СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-13638/11/0170/30

12.12.13

м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 20.03.13 у справі № 2а-13638/11/0170/30

за позовом Приватного підприємства "Едем" (вул. Васильєва, 5,Лугове,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98206)

до Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим (вул. С. Борзенко, 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Едем" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ДПІ в Ленінському районі АР Крим ДПС з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення начальника Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим № 1261/10/23-013509 на суму 23646,63 грн., в тому числі основний платіж - 18917,30 грн., штрафні санкції - 4729,33 грн., та № 1262/10/23-013510 на суму 510 грн., в тому числі штрафні санкції - 510 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20 березня 2013 р. позов задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення - рішення форми "Р" 1261/10/23-0/13509 від 19 жовтня 2011 року № 0000302301 Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим ДПС про збільшення Приватному підприємству "Едем" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18917,00 грн., штрафних санкцій - 4729,33 грн. та податкове повідомлення - рішення форми "Р" 1262/10/23-0/13510 від 19 жовтня 2011 року № 0000312301 Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим ДПС про застосування до Приватного підприємства "Едем" штрафу на суму 510,00 грн.

Також вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.03.13 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2011року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі АР Крим проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "Едем", код за ЄДРПОУ 31019446 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, про що складено акт перевірки № 842/23-1/31019446 (далі - акт перевірки).

За наслідками перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 3 п. 3.1 пп. 3.1.1, ст. 7 п. 7.2 пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8, п. 7.3, пп. 7.3.1, п. 7.4, пп. 7.4.1, ст. 8-1 пп. 8-1.7, 8-1.10, ст. 11 п. 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від03.04.1997 р. із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 24779,30 грн.

Також встановлено порушення ПП "Едем" ст. 44 п. 44.3 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. в частині незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом установлених Податковим кодексом України строків їх зберігання.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення 19 жовтня 2011 року: форми "Р" 1261/10/23-0/13509 № 0000302301 про збільшення грошового зобов'язання позивачу податку на додану вартість в сумі 18917,30 грн. із застосуванням штрафних санкцій на суму 4 729,33 грн.; форми "Р" 1262/10/23-0/13510 № 0000312301 про збільшення грошового зобов'язання позивачу з адміністративного штрафу та інших санкцій на суму 510,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган безпідставно нарахував позивачеві грошові зобов'язання, помилково встановивши порушення податкового законодавства.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З п. 3.1.2 акту перевірки вбачається, що по періодам: вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 р. відповідачем встановлено завищення сум податкового кредиту по скороченій декларації (стор. 13-14 акту), а саме: у вересні 2008 р. на 736,00 грн., у жовтні 2008 р. на 129,00 грн., в листопаді 2008 р. на суму 109,00 грн., у грудні на 7121,00 грн., в порушення ст.7 п. 7.4 пп. 7.4.5 закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Як зазначено на стор. 17 акту, перевірка проведена по представленим документам: дані бухгалтерських рахунків 361, 311, податкові накладні, первинні, платіжні документи за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011 р. Документи податкового та бухгалтерського обліку за 2 півріччя 2008 року до перевірки не надані (акт знищення документів від 16.01.2009 р.)

В процесі розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи за періоди: вересень - грудень 2008 р. скорочені декларації з податку на додану вартість, податкові накладні, платіжні доручення, виписки банку та договори.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за вересень 2008 року позивач подав до податкової інспекції 20.10.2010 року податкову декларацію за вересень 2008 р.(а.с. 31-33) у якій задекларував 736,00 грн. податкового кредиту. До цієї суми включена сума ПДВ - 2,89 грн. по податковій накладній № 300/56 від 25 вересня 2008 року, що видана ВАТ "Крименерго" та сума ПДВ - 733,33 грн. по податковій накладній № 428 від 09.09.2008 року, що видана ТОВ "Хімагромаркетинг Юг" (а.с. 34-35). Сума ПДВ -2,89 грн. сплачена позивачем 23.09.2008 року за платіжним дорученням № 117, а сума ПДВ - 733,33 грн. сплачена позивачем 12.09.2008 року за платіжним дорученням № 100, що підтверджується виписками банку.

У податковій декларації за жовтень 2008 року позивачем задекларовано 129,00 грн. податкового кредиту, до складу якого включені суми ПДВ: 61,20 грн. на підставі податкової накладної № 201/56 від 15.09.2008 р., 3,40 грн. на підставі податкової накладної № 195/56 від 20.10.2008 р., 64,09 грн. на підставі податкової накладної № 147/56 від 15.10.2008 р., що видані ВАТ "Крименерго". Суми ПДВ сплачені позивачем за платіжними дорученнями: № 115 від 12.09.208 р., № 130 від 22.10.2008 р., № 113 від 13.10.2008 р. відповідно, що підтверджується виписками банку.

У податковій декларації за листопад 2008 року позивачем задекларовано 109,00 грн. податкового кредиту, до складу якого включені суми ПДВ: 18,45 грн. на підставі податкової накладної № 254/56 від 20.11.08 р., 23,22 грн. на підставі податкової накладної № 261/56 від 21.11.2008 р., 67,49 грн. на підставі податкової накладної № 211/56 від 17.11.2008 р., виданих ВАТ "Крименерго". На підтвердження сплати ПДВ в сумі 67,49 грн. надано платіжне доручення № 122 від 10.11.2008 року, по іншим сумам ПДВ платіжних документів не надано.

Крім того, 20 листопада 2008 року Державним підприємством "Центр Державного земельного кадастру" при Держкомземі України виписана позивачу податкова накладна № 81195 на суму ПДВ 690,00 грн. згідно договору, який був укладений 06.11.2008 року позивачем з Ленінським відділом Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України на виробництво науково - технічної продукції. Сума ПДВ віднесена до податкового кредиту та відображена у додатку 2 податкової декларації з ПДВ за грудень 2008 року.

У податковій декларації за грудень 2008 року позивачем задекларовано 7121,00 грн. податкового кредиту, до складу якого включені суми ПДВ: 4170,32 грн. на підставі податкової накладної № 13948/3 від 12.09.2008 р., 2671,90 грн. на підставі податкової накладної № 11694/3 від 13.08.2008 р., виданих ТОВ "Атан Крим", а також суми ПДВ - 116,23 грн. на підставі податкової накладної № 633 від 18.12.2008 р. та 162,77 грн. на підставі податкової накладної № 307 від 31.07.2008 р., виданих ВАТ "Феодосійське хлібоприймальне підприємство". На підтвердження сплати ПДВ на суми 4170,32 грн. та 2671,90 грн. надані платіжні доручення № 76 від 28.07.2008 року та № 80 від 15.08.2008 року відповідно. Докази про сплату інших сум податку на додану вартість не надані.

В акті перевірки на стор. 18 відповідачем вказано на порушення ПП "Едем" податкового законодавства, яке виразилося у віднесенні до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 690,00 грн. по операціям з КРФДП "ЦДЗК", які не підтверджено документально, тобто не надана податкова накладна, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, а також вказано на віднесення сум податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними на суму 13267,00 грн., зокрема, за липень 2008 року - 5862,00 грн., за вересень 2008 р. - 736,00 грн., за жовтень 2008 р. - 129,00 грн., за листопад 2008 р. - 109,00 грн., за грудень 2008 р. - 6431,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникло з часу отримання ним податкових накладних у відповідні періоди від контрагентів, що ними підтверджується.

Колегією суддів безперечно встановлено, що податковий кредит сформований позивачем на підставі податкових накладних, копії яких наявні у справі.

Відповідач вірно не врахував суму за липень 2008 року - 5862,00 грн., оскільки сплинуло 1095 днів.

Отже, доводи відповідача про порушення позивачем права на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ - 8095,00 грн. що не підтверджено податковими накладними, спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, порушень з боку позивача у віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту у періоди 2008 року: вересень - 736,00 грн., жовтень - 129,00 грн., листопад - 109,00 грн., грудень - 7121, 00 грн., на суму 8095,00 грн. матеріалами справи не підтверджено, відповідачем не доведено.

Оскільки донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за 2008 рік є протиправним, пов'язане з ним донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2009 року в сумі 3227,00 грн. є також протиправним.

На стор. 5 акту, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість встановлено завищення податку на додану вартість в сумі 7545,30 грн. за період: червень 2010 року у сумі 833,34 грн., липень 2010 року у сумі 1444,39 грн., серпень 2010 року у сумі 5267,57 грн. та встановлено заниження ПДВ у січні 2009 року на суму 3277,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов з підстав порушення позивачем ст.8-1.7 ст.8-1 закону про ПДВ, яким передбачено, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інший спосіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

В акті перевірки зазначено, що до складу податкового зобов'язання в декларацію по коду - 0131 (діяльність у сфері сільського господарства) допущено факт включення позивачем сум ПДВ, нарахованих під час надання послуг по оренді складу, оренді майданчику на току для складування зерна, оренді погрузчика ТОВ "Кримська Нива", що є порушенням ст. 8-1 закону про ПДВ.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

16 липня 2010 року позивач уклав з ТОВ "Кримська Нива" договір про надання послуг з надання місць для складування зернових на асфальтному покритті зернотоку.

В цей день між сторонами договору був підписаний акт виконаних робіт № 1на суму 8666,30 грн. в т.ч. ПДВ - 1444,38 грн., згідно якого позивач надав послуги ТОВ "Кримська Нива" зі складування зерна на асфальтному покритті току, перекидання ячменю навантажувачем 2 рази, перекидання пшениці навантажувачем 1 разу, зважування машин із зерном на вагах. З зазначеного вбачається, що позивач виконував самостійно сільгоспроботи, а не надавав в оренду відповідні об'єкти, які самостійно використовувалися його контрагентом.

16 липня 2010 року позивачем виписана ТОВ "Кримська Нива" податкова накладна № 2 на суму 8666,30 грн. в т.р. ПДВ - 1444,38 грн.

25 серпня 2010 року позивач надав ТОВ "Кримська Нива" податкову накладу № 6 на суму ПДВ - 5267,57 грн., в якій вказані надані позивачем послуги: складування зерна на асфальтному покритті току, перекидання ячменю навантажувачем, зважування машин на вагах, першого очищення зерна на насіння, другого очищення зерна на насіння.

Окремо від договору, до матеріалів справи надана податкова накладна № 5 від 16 червня 2010 року, яку ПП "Едем" виписало ТОВ "Кримська Нива" на суму 5000,00 грн. в тому числі ПДВ - 833,34 грн., де вказані надані позивачем послуги з оренди поліс для складування зерна на смугах.

Режим оподаткування наданих позивачем послуг ТОВ "Кримська Нива" згідно податковим накладним, позивач вважає спеціальним, відповідач вважає загальним.

Зазначене твердження є доводом апеляційної скарги, оскільки податковий орган вважає, що такий вид діяльності позивача не вказаний у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, а тому має сплачуватися 20% ПДВ.

Колегією суддів встановлено, що у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100166436, Приватне Підприємство "Едем" є суб'єктом спеціального режиму оподаткування з 01.01.2009 року. У свідоцтві за переліком видів економічної діяльності відповідно до КВЕД 01.11.0 зазначено - вирощування зернових та технічних культур.

Згідно статті 8 п. 8-1.7 сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Як зазначено у преамбулі закону України "Про Митний тариф України" № 2371-ІІІ від 05.04.2001 р., товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)

Перелік видів діяльності, до яких застосовується спеціальний режим оподаткування, затверджено постановою КМУ від 21.01.2009 р. N 23 (із змінами та доповненнями) "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та визначено КМУ згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Згідно Постанови КМУ № 23 від 21.01.2009 р. та Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005 передбачені коди за КВЕД на які поширюються норми ст. 8-1 Закону про ПДВ, зокрема: 01.11.0 - Вирощування зернових та технічних культур, 01.41.0 - пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції, 74.14.0 - надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління.

З метою застосування статті 8-1 закону про ПДВ, послугами, супутніми сільськогосподарській продукції є послуги зазначені у ст..8-1.15.1 у абзацах:

- надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам із застосуванням сільгосптехніки, крім надання такої техніки в оренду;

- надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності 9з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту сільськогосподарської продукції, вирощеної безпосередньо таким платником податку.

Згідно пункту 2 Постанови КМУ № 23 від 21.01.2009 р., роз'яснення з питань застосування переліку, затвердженого цією постановою, надаються Міністерством аграрної політики, Державним комітетом статистики та Державною податковою адміністрацією.

У Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 зазначено, що підклас 1.41.0 включає надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом, підклас 01.11.0 включає вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння.

Отже, Постановою КМУ № 23 від 21.01.2009 р. та класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2005 передбачені види діяльності, на які розповсюджуються норми ст.8-1 Закону про ПДВ.

Зазначення в податковій накладній № 5 від 16 червня 2010 року, яку ПП "Едем" виписало ТОВ "Кримська Нива" на суму 5000,00 грн. в тому числі ПДВ - 833,34 грн., де вказані надані позивачем послуги з оренди смуг для складування зерна є по своїй суті послугою зі складування, оскільки відсутній як сам договір оренди так і його ознаки.

Таким чином, складування зерна на асфальтовому покритті току та смугах, перекидання ячменю навантажувачем, зважування машин з зерном на вагах, очистка зерна на насіння є послугами, супутніми сільськогосподарській продукції на які поширюється дія статті 8-1 закону про ПДВ в частині застосування спеціального режиму оподаткування.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта про те, що до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість включено лише один вид діяльності - вирощування зернових та технічних культур, а тому інші виробничі фактори не можуть бути об'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Такі доводи податкового органу є неспроможними, оскільки суттєвою ознакою спеціального режиму оподаткування є питома вага вартості сільськогосподарських товарів ( послуг), яка становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг).

За таких обставин, відповідачем безпідставно встановлено завищення податку на додану вартість в сумі 7545,30 грн. за період: червень 2010 року у сумі 833,34 грн., липень 2010 року у сумі 1444,39 грн., серпень 2010 року у сумі 5267,57 грн.

Перевіркою дотримання строків сплати податку на додану вартість у бюджет за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. не встановлено порушення пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 - ВР від 03.04.1997 р., та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, п. 126.1 ст. 126, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у період, що перевірявся.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно неправомірності податкового органу щодо застосування до позивача штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення ним статті 44 п. 44.3 Податкового Кодексу України, та зазначає наступне.

Відповідальність за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи передбачена у статті 121 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 121.1 ст. 121 цього Кодексу, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно ст. 44 п. 44.3 Податкового Кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Як встановлено податківцями та не заперечується позивачем, останнім до перевірки не надані бухгалтерські та податкові документи за 2 півріччя 2008 року (акт знищення документів від 16.01.2009 р.)

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України

від 20 липня 1998 р. N 41, зокрема, статей ст. ст. 287, 288, 315, 321, 325, 326 строк зберігання первинних бухгалтерських документів тимчасового зберігання складає 3 роки.

Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, наступного за роком завершення їх діловодства.

З зазначеного випливає, що позивач був зобов'язаний зберігати документи відповідно до приписів цього нормативного акту до 01.01.2012 року.

Однак, позивач, з яким погодився суд першої інстанції посилаються на те, що дії по знищенню документів були вчинені у 2009 році, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, а тому санкції застосовані бути не можуть.

Проте, санкції, визначені п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, передбачені за незбереження документів до встановленого строку, а не за їх знищення. Як вказувалося вище, строк зберігання документів за 2 півріччя 2008 року спливав 01.01.2012 року, а тому спірні правовідносини підпадали під дію норми ПК України.

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на приписи ст.58 Конституції України, оскільки до цих правовідносин вона застосована бути не може.

Таким чином, оскільки позивачем не дотримано строк зберігання первинних бухгалтерських документів, податкове повідомлення - рішення форми "Р" 1262/10/23-0/13510 № 0000312301 на суму 510,00 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів вважає необхідним змінити п.4 резолютивної частини постанови стосовно стягнення судових витрат.

Так, суд першої інстанції, вирішуючи питання про судові витрати, стягнув на користь позивача судовий збір з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з рахунків державної податкової інспекції в Ленінському районі АРК ДПС. Проте, приписами ч.1 ст.94 КАС України визначено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є об'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України...

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20 березня 2013 р. у справі № 2а-13638/11/0170/30 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" 1261/10/23-0/13509 від 19 жовтня 2011 року № 0000302301 Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим ДПС про збільшення Приватному підприємству "Едем" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18917,00 грн., штрафних санкцій - 4729,33 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Едем" (код ЄДРПОУ 31019446) розташоване по вул. Васі Васильєва, 5 в с. Лугове, Ленінського району АР Крим з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна