу « 4СО-215» до приладу КРБ-1, яке знаходилося в стандартному (заводському) захисному контейнері з маркуванням знаку радіоактивної небезпеки, й знаючи, що для зберігання радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання) необхідно отримати спеціальний дозвіл уповноважених органів, діючи умисно, про вказаний факт нікому не повідомив та в порушення вимог ст. 23 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», зберігав вказане радіоактивне джерело випромінювання на своєму робочому місці у військовій частині за вищезазначеною адресою.

Наприкінці 2012 року - початку 2013 року ОСОБА_2, не отримавши у встановленому законом порядку дозволу уповноважених органів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав вищеописаним незаконним способом чотири змінні касети з контрольними радіоактивними джерелами альфа та бета випромінювання «№ 11699, 91, 4П9-253», «№ 12065, 91, 2СО-533», «№ 11879, 91, 1СО-135» та «№ 11621, 91, 1П9-634» до приладу МКС-01Р, які разом з контрольним джерелом типу « 4СО-215» до приладу КРБ-1 переніс до належного йому гаражного блоку АДРЕСА_2, де їх незаконно зберігав до березня 2013 року.

Наприкінці лютого 2013 року, з метою реалізації своїх злочинних намірів щодо збуту радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання) та отримання матеріальної винагороди ОСОБА_2 підшукав покупця вказаних матеріалів на ім'я ОСОБА_6.

3 березня 2013 року ОСОБА_2, діючи умисно, на автомобілі марки ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, не ставлячи останнього до відома про свої злочинні наміри, з метою подальшого незаконного збуту незаконно перевіз два джерела іонізуючого випромінювання з гаражного блоку АДРЕСА_2, до поля, розташованого з правої сторони від ґрунтової дороги, що веде до гаражного масиву колишнього Волочиського цукрового заводу, поблизу перехрестя цієї дороги з вулицею Довженка, для подальшого збуту особі на ім'я ОСОБА_6, однак вказані предмети були вилучені у ОСОБА_2 працівниками Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області в ході огляду місця події.

Цього ж дня, під час огляду належного ОСОБА_2 гаражного блоку АДРЕСА_2, виявлено та вилучено три джерела іонізуючого випромінювання, які містилися в стандартних (заводських) захисних контейнерах з маркуванням знаку радіоактивної небезпеки.

Відповідно до висновку експерта № 1-17/852 від 22.07.2013 року, предмети, вилучені 3 березня 2013 року у ОСОБА_2 під час проведення огляду місця події у м. Волочиськ Хмельницької області, а саме: джерела іонізуючого випромінювання «№ 12193, 91, 4СО-215» та «№ 11699, 91, 4П9-253» та предмети, вилучені під час огляду належного ОСОБА_2 гаражного блоку АДРЕСА_2, а саме: джерела іонізуючого випромінювання «№ 11879, 91, 1СО-135», «№ 12065, 91, 2СО-533» та «№ 11621, 91, 1П9-634» є радіоактивними матеріалами, зокрема:

- джерело іонізуючого випромінювання «№ 12193, 91, 4СО-215» є типовим закритим зразком джерела бета-випромінювання на основі радіонуклідів ⁹⁰S+⁹⁰Y;

- джерело іонізуючого випромінювання «№ 11699, 91, 4П9-253» є типовим закритим зразком джерела альфа-випромінювання на основі радіонуклідів²³⁹Pu;

- джерело іонізуючого випромінювання «№ 11879, 91, 1СО-135» є типовим закритим зразком джерела бета-випромінювання на основі радіонуклідів ⁹⁰S+⁹⁰Y;

- джерело іонізуючого випромінювання «№ 12065, 91, 2СО-533» є типовим закритим зразком джерела бета-випромінювання на основі радіонуклідів ⁹⁰S+⁹⁰Y;

- джерело іонізуючого випромінювання «№ 11621, 91, 1П9-634» є типовим закритим зразком джерела альфа-випромінювання на основі радіонуклідів ²³⁹Pu.

Крім цього, ОСОБА_2 у 2004 році, будучи старшим інструктором лабораторних випробувань військової частини А0312-ІІ, знаходячись на території вказаної військової частини за адресою: м. Волочиськ, вул. Незалежності, 5, знайшов - незаконно придбав з метою подальшого збуту скляну колбу із ртуттю металічною вагою 5,46 кг.

Знаючи, що ртуть металічна є отруйною речовиною, на зберігання якої необхідно отримати спеціальний дозвіл уповноважених органів, ОСОБА_2, діючи умисно, про вказаний факт нікому не повідомив та в порушення Порядку одержання, дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №440 від 20.06.1995 року із змінами від 26.01.1998 року № 92, зберігав вказану отруйну речовину на своєму робочому місці у військовій частині за вищевказаною адресою.

На початку 2012 року ОСОБА_2, не отримавши у встановленому законом порядку дозволу уповноважених органів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою подальшого збуту незаконно перевіз вказану отруйну речовину до належного йому гаражного блоку АДРЕСА_2, де її незаконно зберігав до березня 2013 року.

Наприкінці лютого 2013 року, з метою реалізації своїх злочинних намірів щодо збуту отруйної речовини та отримання матеріальної винагороди, ОСОБА_2 підшукав покупця вказаної отруйної речовини на ім'я ОСОБА_6.

3 березня 2013 року ОСОБА_2, діючи умисно, на автомобілі марки ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, не ставлячи останнього до відома про свої злочинні наміри, з метою подальшого незаконного збуту незаконно перевіз ртуть металічну зі свого гаражного блоку АДРЕСА_2, до поля, розташованого з правої сторони від ґрунтової дороги, що веде до гаражного масиву колишнього Волочиського цукрового заводу, поблизу перехрестя цієї дороги з вулицею Довженка, для подальшого збуту особі на ім'я ОСОБА_6, однак ємкість із ртуттю металічною була вилучена у ОСОБА_2 працівниками Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області в ході огляду місця події.

Відповідно до висновку експерта № 2164/13-34 від 20.03.2013 року, вилучена 03.03.2013 року під час огляду місця події речовина є ртуттю металічною масою 5,46 кг, яка віднесена до Переліку речовин першого класу небезпеки, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності спеціального дозволу.

Тобто, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів за ч. 1 ст. 265 КК України, а саме, у придбанні, носінні, зберіганні радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання) без передбаченого законом дозволу, за ч. 1 ст. 321 КК України обвинувачується у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту отруйної речовини, вчинених без спеціального на те дозволу.

7 листопада 2013 року між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби прокуратури Хмельницької області радником юстиції Фіщуком В.М., заступником Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері молодшим радником юстиції Федоруком В.М. та обвинуваченим ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, згідно умов якої: - обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушеннях, погоджується з його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 410 КК України; - сторони погодили міру покарання, яку має понести обвинувачений,: - за ч. 2 ст. 410 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 265 КК України у виді 2 років позбавлення волі, - за ч. 1 ст. 321 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони погодили ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Також сторонами угоди погоджено, що обвинувачений зобов'язується відшкодувати на користь держави витрати, пов'язані із проведенням експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 6006 грн. 57 коп.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 321 КК України, які є злочинами середньої тяжкості, а також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України КК України, який є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державними та суспільним інтересам. Обвинувачений свою вину у вчиненні злочинів визнає повністю, цілком розуміє права, що визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені п. 1 ч. 2 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.

Узгоджена прокурорами і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного таобставини, що пом'якшують йому покарання. Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_2 одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Також суд враховує, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, що пом'якшує йому покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу винного, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості необхідно затвердити та призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376, 468-475 КПК України, суд

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 410 КК України, укладену 7 листопада 2013 року між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби прокуратури Хмельницької області радником юстиції Фіщуком В.М., заступником Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері молодшим радником юстиції Федоруком В.М. та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.265, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 410 КК України і призначити йому покарання:

- ч. 1 ст. 265 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

- ч. 1 ст. 321 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі,

- ч. 2 ст. 410 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

До 1 грудня 2013 року ОСОБА_2 сплачує на користь держави судові витрати по справі за проведення експертиз у кримінальному провадженні у сумі 6006 грн. 57 коп.

Речові докази та документи по справі: 1) ніж, рюкзак, електронні ваги, два поліетиленових пакети, що згідно постанови від 4 березня 2013 року передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Управління СБ України у Хмельницькій області - конфіскувати; 2) паспорт НОМЕР_2 "источник радионуклидный альфа-излучения закрытый с радионуклидом плутоний - 239, предназначеный для аттестаии в качестве меры активности радионуклидов" - зберігати в матеріах кримінального провадження; 3) ртуть металічну вагою 5,46 кг, що згідно постанови від 21 березня 2013 року передана на зберігання хіміко-радіометричній лабораторії ГСР з РХЗ аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону АРЗ спеціального призначення ТУ МНС України у Хмельницькій області, знищити, шляхом утилізації відповідно до чинного законодавства; 4) вилучені 03.03.2013 у ОСОБА_2 під час проведення огляду місця події у м. Волочиськ Хмельницької області та гаражного блоку АДРЕСА_2 предмети, а саме: - «№ 12193, 91, 4СО-215» типовий закритий зразок джерела бета-випромінювання на основі радіонуклідів ⁹⁰S+⁹⁰Y; «№ 11699, 91, 4П9-253» типовий закритий зразок джерела альфа-випроміювання на основі радіонуклідів ²³⁹Pu, - «№11879, 91, 1СО-135», «№12065, 91, 2СО-533» типові закриті зразки джерел бета-випромінювання на основі радіонуклідів ⁹⁰S+⁹⁰Y; - «№11621, 91, 1П9-634» типовий закритий зразок джерела альфа-випроміювання на основі радіонуклідів ²³⁹Pu, деталь невідомого приладу або контейнера зі знаком радіоактивної небезпеки, що залишені на зберіганні в Інституті ядерних досліджень НАН України, передати філії військової частини А 0312; 5) документи, які згідно постанов від 29 серпня 2013 року приєднані до матеріалів крмиінального провадження (книга обліку джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) форма 423 на 33 арк, акт інвентаризації матеріальних засобів ремонтної майстерні (списаного майна) у військовій частині А0312-І за вих. № 86 від 21.12.10р., акт проведення позапланової інвентаризації майна, озброєння і техніки, що зберігається та експлуатується у філії військової частини А0312 вих № 335 від 01.07.2011 року, акт проведення інвентаризації списаного майна, що зберігається та експлуатується у філії військової частини А0312 вих. № 616 від 10.12.2011 року, акти інвентаризації ДІВ та РВ, які знаходяться на зберіганні в філії військової частини А0312 вих. № 316 від 17.08.2012 року, вих. № 538 від 22.12.2012 року та інвентаризаційні описи до них, паспорт на радіодозиметр МКС-01Р № 729 № ЖШІ.289.201 ПС 1989 року, акт проведення інвентаризації списаного майна, що зберігається та експлуатується у філії військової частини А0312 за вих. № 358/1 від 22.12.2012 року), зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: