-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/75318/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Гончар Л.Я.,
Горбатюка С.А.,
розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним незарахування вислуги років на військовій службі для призначення пенсії у пільговому обчисленні та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА _3 звернувся з позовом до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним незарахування вислуги років на військовій службі для призначення пенсії у пільговому обчисленні та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.03.012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 року, позов задоволено. Визнано неправомірним незарахування Службою безпеки України вислуги років ОСОБА_3 на посаді курсанта Рязанського вищого повітряно-десантного командного двічі Червонопрапорного училища імені Ленінського комсомолу з 01.08.1986 року по 25.06.1990 року в пільговому обчисленні (один місяць служби за півтора місяці) для призначення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 11.12.2008 року перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії з урахуванням вислуги років на посаді курсанта Рязанського вищого повітряно-десантного командного двічі Червонопрапорного училища імені Ленінського комсомолу з 01.08.1986 року по 25.06.1990 року в пільговому обчисленні (один місяць служби за півтора місяці).
Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 згідно наказу Служби безпеки України від 14.11.2008 року №1501-о/с з 10.12.2008 року був звільнений з військової служби у запас Служби безпеки України і зарахований на військовий облік до Управління Служби безпеки України в Полтавській області.
Службою безпеки України було складено і затверджено висновок про вислугу років ОСОБА_3 на військовій службі для призначення пенсії. Згідно зазначеного висновку станом на день виключення позивача зі списків особового складу вислуга на військовій службі складала 31 рік 8 місяців 28 днів, в тому числі 22 роки 4 місяців 9 днів в календарному обчисленні.
З 11.12.2008 року ОСОБА_3 була призначена пенсія в розмірі 83 проценти від суми грошового забезпечення (50 процентів за 20 років вислуги на військовій службі + 3 проценти за кожний рік з 11 років вислуги понад 20 років).
З 01.08.1986 року по 25.06.1990 року позивач проходив навчання, був курсантом у Рязанському вищому повітряно-десантному командному двічі Червонопрапорному училищі імені Ленінського комсомолу.
Згідно наданої Рязанським вищим повітряно-десантним командним двічі Червонопрапорним училищем імені Ленінського комсомолу довідки від 02.09.1997 року №303 під час проходження навчання в училищі з 1986 року по 1990 рік ОСОБА_3 систематично здійснювались парашутні стрибки - по 7 парашутних стрибків щорічно. У вказаний період програма стрибків з парашутом була установлена у кількості 6 (шести) за рік.
05.06.1990 року ОСОБА_3 згідно наказу командира військової частини №25953 №61 присвоєно звання інструктора парашутно-десантної підготовки, про що видане відповідне посвідчення НОМЕР_1.
Позивачем оскаржується відмова у перерахунку пенсії з урахуванням вислуги років за період з 01.08.1986 року по 25.06.1990 року за пільговим обчисленням.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_3 під час проходження військової служби на посаді курсанту Рязанського вищого повітряно-десантного командного двічі Червонопрапорного училища імені Ленінського комсомолу з 01.08.1986 року по 25.06.1990 року систематично здійснював парашутні стрибки щорічно. У відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" та Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 року №1290 "Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомогу цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям", зазначена обставина є підставою для зарахування терміну проходження позивачем військової служби на посаді курсанту за вказаний період для призначення пенсії в пільговому обчисленні.
Колегія суддів з такими висновками не погоджується, виходячи з такого.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992оку N 2262-XII передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно ч. 2, 3 ст. 17 Закону N 2262-XII, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Законом України №2262-ХІІ, зокрема статтею 17-1, передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обчислення вислуги років за вказаний період ОСОБА_3, звільненого у запас з військової служби, врегульований постановою Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 року №1290 "Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомогу цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям".
Відповідно до вимог абзацу восьмого підпункту "г" пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР №1290, у вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовкам надстрокової служби зараховується на пільгових умовах один місяць за півтора місяці на посадах, виконання обов'язків на яких пов'язано з систематичним здійсненням стрибків з парашутом: у повітряно-десантних військах і військово-десантних об'єднаннях Комитету державної безпеки СРСР, Військово-Повітряних Силах та авіації інших видів Збройних Сил СРСР, частинах спеціального призначення і військово-навчальних закладах, що здійснюють підготовку офіцерів для повітряно-десантних військ - з 1 жовтня 1967 року.
Проте, позивач у період з 01.08.1986 року по 25.06.1990 року проходив навчання, був курсантом, тобто був військовослужбовцем строкової, а не надстрокової служби та не займав посад у Рязанському вищому повітряно-десантному командному двічі Червонопрапорному училищі імені Ленінського комсомолу. У зв'язку з цим пункт 2 постанови Ради Міністрів СРСР №1290 не поширюється на період проходження навчання ОСОБА_3 з 01.08.1986 року по 25.06.1990 року.
З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.
Керуючись ст. 220, 222, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційні скарги Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 року у цій справі скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним незарахування вислуги років на військовій службі для призначення пенсії у пільговому обчисленні та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
скопійовано
-
скопійовано
-
