ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року

м . Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Бондарчук О.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Острозької районної ради, третя особа - ПАТ "Волинь-Цемент", про визнання протиправним та скасування рішення Острозької районної ради №267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки ОСОБА_5 родовища глини",

встановив:

ОСОБА _4 звернулася з позовом до Острозької районної ради про визнання протиправними та скасування рішення Острозької районної ради № 267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки ОСОБА_5 родовища глини", мотивуючи свою заяву тим, що дане рішення порушує її права як власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення на користування та розпорядження її власністю, так як згоди на проведення будь-яких робіт відповідачем або ж викуп своєї земельної ділянки для ВАТ "Волинь-Цемент" вона не давала.

Вважає, що Острозька районна рада перевищила свої повноваження та порушила регламент роботи, так як в даному випадку рішення могла прийняти лише Милятинська сільська рада.

Посилаючись на вимоги закону “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” (№1559-VI) від 17.11.2009 року зазначила, що питання про узгодження клопотання про надання користування чи погодження видачі спеціального дозволу із землевласниками не проводилось, що є підставою для скасування рішення Острозької районної ради № 267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент".

В судовому засіданні представник позивачки її позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить позов задоволити посилаючись на обставини викладені в заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - позов не визнала, підтримала заперечення на позов. Зазначає, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуване рішення №267 від 18.07.2008 року діяла виключно в межах своїх повноважень. В судовому засіданні пояснила, що рішення, яке оспорює ОСОБА_4 стосується надання дозволу ВАТ "Волинь-Цемент" на вивчення з метою геологічної розвідки надр землі, що є власністю держави, а не позивачки. Земельна ділянка в позивачки не вилучалася. Острозька районна ради підтвердила наданий сесією Милятинської сільської ради дозвіл, на даному етапі лише на вивчення питання щодо руди та її класифікації, а не розробку надр.

Крім того, районна рада діяла в межах своїх повноважень визначених ст.43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.10 Кодексу України “Про надра”.

Представник ПАТ "Волинь-Цемент" позов не визнала та пояснила, що Милятинська сільська рада прийняла 27.05.2008 року за №139 рішення яким з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки ОСОБА_5 родовища глин, для них виділено, орієнтовною площею 35 гектара землі, яка розташована на землях Милятинської сільської ради Острозького району. Цим же рішенням їх зобов’язали, після отримання спеціального дозволу на користування надрами, в установленому порядку вирішити питання про відведення земельної ділянки для видобутку глини. На сьогоднішній день ще не проведено вивчення та дослідження корисних копалин ОСОБА_5 родовища. Вказує, що ОСОБА_4 дозвіл на викуп її частки землі не дала, однак рахує, що її права не порушені, так як питання про вилучення чи викуп земельної ділянки позивача не вирішувалось.

Суд заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи рахує, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до Державного акту 111-РВ№010470 від 10 січня 2002 року ОСОБА_4 являється власницею 2,22 га землі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27 травня 2008 року на сесії Милятинської сільської ради п’ятого скликання було прийняте рішення №139 "Про погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки ОСОБА_5 родовища глини". Цим рішенням для ВАТ "Волинь-Цемент" надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки ОСОБА_5 родовища глини, орієнтовною площею 35 га, що розташоване на землях Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області. Згідно п.2 цього рішення Здолбунівське ВАТ "Волинь-Цемент" зобов’язане після отримання спеціального дозволу на користування надрами в установленому порядку вирішити питання про відведення земельної ділянки для видобутку глин.

26 грудня 2008 року рішенням Милятинської сільської ради за № 168, із цієї землі площею 35 га, 14 гектарів землі, що знаходиться в ОСОБА_5 родовищі глини, була передана для ВАТ “Могилянський завод будівельних матеріалів”, Здолбунівському ВАТ "Волинь-Цемент" залишилася ділянка розміром 21 гектар.

Відповідно до ухвали ВАС України від 24.09.2013 року залишено в силі постанову Острозького районного суду від 12.01.2012 року, яким визнано протиправним та підлягає до скасування рішення Милятинської сільської ради № 139 від 27 травня 2008 року " Про погодження надання ВАТ " Волинь- Цемент " спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно- промислової розробки ОСОБА_5 родовища глини в частині земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_4, загальною площею 1,577га.

Здолбунівське ВАТ "Волинь-Цемент" виготовило погодження плану земельної ділянки орієнтовною площею 35 га ОСОБА_5 рудовища глин, що розміщується на розпайованих землях Милятинської сільської ради з відповідними службами. Лише після отримання спеціального дозволу на користування надрами в установленому порядку, є можливість вирішити питання про відведення земельної ділянки для видобутку глини.

Згідно плану-схеми розміщення ОСОБА_5 родовища глин, під №24 у межах ОСОБА_5 родовища глин, знаходиться частина земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_4 Земельна ділянка площею 1,1577 га знаходиться в межах ОСОБА_5 родовища глин, що становить 52% паю. Всього у межах 21 га землі знаходяться земельні ділянки, що належать18 особам. Переважна більшість з них дали згоду на викуп належної їм земельної ділянки. Позивач такої згоди не давала. Земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об’єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельну частку (пай).

Статею 79 ЗК визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташуванням, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Суд погодився із доводами відповідача та третьої особи на стороні відповідача про те, що оспорюване рішення стосується виключно надр, а не земельної ділянки позивачки і прийняте в межах компетенції сесії районної ради відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

ОСОБА_5 родовища глин віднесена до корисних копалин місцевого значення, що підтверджується листами Державного науково – виробничого підприємства “Державний інформаційний геологічний фонд України “ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ” від 19.06.2008 року за №03/303-1465 та від 30.12.2008 року за №03/303-2608, із яких вбачається, що Заруднянське родовище глин враховане Державним балансом запасів корисних копалин як сировина цегельно-черепична.

Постановою КМУ від 12.12.1994 року №827 сировина цегельно-черепична, зокрема “глина легкоплавка” віднесена до переліків корисних копалин місцевого значення.

В зв’язку з цим Здолбунівському ВАТ "Волинь-Цемент" Міністерством охорони навколишнього природного середовища України надано спеціальний дозвіл на користування надрами Р№3676 від 10 грудня 2009 року для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка ділянки Південо-Східна ОСОБА_5 родовища площею 21,0 га, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, неогенових глин з метою їхньої переоцінки в якості цементної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями. Термін дії дозволу п’ять років.

Після виконання цих робіт Заруднянські запаси глин перейдуть у категорію корисних копалин загальнодержавного значення.

ВАТ “Волинь Цемент” після одержання спеціального дозволу на користування надрами №3676 від 10 грудня 2009 року розпочало геологічне вивчення наданої йому земельної ділянки. До промислової розробки ОСОБА_5 родовища глин ВАТ “Волинь Цемент” не приступало, оскільки не одержувало і не зверталось за одержанням відповідних дозвільних документів.

Той факт, що на землі сільськогосподарського призначення в Україні запроваджено мораторій, не може слугувати висновком щодо порушення відповідачем прав позивача при прийняті спірного рішення.

Позивач не надав суду доказів того, що приймаючи оспорюване рішення відповідач зобов’язаний був попередньо погодити клопотання про надання надр у користування та спецдозволу з власником земельної ділянки, не вказав нормативно - правового акту на обґрунтування цього.

Рішення № 267 від 18 липня 2008 року прийняте Острозькою районною радою в межах її повноважень щодо надр, передбачених ст.43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні “, ст.10 Кодексу України ”Про надра”.

Відповідно до листа Острозької РДА від 04.12.2013 року за клопотанням ПАТ "Волинь-Цемент" щодо викупу земельних ділянок для суспільних потреб на території Милятинської сільської ради Острозького району орієнтовною площею 31,8499 га за рахунок коштів інвестора, на даний час проводиться підготовча робота щодо викупу земельних ділянок (паїв) для суспільних потреб. Земельна ділянка ОСОБА_4 викупу не підлягає і в судовому порядку відчужуватись не буде.

Відповідно до ст.4 Кодексу України “Про надра” - надра є виключно власністю народу України і надаються тільки в користування.

07 липня 2008 року було видано розпорядження голови районної ради за №66 “Про скликання двадцятої сесії районної ради п’ятого скликання” із зазначеним порядком денним. Дане розпорядження 12 липня 2008 року було опубліковане в друкованому ЗМІ в газеті “Життя і слово”. Пленарне засідання районної ради, її президії, постійних та тимчасових комісій є відкритим, а тому позивачка могла скористатися своїм правом бути присутньою на ньому.

Підсумки роботи 20-ї сесії, і інформація про прийняті рішення стосовно погодження клопотання ВАТ “Волинь-Цемент”, були надруковані в газеті “Життя і Слово№59-60 від 26 липня 2008 року).

Суд рахує обґрунтованими доводи представника відповідача, про те, що посилання Позивача на п.22 ч.І ст.43 Закону України “Про "місцеве самоврядування в Україні”, є безпідставним, оскільки видача дозволу та погодження в його наданні є різні факти.

За вказаних обставин суд рахує, що ухвала ВАС України від 24.09.2013 року, якою залишено в силі постанову Острозького районного суду від 12.01.2012 року, не має жодного відношення до правовідносин щодо визнання протиправними та скасування рішення Острозької районної ради № 267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки ОСОБА_5 родовища глини"

Відповідач обґрунтовано посилається в своїх запереченнях на постанову Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року 59 “Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення”, оскільки в постанові визначено перелік природних ресурсів за яким місцева рада має право видавати дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин). Дозвіл на корисні копалини видає Міністерство природи. Тобто вимоги п.22 ч.І ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” не має жодного відношення до корисних копалин.

Безпідставним є посилання позивача про перевищення районною радою своїх повноважень при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 10 Кодексу України “Про надра” до відання районної ради належить “погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення”.

Представник відповідача в судовому засіданні спростувала твердження представника позивачки про те, що корисні копалини ОСОБА_5 родовища глин належать до корисних копалин загальнодержавного значення, а тому районна рада не мала права давати погодження, оскільки належність цієї глини до цементної сировини, а відтак до корисних копалин загальнодержавного значення, стане можливим в результаті проведення геологічного довивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та прийняття відповідного рішення ДКЗ, тому погодження у наданні спецдозволу для ВАТ “Волинь-Цемент” надавали сільська та районна ради.

Належність родовища корисної копалини за напрямом використання визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.

За рішенням центральної комісії по запасах корисних копалин від 26.06.1992 (протокол №20) глина ОСОБА_5 родовища віднесена до сировини цегельної і є корисною копалиною місцевого значення, тому і надавалось погодження районною радою.

Щодо вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, то відповідно до ст. 146 Земельного кодексу України (в ред. що діяла на момент винесення рішення)“викуп земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом”.

Згідно ст. 147 ЗК “підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначається законом”.

Закон України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності№1559-VI) від 17 листопада 2009 року, який набрав чинності з дня опублікування в “Голосі України№238) 15 грудня 2009 року, на час прийняття Острозькою районною радою рішення, не був прийнятий.

Згідно чинного законодавства районна рада не зобов'язана узгоджувати клопотання про надання надр у користування чи погодження видачі спецдозволу з землевласниками. Законом не передбачено навіть переліку документів, крім клопотання, які суб'єкт господарювання подає в раду.

В судовому засіданні встановлено, що станом на сьогоднішній день за клопотанням ПАТ "Волинь-Цемент" щодо викупу земельних ділянок для суспільних потреб на території Милятинської сільської ради Острозького району орієнтовною площею 31,8499 га за рахунок коштів інвестора, проводиться підготовча робота щодо викупу земельних ділянок (паїв)для суспільних потреб. Відповідно до поданого списку, земельна ділянка ОСОБА_4 викупу не підлягає і в судовому порядку відчужуватись не буде.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача, листа Острозької РДА від 04.12.2013 року питання щодо відчуження земельних ділянок проводиться Острозькою РДА і не відноситься до компетенції Острозької районної ради.

Згідно ст. 16 Кодексу України “Про надра” порядок надання (а не погодження) спецдозволів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України віл 27 лютого 2008 р. №273 - заявник погоджує питання надання дозволів з “відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення”.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. “г” ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно п.12 Розділу Х “Перехідні положення” ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Орган місцевого самоврядування є органом у здійсненні управлінських функцій, згідно земельного законодавства, в частині надання земельних ділянок у власність чи користування, передачі їх в оренду і тільки після розгляду таких питань та прийняття відповідних рішень виникають певні зобов'язання та визнання прав, здійснення певних дій щодо виконання прийнятого рішення.

Відповідно до ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення рада приймає на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Стаття 10 ЗК України визначає повноваження районних рад у галузі земельних відносин, зокрема до них належить, розпорядження землями територіальних громад, відповідно до цього кодексу, організація землеустрою тощо.

Суд приходить до висновку, що відповідач при прийняттті рішення №267 від 18 липня 2008 року діяв у відповідності до вимог чинного на той час земельного законодавства, з дотриманням положень Конституції України та в межах своєї компетенції.

Керуючись ст. 160-163 КАС України, суд, -

постановив:

в задоволенні позову ОСОБА_4 до Острозької районної ради, третя особа - ПАТ "Волинь-Цемент", про визнання протиправним та скасування рішення Острозької районної ради №267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки ОСОБА_5 родовища глини" відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які брали участь у справі, але не були присутні при її проголошенні. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного суду

ОСОБА _6