Справа № 454/1263/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

при секретарі Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою фермерського господарства «ОСОБА_5» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з участю третіх осіб відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області, Сокальської районної державної адміністрації, Опільської сільської ради та ОСОБА_5 про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку та повернення земельних ділянок в користування фермерського господарства «ОСОБА_5»,

в с т а н о в и в:

Позивач ФГ «ОСОБА_5» звернулось в суд із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку та повернення земельних ділянок в користування фермерського господарства вказавши, що на підставі рішення Сокальської районної ради народних депутатів Сокальського району Львівської області від 17.12.1993р. на території Опільської сільської ради, за межами населеного пункту, третій особі ОСОБА_5, майбутньому засновнику фермерського господарства, виділено земельну ділянку площею 11,99 га з числа земель сільськогосподарських угідь для ведення селянського (фермерського) господарства та видано Державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою. 14.12.1994р. ОСОБА_5 зареєстровано юридичну особу «Фермерське господарство ОСОБА_5», єдиним засновником та членом якого вона і була. З 24.10.2003р. учасником фермерського господарства стала дочка засновника ОСОБА_7, а відповідно до змін статуту від 20.12.2007р. ще й відповідачі ОСОБА_3 - зять засновниці і ОСОБА_1 - сваха засновниці. Згідно змін до статуту від 21.07.2008р. членами фермерського господарства також стали інші родичі, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_8. З 21.07.2008р. по 15.03.2013р. головою фермерського господарства була ОСОБА_7 - донька засновниці. Згідно із змінами, внесеними в статут фермерського господарства від 15.03.2013р., головою фермерського господарства знову стала ОСОБА_5, а всі інші члени фермерського господарства були виведені із його складу. У зв'язку із цим, єдиним засновником, членом та головою господарства на цей час є третя особа по справі ОСОБА_5 Фермерське господарство створювалося в 1994 році відповідно до Закону України «Про селянське (фермерське) господарство, який втратив чинність з прийняттям Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003р. Статею 3 цього Закону від 19.06.2003р., врегульовано те, хто може бути членом фермерського господарства. Зокрема, згідно ч. 1 цієї статті, членами фермерського господарства могли бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. В цій же частині статті вказувалося, що членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Таке трактування того, хто може бути членом фермерського господарство існувало до 2009 року, тобто до часу, коли Законом №1661-VI (1661017) від 21.10.2009р., були внесені зміни у ст. 3 вищевказаного ЗУ «Про фермерське господарство», шляхом доповнення цієї статті частиною третьою, якою заоконодавець уточнив хто для цих правовідносин може бути членом сім'ї та родичем голови фермерського господарства, а від так можуть бути членом фермерського господарства. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону в редакції від 21.10.2009р., для цілей цього закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства віднесено дружину (чоловіка), батьків, дітей, бабу, діда, прабабу, прадіда, внуків, правнуків, мачуху, вітчима, падчерицю, пасинка, рідних та двоюрідних братів та сестер, дядька, тітку, племінника, як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищевказаними членами сім'ї та родичами (батьків такої особи та батьків чоловіка або дружини, її чоловіка або дружина, дітей як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлених ними дітей). Згідно п. 3.3. Статуту фермерського господарства в редакції від 20.12.2007р., яка діє до сьогоднішнього дня, членами господарства можуть бути подружжя, їх батьки, їх діти, які досягли 14-річного віку, та інші родичі, які виявили добровільне бажання об"єднатися для роботи в господарстві. Тобто, відповідно до Статуту, на сьогоднішній день, діє редакція названої норми стосовно того, хто може бути членом фермерського господарства, аналогічна, яка передбачалася ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство» від 19.06.2003р., до внесення в цю статтю змін Законом від 21.10.2009р. Як видно із статуту господарства, усі четверо відповідачів стали його членами ще під час дії старої редакції ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство» тобто в час, коли законодавець ще не уточнив хто може бути членом сім'ї та родичем голови фермерського господарства, а від так можуть бути членами фермерського господарства. В свою чергу, відповідачі згідно ст. ст. 13, 32 Земельного кодексу України скористалися правом одержання безоплатно у приватну власність земельних ділянок наданих їм у користування. Розпорядженням голови Сокальської РДА від 03.12.2008р. № 613 всім членам фермерського господарства: ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність в розмірі земельної частки (паю) по Опільській сільській раді за рахунок земель «Фермерського господарства ОСОБА_5». До цього, розпорядженням голови Сокальської РДА від 11.12.2003р. №719 такий дозвіл надано ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Опільська сільська рада своїм рішенням № 420 від 21.10.2010р. погодила цю технічну документацію на відведення їм земельних часток (паїв). Розпорядженням голови Сокальської РДА від 22.04.2011р. №233 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, голові та членам фермерського господарства «ОСОБА_5» по Опільській сільській раді загальною площею сільськогосподарських угідь - 11,9551 га, в тому числі, ріллі - 11,9551 га у фізичних гектарах, яку погодило Управління Держкомзему в Сокальському районі. Згідно п. 3 цього розпорядженням голови Сокальської РДА, вирішено надати всім тодішнім членам фермерського господарства, в тому числі і відповідачам державні акти на право власності на землю в розмірі земельних часток (паїв) по Опільській сільській раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства «ОСОБА_5» загальною площею сільськогосподарських угідь -111.9551 га, в тому числі рілля - 11,9551 га, а саме: ОСОБА_5, загальною площею - 1,7225га.; ОСОБА_4 - 1,9485га; ОСОБА_8 - 1,6539 га; ОСОБА_2 - 1,5980 га; ОСОБА_7 - 1,5437га; ОСОБА_3 - 1,5950 га; ОСОБА_1 - 1,8935 га. На підставі цього розпорядження голови Сокальської РДА із земель, що були в користуванні фермерського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,99 га для ведення селянського (фермерського) господарства, з числа земель сільськогосподарських угідь, 01.02.2012р. відповідачам видані Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у вищевказаних розмірах. Дані Державні акти на право приватної власності на землю підлягають визнанню недійсними у зв'язку з тим, що на момент їх видачі у 2012 році ОСОБА_4, відповідно до діючої на цей час редакції ст. З ЗУ «Про фермерське господарство» вже не міг відноситися до категорії родичів голови фермерського господарства, а від так, не міг бути членом фермерського господарства і набувати у зв'язку з цим безоплатно у приватну власність земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), як член фермерського господарства. Крім цого, у 2-ому та 4-ому кварталах 2008 року він отримував дохід від роботи у фермерському господарстві, в той час, як відповідно до п. 3.4 Статут та ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство», членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). ОСОБА_4 є рідним братом зятя голови фермерського господарств ОСОБА_5 - ОСОБА_3 Згідно ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство» в старій редакції, на момент прийняття його у члени господарства у 2008 році, ОСОБА_4 міг бути членом господарства і законно ним став та претендувати на отримання у приватну власність земельної ділянки із числа земель, що знаходилися в користуванні фермерського господарства. В той же час, згідно ст. 3 цього Закону в редакції від 21.10.2009р. він вже не міг відноситися до категорії родичів голови фермерського господарства, а тому не міг бути членом фермерського господарства і набути у зв'язку з цим безоплатно у приватну власність земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), як член фермерського господарства, у 2012 році. Тому, позивачем і ставиться вимога про визнання недійсним виданого йому Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку в розмірі 1.9485 га. як члену фермерського господарства, з поверненням цієї земельної ділянки в користування господарства. Незважаючи на те, що всі інші відповідачі ОСОБА_3 - зять голови господарства, ОСОБА_1 - мати зятя, ОСОБА_2 - брат і відповідно до старої та нової редакцій ст. 3 Закону, знаходяться в родинних стосунках із головою фермерського господарства, а від так могли і можуть бути членам фермерського господарства та могли набувати у 2012 році безоплатно у приватну власність земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), як члени фермерського господарства, їхні Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки також підлягають визнанню недійсними у зв'язку з тим, що в 2007-2008 р.р. вони отримували дохід від роботи у фермерському господарстві. Зокрема, у 2007 році ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одержали від фермерського господарства дохід у вигляді отриманих коштів. В 2008 році, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також отримували дохід від фермерського господарства. Вважає, що внаслідок передачі з порушенням законодавства земельних ділянок, які знаходилася в користуванні фермерського господарства, у приватну власність відповідачам, з видачею їм Державних актів на право власності на ці земельні ділянки, було порушено право фермерського господарства на володіння та користування цими земельними ділянками, а тому ці Державні акти підлягають визнанню недійсними з поверненням земельних ділянок у користування фермерського господарства. Просить суд ухвалити рішення яким визнати недійсними Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,8935 га, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_1; Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,5980га, кадастровий номер НОМЕР_2, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_2; Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,5950га. кадастровий номер НОМЕР_3, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_3; Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,9485га. кадастровий номер НОМЕР_4, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_4. А також просить повернути в користування «Фермерського господарства ОСОБА_5», вищевказані земельні ділянки, передані у власність відповідачам.

У поясненні на позовну заяву відповідач ОСОБА_4 вказав, що є рідним братом зятя голови фермерського господарства - ОСОБА_3 Вважає, що став членом фермерського господарства законно, оскільки діюче на цей час законодавство не забороняло йому цього. Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку йому видано 01.02.2012 року, в той час коли законодавством роз'яснено хто може бути членом фермерського господарства. Згідно до цих змін, він дійсно вже не міг бути членом фермерського господарства, а тому погоджується із вказаними у позовній заяві обставинами. Також підтверджує факт отримання в 2008 році доходу від роботи у фермерському господарстві. Позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

В поясненні на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 вказав, що заперечує щодо задоволення позову оскільки членом фермерського господарства він став правомірно. Фактично єдиною підставою для визнання недійсним його Державного акту на земельну ділянку є те, що він в період 2008 року отримував дохід від роботи у господарстві будучи його членом. Його не виключено із членів фермерського господарства, не вносились відповідні зміни і до статуту господарства. Державний акт йому видано в період, коли він правомірно був членом господарства і згідно порядку визначеного законом мав право на його отримання. Просить у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 вказала, що на момент її вступу в члени ФГ «ОСОБА_5» жодного порушення чинного на той час законодавства, в тому числі ЗУ «Про фермерське господарство» не було. Вказує, що законно і добросовісно стала членом фермерського господарства, як родичка голови господарства, оскільки її син одружився на дочці засновниці та голови господарства. Однак підтверджує те, що в 2007р. та 2008р. отримувала дохід від господарства, але це було ще до того, як було затверджено документацію із землеустрою щодо передачі їй земельної ділянки. Законодавець прив'язав можливість члена фермерського господарства на отримання земельної ділянки у власність саме з фактом перебування його у членстві цього господарства, а отримання доходу від роботи у господарстві не має жодного відношення до реалізації ним права на отримання у власність землі. З березня 2013 року вона вийшла із членів фермерського господарства. Позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову.

В поясненні на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 вказав, що будучи членом фермерського господарства в 2012 році він отримав Державний акт на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5980га. Підтверджує те, що в 2008 році отримував дохід будучи членом господарства, однак про дану заборону він нічого не знав. Оскільки отримання доходу в фермерському господарстві було незаконним, тому позов він визнає та просить задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить задовольнити, в обґрунтування надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково повідомив, що отримання відповідачами в 2012 році Державних актів на право власності на землю, суперечило діючому законодавству, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3, який одночасно є представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, повідомив, що внаслідок отримання доходу від діяльності у господарстві не мали права бути його членами та одержати земельні ділянки із числа земель господарства, тому не заперечує щодо задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, вказав, що отримуючи дохід від роботи у товаристві ОСОБА_2 не мав права бути членом господарства, відповідно і отримати земельну ділянку із земель господарства.

Представник третьої особи відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області Романюк П.Д. в судовому засіданні повідомив, що законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин дозволяло відповідачам одержати у власність землі господарства, а тому вирішення даного позову покладає на розсуд суду.

Представник третьої особи Сокальської РДА в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неявки.

Представник третьої особи Опільської сільської ради в судове засідання не прибув, не повідомивши суд про причину неявки.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримала, просить задовольнити, повідомила, що Державні акти на право власності на земельні ділянки видані відповідачам неправомірно, отже їх слід визнати недійсними.

Вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 31 Земельного кодексу України, громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно ч.1 ст. 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство», визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Із дослідженої копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 370618, встановлено, що в 14.12.1994 році проведено державну реєстрацію фермерського господарства ОСОБА_5.

Згідно копії розпорядження голови Сокальської РДА №719 від 11.12.2003 року, зокрема ОСОБА_5, як голові фермерського господарства надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) та на умовах оренди для ведення фермерського господарства.

З копії Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_5, встановлено, що ОСОБА_5 надано у постійне користування земельну ділянку площею 11,99га, що розташована на території Опільської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

Із копії статуту ФГ «ОСОБА_5», із змінами від 20.12.2007р., згідно п.3.2. якого засновником господарства є ОСОБА_5. Пунктом 3.3. статуту визначено, що членами господарства можуть бути подружжя, їх батьки, їх діти, які досягли 14-річного віку, та інші родичі, які виявили добровільне бажання об»єднатися для роботи в господарстві. Пунктом 3.6. статуту визначено, що членами господарства є: ОСОБА_7 - дочка; ОСОБА_3 - зять; ОСОБА_1 - сваха.

Відповідно до змін внесених у статут ФГ «ОСОБА_5» від 21.07.2008р., визначено, що головою господарства є ОСОБА_7. Згідно п.3.6. членами господарства є: ОСОБА_7 - дочка; ОСОБА_3 - зять; ОСОБА_1 - сваха; ОСОБА_4 - племінник; ОСОБА_2 - брат; ОСОБА_8 - внук.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» в редакції від 19.06.2003р., яка діяла на час виникнення спірних правововідносин, визначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Таким чином, на час вступу відповідачів у члени фермерського господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - 20.12.2007р., а також ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - 21.07.2008р., що стверджується відповідними змінами у статут господарства, законодавцем не обмежувалось їх права бути членами фермерського господарства.

Із розпорядження голови Сокальської РДА №233 від 22.04.2011 року, встановлено, що таким вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, голови та членів ФГ «ОСОБА_5» по Опільській сільській раді загальною площею угідь 11,9551га. Видати ОСОБА_5 Державний акт на право власності на землю в розмірі земельної частки (паю) із земель ФГ «ОСОБА_5» загальною площею 1,7225га. Також видати Державні акти на право власності на землю в розмірі часток (паїв) із земель ФГ «ОСОБА_5»: ОСОБА_4 - 1,9485га., ОСОБА_8 - 1,6539га., ОСОБА_2 - 1,5980га., ОСОБА_7 - 1,5437га., ОСОБА_3 - 1,5950га., ОСОБА_1 - 1,8935га..

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 01.02.2012 року, встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 1,8935га., що розташована на території Опільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 від 01.02.2012 року, встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 1,5950га., що розташована на території Опільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 від 01.02.2012 року, встановлено, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 1,9485га., що розташована на території Опільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 від 01.02.2012 року, встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 1,5980га., що розташована на території Опільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В свою чергу, Законом №1661-VІ від 21.10.2009р. ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство» доповнено ч. 3, в якій зазначено, що для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Таким чином, відповідач ОСОБА_4, який є рідним братом зятя голови фермерського господарства, згідно даної редакції Закону вже не міг відноситися до категорії родичів голови фермерського господарства.

Разом з тим, відповідно до ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 3 ст. 5 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно ч.4 ст. 2 ЦПК України, закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно, дана підстава визнання недійсним Державного акту на право власності на землю відповідача ОСОБА_4 не може бути взятою до уваги, оскільки прийнятий новий Закон, який звужує його права не може застосовуватися у даних правовідносинах.

Із досліджених копій трудових книжок на ім»я ОСОБА_1 (без номера), ОСОБА_3 серії НОМЕР_10, ОСОБА_4 серії НОМЕР_11, встановлено, що у таких відсутні записи щодо трудових відносин із фермерським господарством «ОСОБА_5».

В свою чергу, твердження позивача про одержання відповідачами, як членами фермерського господарства доходу від діяльності господарства та їх праця у господарстві за трудовим договором не здобуло свого підтвердження в ході розгляду справи, як дослідженими копіями трудових книжок відповідачів, їх пояснень та матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, судом забезпечено всі умови для всебічного і повного з'ясуванню обставин справи, однак дане твердження сторонами не спростовано.

Таким чином, суд не може прийняти визнання позову відповідачами з підстав їх праці у господарстві за трудовим договором, оскільки свого підтвердження це не здобуло, прийняття судом визнання позову відповідачами суперечитиме вимогам закону.

Виходячи із вищенаведеного, в ході розгляду справи не встановлено підстав для визнання недійсними Державних актів відповідачів, відповідно у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку розміром 1,8935га, виданого 01.02.2012р. ОСОБА_1, Державного акту на земельну ділянку розміром 1,5980га, виданого 01.02.2012р. ОСОБА_2 Державного акту на земельну ділянку розміром 1,5950га., виданого 01.02.2012р. ОСОБА_3, Державного акту на земельну ділянку розміром 1,9485га. виданого 01.02.2012р. ОСОБА_4, а також повернення в користування «Фермерського господарства ОСОБА_5», земельних ділянок переданих у власність відповідачів, суд відмовляє.

В свою чергу, згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 19.03.2010 року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Таким чином, позивач звертаючись до суд із даним позовом обрав невірний спосіб захисту прав, оскільки ставлячи вимогу про визнання недійсним Державних актів відповідачів, він не порушує питання визнання недійсним розпорядження Сокальської РДА від 22.04.2012 року, яке слугувало підставою для видачі оспорюваних Державних актів.

Керуючись ст.ст. 10,60,212 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,8935га, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_1, Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,5980га, кадастровий номер НОМЕР_2, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_2, Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,5950га. кадастровий номер НОМЕР_3, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_3, Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,9485га. кадастровий номер НОМЕР_4, виданий 01.02.2012р. ОСОБА_4, а також про повернення в користування «Фермерського господарства ОСОБА_5», даних земельних ділянок, переданих у власність відповідачам - відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: М. Я. Адамович