РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/2234/13-ц

Провадження № 2/390/673/13

"19" грудня 2013 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Квітки О.О.,

при секретарі – Шматковій А.І.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства ОСОБА_4, в особі голови ОСОБА_4, про розірвання договору оренди землі,

встановив:

Позивач звернувся до відповідача із позовом, в якому просив винести судове рішення, яким договір оренди землі, укладений 29 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ФГ Рибінського ОСОБА_5, в особі голови ОСОБА_4, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 28 вересня 2012 року розірвати, судові витрати стягнути із відповідача. В обґрунтування позову зазначив, що жодного разу після підписання договору відповідач не сплачував йому орендну плату у повному обсязі, посилаючись на не врожайність, на економічну кризу в країні, нестабільність свого матеріального стану. У 2012 році відповідач зовсім не сплатив йому орендної плати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив позов задовольнити, пояснив суду, що у 2009 році уклав договір оренди земельної ділянки із ФГ «Рибінського». Цей договір в управлінні Держкомзему був зареєстрований лише в 2012 році. Зазначив, що в 2013 році не повністю отримав орендну плату, лише отримав цукор від орендаря. В 2012 році він отримав від орендаря пшеницю 600 кг, за яку розписався у відомості за 2012 рік. Підписи у інших відомостях, які надані представником позивача, він ставив на вимогу осіб, які видавали орендну плату. Довіреність матері чи іншим особам отримувати плату за земельну ділянку він не надавав. Він не пам’ятає, чи отримував він орендну плату інших разів. Він допускає, що за нього могла розписатися його матір, проте він ні її, ні інших осіб не уповноважував забирати орендну плату із фермерського господарства.

Представник позивача ОСОБА_2 просив задовольнити позов. В судовому засіданні пояснив, що 29 жовтня 2009 року позивач уклав договір оренди землі із ФГ «Рибінського» та передав в оренду земельну ділянку, яка його належить на праві власності. Відповідач запевнив позивача, що в найкоротший термін зареєструє вказаний договір. Після підписання позивач почав користуватися земельною ділянкою ОСОБА_1. При підписанні договору в 2009 році ОСОБА_1В не розраховував на те, що реєстрація договору відбудеться лише у 2012 році. У зв’язку з цим, просить розірвати договір оренди землі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 заперечив проти позову. Зазначив, що позивач просить розірвати договір 2012 року, обґрунтовуючи позовні вимоги посиланням на невиконання відповідачем своїх обов’язків. Хоча договір підписано ще 29.10.2009, однак його державна реєстрація відбулась лише 28.09.2012, тобто відповідач не міг порушити свої зобов’язання за договором 2012 року в 2010-2012 роках, оскільки договір набув чинності лише 28.09.2012. Протягом 2010-2011 років, а також до 28.09.2012 договір не пройшов процедуру державної реєстрації, а тому не породжував для сторін жодні права та обов’язки, що стосуються правовідносин оренди землі. Посилання про несплату позивачем орендної плати є надуманими, оскільки орендна плата виплачувалась іншим членам сім’ї орендодавця. Вважає, що підстави для розірвання договору 2012 року відсутні.

Допитана як свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що не знає як її син – ОСОБА_1 отримував орендну плату, він до неї із проханнями отримувати орендну плату не звертався, доручення від нього на отримання орендної плати вона не отримувала. У відомостях вона ставила підписи там, де їй вказували комірники.

Допитаний як свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що працює комірником у фермерському господарстві ОСОБА_4. Від ОСОБА_1 їй доручення на отримання його плати за оренду землі не надходило. Одного разу ОСОБА_1 отримував орендну плату за земельний пай разом зі своєю матір’ю ОСОБА_6.

Допитаний як свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що працює водієм у фермерському господарстві ОСОБА_4, на автомобілі «КАМАЗ». Навесні 2012 року завозив до будинку господарства 5 тон кукурудзи.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що працює водієм у фермерському господарстві ОСОБА_4 6 років. Постійно розвозить орендну плату орендодавцям.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Статтями 11, 60, 212 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, за допомогою належних та допустимих доказів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ФГ Рибінського ОСОБА_5 укладено договір оренди землі 29.10.2009. Об’єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 7,12 га. Вказаний зареєстровано в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 28 вересня 2012 року (а.с. 5-6). В акті приймання передачі об’єкта оренди від 28.09.2012 зазначено, що згідно із договором оренди землі зареєстрованого в управлінні Держкомзему від 28.09.2012 № 352250004004646 у Кіровоградському районі. Орендодавець передає, а орендар приймає об’єкт оренди зазначений в пунктах 1.2. договору оренди землі. Земельна ділянка передається за умови використання її за цільовим призначенням зазначеним в пункті 5 цього договору оренди землі. Земельна ділянка передається в стані, який є повністю придатний для використання її за цільовим призначенням (а.с.7).

В акті визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 28.09.2012 зазначено, що проведено погодження в натурі меж земельної ділянки площею 7,12 га, на умовах оренди строком на 5 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР № 055594 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,12 га у межах згідно із планом (а.с.9).

У відомостях та накладних на видачу сільськогосподарських культур за оренду земельного паю за 2010, 2011, 2012 роки зазначено вид культур та кількість, які отримали орендодавці за вказані роки як орендну плату (а.с.21-45, 57-86).

Заступник директора Аграрної біржі у своїй відповіді від 16.12.2013 надав середньозважені біржові ціни на сільськогосподарські культури (а.с.118-119).

Згідно із ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

В ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 17 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди і не можуть суперечить діючому на час укладення договору законодавству.

У ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди підлягають задоволенню тільки в разі систематичного невиконання орендарем обов’язків, передбачених ст.ст.24, 25 вищезазначеного закону та умовами договору оренди, несплати орендної плати в установлений договором строк.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 визнав, що в 2012 році він отримав від орендаря 600 кг пшениці, а тому посилання в позовній заяві про те, що позивачем взагалі не отримувалася орендна плата за 2012 рік спростував сам позивач ОСОБА_1

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 09.07.2009, яка діяла на момент укладення договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 06.09.2012, яка діяла на момент реєстрації обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

В пункті 6.1. договору оренди землі від 29.10.2009 зазначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. У цьому ж договорі вказано, що договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 28.09.2012. В акті приймання-передачі об’єкта оренди із підписами орендодавця та орендаря вказана дата 28.09.2012.

Виходячи з цього, суд вважає, що орендар відносини оренди земельної ділянки розпочалися із часу підписання акту приймання-передачі об’єкта оренди.

Відповідно до зібраних по справі письмових доказів та пояснень позивача судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 за 2012 рік в рахунок орендної плати видано фермерським господарством 600 кг пшениці. Зазначені обставини не свідчать про систематичне невиконання орендарем обов'язків по виплаті орендної плати.

Таким чином, позивачем не було доведено систематичне невиконання відповідачем обов'язків по виплаті орендної плати, передбачених умовами розділу 4 договору оренди землі, а тому підстав для задоволення позовних вимог у суду немає.

Так як судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, суд відмовляє і у стягненні з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 14, 526, 792 ЦК України, ст.ст. 17, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 09.07.2009, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 06.09.2012, керуючись ст.ст.10, 11,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства ОСОБА_4, в особі голови ОСОБА_4, про розірвання договору оренди землі залишити без задовольняння.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_10