АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження : 22-ц/790/7468/13 Головуючий 1-ї інстанції - Наумової С.М.

Справа №638/6326/13-ц Доповідач - Борова С.А.

Категорія: спадкові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Борової С.А.,

суддів - Крилової Т.Г., Маміної О.В.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами Десятої Харківської нотаріальної контори, ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Десятої Харківської нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконним відкриття спадкової справи №146/10 від 16.03.2010 року., -

в с т а н о в и л а:

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконним відкриття Десятої Харківської нотаріальної контори спадкової справи після смерті ОСОБА_3 № 146/10 від 16.03.2010 року об 11 год. 20 хв. за заявою ОСОБА_1.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Десята Харківська нотаріальна контора, ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких просять прийняти нове рішення, яким рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 р. скасувати, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вони підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Проте на порушення вимог ст. 212, 213, 214 ЦПК України суд належним чином доводів сторін не перевірив, не встановив характер правовідносин, що виникли між сторонами, норми права, якими вони регулюються, не дав належної правової оцінки зібраним доказам.

Судова колегія приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

До такого висновку судова колегія прийшла виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3.

03.03.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до Десятої ХДНК з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3. Оскільки для прийняття такої заяви заявник не мав у наявності весь пакет документів, заява не була прийнята та зроблені відповідні запити.

16.03.2010 р. до нотаріуса Кривинець А.А. звернувся гр. ОСОБА_1, з заявою для прийняття спадщини після ОСОБА_5 за заповітом, посвідченим 06.06.2000 р. Десятою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстром №1-873, нотаріус ОСОБА_6

Оскільки ОСОБА_1 мав при собі усі необхідна документи, нотаріус у цей же день об 11 год. 20 хвилин відкрила спадкову справу № 146/10.

До цього об 11 год. 02. хв. сформувала витяг зі спадкового реєстру №23147734 щодо посвідчення 06.06.2000 р. Десятою ХНДК на нотаріальному бланку серія АВК №252866 заповіту ОСОБА_5 ( № 8212039 у спадковому реєстрі) і місця його зберігання.

16.03.2010 року об 11:02 державний нотаріус Кривинець А.А. сформувала Витяг зі Спадкового реєстру № 23147734 щодо відсутності у Спадковому реєстрі спадкових справ ОСОБА_5 та ОСОБА_7

16.03.2010 року об 11:04:15 державний нотаріус Кривинець А.А. одержала з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів інформацію, згідно якої нотаріальний бланк Серія АВК № 252866 був отриманий 23.03.2000 року Балаклійською державною нотаріальною конторою

16.03.2010 року об 12:16 державний нотаріус Кривинець А.А. сформувала Витяг № 23150466 про реєстрацію у спадковому реєстрі за № 49026587 спадкової справи № 146/10 ОСОБА_5 не маючи підтвердження (інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів) про отримання Десятою ХДНК спеціального бланку нотаріального документу серія АВК № 252866.

Державний нотаріус Кривинець А.А. отримала Інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів № 20818800 від 16.03.2010 року лише о 16:16:34.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на час відкриття спадкової справи за заявою ОСОБА_1 державний нотаріус Кривинець А.А. на 16.03.2010 року 11:04:15 (індентефікатор 20787494) відповідно до довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, згідно якої нотаріальний бланк серія АВК № 252866 був отриманий 23.03.2000 року Балаклійською ДНК, а також про відсутність 16.03.2010 року об 11:20 інформації про отримання і витрачання Десятою ХДНК спеціального бланку нотаріального документу серії АВК № 252866 - не мала законного права на відкриття спадкової справи за № 146/10. Оскільки згідно п.231 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за №283/8882, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України від 24.05.2004 р. №40/5, від 07.04.2005 р. №33/5, від 15.08.2005 р. №88/5, від28.12.2006 р. №110/5, від 28.12.2006 р. №111/5, від 29.08.2007 р. №703/5, від 19.11.2007 р. №1101/5, від 25.07.2008 р. №1295/5, від 7.10.2008 р. №1789/5, від 15.06.2009 р. №1062/5, нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ та алфавітна книга спадкових справ.

У книзі обліку спадкових справ реєструються: заяви про прийняття спадщини; заява про відкликання заяви про прийняття спадщини; заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування тощо. На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім'я померлого.

При заведені спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийняття заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби - вимагає цю справу для подальшого провадження.

Згідно вищевказаної «Інструкції» учинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Також нотаріуси керуються у своїй діяльності Законом України "Про нотаріат".

Вважав, що при проведенні нотаріальної дії щодо відкриття спадкової справи нотаріусом були порушені вищезазначені вимоги Інструкції та ст. 7 Закону.

Зазначений висновок суду є помилковим, оскільки прийняття заяви від особи, яка вважає себе спадкоємцем та відкриття спадкової справи не є нотаріальною дією у розумінні глави 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та ст. 34 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного судочинства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у передбачений законом спосіб.

Як матеріалами справи, так і у судовому засіданні ні позивач, ні його представник не змогли пояснити, які права ОСОБА_2 порушені відкриттям спадкової справи без отримання відповідних данних з реєстру. Главою 10 ч. 2.7. Інструкції передбачено, що при встановленні факту одночасного відкриття декількох спадкових справ (наприклад, за місцем проживання спадкодавця і за місцезнаходженням спадкового майна), спадкові справи, відкриті з порушенням вимог статті 1221 Цивільного кодексу України, повинні бути передані за належністю нотаріусу, до компетенції якого входить ведення цієї спадкової справи.

2.8. У справах нотаріуса, який передає спадкову справу за належністю, залишається на зберіганні копія спадкової справи з примірником супровідного листа та повідомленням оператора поштового зв'язку, а у разі передачі спадкової справи кур'єром - відмітка нотаріуса про одержання спадкової справи у Розносній книзі для місцевої кореспонденції.

2.9. Нотаріус, який одержав спадкову справу, що була направлена йому за належністю, реєструє її згідно з цим Порядком.

Якщо таким нотаріусом уже було заведено спадкову справу до майна зазначеного спадкодавця, то при одержанні спадкової справи від іншого нотаріуса він реєструє її у Журналі реєстрації вхідних документів і підшиває до основної спадкової справи.

Тобто зазначене вказує на можливість заведення кількох спадкових справ, що не позбавляє можливості інших спадкоємців подати заяву про прийняття спадщини та при цьому не порушуються будь-які права спадкоємця.

Таким чином, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом свого порушеного права у непередбачений для нього чинним законодавством спосіб.

Зазначеного суд першої інстанції не врахував, та помилково прийшов до висновку про задоволення позову .

При таких обставинах рішення суду згідно зі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовляє, оскільки порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319ЦПК України, судова колегія,-

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги Десятої Харківської нотаріальної контори, ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 жовтня 2013 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді :